Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер справи 183/5983/26
Провадження № 2/183/5990/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Майної Г. Є.,
за участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У С Т А Н О В И В:
У травні 2026 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в обґрунтування якого посилається на те, що 05 липня 2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем було укладено договір позики № 485624. На виконання умов договору позикодавець надав відповідачу 4 000,00 грн строком на 30 днів. Договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
29 листопада 2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 29112024, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за договором позики, укладеним із відповідачем. Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить стягнути 13 710,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - основний борг, 1 710,00 грн - проценти та 8 000,00 грн - штрафні санкції, а також 2 662,40 грн судового збору і 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 08 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 05 липня 2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 485624 з фіксованою процентною ставкою. За пунктами 2.1-2.3 договору сума позики становить 4 000,00 грн, строк - 30 днів, датою повернення визначено 04 серпня 2024 року як наступний день за останнім днем користування. У договорі зазначено ставку 1,43 % на день та загальні витрати за позикою 1 710,00 грн. Орієнтовна загальна вартість позики становить 5 710,00 грн.
За пунктом 4 договору проценти нараховуються щоденно на залишок позики. Пунктом 6 передбачено продовження строку кредитування шляхом укладення додаткового договору. Документально підтвердженого продовження строку цієї позики судом не встановлено, заявлені договірні проценти після 03 серпня 2024 року не нараховувалися.
У пункті 16.1 договору передбачено можливість нарахування пені за понадстрокове користування позикою, розмір якої не перевищує однієї мінімальної заробітної плати. У таблиці умов позики визначено пеню 3 % на день. Зазначена умова підлягає застосуванню з урахуванням імперативного законодавчого звільнення позичальника від відповідальності.
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором p8v1k0. З довідки про укладення договору (ідентифікацію) встановлено, що заявку подано 05 липня 2024 року о 19:41, ідентифікатор направлено о 19:44 на номер телефону НОМЕР_1 , а введено відповідачем о 19:44. Такі самі ідентифікатор, номер договору, РНОКПП та реквізити платіжного інструмента зазначені у примірнику договору.
Надання позики підтверджується копією платіжної інструкції/операції № 2a94aed6-a756-49c0-8670-5fe88f3a1341 ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС»». За цим документом 05 липня 2024 року від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» здійснено переказ 4 000,00 грн отримувачу Дмитру Коліньку на платіжний інструмент НОМЕР_2 . Номер замовлення - 638558054682111668485624, ідентифікатор у банку-еквайрі - 025548177628, код авторизації - 290572. Номер картки збігається з указаним у договорі. У сукупності ці документи підтверджують укладення договору та фактичне надання відповідачу 4 000,00 грн.
29 листопада 2024 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» як клієнт та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» як фактор уклали договір факторингу № 29112024. За пунктами 2.1, 3.1 та 4.1 клієнт відступає права вимоги за реєстром, фактор приймає їх і сплачує фінансування; перехід прав пов`язаний із підписанням відповідного реєстру та виконанням умови про оплату фінансування.
Актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 29 листопада 2024 року підтверджено передання вимог до 3 544 боржників на загальну суму 22 658 611,85 грн. Витяг із додатку до договору факторингу, сформований 14 квітня 2026 року, містить відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , договір № 485624 від 05 липня 2024 року та борг 13 710,00 грн: 4 000,00 грн основної суми, 1 710,00 грн процентів, 0,00 грн комісії і 8 000,00 грн штрафних санкцій.
Платіжною інструкцією № 10799 від 29 листопада 2024 року підтверджено перерахування ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 726 980,53 грн з призначенням платежу «Оплата за відступлення Фактору права вимоги, зг. Договору № 29112024 від 29.11.2024р. без ПДВ». Отже, перехід до позивача права вимоги за спірним договором підтверджено договором факторингу, актом, витягом із реєстру та документом про оплату фінансування.
За деталізованим розрахунком первісного кредитора станом на 29 листопада 2024 року платежі за договором відсутні. Основний борг становить 4 000,00 грн, проценти - 1 710,00 грн, пеня - 8 000,00 грн. Проценти нараховувалися по 57,00 грн щодня з 05 липня до 03 серпня 2024 року включно; пеня - з 05 серпня до 10 жовтня 2024 року. Доказів подальшого погашення заявленого боргу в досліджених матеріалах не встановлено.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитедавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Підписавши кредитний договір та графік платежів, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ "Сіроко-Фінанс".
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Позивачем надано суду письмову копію укладеного між відповідачем та ТОВ "Сіроко Фінанс" Договору позики № 458924 від 19 червня 2024 року, в пункті 24 якого зазначено, що Договір укладено із використанням веб-сайту http:/monto.com.ua/ . Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного Договору Позичальнику: примірник Договору надсилається на електронну пошту Позичальника, вказану в Договорі. Примірник Договору також доступний Позичальнику в особистому кабінеті. Засвідчена копія Договору на папері надається Позичальнику за його письмовим зверненням, яке розглядається у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян», з урахуванням положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, або доказів належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, відповідачем не надано.
Разом з тим, відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
У порушення умов кредитного договору позичальник ОСОБА_1 не виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Суд звертає увагу, що відповідачем не були надані докази того, що він повернув кредитні кошти позичальнику або його правонаступнику в повному обсязі, а також не було надано відповідного контрозрахунку заборгованості. Також вказаний кредитний договір сторонами у встановленому законом порядку не визнавався недійсним.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Перевіривши розрахунок процентів, суд установив, що 1 710,00 грн нараховано за 30 днів із 05 липня до 03 серпня 2024 року включно: 4 000,00 грн ? 1,425 % ? 30 = 1 710,00 грн. Фактична ставка нижча за округлені 1,43 %, зазначені в договорі, та не перевищує граничних 1,5 %, установлених пунктом 17 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» для договорів, укладених у відповідний перехідний період. Нарахувань договірних процентів за межами строку позики не встановлено. Підстав для зменшення заявленої суми процентів суд не вбачає.
Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій суд зазначає таке.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші передбачені договором платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання відповідних грошових зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.
Судом установлено, що заявлені 8 000,00 грн є пенею, нарахованою за прострочення повернення позики з 05 серпня до 10 жовтня 2024 року, тобто у період дії воєнного стану. Тому відповідач звільнений від обов`язку сплачувати цю суму незалежно від наявності відповідної умови договору. Відступлення права вимоги не змінює встановленого законом звільнення та не надає новому кредитору більшого обсягу прав. У задоволенні позову в частині стягнення 8 000,00 грн штрафних санкцій належить відмовити.
За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення 5 710,00 грн, з яких 4 000,00 грн - основний борг та 1 710,00 грн - проценти за користування позикою.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правової допомоги № 42649746 від 02 лютого 2026 року, укладений із ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду № 485624 від 24 квітня 2026 року, детальний опис робіт та акт про надання послуг від 24 квітня 2026 року. Статус виконавця як адвоката підтверджено свідоцтвом серії КС № 11306/10. Додаткова угода стосується стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 .
З акта та опису робіт установлено надання послуг на 6 000,00 грн: письмова консультація - 1 година, 1 000,00 грн; правовий аналіз обставин та рекомендації - 1 година, 1 500,00 грн; складання позову та попереднього розрахунку витрат - 2 години, 3 000,00 грн; формування додатків - 0,5 години, 500,00 грн. Акт підписано сторонами; у ньому зазначено прийняття послуг та здійснення оплати. Ці документи підтверджують обсяг і погоджену вартість допомоги у цій справі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Ураховуючи підтверджений обсяг підготовки позову та додатків, суд визначає витрати, що підлягають розподілу, виходячи з документально підтверджених 6 000,00 грн. Із відповідача підлягає стягненню 2 498,91 грн (6 000,00 грн ? 5 710,00 грн / 13 710,00 грн).
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 1 108,85 грн (2 662,40 грн ? 5 710,00 грн / 13 710,00 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором позики № 485624 від 05 липня 2024 року, у розмірі 5 710 (п`ять тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок, яка складається з: 4 000,00 грн - основного боргу та 1 710,00 грн - процентів за користування позикою.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 3 607 (три тисячі шістсот сім) гривень 76 копійок, які складаються з: 1 108,85 грн судового збору та 2 498,91 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1;
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 16 листопада 2026 року.
Суддя Г.Є. Майна
Судове рішення № 141517468, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 183/5983/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: