Постанова № 14151772, 10.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.10Справа №2а-3299/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді: Кравченко М.М.,

при секретарі: Єньшиній Н.Б.,

за участю представників:

представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_3 виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській обл. 24.06.1999 року;

представник відповідача (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив;

представник відповідача (Севастопольська міська Рада) у судове засідання не з"явився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив;

представник третьої особи КП СМР «Арікон»ОСОБА_5 НОМЕР_2 від 23.09.10 року, виданий Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,Севастопольської міської Ради, третя особа - комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон»про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,Севастопольської міської Ради, третя особа - комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон»про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3299/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.11.2010 року закінчено підготовче провадження у справі № 2а-3299/10/2770, адміністративну справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представники відповідачів у жодне судове засідання у справі не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, але не зазначив з яких саме підстав слід відмовити у задоволенні адміністративного позову та не обґрунтував таку свою позицію із посиланням на норми законодавства.

Виходячи з того, що представники відповідачів у судове засідання неодноразово не зявлялися, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.07.2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення по вул. Фадеева, 1. Протягом тривалого терміну будь - якої відповіді позивач не отримала, тому була змушена повторно звернутися до Фонду комунального майна з вимогою повідомити її про результати розгляду заяви від 17.07.2008 р. 13.10.2010 р. позивачу було надано лист № 3990 із зазначенням того, що розгляд питання про включення орендованих нею приміщень по вул. Фадеева, 1 не виявляється можливим у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану під приміщенням.

Позивач з 2000-го року був орендарем вказаного нерухомого майна, а саме: вбудованих нежитлових приміщень першого поверху двоповерхової будівлі пошти, загальною площею 61,3 кв. м (з яких приміщення з № 1 по № 4 площею 51,3 кв. м; місця загального користування 10,0 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1, на підставі:

договору Оренди № 299/3-00 від 09.08.2000 р., укладеного з Управлінням майна міста Севастополя Севастопольської міської державної адміністрації та Державним комунальним підприємством «Аррікон»(володільцем комунального майна на праві оперативного управління) зі змінами, внесеними Протоколами узгодження змін від 06.09.2000 р., 30.05.2003 р., 01.08.2003 р., 28.04.2004 р. Термін дії договору - до 05.02.2005р., договору оренди № 280 від 05.04.2005 р., укладеного з орендодавцем - Комунальним підприємством Севастопольської міської ради «Аррікон»(правонаступник ДКП «Аррікон») зі змінами, внесеними Протоколом узгодження змін від 04.08.2006 р. Термін дії договору - до 05.02.2009 р., договору оренди № 280 від 04.07.2008 р., укладеного з орендодавцем - Комунальним підприємством Севастопольської міської ради «Аррікон»та посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під реєстровим № 1235. Термін дії договору - до 05.02.2009 р., згідно з п. 5.2 договорів оренди від 09.08.2000 р., 05.04.2005 р., 04.07.2008 р. орендар (ОСОБА_1.) має право за згодою орендодавця здійснювати переобладнання, перепланування, реконструкцію, розширення, технічне переустаткування орендованого майна.

01.02.2001 р. на замовлення позивача було складено кошторис на ремонт приміщення по АДРЕСА_1 на суму 15 077 грн. Вказаний кошторис було узгоджено з орендодавцем. В період з лютого 2001 р. по жовтень 2001 р. згідно з зазначеним кошторисом за кошти ОСОБА_1 підрядною організацією були виконані роботи по покращенню орендованого майна. Як зазначено у висновку від 20.07.2006 р. аудитора України ОСОБА_4, станом на 15.10.2001 р. позивачем було здійснено фінансування всіх робіт з поліпшення орендованого майна, що неможливо відокремити від орендованого майна без заподіяння йому шкоди за рахунок власних коштів в сумі 17 434,57 грн. (без ПДВ). Вказані дані підтверджуються також у Звіті про ідентифікацію поліпшень, виконаному 05.02.2007 р. ПП «УкрСоцСтрой». З урахуванням фізичного зносу, експерт визначив, що сума фактично сплачених орендарем коштів на здійснення поліпшень об'єкту оренди складає 12 797 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень (без ПДВ).

29.03.2007 р. Наказом Директора КП СМР «Аррікон»№ 13 було узгоджено обсяг витрат на здійснення невідокремлюваних поміщень вбудованих нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 у розмірі 12 797 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень (без ПДВ).

Згідно з довідкою ДКП "Аррікон" від 17.07.2008 № 38 залишкова вартість приміщення, що орендується позивачем, на 01.07.2008 складає 14 518,00 грн., балансова-26 279,00 грн. На сьогоднішній день згідно з довідкою ДКП "Аррікон" № 83-с від 30.09.2010 р. залишкова вартість приміщення, що орендується, складає 13 671,00 грн.; балансова - 26 279,00 грн.

Тобто, вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна на момент звернення до відповідача з заявою про включення об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають Приватизації складала 88 % його залишкової вартості.

На підставі викладеного позивачем, 17.07.2008 р. було подано заяву до Фонду комунального майна про включення об'єкту по АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-XII від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної

ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.

Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ (в редакції від 27.11.2003, далі - Програма), а саме п. 51, передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.

Згідно зі ст. 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, до об'єктів приватизації групи А відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства, у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.

Отже, зазначене майно - вбудовані нежитлові приміщення першого поверху двоповерхової будівлі пошти, загальною площею 61,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 віднесене до групи А об'єктів приватизації.

За п. 48 Програми продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (дані - Закон) та цієї Програми.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Зі змісту цієї норми випливає, що саме Севастопольська міська Рада є-органом, який здійснює функції щодо розпорядження комунальною власністю.

У силу ч.3 цієї статті включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради виступає органом приватизації по об'єктам комунальної власності від імені та за дорученням Севастопольської міської Ради відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради №339 від 12.11.2002 р.

Позивач з дотриманням наведених норм чинного законодавства звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення вбудованих нежитлових приміщень першого поверху двоповерхової будівлі пошти, загальною площею 61,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 7 Закону орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включає підприємство до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації шляхом викупу. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 р. по справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" положення частини п'ятої вказаної статті слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити в приватизації.

Вказане Рішення Конституційного Суду України зазначає, що положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

У листі від 13.10.2010 р. № 3990 Фонд комунального майна зазначає, що приміщення, що орендуються позивачем, не підлягають приватизації, з посиланням на рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 р. "Про внесення змін та доповнень в рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 "Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значимих для міста (у тому числі приміщень, що займані ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається". Зазначеним рішенням Севастопольська міська рада встановила заборону на приватизацію об'єктів комунальної власності, в тому числі окремих будівель та їх частин, на які відсутні правовстановчі докумети на право користування земельною ділянкою. Проте вказане положення не відповідає Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Законодавством України встановлений виключний перелік випадків обмеження приватизації майна. Пункт 5 Статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»містить перелік випадків, коли можлива відмова у приватизації, а саме:

-особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;

-є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

-Фондом державного майна України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевою Радою не затверджено за поданням органів приватизації переліків об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу.

Також згідно зі статтею 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави. Не підлягають також приватизації визначені у встановленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чиним законодавством. Пункт 6 статті 2 зазначеного Закону передбачає, що заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, які обслуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації або певні професійні (виробничі) колективи можуть бути у встановленому порядку виключені з переліку об'єктів малої приватизації. Інших випадків обмеження приватизації, ніж зазначені вище, чинним законодавством не передбачено.

Частиною 4 Статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлений порядок, в якому покупці подають відповідні заяви про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації, до відповідного органу приватизації. Встановлено також чіткий перелік документів, який додається до заяви. Прямо зазначається, що додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника. Подання правовстановлюючих документів на земельну ділянку Законом не передбачено. Отже, рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007 р. у частині заборони приватизації об'єктів комунальної власності, в тому числі окремих будівель та їх частин, на які відсутні правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою, не відповідає чинному законодавству.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підзаконні акти, що видаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування не можуть суперечити Законам України. В пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя»зазначено, що якщо під час судового розгляду справи буде встановлено, що нормативно правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає закону, то суд зобов'язаний застосувати закон, що регулює відповідні правовідносини.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право оскаржувати у судах рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Керуючись, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати незаконною відмову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044) у включенні об'єкту - вбудованих нежтлових приміщень першого поверху двоповерхової будівлі пошти, загальною площею 61,3 кв. м. (з яких приміщення з №1 по №4 площею 51,3 кв. м; місця загального користування 10,0 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1, до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

3.Визнати недійсним рішення сесії Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 р. „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається», в частині заборони приватизації об'єктів комунальної власності, в тому числі окремих будівель та їх частин, на які відсутні правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою.

4.Визнати недійсним рішення сесії Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 р. «Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 р. „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається, в частині заборони приватизації об'єктів комунальної власності, в тому числі окремих будівель та їх частин, на які відсутні правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою.

5.Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради винести на розгляд Севастопольської міської Ради питання щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації об'єкту комунальної власності - вбудованих нежитлових приміщень першого поверху двоповерхової будівлі пошти, загальною площею 61,3 кв. м. (з яких приміщення з № 1 по № 4 площею 51,3 кв. м; місця загального користування 10,0 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1

6.Зобов'язати Севастопольську міську Раду (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) розглянути питання про прийняття рішення по включенню об'єкту комунальної власності - вбудованих нежитлових приміщень першого поверху двоповерхової будівлі пошти, загальною площею 51,3 кв. м. (з яких приміщення з № 1 по № 4 площею 51,3 кв. м; місця загального користування 10,0 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

7.Копію постанови направити відповідачам.

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2010.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяМ.М. Кравченко