Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 740/3694/26
Провадження № 2/740/2674/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області, в складі головуючої судді Гагаріної Т.О., секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Ніжині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
представник Макарова Л.В. звернулася в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) з позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 2376004 від 16.06.2025 у розмірі 105 271,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2376004, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 34 700 гривень, строком на 360 днів, розмір процентної ставки 1% в день. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач одноразовим ідентифікатором підписала кредитний договір шляхом використання електронного цифрового підпису. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих за строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення прострочення заборгованості. На підставі договору факторингу №23122025/1 від 23.12.2025 укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», за умовами якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за плату відступило позивачу своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2376004 від 16.06.2025. Згідно з реєстром боржників до вказаного Договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 склала 105 271,95 грн, із яких 33 557,99 грн основний борг, 54 363,96 грн сума заборгованості за відсотками, 17 350 грн заборгованість по пені.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
07.10.2026 від представника відповідача адвоката Ременькової І.О. надійшов відзив на позовну заяву в якому просила позов задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33 557,99 грн, з посиланням на те, що 08.04.2023 ОСОБА_1 був призваний на військову службу начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 14.10.2008 та довідкою № 3651 від 16.04.2023. На теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою № 3651 від 29.03.2026. Таким чином, на відповідача як на військовослужбовця , який проходить службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені ч.5 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме він звільнений від нарахування і сплати процентів за кредитом та штрафних санкцій, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.
12.10.2026 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, згідно якого підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Згідно наданих позивачем матеріалів 16.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2376004.
Зі змісту договору вбачається, що перед його укладенням ОСОБА_1 здійснив реєстрацію особистого кабінету в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, пройшла ідентифікацію та верифікацію особи, після чого отримала і ознайомилася з усіма документами, що стосуються отримання кредитних послуг, отримав одноразовий ідентифікатор електронного підпису Т404, який ввів 16.06.2025 о 15:57:55 при підписанні вказаного кредитного договору.
У цей же день, 16.06.2025, ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису також підписав Графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які містить вичерпну інформацію щодо специфікації кредитного продукту, який надається ОСОБА_1 , зокрема, інформацію надання якої передбачено вимогами ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до положень кредитного договору № 2376004 від 16.06.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит, а він зобов`язувався одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Сторонами кредитного договору було погоджено надання ОСОБА_1 кредиту на наступних умовах: сума кредиту 34 700 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність зі сплати процентів кожні 15 днів; стандартна процента ставка у розмірі 1% в день, що застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п.1.3 цього договору; мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якого, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 34 700 грн на банківську картку, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Крім того, у п.10 спірного договору зазначені персональні дані ОСОБА_1 (адреса місця фактичного проживання та місця реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта, засоби зв`язку), які могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
Аналізуючи в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що факт підписання кредитного договору № 2376004 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора (Т404) ОСОБА_1 є доведеним, натомість відповідачем будь-яких доказів на спростування останнього до суду подано не було.
Згідно витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . На зазначену картку 16.06.2025 здійснено переказ коштів у розмірі 34 700 грн.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 2376004 становить 105 271,95 грн, із яких 33 557,99 грн основний борг, 54 363,96 грн сума заборгованості за відсотками, 17 350 грн заборгованість по пені.
Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , підтверджується копією договору факторингу, актом прийому-передачі реєстру боржників та реєстром боржників до договору факторингу.
Судом встановлено, що між сторонами по справі існує спір щодо виконання договірних зобов`язань сторонами за договорами кредиту, у яких відбулась заміна кредитора шляхом відступлення первісним кредитором новому кредитору право вимоги до боржника у розмірі невиконаного позичальником зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст.ст.526,615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ст.ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов кредитного договору № 2169387 від 17.03.2025, укладеного між відповідачем і ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», щодо повернення тіла кредиту у визначені договором строки, оскільки відповідачем не подано доказів на спростування даного факту, а отже наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту та заборгованосі за процентами.
Частинами 1,6,7 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами та пенею, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до довідки в/ч НОМЕР_5 від 16.04.2023 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 з 08.04.2023 по теперішній час; згідно довідки в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_1 прохить службу у військовій частині НОМЕР_2 з 21.07.2025 і по теперішній час.
Відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З даних підстав відповідачу ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, яка брала участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, проценти за користування кредитом перед позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не нараховуються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 33 557,99 грн тіла кредиту.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 31,88 % (33557,99: 105271,95х 100), з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 060,97 грн (3328 х 31,88%).
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, 2, реквізити IВAN № НОМЕР_8 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 557 (тридцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) грн 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, 2, реквізити IВAN № НОМЕР_8 у АТ «ТАСкомбанк» судовий збір в розмірі 1 060 (одна тисяча шістдесят) грн 97 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження:07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О.Гагаріна
Судове рішення № 141518220, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 740/3694/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: