Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 296/8183/25
2/296/1638/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повний текст)
28 вересня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючої судді Петровської М.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Парфьонової А.В.,
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цюпик О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Корольовського районного суду м.Житомира із вказаним позовом та просять стягнути з Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради на їхню користь матеріальну шкоду в розмірі 192 609 грн та моральну шкоду в розмірі 6 000 000 грн та витрати на правничу допомогу.
В обгрунтування позову вказують, що 30.05.2023 чоловікові ОСОБА_1 та батьку ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" ЖОР лікарі-хірурги провели операцію, залякавши його, що у нього рак голівки підшлункової залози, який був ними вигаданий, як вказано у висновку судово-медичної експертизи. Натомість у померлого була механічна жовтяниця, при якій, згідно Міжнародного протоколу лікування, взагалі заборонено проводити будь-які операційні втручання. Лікар ОСОБА_6 провів стентування жовчних протоків і встановив стент. Відповідно до судово-медичної експертизи зняття стенту могло б бути кінцевим результатом лікування ОСОБА_7 . Останній набрав нормальний колір тіла і почував себе повністю здоровим. Результати аналізів відповідали показникам здорової людини, але замість того, щоб виписати чоловіка додому, лікар обманним шляхом заявив, що стента ні в якому разі знімати не можна і не буде, бо дуже швидко розростається онкопухлина і перенаправив його хірургу ОСОБА_3 . Після деяких брехливих обстежень ОСОБА_3 почав залякувати, що треба терміново оперувати, бо в нього онкопухлина, яка дуже швидко розростається. Після операції стан хворого погіршувався, натомість дослідження на біопсію показало відсутність онкозахворювання. Чоловіку ставало все гірше і гірше. На питання, чому передчасно знято дренажі і весь бруд затікає у черевну порожнину, ОСОБА_3 казав, що так треба і залякував, що він може відмовитися від лікування. Позивачка звернулася до медичного директора ОСОБА_5 , проте останній не контролював процес лікування при оглядах. Дикий призначав дорогі ліки, замінник крові, харчування і т. п., і все купувалося, аби спасти чоловіка і батька. Чоловік розумів, що лікарі довели його до критичного стану. За період перебування в цій «катівні» ОСОБА_7 зробили п`ять операцій. Вранці о 5 год. 45 хв. була проведена остання п`ята операція по припиненню кровотечі. О 7 годині лікар по телефону сказав, що все нормально, але о 8 год.45 хв. чоловік помер. Для позивачів повноцінне життя зупинилося разом зі смертю найріднішої людини. Син посивів у день смерті батька, розпочалися нервові зриви, а у позивачки загострилися всі хронічні хвороби: гіпертонія, серцеві захворювання, головні болі. При спогаді про лікарів у позивачів розпочинається панічна атака. Відповідно до довідки про причину смерті №263 від 04.07.2023, до смерті призвів геморагічний шок та кров в черевній порожнині, шлунку та кишечнику. До звернення на консультацію в КНП "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" ЖОР ОСОБА_7 вів активний і здоровий спосіб життя, працював до останнього в Житомирській обласній державній лікарні ветеринарної медицини, його нічого не турбувало і нічого не віщувало такої страшної біди. Засіданням клініко-експертної комісії щодо оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_7 медичними працівниками КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради виявлено кричущі недоліки в організації надання медичної допомоги медичними працівниками. Адміністрація лікарні знала, що лікарня не пристосована для проведення таких складних операцій за відсутності лікаря-онколога, а тому сприяла вчиняти такий страшний злочин. Був відсутній консиліум за участю медичного директора, онкохірурга, хіміотерапевта, завідувача хірургічним відділенням та хірургів відділення для визначення тактики подальшого лікування. За фактом смерті ОСОБА_7 було внесено відомості до ЄРДР та порушено кримінальне провадження № 42023062020000119 від 25.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України. В межах даного кримінального провадження ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» було проведено судово-медичну (комісійну) експертизу № 12/24, якою встановлено ряд дефектів у наданні медичної допомоги ОСОБА_7 наслідком чого стала його смерть. Отже, даним висновком було встановлено прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями лікарів відповідача та смертю ОСОБА_7 . Крім того, неналежне надання медичної допомоги ОСОБА_7 було встановлено і Висновком за результатами засідання клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Житомирської обласної військової адміністрації наданим ще 20.07.2023.
За проведення операцій ОСОБА_6 та ОСОБА_3 сплачувались значні кошти, що включали в себе суми сплачені в касу аптек, плата за наркоз, медикаменти, томографічні дослідження, замінник крові, штучне харчування та інше, на придбання домовини, організації похорону, що потягнуло за собою також значні витрати. Позивачі витратили кошти на виготовлення та встановлення пам`ятника на суму 185 000 грн та лікування на суму 7 609 грн.
Щодо визначення розміру заподіяної позивачам моральної шкоди, останні зазначають, що моральна шкода, завдана смертю чоловіка та батька спричинила та буде спричиняти протягом усього їхнього життя душевні страждання, зазначені обставини істотно змінили життя позивачів, а відновити становище, яке існувало до смерті чоловіка та батька, неможливо. Здоров`я суттєво погіршилось, кожного дня позивачі не можуть втримати сліз, почалось безсоння та на підставі стресу значні розлади здоров`я. У пам`яті спливають сумні очі померлого та розпач від того, що з ним зробили так звані лікарі. ОСОБА_1 має групу інвалідності довічно з 2009 року та отримує невелику пенсію в розмірі 6 500 грн, якої не вистачає на придбання медикаментів та харчування. Медикаменти потрібні щоденно, так як після смерті чоловіка загострилися всі хронічні хвороби, а чоловік був надійною опорою, все життя вони були разом. При критичних станах він постійно надавав позивачці допомогу. До звернення в цю лікарню чоловік працював і отримував заробітну плату та пенсію, за рахунок чого позивачам вистачало на проживання. Позивачі переносять біль гіркої втрати завдяки заспокійливим препаратам та вірою в те, що винні будуть покарані. Спричинену нам моральну шкоду оцінюють в 6 000 000 грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. від 07.08.2025 у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. від 12.02.2026 задоволено заявлений самовідвід від розгляду справи.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Рожкової О.С. від 18.02.2026 задоволено заявлений самовідвід від розгляду справи.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Адамовича О.Й. від 24.02.2026 задоволено заявлений самовідвід від розгляду справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026, для розгляду вказаної вище цивільної справи головуючою суддею визначено Петровську М.В. та 02.03.2026 справу передано судді для розгляду.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 04.03.2026 прийнято до провадження цивільну справу № 296/8183/25 із проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 10.06.2026 залучено ОСОБА_6 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 07.07.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Князєва Віктора Володимировича про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у цивільній справі № 296/8183/25, - відмовлено.
Ухвалами Корольовського районного суду м.Житомира від 07.07.2026, зазначеними у протоколі судового засідання, у задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Князєва Віктора Володимировича: про долучення письмових документів до матеріалів справи, про встановлення факту зловживання позивачами правом на відшкодування шкоди та накладення грошового стягнення, - відмовлено.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 07.07.2026, зазначеною у протоколі судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Цюпик О.В. в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в підготовче судове засідання та в судові засідання під час розгляду справи по суті не з`являлися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши пояснення позивачів та представника позивачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Житомирі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала у шлюбі зі ОСОБА_7 з 13 листопада 1976 року (копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ).
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином померлого ОСОБА_7 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ).
ОСОБА_7 з 18.05.2023 по 04.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради. Госпіталізований з попереднім діагнозом «Механічна жовтяниця».
ОСОБА_7 загалом було проведено п`ять операцій лікарями-хірургами Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради:
-операція № 1 з ендоскопічної установки біліарного стента, яка проведена 18.05.2023 лікарем-хірургом ОСОБА_6 . Діагноз до операції: «Susp neo голівки підшлункової залози». Діагноз після операції: « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
- операція № 2 з панкретодуоденальної резекції із формуванням панкретодуоденального анастомозу, яка проведена 30.05.2023 лікарем-хірургом ОСОБА_3 . Діагноз до операції: «Позапечінкової жовчної протоки»». Діагноз після операції: «С-а голівки підшлункової залози з інвазією в стінку ДПК Т3N0М0, gr 2A, с.g.2»;
- операція № 3 з зовнішнього дренування протоки підшлункової залози, яка проведена 04.06.2023 лікарем-хірургом ОСОБА_3 . Діагноз до операції: «Кровотеча та гематома, як ускладнення процедури». Діагноз після операції: «Гостра шлунково-кишкова кровотеча з культі підшлункової залози 3 ст. Неспроможність швів панкреатоєюноанастомозу»;
- операція № 4 з сегментарної резекції підшлункової залози, яка проведена 07.06.2023 лікарем-хірургом ОСОБА_3 . Діагноз до операції: «Кровотеча та гематома, як ускладнення процедури»;
- операція № 5 з зовнішнього дренування протоки підшлункової залози, яка проведена 04.07.2023 лікарем-хірургом ОСОБА_3 . Діагноз до операції: «Інші уточнені хвороби підшлункової залози». Діагноз після операції: «Гостра кровотеча з культі підшлункової залози. Геморагічний шок 2 ст. Крововтрата 3 ст.».
Як встановлено з наказів Обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського, КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради №217-ос від 17.08.2015, № 79-ос/тр від 12.06.2023, № 83 від 13.04.1995, № 109-ос/тм від 04.02.2026, № 110-ос/тм від 04.02.2026: ОСОБА_4 займає посаду завідуючого хірургічним відділенням, лікаря-хірурга; ОСОБА_6 займає посаду лікаря-ендоскопіста, лікаря-хірурга; ОСОБА_3 займає посаду лікаря-хірурга по наданню термінової допомоги хірургічного відділення; ОСОБА_5 займає посаду медичного директора з невідкладної допомоги та хірургічної роботи.
Згідно посмертного епікризу основний діагноз заключний клінічний, який встановлено ОСОБА_7 : «С-а голівки підшлункової залози (пухлина Gruber-Franz) з інвазією в стінку ДПК Т3N0М0, gr 2A, с.g.2 (стентування холедоха 18.05.2023, ГПДР 30.05.2023). Гостра рецидивуюча крововтеча з кукси підшлункової залози 3 ст. Геморагічний шок 3-4 ст. Повна фіксована евентерація лапаротомної рани. Реактивний двобічний гідроторакс. Гостра постгеморагічна анемія 3-4 ст. Неуточнена жовтяниця. Неспроможність швів панкреатоєюноанастомозу. Неповна незформована жовчева нориця. Гіперплазія простати. Хронічна затримка сечі. СН-І-ІІА ст. Цукровий діабет вторинний, панкретоагенний, вперше виявлений. Інша вторинна гіпертензія. Атеросклеротичний кардіосклероз. Атеросклероз коронарних артерій аорти. Камінь сечового міхура.»
У відповідності до протоколу паталого-анатомічного дослідження № 253 від 04.07.2023 померлого ОСОБА_7 , безпосередньою причиною його смерті є геморагічний шок, механічна жовтяниця, хронічний фіброзний панкреатит. Згідно патоморфологічного дослідження матеріалу з холедоха померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено підозру на рак. За результатами патоморфологічного дослідження матеріалу 09.06.2023 достовірних ознак пухлинного процесу в дослідженому матеріалі не виявлено. Основний паталого-анатомічний діагноз: «Хронічний фіброзний панкреатит з вогнищами інтраепітеліальної неоплазії легкого ступеня».
Згідно висновку за результатами засідання клініко-експертної комісії Департамерту охорони здоров`я Житомирської обласної військової адміністрації від 20.07.2023 щодо проведення експертизи оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги ОСОБА_7 , розділ «Висновки»:
3) Комісія виявила недоліки в організації надання медичної допомоги на рівні КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради, зокрема:
- підготовка до КЕК незадовільна: не надано на виконання наказу ДОЗ ОВА від 14.07.2023 № 1350 ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, посадові інструкції, сертифікати про проходження курсів спеціалізації та підвищення кваліфікації з онкохірургії медичних працівників, які приймали участь у наданні медичної допомоги ОСОБА_7 , та не забезпечено присутності на засіданні КЕК усіх медичних працівників, які приймали участь у наданні медичної допомоги ОСОБА_7 ;
- у п.23 порушено хронологію записів оперативних втручань (2 та 3 операції замінені місцями);
-не підкреслений вид лікування для хворих на злоякісні новоутворення;
- дата онкологічного профілактичного огляду хворого 20.06.2023, хоча він знаходився на стаціонарному лікуванні з 18.05.2023;
- розбіжність між клінічним діагнозом та патоморфологічним висновком № 0523374 від 09.06.2023 «Хронічний панкреатит з дилятацією протоків підшлункової залози, неоплазія підшлункової залози легкого ступеня, достовірних ознак пухлинного процесу в дослідженому матеріалі не виявлено», але наявність неоплазії та/або підозри на новоутворення не вплинуло на вибір хірургічної тактики та обсягу первинного оперативного втручання;
- відсутні передопераційні епікризи перед оперативними втручаннями із зазначенням засобів профілактики гнійно-септичних, тромбоемболічних ускладень та післяопераційного панкреатиту;
- відсутність у щоденниках записів про призначення лікарських препаратів та корекції лікування, за виключенням щоденників за 30.05.2023, 04.06.2023, 22.06.2023;
- у щоденнику від 31.05.2023 о 9:30 вказано, що стан хворого середньої важкості, хоча 31.05.2023 о 07:00 та 19:00 стан хворого важкий;
- у медичній карті стаціонарного хворого відсутнє заключення мультидисциплінарного консиліуму за участю онкохірурга, хіміотерапевта, радіолога, клінічного онколога для визначення тактики подальшого лікування хворого;
- враховуючи важкість стану хворого, повторні оперативні втручання, наявність післяопераційних ускладнень відсутні консиліуми за участю медичного директора, завідувача відділенням;
4) Враховуючи вищевикладене, медична допомога ОСОБА_7 була надана згідно затвердженого локального протоколу «Клінічні настанови надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги за нозологією «Рак голівки підшлункової залози та дистальних відділів жовчевивідних шляхів», затверджених наказом КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради;
5) Враховуючи клінічний діагноз, наявність типових ускладнень основного захворювання та об`єму оперативного втручання випадок смерті вважати умовно відворотнім;
6) Виявлені зауваження не мали впливу на перебіг основного захворювання та розвиток типових післяопераційних ускладнень для даної патології. Смерть наступила внаслідок характеру основного захворювання та розвитку ускладнень, не сумісних з життям. Медична допомога була надана вчасно та у повному необхідному обсязі.
Також у висновку зазначено заходи з усунення недоліків, які необхідно вжити, зокрема: вирішити питання про притягнення до дисциплінарного стягнення персонал, що приймав участь у наданні медичної допомоги ОСОБА_7 : скерувати лікуючого лікаря-хірурга на курси тематичного вдосконалення «Злоякісні новоутворення підшлункової залози».
У відповідності до листа КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради від 21.08.2023 № 01/2074, на підставі отриманого висновку від 20.07.2023, лікуючому лікарю ОСОБА_3 оголошено догану, заплановано скерувати його для проходження курсу «онкохірургія».
25.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 42023062020000119 з наступним викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.140 КК України: «…до Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області надійшло звернення від ОСОБА_1 щодо неналежного виконання професійних обов`язків працівниками медичного закладу під час лікування її чоловіка ОСОБА_7 , внаслідок чого останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.»
Згідно листа Департаменту охорони здоров`я Житомирської обласної військової адміністрації № 2315/01-1 від 05.06.2025 медичну допомогу ОСОБА_7 надавали: завідувач відділення ОСОБА_4 , лікар-хірург ОСОБА_3 , медичний директор ОСОБА_5 .
11.11.2025 Житомирською окружною прокуратурою до Корольовського районного суду м. Житомира скеровано для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023062020000119 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України.
Згідно відомостей з КП «Д-3», ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21.09.2026 у справі № 296/12922/25 звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023062020000119 від 25.08.2023 закрито. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 284 ЦК України фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права у правовідносинах про відшкодування моральної шкоди, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.
Згідно зі статтями 6, 42, 78, 80 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає кваліфіковану медико-санітарну допомогу. Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров`ю пацієнта. Медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу. Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров`я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.
Лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров`я чи його підрозділу. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря (стаття 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).
Надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправним (постанови Верховного Суду від 09 квітня 2024 року у справі № 584/947/20, від 07 січня 2026 року у справі № 463/2101/23, від 23 липня 2026 року у справі № 953/17365/19).
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 344/3764/21 звернув увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг, вказавши, що «мають пред`являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін».
Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Згідно висновку комісійної судово медичної експертизи № 12/24 від 08.11.2024, проведеної експертами ДСУ «Головне бюро СМЕ МОЗ України» Личман Т.В., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 :
1) у громадянина ОСОБА_7 мав місце хронічний фіброзний панкреатит з розвитком механічної жовтяниці за рахунок компресії загального жовчного протока головкою залози, що у післяопераційних (30.05.2023, 04.06.2023, 07.06.2023, 04.07.2023) періодах супроводжувалося рясними рецидивуючими кровотечами, які обумовили масивну крововтрату та призвели до настання його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08:45;
2) хірургічне втручання 18.05.2023 з ендоскопічної установки біліарного стента було обґрунтованим, призвело до відновлення пасажу жовчі жовчовивідними шляхами, значного покращення стану хворого та могло б бути кінцевим у наданні медичної допомоги ОСОБА_7 на цьому етапі;
3) за результатом цитологічного дослідження від 19.05.2023 (підозра на рак) пацієнт потребував не операції з видалення головки підшлункової залози, а консультації онколога та додаткових методів обстеження, що не було зроблено;
4) операція 30.05.2023 з панкретодуоденальної резекції із формуванням панкретодуоденального анастомозу не була обґрунтованою та показаною ОСОБА_7 ;
5) хірургічні втручання (операції) 04.06.2023, 07.06.2023, 04.07.2023 були виконані ургентно, тобто носили невідкладний характер та направлені на збереження життя пацієнта, були показаними;
6) діагноз заключний «Са голівки підшлункової залози (пухлина Gruber Franz) з інвазією в стінку ДПК T3N0M0, gr2A, c.g.2» не був підтверджений за життя та після смерті пацієнта;
7) в разі проведення консультації онколога і додаткових методів обстеження, таких як мультиспіральна КТ черевної порожнини і тазу, могли б запобігти встановленню неправильного діагнозу та проведенню складної, досить травматичної та необґрунтованої операції 30.05.2023 у закладі охорони здоров`я, який не відноситься до спеціалізованих хірургічних центрів з великою кількістю виконання подібних операцій. Вказане могло б запобігти настанню смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто між зазначеними вище дефектами в наданні медичної допомоги та настанням смерті ОСОБА_7 наявний прямий причинно наслідковий зв`язок.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 вказано, що висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Можливість використання висновків експерта, виконаних у кримінальному провадженні, як доказів (одного з доказів), підтверджено Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц, від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18.
У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.
Висновок експертизи № 12/24 від 08.11.2024 відповідає вимогам чинного законодавства, Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95р. № 6, Правилам проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. № 6, не містить таких недоліків, які б породжували сумніви у правильності зроблених висновків.
Отже, висновок судово-медичної експертизи, який проведено в ході кримінального провадження, свідчить, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок надання йому медичної допомоги, яка не відповідала стандартам у сфері охорони здоров`я. Операція, проведена лікарем-хірургом ОСОБА_3 30.05.2023 з панкретодуоденальної резекції із формуванням панкретодуоденального анастомозу, яка є травматичною і складною, не була обґрунтованою та показаною ОСОБА_7 , оскільки діагноз пухлина голівки підшлункової залози не був підтвереджений за результатом цитологічного дослідження від 19.05.2023, та така операція не мала проводитись в КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради, яке не відноситься до спеціалізованих хірургічних центрів з великою кількістю виконання подібних операцій. Операція була проведена без консультацій онколога і додаткових методів обстеження.
Неналежне виконання медичними працівниками КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради своїх професійних обов`язків надання медичної допомоги ОСОБА_7 - внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, зокрема лікарем-хірургом ОСОБА_3 , є в прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю ОСОБА_7 .
З урахуванням наведених вище вимог закону та встановлених обставин справи, на підставі досліджених письмових доказів, суд дійшов висновку, що позивачі довели наявність факту заподіяння їм лікарями КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, яке не є безпосереднім завдавачем шкоди, але зобов`язане її відшкодувати в силу вимог закону як роботодавець винуватців заподіювачів шкоди, моральної шкоди, та довели, що між такими діями та заподіяною шкодою (смертю чоловіка та батька позивачів ОСОБА_7 ) є безпосередній причинний зв`язок, а лікарнею не спростовано відсутність протиправності дій та вини в завданні такої моральної шкоди.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування завданої шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Обґрунтовуючи заявлений розмір на відшкодування моральної шкоди у сумі 6 000 000 грн, позивачі посилаються на те, що смерть чоловіка та батька спричинила та буде спричиняти протягом усього життя душевні страждання, їх здоров`я суттєво погіршилось внаслідок стресу, почалось безсоння, позивачі переносять біль гіркої втрати завдяки заспокійливим препаратам, змінився уклад життя.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Згідно частини 3 ст.23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Аналогічні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2021 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
З огляду на те, що смерть ОСОБА_7 , який був чоловіком позивачки та сином позивача, настала внаслідок недбалого та несумлінного ставлення лікарів КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради до своїх професійних обов`язків, оцінивши тяжкі наслідки такої втрати для позивачів, що негативно позначилося на їх моральному стані, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, обсяг фізичних та душевних страждань внаслідок такої важкої психотравмуюючої події як смерть рідної людини, їх тривалість, неможливість поновити попереднє становище внаслідок смерті ОСОБА_7 , визнаючи, що смерть чоловіка і батька позивачів є глибокою та невідновлюваною втратою і є безумовним свідченням спричинення позивачам важких моральних страждань, а також керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, суд визнає розумною і допустимою суму відшкодування моральної шкоди по 1 500 000,00 грн кожному з позивачів.
Суд також зазначає, що усвідомлення факту встановленої висновком експертизи можливої відворотності смерті ОСОБА_7 за умови надання йому належної медичної допомоги, яка надана не була, є додатковою і вагомою психотравмуючою обставиною для позивачів.
Разом з тим, вимога позивачів щодо солідарного стягнення моральної шкоди на їх користь є безпідставною та не грунтується на нормах законодавства України, оскільки ст.ст.23, 1167 ЦК України передбачають індивідуальний характер відшкодування моральної шкоди.
Щодо стягнення матеріальної шкоди.
Згідно ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно - курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
За змістом ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
Як вбачається із квитанцій, товарних чеків, наявних в матеріалах справи, ОСОБА_1 : 18.05.2023 придбала набори для операцій на загальну суму 4 087 грн (а.с.27 т.1); 21.06.2023 придбала ліки, набори для операцій, засоби гігієни на загальну суму 2 514,20 грн (а.с.26 т.1). 26.05.2023 в медичному центрі «Асклепій» проведено дослідження стосовно ОСОБА_7 на онкомаркер пішлункової залози із забором венозної крові на суму 250 грн.
Разом з тим, наявний в матеріалах справи рахунок на дослідження крові ОСОБА_7 , сформований 16.05.2023, - не може свідчити про понесені витрати на лікування, які підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки ОСОБА_7 госпіталізовано до КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради тільки 18.05.2023.
Також, позивачкою ОСОБА_1 понесено витрати на поховання чоловіка ОСОБА_7 в сумі 185 000 грн, що підтверджується: договором № 1 купівлі-продажу пам`ятника від 22.07.2024, укладеного між позивачкою та ФОП ОСОБА_11 та накладною № 24 від 24.08.2024 на проведення робіт по встановленню пам`ятника та робіт з благоустрою місця поховання на загальну суму 185 000 грн. Оплата здійснена готівкою.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що обгрунтованим є розмір заподіяної КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради матеріальної шкоди на суму 191 851,20 грн, що підтверджується копіями фіскальних чеків, товарних чеків, замовленням, які свідчать про отримані ОСОБА_7 послуги з лікування та проведення операцій у лікарні, а також про витрати, понесені позивачкою на поховання чоловіка ОСОБА_7 , який помер внаслідок неналежного лікування.
Таким чином, позовні вимоги позивачів про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 191 851,20 грн на користь ОСОБА_1 , оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_2 також поніс такі витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільнені від сплати судового збору.
У зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути в дохід держави судовий збір з відповідача відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 981,51 грн за вимогу про стягнення матеріальної шкоди та 15 140,00 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди, а всього 17 121,51 грн.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради (10002, м.Житомир, вул.Червоного Хреста,3, код ЄДРПОУ 01991406, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн (один мільйон п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн (один мільйон п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 191 851,20 грн (сто дев`яносто одна тисяча вісімсот п`ятдесят одна гривня 20 копійок).
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради в дохід держави судовий збір в розмірі 17 121,51 грн (сімнадцять тисяч сто двадцять одна грн 51 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 12.10.2026.
Суддя М. В. Петровська
Судове рішення № 141520354, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/8183/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: