Постанова № 141517828, 16.11.2026, Борзнянський районний суд Чернігівської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
730/1688/26
Номер документу
141517828
Форма судочинства
Про адмінправопорушення
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1688/26

Провадження № 3/730/519/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2026 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новий Розділ Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747040, складеним 17 серпня 2026 року поліцейським відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області старшим сержантом поліції Івановим Сергієм Миколайовичем, ОСОБА_1 17 серпня 2026 року о 13 годині 55 хвилин у селі Шаповалівка Ніжинського району Чернігівської області на вулиці Борзнянський шлях (Радянська), біля будинку 8, керував автомобілем KIA SORENTO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за наявності встановленого щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

У фабулі протоколу наведено посилання на постанову ДВС міста Новий Розділ від 11 травня 2019 року з реквізитом № 38686263, а також зазначено, що порушення вчинено повторно протягом року, оскільки постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 126 КУпАП. Поліцейський кваліфікував описані дії за частиною п`ятою статті 126 КУпАП та зазначив про порушення підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що під час зупинки 26 жовтня 2025 року працівники поліції повідомили його про встановлені щодо нього обмеження. Про наявність заборгованості зі сплати аліментів він обізнаний. Водночас вважає, що має право керувати транспортним засобом, оскільки виконавче провадження завершено. Крім того, за його словами, поліцейський роз`яснив йому можливість керування під час воєнного стану на підставі виданого тимчасового дозволу.

ОСОБА_1 також пояснив, що 17 серпня 2026 року виконував наказ бойове розпорядження. Копії такого розпорядження, відомостей про його реквізити, зміст конкретного завдання та обставини виконання до суду не надано. Даних про вид військової служби та документи, які дозволяли б визначити умови її проходження на дату події, матеріали справи не містять.

Окрім того, за клопотанням ОСОБА_1 про наданання додаткових доказів суд відклав розгляд справи, однак у призначене засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Суд дослідив протокол, копію постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року у справі № 734/4892/25, копію тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, надане посвідчення з посиланням на Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», відповідь органу державної виконавчої служби від 13 листопада 2026 року та оцінив пояснення ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року у справі № 734/4892/25 ОСОБА_1 визнано винним за частиною третьою статті 126 КУпАП за подією 26 жовтня 2025 року та позбавлено права керування транспортними засобами на три місяці. За відомостями, наведеними у долученій копії, ця постанова набрала законної сили 31 січня 2026 року.

У попередній постанові суду зазначено про обмеження, встановлене постановою державного виконавця від 11 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 39603189. З її мотивувальної частини вбачається, що в попередній справі досліджувалася копія цієї постанови державного виконавця. У відомостях про особу ОСОБА_1 наведено його статус військовослужбовця. Вид та умови проходження служби у зазначеному судовому рішенні не розкриті.

Копія тимчасового дозволу серії НОМЕР_3 засвідчує його видачу ОСОБА_1 26 жовтня 2025 року замість вилученого посвідчення водія. На звороті документа зазначено протокол від 26 жовтня 2025 року за частиною третьою статті 126 КУпАП. Відомостей про продовження строку дії цього дозволу до 17 серпня 2026 року надана копія не містить.

З відповіді Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13 листопада 2026 року вбачається, що виконавче провадження № 39603189 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів завершене 6 жовтня 2021 року шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У листі зазначено, що станом на 6 жовтня 2021 року заборгованість зі сплати аліментів становила 196 453,18 грн, а в даних АСВП щодо цього провадження відсутня постанова про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. За наявними у відділу відомостями борг, виконавчий збір і витрати не погашені; документи про їх сплату до відділу не надходили.

Одночасно орган ДВС повідомив, що матеріали виконавчого провадження були передані до архіву Новороздільського відділу ДВС, однак після його реорганізації архів до Миколаївського відділу ДВС не передавався, а оригінал відповідного виконавчого провадження у цього відділу відсутній. Копію постанови про встановлення обмеження до відповіді не долучено.

Вирішуючи справу, суд виходить із необхідності довести всі ознаки інкримінованого діяння.

За статтями 9, 245, 280 КУпАП з`ясуванню підлягають факт правопорушення, винність особи та обставини, що впливають на можливість притягнення її до відповідальності.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП оцінюється сукупність доказових даних, включно з поясненнями особи; їх збирання покладено на уповноважених складати протоколи осіб.

Для кваліфікації за частиною п`ятою статті 126 КУпАП у цій справі необхідно встановити не тільки попереднє притягнення протягом року, а й нове порушення, передбачене частинами другою - четвертою цієї статті. За викладеною поліцейським фабулою таким новим порушенням є керування всупереч тимчасовому обмеженню. Отже, доказове значення має застосовність конкретного обмеження до ОСОБА_1 саме 17 серпня 2026 року.

Заборгованість зі сплати аліментів, існування постанови виконавця в минулому та попереднє адміністративне стягнення є істотними обставинами, однак їх установлення не звільняє від перевірки правових передумов відповідальності за нову подію. Протокол підлягає оцінці разом з іншими матеріалами; викладена в ньому кваліфікація не має наперед установленого значення.

Відповідно до статті 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Тому сам статус військовослужбовця не звільняє ОСОБА_1 від відповідальності за статтею 126 КУпАП; оцінці підлягає наявність передбачених спеціальним законом умов незастосування конкретного обмеження.

Суд ураховує передбачений пунктом 2 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» зв`язок аліментного обмеження з повним погашенням заборгованості. Повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою є окремою процедурною підставою завершення виконання і саме собою не підтверджує припинення боргу чи скасування постанови про обмеження. Тому посилання ОСОБА_1 лише на статус завершеного ВП не є достатнім підтвердженням дозволеності керування.

Водночас при оцінці застосовності аліментного обмеження необхідно врахувати спеціальні приписи частини десятої статті 71 цього Закону. Її пункт 3 охоплює, зокрема, визначені види служби за призовом, включно зі службою під час мобілізації на особливий період, а також проходження військової служби з виконанням бойових завдань у передбачених цією нормою умовах. Законодавець пов`язує виняток із конкретними обставинами служби, а не із самим лише найменуванням статусу особи.

У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі № 533/535/24, провадження № 61-15215св24, у пунктах 32, 38 наголошено на необхідності належної оцінки доказів та доводів щодо винятків, передбачених частиною десятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Суди попередніх інстанцій не перевірили відповідні підстави та не навели мотивів відхилення ключових доводів боржника, що було враховано при скасуванні їхніх рішень з направленням справи на новий розгляд.

Зазначений висновок зроблено при розгляді скарги на дії та бездіяльність державного виконавця. У цій справі суд ураховує його в частині необхідності оцінити умови застосування спеціальної норми. Він не означає автоматичного припинення будь-якого обмеження щодо кожного військовослужбовця та не визначає наперед результату цього провадження.

Оцінюючи наявні відомості про особу та її пояснення, суд виходить з установленого статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця. Проте вид його військової служби, період проходження служби відповідного виду та умови виконання завдань на 17 серпня 2026 року залишилися нез`ясованими. Доказів, які дозволяли б достовірно віднести його до конкретного передбаченого законом випадку або обґрунтовано виключити застосування заявленого винятку, матеріали не містять.

Ця невизначеність у розглядуваній справі має конкретну фактичну основу: у попередньому судовому рішенні особу зазначено як військовослужбовця, а в засіданні він повідомив про виконання бойового розпорядження на дату нової події. Тому питання про спеціальний виняток не є суто припущеною можливістю, не пов`язаною з установленими обставинами.

Неподання ОСОБА_1 додаткових документів не дає підстав встановити його мобілізацію чи факт виконання конкретного бойового завдання. Водночас саму відсутність таких документів не можна використати як доказ того, що він проходив інший вид служби та перебував поза всіма передбаченими законом винятками. Інакше невстановлену обставину було б замінено припущенням проти особи.

Пояснення ОСОБА_1 про розпорядження суд оцінює як повідомлення особи про обставини поїздки. Вони не відхиляються лише через відсутність письмової копії наказу. Однак наявний зміст пояснень у поєднанні з іншими матеріалами не дає змоги встановити реквізити та конкретний зміст розпорядження, умови виконання завдання, характер небезпеки і можливість виконати завдання іншим способом.

Тому суд не встановлює стану крайньої необхідності, передбаченого статтею 18 КУпАП, і не обирає обставину, визначену пунктом 4 частини першої статті 247 КУпАП, підставою закриття. Наявність такого стану потребує з`ясування реальної небезпеки, відсутності іншого способу її усунення та співвідношення заподіяної і відверненої шкоди. Саме найменування розпорядження бойовим цих обставин не розкриває.

Надане посвідчення містить посилання на Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Воно стосується участі у громадському формуванні та не дозволяє визначити вид військової служби. Суд не використовує цей документ як самостійне підтвердження мобілізації, перебування на військовій посаді або виконання бойового завдання 17 серпня 2026 року.

Окремої оцінки потребує ідентифікація акта, порушення якого поставлено ОСОБА_1 у вину. У новому протоколі наведено реквізит № 38686263, тоді як лист ДВС та попереднє судове рішення стосуються виконавчого провадження № 39603189. Із протоколу неможливо достовірно визначити, чи позначає перший номер виконавче провадження, окремий документ або інший ідентифікатор. Копії постанови та відомостей, які дозволили б безпосередньо співвіднести наведений у протоколі реквізит із провадженням, зазначеним у листі ДВС, матеріали не містять.

