Рішення № 141518663, 16.11.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
580/195/26
Номер документу
141518663
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 рокусправа № 580/195/26м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Литвин О.П. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області №10257/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування 11010500, на суму 323910,61 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області №10258/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 про збільшення суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем: Військовий збір 11011001, на суму 26992,55 грн;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 18.09.2025 № 0007888-1302-2300 ГУ ДПС у Черкаській області про наявність у ОСОБА_1 станом на 16.09.2025 податкового боргу у сумі 350 903,16 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Черкаській області №22310/6/23-00-13-02-07 від 18.09.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області №10257/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 та №10258/23-00-24-05-01 від 20.06.2025 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, будуються виключно на інформації банку, наданої листом від 30.08.2021 №75204-20.2-б/б. При цьому, банком не надано жодних підтверджуючих документів щодо здійснення операцій з анулювання (прощення) заборгованості. Представник позивача стверджує, що інформація, вказана у листі банку від 30.08.2021 №75204-20.2-б/б про наявність у ОСОБА_1 нарахованого та виплаченого доходу з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у 2 кварталі 2020 року, не відповідає дійсності, оскільки згідно із довідкою про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу, виданою 29.08.2018 уповноваженою особою АТ «Укрсоцбанк», АТ «Укрсоцбанк» зобов`язалось звільнити ОСОБА_1 від подальшого виконання її обов`язків за Договором до 28.02.2019 та повідомити рекомендованим листом про прийняття такого рішення. Жодних рекомендованих листів від АТ «Укрсоцбанк» позивач не отримувала. При цьому і жодних претензій щодо сплати заборгованості за укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 договором позивачка також не отримувала, що свідчить про те, що АТ «Укрсоцбанк» прийняло рішення про прощення (анулювання) боргу у 2018 році, однак, не повідомило належним чином боржника про дату прийнятого рішення. Тому представник позивача вважає, що банк не повідомив позивача про прощення боргу, що призводить до відсутності у позивача зобов`язань зі сплати відповідних податків, а отже визначені позивачу суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначені неправомірно.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому серед іншого зазначив, що відповідно до наявної податкової інформації ФОП ОСОБА_1 у II кварталі 2020 року отримала дохід, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у 2020 році у сумі 1 799 503,42 грн. Вказаний дохід позивач не оподаткувала, податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік ОСОБА_1 не подала. Тому позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2020 рік у сумі 323910,61 грн та військовий збір за 2020 рік у сумі 26992,55 грн. Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 12.05.2025 до 14.05.2025 відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 10.03.2025 №655-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 » головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Черкаській області Гончар Тетяною Іванівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів за період з 01.01.2020 до 31.12.2020.

За наслідками перевірки складно Акт від 16.05.2025 №6665/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 , згідно якого встановлено порушення вимог Податкового Кодексу:

- п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168 Кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2020 рік на суму 323910,61 грн;

- п.п. 1.4, п.п. 1.6, п.161 підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-ІV із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано військового збору за 2020 рік у сумі 26992,55 грн.

Як вбачається із змісту вказаного Акту, при проведенні перевірки використано відомості ЦБД ДРФО, лист АТ «Альфа-Банк» від 30.08.2021 №75204-20.2-б/б та витяг з податкового розрахунку за формою 1-ДФ, згідно яких встановлено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 у ІІ кварталі 2020 року отримала дохід у вигляді прощеного (анульованого) боргу (кредиту) у розмірі 1799503,42 грн (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо). Платник податку ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік не подавала, податок на доходи фізичних осіб від отриманого доходу у вигляді анулювання боргу за кредитним договором за 2020 рік та військовий збір не сплачувала.

20.06.2025 Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі акту перевірки від 16.05.2025 №6665/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 прийнято податкові повідомлення-рішення №10257/23-00-24-05-01 на суму 323910,61 (податок на доходи фізичних осіб), №10258/23-00-24-05-01 на суму 26992,55 (донарахування суми військового збору).

Крім того, Головним управлінням ДПС у Черкаській області сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 18.09.2025 №0007888-1302-2300 на суму 350903,16 грн.

Також Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято рішення №22310/6/23-00-13-02-07 від 18.09.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу Головного управління ДПС у Черкаській області протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі- ПК України).

Згідно із п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в . Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, а саме: будь- який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними згідно з Кодексом.

Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 ПК України.

Згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Одночасно, доходи, визначені ст. 163 ПК України є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Відповідно до підпункту «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Суми розстрочених податкових зобов`язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

При цьому, у постанові від 18.03.2025 у справі №480/805/21 Верховний Суд зазначив, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника. Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Як встановлено судом, за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів за період з 01.01.2020 до 31.12.2020, Головним управлінням ДПС у Черкаській області складно Акт від від 16.05.2025 №6665/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 , згідно якого встановлено порушення вимог Податкового Кодексу:

- п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168 Кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2020 рік на суму 323910,61 грн;

- п.п. 1.4, п.п. 1.6, п.161 підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-ІV із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано військового збору за 2020 рік у сумі 26992,55 грн.

Таких висновків Головне управління ДПС у Черкаській області дійшло з огляду на встановлення за наслідками перевірки отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді прощеного (анульованого) боргу (кредиту) у розмірі 1799503,42 грн у ІІ кварталі 2020 року, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб та занижено військовий збір.

20.06.2025 Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі акту перевірки від 16.05.2025 №6665/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 прийнято податкові повідомлення-рішення №10257/23-00-24-05-01 на суму 323910,61 (податок на доходи фізичних осіб), №10258/23-00-24-05-01 на суму 26992,55 (донарахування суми військового збору).

Крім того, Головним управлінням ДПС у Черкаській області сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 18.09.2025 №0007888-1302-2300 на суму 350903,16.

Також Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято рішення №22310/6/23-00-13-02-07 від 18.09.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Відповідно до пункту 14.1.171 частини 1 статті 14 ПК України поняття податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно із статтею 16 Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2020 у справі №160/93/19 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Суд зауважує, що суми прощеного (анульованого) боргу (кредиту) ОСОБА_1 відповідачем документально не підтверджені та визначені лише на підставі листа АТ «Альфа-Банк» від 30.08.2021 №75204-20.2-б/б.

При цьому, відповідачем не здійснювалося дослідження первинних документів, з`ясування суми основного боргу, анульованого (прощеного) банком у валюті наданого кредиту (доларах США), еквівалента анульованої (прощеної) у гривнях суми основного боргу у доларах США, дати такого прощення, суми боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на відповідну дату.

Отже, наявні у справі докази свідчать, що контролюючим органом не вжито заходів для перевірки отриманої ним інформації, що впливає на визначення податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Крім того, відповідачем не перевірено наявність належного повідомлення банком позивача про прощення боргу, щоб у свою чергу доводило обізнаність позивача про обов`язок задекларувати дохід у відповідному році.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2025 №10257/23-00-24-05-01 та № 10258/23-00-24-05-01 є необгрунтованими, а отже не відповідають критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправними і підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.09.2025 № 0007888-1302-2300 про наявність у ОСОБА_1 станом на 16.09.2025 податкового боргу у сумі 350 903,16 грн та рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №22310/6/23-00-13-02-07 від 18.09.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу, суд зазначає наступне.

У випадку, який розглядається, мало місце винесення податкової вимоги та рішення про опис майна стосовно неузгодженої суми податкових зобов`язань. Так, на момент винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у позивача ще не закінчився строк на оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2025 №10257/23-00-24-05-01, №10258/23-00-24-05-01, у зв`язку із чим останній звернувся до суду з цим позовом.

Водночас, суд під час розгляду цієї справи дійшов висновку про протиправність вищевказаних податкових повідомлень-рішень. Отже, у позивача відсутнє узгоджене податкове зобов`язання (борг), не сплачене у встановлений строк, що виключає можливість стягнення боргу згідно податкової вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.09.2025 № 0007888-1302-2300.

Як наслідок, рішення Головного управління ГУ ДПС у Черкаській області №22310/6/23-00-13-02-07 від 18.09.2025 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу також підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку із вищевикладеним суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стосовно розподілу судових витрат, у зв`язку із понесенням позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 132 КАС України врегульовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI закріплено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі 5000,00 грн представником позивача додано: договір про надання професійної (правової) допомоги №б/н/25 від 09.10.2026 з додатком №1 від 05.01.2026, детальний опис наданих адвокатом послуг за договором про надання професійної (правової) допомоги №б/н/25 від 09.10.2026, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 05.02.2026 та квитанцію до платіжної інструкції про переказ готівки №0239710016 від 19.02.2026 на суму 5000,00 грн.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року по справі №640/19275/18 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Суд зазначає, що заявником підтверджено повноваження як представника позивача, а на підтвердження сплати коштів за правничу допомогу адвоката надано квитанцію до платіжної інструкції про переказ готівки.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи співмірність заявленого розміру відшкодування витрат на правничу допомогу із обсягом виконаних ним робіт, а також їх обгрунтованість та пропорційність, а також надавши оцінку критеріям складності справи суд зазначає, що предмет даного спору відноситься до справ незначної складності, яка не потребувала значних витрат часу на виконання відповідних робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 , від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 , у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.

Відтак наявні підстави вважати заявлений адвокатом розрахунок затраченого часу для правничої допомоги у даній справі частково обгрунтованим. У зв`язку із зазначеним, виходячи із критеріїв співмірності, обгрунтованості та пропорційності, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2025 №10257/23-00-24-05-01 та від 20.06.2025 №10258/23-00-24-05-01

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.09.2025 №0007888-1302-2300 про наявність у ОСОБА_1 станом на 16.09.2025 податкового боргу у сумі 350 903,16 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.09.2025 №22310/6/23-00-13-02-07 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові зі сплати судового збору в розмірі 7232 (сім тисяч двісті тридцять дві) грн 70 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяПетро ПАЛАМАР

Часті запитання

Який тип судового документу № 141518663 ?

Документ № 141518663 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141518663 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141518663 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141518663 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141518663, Черкаський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141518663, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141518663 відноситься до справи № 580/195/26

Це рішення відноситься до справи № 580/195/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141518661
Наступний документ : 141518665