Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер справи 183/13363/25
Провадження № 2/183/4710/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - позивач, Новий кредитор) звернулося до суду з цим позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Позичальник) заборгованість за кредитним договором № 3310914 від 04 грудня 2022 року у розмірі 60 607,58 грн, з яких: 9 599,99 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51 007,59 грн - заборгованість за процентами, та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі - Первісний кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3310914 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідач отримала кредит у сумі 9 600,00 грн на строк 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 1,99 % на день.
19 жовтня 2023 року між Первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 19102023, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань, позивач просив стягнути залишок основного боргу й процентів та сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування оголошення на сайті суду. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 04 грудня 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як Позичальником, укладено договір № 3310914 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 9 600,00 грн, кредит надається у гривні на умовах строковості, зворотності та платності. Мета кредитування - споживчі потреби.
Згідно з пунктом 1.3 договору строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні дати та розміри платежів визначено графіком, що є додатком № 1 до договору. Пунктом 1.3.1 передбачено, що встановлені договором строк кредиту та дата його повернення продовженню не підлягають. Первісний графік визначає остаточне повернення кредиту 29 листопада 2023 року.
Пунктами 1.4.1, 1.4.2 договору визначено фіксовану стандартну процентну ставку 1,99 % на день та знижену ставку в такому самому розмірі - 1,99 % на день. За пунктом 2.1 кошти перераховуються на платіжну картку, зазначену Позичальником в особистому кабінеті. Датою видачі кредиту згідно з пунктом 2.4 є дата перерахування коштів на користь Позичальника.
Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця. За пунктом 9.7 його підписання Позичальником здійснюється електронним підписом одноразовим ідентифікатором. У наданому графіку до договору зафіксовано підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором X337 04 грудня 2022 року о 18:37:24. Судом також досліджено паспорт споживчого кредиту, який містить суму кредиту, строк та процентну ставку й відмітку про підписання відповідачем.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало зобов`язання щодо надання кредиту. За листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 14 лютого 2024 року № 20240214-25, 04 грудня 2022 року о 18:39:04 успішно перераховано 9 600,00 грн на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі Кредитодавця - 33109141670171944. Маска картки відповідає зазначеній у реквізитах Позичальника в кредитному договорі.
Із розрахунку заборгованості станом на 19 жовтня 2023 року убачається надання кредиту в сумі 9 600,00 грн. 31 грудня 2022 року в рахунок погашення основного боргу зараховано 0,01 грн, у рахунок процентів - 5 349,12 грн. Залишок основного боргу становить 9 599,99 грн. У розрахунку визначено заборгованість за процентами в сумі 51 007,59 грн, загальну заборгованість - 60 607,58 грн. Нарахування та стягнення штрафних санкцій у заявленій сумі не відображено.
19 жовтня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 19102023, за умовами якого Первісний кредитор відступає Фактору права грошової вимоги до боржників, визначених відповідним реєстром. Згідно з пунктом 1.2 перехід прав відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників.
Того ж дня сторонами підписано акт приймання-передачі реєстру боржників. У витягу з реєстру за порядковим номером 306 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір № 3310914, основний борг 9 599,99 грн та заборгованість за процентами 51 007,59 грн.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, договір, укладений в електронній формі з дотриманням установлених законом вимог, є таким, що укладений у письмовій формі (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Щодо переходу права вимоги, то за п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З урахуванням установлених судом обставин та досліджених доказів, змісту договору, відомостей про його електронне підписання та підтвердження перерахування коштів на картку Позичальника суд висновує про виникнення між відповідачем та Первісним кредитором кредитних правовідносин. Договором факторингу, актом приймання-передачі реєстру та витягом із нього підтверджено перехід до позивача права вимоги за спірним кредитним договором.
Перевіряючи розрахунок процентів, суд установив, що нарахування здійснені в межах погодженого 360-денного строку кредитування, до 19 жовтня 2023 року, за передбаченою договором ставкою 1,99 % на день, з урахуванням відображених у розрахунку платежів. Підстав для виключення процентів як нарахованих поза строком кредитування суд не встановив. Залишок заборгованості за процентами, підтверджений розрахунком, становить 51 007,59 грн.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в сукупності, суд висновує, що позивачем доведено невиконання відповідачем зобов`язань з повернення залишку кредиту та сплати нарахованих процентів. Розмір вимог узгоджується з розрахунком заборгованості та відступленим правом вимоги. Відтак наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 60 607,58 грн, з яких: 9 599,99 грн - основний борг; 51 007,59 грн - проценти за користування кредитом.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України. З огляду на задоволення позову цей судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3310914 від 04 грудня 2022 року у розмірі 60 607 (шістдесят тисяч шістсот сім) гривень 58 копійок, з яких: 9 599,99 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51 007,59 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 03 листопада 2026 року.
Суддя Г. Є. Майна
Судове рішення № 141517522, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 183/13363/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: