Постанова № 14151917, 25.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.11Справа №2а-3853/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 14.01.2010 року;

відповідач - Відділ державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі - не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОСОБА_2доВідділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополіпро визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2звернувся до суду з адміністративним позовом Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополів особі Відділу державної виконавчої служби про визнання протиправними дій з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 2984 з примусового виконання виконавчого документу - постанови ДАІ серії ВА № 030315 від 27.09.2009 про стягнення з боржника (ОСОБА_2) на користь стягувача (держава) суми у розмірі 850,00 грн.; про визнання протиправними дій з винесення постанови про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 2984 від 01.12.2010; про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 2984 з примусового виконання виконавчого документу - постанови ДАІ серії ВА № 030315 від 27.09.2009 про стягнення з боржника (ОСОБА_2) на користь стягувача (держава) суми у розмірі 850,00 грн.; про скасування постанови про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 2984 від 01.12.2010.

В обґрунтування адміністративного позову, посилаючись на ст.ст. 303, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 18, 21, 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження" зазначав, що в порушення вказаних норм законодавства, відповідач заміст відмови у відкритті виконавчого провадження у звязку з закінченням строку предявлення виконавчого документу до примусового виконання, прийняв до примусового виконання постанову ДАІ серії ВА № 030315 від 27.09.2009, відкрив виконавче провадження № 2984 з примусового виконання цій постанови, та здійснив обєднання виконавчого провадження № 2984 та інших виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

На думку позивача, вказані дії відповідача порушують приписи законодавства стосовно строків звернення виконавчого документу до примусового виконання, порядку відкриття виконавчого провадження та порушують права позивача.

Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 2984 з примусового виконання виконавчого документу - постанови ДАІ серії ВА № 030315 від 27.09.2009 та постанова про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 2984 від 01.12.2010 підлягають скасуванню, оскільки прийняті за результатом протиправних дій відповідача та з порушенням приписів законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги наполягав на їх задоволенні, з мотивів наведених у позовної заяві.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються до суду не надав, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача - Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі в особі Відділу державної виконавчої служби на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана з приводу оскарження дій та рішень державного виконавця за результатом примусового виконання постанови Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі серії ВА № 030315 від 27.09.2009 про притягнення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, не встановлений порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби з приводу примусового виконання постанов органів ДАІ МВС України про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 повинна розглядатися у порядку, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, та підсудна Окружному адміністративному суду міста Севастополя.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Згідно ст. 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, є виконавчими документами та відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначений виключний перелік випадків, у яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Пунктом 4 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути предявлені до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до частини 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Виходячи з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що постанова про накладення адміністративного стягнення, у разі її добровільного невиконання правопорушником, повинна бути предявлена до примусового виконання державної протягом трьох місяців з дня її винесення.

Отже, у разі предявлення постанови про накладення адміністративного стягнення до примусового виконання після закінчення трьохмісячного строку пред'явлення, така постанова не підлягає виконанню, та державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження за такою постановою.

Судом встановлено, що постановою Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі серії ВА № 030315 від 27.09.2009 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанову ВДАІ УМВС України в м. Севастополі серії ВА № 030315 від 27.09.2009 року ОСОБА_2 отримав особисто 27.09.2009 року та у порядку, встановленому законодавством, не оскаржував, суму штрафу в порядку та в строки, встановлені законодавством, визначену у вказаній постанові не сплачував.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" останнім днем строку предявлення Постанови ВДАІ УМВС України в м.Севастополі серії ВА № 030315 від 27.09.2009 року для примусового виконання державною виконавчою службою є саме 27.12.2009 року.

27.01.2010 року старшим державним виконавцем ВДВС Балаклавського РУЮ у м. Севастополі Мельнічук О.В. була прийнята Постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого документу - постанови № 030315, що видав 27.09.2009 р. ДАІ про стягнення з боржника (ОСОБА_2) на користь стягувача (держава) суми у розмірі 850,00 грн.

Письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи, підтверджується, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява про примусове виконання, яка була подана до відповідача 27.01.2010, тобто, після закінчення трьохмісячного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Старший державний виконавець ВДВС Балаклавського РУЮ у м.Севастополі Мельнічук О.В., отримавши заяву, подану 27.01.2010, про примусове виконання Постанови серії ВА № 030315 від 27.09.2009, повинен був врахувати, що строк її пред'явлення до виконання закінчився 27.12.2009 та зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 21, п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та в силу ч. 1 ст.303 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Але в порушення наведених норм законодавства старший державний виконавець ВДВС Балаклавського РУЮ у м.Севастополі Мельнічук О.В. не врахував пропуск трьохмісячного строку пред'явлення документів до виконання, та відкрив виконавче провадження, прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2010 року.

Крім того, на підставі ст. 49 закону України "Про виконавче провадження" 01.12.2010 року відповідачем була прийнята Постанова про обєднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження № 2984, відповідно до якій були обєднані виконавчі провадження № 2984 та № 2183 в зведене виконавче провадження № 6.

Згідно ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач, приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу - постанови ДАІ серії ВА № 030315 від 27.09.2009 р. про стягнення з боржника (ОСОБА_2) на користь стягувача (держава) суми у розмірі 850,00 грн., діяв необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а саме в порушення вимог підставі п. 4 ч. 1 ст. 21, п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та в силу ч. 1 ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виконавче провадження з примусового виконання Постанови серії ВА № 030315 від 27.09.2009 року відкрите за межами строків, встановлених Законом для предявлення до примусового виконання виконавчого документу, та за наявністю підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, дії відповідача з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 2984 від 27.01.2010 року підлягають визнанню протиправними, а постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2010 р. підлягає скасуванню.

Дії відповідача з винесення постанови про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 2984 від 01.12.2010 р. є наслідком протиправних дій відповідача з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 2984 від 27.01.2010 року, а тому підлягають визнанню протиправними, а постанова про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 2984 від 01.12.2010 р. підлягає скасуванню.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31 січня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 94, 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі в особі Відділу державної виконавчої служби з винесення Постанови від 27.01.2010 про відкриття виконавчого провадження № 2984 про примусове виконання виконавчого документу - постанови Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в м. Севастополі серії ВА № 030315 від 27.09.2009 про стягнення з боржника (ОСОБА_2) на користь стягувача (Держави) суми у розмірі 850,00 грн. (вісімсот пятдесят гривень 00 коп.).

3. Визнати протиправними дії Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі в особі Відділу державної виконавчої служби з винесення Постанови від 01.12.2010 про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 2984.

4. Скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі від 27.01.2010 про відкриття виконавчого провадження №2984 про примусове виконання виконавчого документу - постанови Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в м. Севастополі серії ВА № 030315 від 27.09.2009 про стягнення з боржника (ОСОБА_2) на користь стягувача (Держави) суми у розмірі 850,00 грн. (вісімсот пятдесят гривень 00 коп.).

5. Скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі від 01.12.2010 про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 2984.

6. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_2 (99703, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.В. Гавура