Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 740/1028/26
Провадження № 2/740/1283/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Дударця Д.В.,
за участю секретаря Лещенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
У березні 2026 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина та мати позивачів ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої прийняла її дочка ОСОБА_2 .
Як зазначено у позові, до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Зазначений будинок був побудований у 1982 році позивачем ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3 згідно з рішенням № 84/16 виконавчого комітету Ніжинської міської Ради народних депутатів від 12.02.1981 «Про внесення змін в рішення міськвиконкому № 173 від 27 лютого 1980 року «Про відведення земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 » та Договору № 84/16 від 12.02.1981 «Про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числа кімнат від однієї до п`яти включно», посвідченого державним нотаріусом Ніжинської державної нотаріальної контори Кушею Г.Є., за реєстраційним № 1578.
При зверненні до нотаріуса з питань оформлення спадщини у видачі свідоцтва про право на 1/2 частку нерухоме майно позивачу ОСОБА_2 було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа.
Окрім того, із зазначених підстав позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості зареєструвати права власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки листом в.о. начальника Управління «Центра надання адміністративних послуг» Кірсановою С.Є. від 24 лютого 2025 року повідомлено про неможливість у проведенні державної реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна.
Позивачі зауважили, що право власності на нерухоме майно набуте до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто до 01.01.2013, яке не залежало від проведення держаної реєстрації.
У зв`язку з наведеним, просили у судовому порядку:
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 .
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 09.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02.06.2026 за результатами підготовчого засідання справу призначено до розгляду по суті.
Судове засідання, призначене на 31.08.2026, було знято з розгляду через повітряну тривогу.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, подавши до суду заяви про розгляд справи без їх участі, у яких позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача Ніжинської міської ради у судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив розгляд справи проводити без його участі та ухвалити рішення згідно з чинним законодавством.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
З рішення № 84/16 виконавчого комітету Ніжинської міської Ради народних депутатів від 12.02.1981 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було визначено забудовниками на земельній ділянці по АДРЕСА_3 .
Відповідно до Договору № 84/16 від 12.02.1981 «Про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числа кімнат від однієї до п`яти включно», посвідченого державним нотаріусом Ніжинської державної нотаріальної контори Кушею Г.Є., за реєстраційним № 1578, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві безстрокового користування передана земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 450 кв.м, для будівництва житлового будинку площею 43,5 кв.м з кількістю трьох кімнат.
12.02.1982 виконавчим комітетом Ніжинської міської Ради народних депутатів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було видано дозвіл на виконання робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з рішення виконкому Ніжинської міської Ради народних депутатів № 191 від 26.06.1996 «Про індивідуальне будівництво» ОСОБА_1 надано дозвіл на оформлення технічної документації на будівництво літньої кухні розміром 4,20 х 4,90 м та гаража розміром 3,92 х 5,97 м біля житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить йому на підставі правових документів.
З технічного паспорту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 09.09.2013, встановлено, що домоволодіння складається з коридора площею 7,7 кв.м, житлової кімнати площею 16,9 кв.м, житлової кімнати площею 10,6 кв.м., житлової кімнати площею 12,4 кв.м, кухні площею 11,9 кв.м, вбудованої шафи площею 1,1 кв.м, ванни площею 4,5 кв.м, сан. вузла площею 1,8 кв.м, І приміщення площею 12,1 кв.м, ІІ приміщення площею 8,7 кв.м, ІІІ приміщення площею 22,6 кв.м. Рік побудови житлового будинку - 1982.
Таким чином житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно з технічною документацією був збудований в 1982 році, на праві спільної сумісної власності належав подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які перебували у шлюбі з 27.09.2011.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина та мати позивачів ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.03.2024.
До складу спадщини входить 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії спадкової справи № 50/2024, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася ОСОБА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_4 подали заяви, у яких відмовилася від прийняття належної їм частки у спадщині за законом, після померлої дружини і матері ОСОБА_3 .
Отже, ОСОБА_3 як спадкоємець за законом після смерті матері успадкувала 1/2 частку спадкового будинку.
Постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленським В.В. за від 02.02.2026 позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на частку спадкового майна, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.
Листом в.о. начальника Управління «Центра надання адміністративних послуг» Кірсановою С.Є. від 24 лютого 2025 року № 06-10/315 позивачу ОСОБА_1 № 20, роз`яснено про неможливість проведення державної реєстрації права власності не житловий будинок АДРЕСА_1 .
Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Норми права, які були застосовані судом
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Мотивована оцінка та висновки суду
Судом установлено, що будівництво ОСОБА_5 та ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 здійснювалось на відведеній їм в установленому порядку земельній ділянці та завершилось у період дії норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, відповідно до положень якого виникнення права власності на будинок не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з ч.1 та 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 05.08.1992 № 449 (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували об`єкт нерухомості, до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи у виді технічного паспорту на нього, що підтверджувало перебування такого об`єкту в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності на об`єкти нерухомості, збудовані до 5 серпня 1992 року.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Для прийняття спадщини спадкоємцями встановлено строк у шість місяців з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).
Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, ураховуючи, що позивач ОСОБА_2 набула право власності на 1/2 частку житлового будинку та приналежних будівель, як спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_3 , а позивач ОСОБА_1 має право на 1/2 частку житлового будинку, оскільки набув відповідну власність перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_3 , однак не можуть отримати правовстановлюючі документи на відповідні частки нерухоме майно, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.
На підставі наведеного, керуючись статями статтями 10, 12, 13, 76, 80, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 328, 392, 1216-1218, 1268-1270 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Ніжинська міська рада Чернігівської області, ЄДРПОУ 34644701, адреса: пл. І. Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ
Судове рішення № 141518166, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 740/1028/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: