Постанова № 14152035, 14.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.02.11

о 11 год. 49 хв.

каб. № 3Справа №2а-3656/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Єфременко О.О.,

при секретарі Авчиян К.Е.

за участю представників сторін:

позивача Крочак Оксани Станіславівни, довіреність б/н від 25.11.2010;

відповідачів Форостяної Ірини Вікторівни, довіреність № 667/10/10-053 від 09.06.2010, Державна податкова адміністрація у м.Севастополі;

Мількова Назара Олександровича, Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі;

Форостяної Ірини Вікторівни, довіреність № 7368/9/10-0 від 08.11.2010, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Савана Юг”

до Державної податкової адміністрації у м.Севастополі, Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту перевірки та стягнення протиправно вилучених коштів,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Савана Юг” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у м.Севастополі про визнання протиправним проведення перевірки від 22.11.2010, визнання протиправним та скасування акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) від 22.11.2010 та стягнення з відповідача 114,50 грн., протиправно вилучених у ході перевірки.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства, що виразилося у проведенні перевірки без дотримання встановлених законом підстав та повноважень.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях від 13.12.2010 вважає дії Державної податкової адміністрації у м.Севастополі такими, що відповідають нормам діючого законодавства (а.с. 37-38).

Ухвалою від 02.12.2010 відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою від 02.12.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 25.01.2011 в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі як другий відповідач залучено Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі, оскільки адміністративний позов містить вимоги щодо стягнення з Держаної податкової адміністрації у м.Севастополі, як державної установи, 114,50 грн., протиправно вилучених у ході перевірки.

До початку судового розгляду, керуючись статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, представник позивача звернувся до суду із письмовою заявою про збільшення позовних вимог та просить визнати протиправним проведення Державною податковою адміністрацією у м.Севастополі перевірки 22.11.2010; визнати протиправним та скасувати: акт перевірки Державної податкової адміністрації у м.Севастополі за дотриманням субєктом господарювання, ТОВ «Савана Юг», порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складений за результатами перевірки від 22.11.2010 та рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя про застосування штрафних санкцій від 09.12.2010 № 0007672330, № 0007662330, № 0007652330; стягнути з Державної податкової адміністрації у м.Севастополі та Головного управління державного казначейства України у м.Севастополі на користь ТОВ «Савана Юг»114,50 грн., протиправно вилучених у ході перевірки.

Ухвалою від 08.02.2011 в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі як другий відповідач залучена Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя, оскільки позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Севастополя за наслідками перевірки, проведеної Державною податковою адміністрацією м.Севастополя.

В ході судового розгляду представник позивача підтримала збільшені позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя, надав заперечення, вважає позов необґрунтованим, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач, Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі, позовні вимоги також не визнав з підстав, викладених у запереченнях за вих. № 15-11/1/1063 від 04.02.2011 (а.с. 61-62)

Ухвалою від 14.02.2011, відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) від 22.11.2010 закрито, оскільки зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін розяснені процесуальні права і обовязки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -

встановив

22.11.2010 працівниками Державної податкової адміністрації у м.Севастополі на підставі направлень на проведення перевірки від 10.11.2010 №1497, №1498 проведено перевірку господарської одиниці бару «Глобус», який розташований за адресою: м.Севастополь, пр.Генерала Острякова, 158 «А», та належить позивачеві.

Посадові особи Державної податкової адміністрації у м.Севастополі були допущені до проведення перевірки.

В ході перевірки перевіряючими встановлені порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі Закон № 265), статей 5, 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№ 98/8 від 23.06.1996, чинного на момент проведення перевірки (далі Закон № 98/8), статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР від 19.12.1995 (далі Закон № 481), про що складений відповідний акт перевірки № 0682/27/02/23/37054313 від 22.11.2010.

Слід зазначити, що акт перевірки підписаний адміністратором ОСОБА_1 без заперечень та зауважень.

Так, зафіксовано незастосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункової операції на повну суму покупки 90,00 грн.; особі, яка отримує товар, не виданий розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; невідповідність грошової суми на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному “Х”- звіті реєстратора розрахункових операцій, невідповідність складає (205,00-90,00) 115,00 грн.

На підставі акту перевірки начальником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя прийнято рішення № 0007652330 від 09.12.2010 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1025,00 грн.

Крім того, встановлені порушення статей 3, 7 Закону № 98/8, які виразилися у нерозміщенні торгового патенту на місці, відкритим та доступним для огляду відвідувачів.

За вказані порушення, керуючись статтею 8 Закону № 98/8, до позивача були застосовані штрафні санкції на суму 650,67 грн.

В ході судового розгляду, на запит суду, відповідач надав розрахунок суми застосованих штрафних санкцій, з якого слідує, що підприємство здійснювало діяльність без торгового патенту 62 дня. Отже, сума застосованих штрафних санкцій за період з вересня по листопад 2010 року складає 650,67 грн.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя 09.12.2010 прийнято рішення № 00007662330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 650,67 грн.

В ході перевірки встановлений факт порушення позивачем статті 152 Закону № 481, які виразилися у відсутності наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!"; у спеціально відведених для куріння місцях відсутня наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

За результатами розгляду матеріалів перевірки, на підставі статті 17 Закону № 481 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Севастополя прийнято рішення № 0007672330 від 09.12.2010 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 3400,00 грн.

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статі 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04.12.1990, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 509), чинного на момент проведення перевірки, встановлено, що до завдань органів державної податкової служби, поряд з іншим, відноситься у тому числі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до статті 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у встановленому законом порядку мають право здійснювати на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і у громадян, у тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, які застосовуються при розрахунках за готівку із споживачами.

На підставі статті 15 Закону № 265, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 Закону № 265 передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Також, частина четверта статті 16 Закону № 265 встановлює, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Порядок та підстави проведення планових перевірок субєктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій визначаються положеннями Закону № 265 та Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 та проводяться за щомісячними планами органів державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена перевірка була проведена на підставі плану, затвердженого головою Державної податкової адміністрації у м.Севастополі 01.11.2010 (а.с.41-42).

На проведення перевірки були оформлені направлення від 10.11.2010 №№ 1497, 1498, реквізити яких відображені в акті перевірки. Відповідачем в направленнях на перевірку зазначений вид перевірки - планова перевірка, при цьому ці направлення вручені адміністратору ОСОБА_1, про що зроблені відмітки у направленнях (а.с. 39,40).

Посилання представника позивача на помилкове зазначення у направленнях на перевірку назви підприємства, як на підставу для задоволення позовних вимог, судом до уваги не приймаються, оскільки у направленнях зазначений код ЄДРПОУ 37054313, що відповідає ідентифікаційному коду юридичної особи ТОВ «Савана Юг».

Відповідно до статті 1 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У відповідності зі статтею 2 Закону № 265 розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків тощо за місцем реалізації товарів (послуг). При цьому місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.

Як встановлено пунктом 1 статті 17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

Крім того, статтею 22 Закону № 265 передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Крім того, суд зазначає наступне.

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби), що встановлено статтею 1 Закону № 509.

Згідно пункту 1 статті 8 Закону № 509 на Державну податкову адміністрацію України покладено функції безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаних із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Частиною першою та другою статті 9 Закону № 509 встановлено, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першої цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Положеннями статті 111 Закону № 509 передбачені підстави та порядок проведення трьох видів перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів): планова виїзна (фінансово-господарська діяльність), позапланова виїзна (при наявності визначених обставин, перелік яких є вичерпним), та позапланова, але таких перевірок відповідач не здійснював.

Статтею 17 Закону № 481 передбачено, що за порушення норм Закону № 481 щодо необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 3400 гривень.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 481 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»№ 510/2001 від 11.07.2001 на Державну податкову адміністрацію України покладено забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Аналіз вищезазначених норм діючого законодавства свідчить про те, що органи державної податкової служби, в тому числі ДПА у м.Севастополі та ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя, є іншими уповноваженими державою органами, якими Законом № 509 надано право здійснення перевірок та накладення штрафів за порушення норм Закону № 481.

Крім того, факт порушення ТОВ «Савана Юг»вимог статті 152 Закону № 481 представником позивача не спростований.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірка проведена податковим органом відповідно до вимог закону, у межах своїх повноважень, тому рішення від 09.12.2010 № 0007652330, № 0007672330 та № 0007662330 правомірні, так як винесені в наслідок виявлених під час перевірки порушень.

При цьому, факти порушення діючого законодавства встановлені актом перевірки, описом коштів на місці розрахунків та поясненнями адміністратора ОСОБА_1, прикладеними до матеріалів справи (а.с.44-48).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та які свідчили б про неправомірність рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя від 09.12.2010 № 0007672330, № 0007662330, № 0007652330 про застосування до ТОВ «Савана Юг»штрафних санкцій, факти встановлених порушень не спростовані, а надані відповідачами письмові пояснення та матеріали є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державної податкової адміністрації у м.Севастополі та Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі солідарно на користь ТОВ «Савана Юг»114,50 грн. протиправно вилучених з каси у ході перевірки від 22.11.2010, суд зазначає, що вони задоволенню також не підлягають, оскільки належних та допустимих доказів факту такого вилучення грошових коштів суду не надано.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги та викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18 лютого 2011 року о 16-30.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяО.О. Єфременко