Рішення № 141517555, 03.11.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
932/13093/25
Номер документу
141517555
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Єдиний унікальний номер справи 932/13093/25

Провадження № 2/183/56/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики-,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - позивач, Новий кредитор) звернулося до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач, Позичальник), у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 251697654 від 27 травня 2024 року в розмірі 19 048,50 грн, з яких: 5 100,00 грн - основний борг, 11 398,50 грн проценти, 2 550,00 грн - неустойка, а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 травня 2024 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (надалі - Первісний кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 251697654 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідачу надано 5 100,00 грн, проте належного виконання зобов`язань щодо сплати передбачених договором платежів не відбулося.

Позивач послався на відступлення права вимоги спочатку від ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу № 20/0324-01 від 20 березня 2024 року та реєстром № 9 від 28 серпня 2024 року, а надалі - до позивача за договором факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року та реєстром прав вимоги № 2 від тієї ж дати.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року цю цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

23 грудня 2025 року ця цивільна справа надійшла з Шевченківського районного суду міста Дніпра до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2026 року головуючим суддею у цій справі визначена суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є. та 14 січня 2026 року справу передано головуючому судді.

Ухвалою суду від 14 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування оголошення на сайті суду. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 27 травня 2024 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 251697654. За пунктами 2.1, 2.3 Кредитодавець установив кредитний ліміт і надав перший транш у сумі 5 100,00 грн.

Пунктом 3.1 договору визначено 30-денний дисконтний період із можливістю його продовження та поновлення відповідно до пункту 3.2. Водночас пункт 11.1 передбачає п`ятирічний строк дії договору, а пункт 7.3 визначає кінцеву дату повернення кредиту 26 червня 2029 року. Дату 26 червня 2024 року в пункті 7.1 прямо зазначено як рекомендовану, а не обов`язкову дату дострокового повернення всієї суми кредиту.

Умовами договору передбачено базову процентну ставку 547,50 % річних. Порядок нарахування процентів визначено розділом 8; за погодженою розрахунковою базою 365 днів сума за один день на залишок кредиту 5 100,00 грн становить 5 100,00 ? 547,50 % / 365 = 76,50 грн. За пунктом 7.4.1 проценти протягом дисконтного періоду сплачуються не пізніше останнього дня відповідного періоду, а за пунктом 7.4.2 після його закінчення - щоденно.

У відмітці про електронне підписання договору зазначено одноразовий ідентифікатор 8295, направлений 27 травня 2024 року о 00:49:44 та введений Позичальником о 00:50:06. Відомості містять ПІБ відповідача, його РНОКПП та реквізити договору.

Надання кредиту підтверджується платіжним документом від 27 травня 2024 року на 5 100,00 грн із відміткою «Проведено банком 27.05.2024». У ньому зазначено платником ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ», банком платника - АТ «Райффайзен Банк», отримувачем - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , картку НОМЕР_2 та призначення платежу - переказ за договором № 251697654. Маска картки відповідає реквізитам, зазначеним у пункті 5.1 договору.

За розрахунком Первісного кредитора 27 травня 2024 року надано 5 100,00 грн. 26 червня 2024 року відповідач сплатив 2 295,00 грн, які зараховано в погашення процентів. Станом на 28 серпня 2024 року відображено залишок 5 100,00 грн основного боргу, 4 819,50 грн процентів і 2 550,00 грн неустойки. У розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» після перенесення цього залишку відображено подальші нарахування по 76,50 грн до 22 листопада 2024 року. На дату відступлення позивачу сума процентів становить 11 398,50 грн. Інших платежів Позичальника в досліджених розрахунках не відображено.

Судом досліджено договір факторингу № 20/0324-01 від 20 березня 2024 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», розрахунки обох товариств щодо договору № 251697654, а також договір факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем. За пунктом 4.1 останнього договору право вимоги переходить на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру.

У витязі з реєстру прав вимоги № 2 від 27 лютого 2025 року за порядковим номером 7037 зазначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , договір № 251697654 від 27 травня 2024 року, основний борг 5 100,00 грн, проценти 11 398,50 грн та неустойку 2 550,00 грн, загалом 19 048,50 грн. Також надано платіжну інструкцію про оплату відступлення за цим реєстром.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, договір, укладений в електронній формі з дотриманням установлених законом вимог, є таким, що укладений у письмовій формі (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Щодо переходу права вимоги, то за п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (пункт 1 частини другої статті 11, частини перша, друга статті 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З урахуванням установлених обставин, змісту договору, відомостей про його електронне підписання та платіжного документа з відміткою про проведення банком суд дійшов висновку про укладення договору й отримання відповідачем 5 100,00 грн. Документи щодо відступлення та індивідуалізований витяг з реєстру суд оцінює як підтвердження переходу до позивача заявленої грошової вимоги. Водночас такий перехід не збільшує обсяг обов`язків Позичальника та не змінює строків їх виконання.

Перевіривши розрахунки обох кредиторів, суд установив, що проценти нараховано в межах строку кредитної лінії за погодженою ставкою: 76,50 грн ? 179 днів ? 2 295,00 грн сплати 11 398,50 грн. Закінчення 30-денного дисконтного періоду не припиняє погодженого строку користування кредитом, підстав виключати заявлені проценти як післястрокові суд не установив.

Вимога про стягнення 11 398,50 грн несплачених процентів є обґрунтованою. За пунктом 7.4 договору обов`язок їх сплати виникає протягом користування кредитом і після закінчення дисконтного періоду підлягає щоденному виконанню, тому строк сплати заявлених нарахувань настав.

Вирішуючи вимогу про стягнення 5 100,00 грн основного боргу, суд ураховує, що надання цієї суми та її отримання відповідачем підтверджуються договором і платіжним документом від 27 травня 2024 року. За поданим розрахунком основний борг у розмірі 5 100,00 грн не погашено. З урахуванням установлених підстав настання строку виконання зобов`язання та відсутності доказів погашення основного боргу вимога про стягнення 5 100,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 2 550,00 грн неустойки суд ураховує пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальника звільнено від відповідальності за статтею 625 цього Кодексу та від обов`язку сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання. Нараховані включно з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі за прострочення підлягають списанню Кредитодавцем.

Із розрахунку Первісного кредитора убачається, що неустойка складається з двох нарахувань по 1 275,00 грн у серпні 2024 року, здійснених під час дії воєнного стану. Законодавче звільнення від цих платежів поширюється на відповідача незалежно від подальшого відступлення вимоги. У цій частині позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 16 498,50 грн заборгованості, з яких 5 100,00 грн - основний борг та 11 398,50 грн - несплачені проценти. У задоволенні вимоги про стягнення 2 550,00 грн неустойки слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України. Позивач сплатив 3 028,00 грн судового збору, пропорційно задоволеним вимогам з відповідача підлягає стягненню 2 622,65 (3 028,00 ? 16 498,50 / 19 048,50) грн судового збору. Решта збору залишається за позивачем.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії № 251697654 від 27 травня 2024 року у розмірі 16 498 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 50 копійок, з яких: 5 100,00 грн - основний борг, 11 398,50 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 65 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя Г. Є. Майна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141517555 ?

Документ № 141517555 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141517555 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141517555 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141517555 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141517555, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141517555, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141517555 відноситься до справи № 932/13093/25

Це рішення відноситься до справи № 932/13093/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141517553
Наступний документ : 141517556