Відмінність цих номерів сама собою не є підставою закриття справи: вона може пояснюватися різним призначенням реквізитів або технічною неточністю. Проте за відсутності відповідного акта суд не може замінити доказове встановлення такого зв`язку припущенням. Цю обставину суд ураховує лише в сукупності з іншими невирішеними питаннями щодо застосовності обмеження на дату події.

Лист ДВС є доказом повідомлених у ньому відомостей. Відсутність у цього відділу архівних матеріалів не доводить, що постанову про обмеження ніколи не виносили; навпаки, про неї йдеться у попередньому судовому рішенні. Разом з тим відомості про борг станом на 2021 рік та відсутність у системі постанови про скасування не дають відповіді на питання про військовий виняток на дату нової події та не усувають розходження реквізитів.

Постанова Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 січня 2026 року залишається чинною. Суд не переглядає її законності та не ставить під сумнів накладене за подію 2025 року стягнення. Вона підтверджує факт попереднього притягнення, який має значення для перевірки повторності. Водночас установлення такого факту не є доказом винуватості в окремій події 17 серпня 2026 року і не замінює перевірки всіх ознак нового діяння.

Пояснення ОСОБА_1 про отримання інформації щодо обмежень 26 жовтня 2025 року підтверджують його обізнаність принаймні з цієї дати. Суд не покладає в основу рішення твердження, що він узагалі не знав про обмеження або про аліментну заборгованість. Однак обізнаність про раніше встановлене обмеження не усуває необхідності перевірити можливість його застосування за конкретних обставин нової події.

Посилання на тимчасовий дозвіл не підтверджує скасування постанови ДВС. Стаття 265-1 КУпАП та розділ XII Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, регулюють видачу документа замість тимчасово вилученого посвідчення до вирішення відповідної справи, з обмеженим строком дії. Виданий 26 жовтня 2025 року дозвіл сам собою не засвідчує допуску до керування 17 серпня 2026 року всупереч окремому обмеженню.

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» також не встановлює загального скасування аліментних обмежень у зв`язку з воєнним станом. Отже, суд не виводить правомірність керування лише з факту дії воєнного стану чи наявності у водія зазначеного документа.

Твердження про роз`яснення поліцейського суд ураховує саме як пояснення ОСОБА_1 . Окремих підтверджень точного змісту такого роз`яснення немає. Суд не встановлює як доведений факт надання працівником поліції помилкової поради та не вважає цю пораду актом, здатним скасувати постанову державного виконавця. Водночас довід про сприйняття водієм свого права керувати підлягає оцінці при з`ясуванні вини; його відхилення саме собою не заповнює прогалин у доказуванні об`єктивних ознак діяння.

Оцінюючи докази в сукупності, суд розмежовує встановлені обставини та обставини, які залишилися недоведеними. Наявність попереднього притягнення, боргу та поінформованості про обмеження не усуває конкретних сумнівів щодо застосовності саме інкримінованого обмеження до військовослужбовця за обставин 17 серпня 2026 року. Самого загального статусу військовослужбовця також недостатньо для позитивного висновку про автоматичне припинення будь-якого обмеження.

Таким чином, суд не констатує ані автоматичного скасування постанови ДВС, ані доведеності конкретної підстави військового винятку. Висновок у цій справі ґрунтується на іншому: наявна сукупність доказів не забезпечує встановлення всіх необхідних передумов відповідальності за нову подію поза розумним сумнівом. Визнання особи винною за таких умов потребувало б припущень щодо виду служби, умов застосування винятку та неузгоджених реквізитів акта обмеження.

У пункті 39 постанови Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначено про застосування презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення та тлумачення сумнівів щодо події й вини на користь особи. Недоведеність події та вини за такого підходу має наслідки доведеної невинуватості. Суд ураховує цей висновок як загальний стандарт оцінки достатності доказів.

За результатами завершеного дослідження матеріалів наведені сумніви не усунуті. Відсутність додаткових документів від особи не може бути єдиною підставою для обвинувального висновку. Обов`язок з`ясувати обставини справи також не дозволяє суду замінити відсутні докази власними припущеннями або надати протоколу наперед визначену доказову силу.

Оскільки наявність у діях ОСОБА_1 всіх ознак інкримінованого правопорушення не доведена, провадження підлягає закриттю за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП.

За статтею 40-1 КУпАП підстав для стягнення судового збору в цьому провадженні немає, оскільки адміністративне стягнення не накладається.

Керуючись статтями 911, 15, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294, пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, з урахуванням частини десятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП за подією 17 серпня 2026 року закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Ріхтер В.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141517828 ?

Документ № 141517828 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 141517828 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141517828 ?

Форма судочинства - Про адмінправопорушення

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141517828 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141517828, Борзнянський районний суд Чернігівської області

Судове рішення № 141517828, Борзнянський районний суд Чернігівської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141517828 відноситься до справи № 730/1688/26

Це рішення відноситься до справи № 730/1688/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141517822