Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер справи 705/6026/25
Провадження № 2/183/4621/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - позивач, Новий кредитор) звернулося до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Позичальник), у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 408161008 від 22 квітня 2021 року у розмірі 20 616,32 грн, з яких: 11 250,00 грн - основний борг; 9 366,32 грн - проценти, та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (надалі - Первісний кредитор, Кредитодавець) та відповідачем укладено кредитний договір № 408161008 в електронній формі. За умовами договору відповідачу надано 11 250,00 грн на 84 дні з нарахуванням процентів за дисконтною ставкою 0,65 % на день, а за передбачених договором умов - за базовою ставкою 1,30 % на день.
Позивач послався на перехід права вимоги спочатку до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та реєстром прав вимоги № 142 від 13 липня 2021 року, а надалі - до позивача за договором факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року і реєстром прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року. У зв`язку з непогашенням переданої заборгованості просив задовольнити позов.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 березня 2026 року цю цивільну справу, передано за підсудністю на розгляд Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
26 березня 2026 року ця цивільна справа надійшла з Шевченківського районного суду міста Дніпра до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2026 року головуючим суддею у цій справі визначена суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є. та 06 квітня 2026 року справу передано головуючому судді.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування оголошення на сайті суду. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 22 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 408161008. Пунктом 1.1 договору визначено суму кредиту 11 250,00 грн, пунктом 1.2 - строк кредитування 84 дні. Кінцеву дату повернення кредиту графіком платежів визначено на 15 липня 2021 року.
Згідно з пунктом 1.4 договору дисконтна процентна ставка становить 237,25 % річних, що відповідає 0,65 % на день. Пунктом 1.5 визначено базову процентну ставку 474,50 % річних, що відповідає 1,30 % на день. За пунктом 1.6 у разі прострочення будь-якого чергового платежу дисконтні умови скасовуються, а базова ставка застосовується з наступного дня після дати такого платежу; після повного погашення простроченої заборгованості дисконтні умови поновлюються з наступного дня.
За пунктами 1.7-1.9 договору платежі здійснюються кожні 14 днів відповідно до графіка; проценти нараховуються на фактичний залишок кредиту з першого дня після його надання. Першу дату платежу визначено на 06 травня 2021 року. Умови про дію договору до повного виконання зобов`язань не змінюють погодженого 84-денного строку кредитування.
У графіку платежів, що є додатком № 1 до договору, зафіксовано електронний підпис Позичальника одноразовим ідентифікатором MNV4H58Z, надісланим 22 квітня 2021 року о 11:47:32 та введеним о 11:49:17. Відомості містять ПІБ відповідача, його РНОКПП, номер договору, суму кредиту та строк користування ним. Судом також досліджено паспорт споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ», який відображає суму кредиту, строк 84 дні та дисконтну процентну ставку.
Надання кредиту підтверджується платіжним документом від 22 квітня 2021 року на 11 250,00 грн з відміткою про проведення банком цього ж дня. Платником зазначено ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», банком платника - АТ «ЮНЕКС БАНК», отримувачем - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картку НОМЕР_2 . Призначення платежу містить посилання на договір № 408161008 від 22 квітня 2021 року.
За розрахунком Первісного кредитора станом на 13 липня 2021 року основний борг становив 11 250,00 грн, нараховані проценти - 10 968,82 грн. Нарахування за дисконтною ставкою здійснено до 06 травня 2021 року, після прострочення першого платежу - за базовою ставкою.
Із розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» убачається перенесення залишку 11 250,00 грн основного боргу та 10 968,82 грн процентів станом на 13 липня 2021 року, а також нарахування по 146,25 грн за 14 та 15 липня 2021 року. 15 липня 2021 року відображено платіж Позичальника у сумі 1 895,00 грн, зарахований у погашення процентів. Їх непогашений залишок становить 9 366,32 грн, основний борг - 11 250,00 грн. Після 15 липня 2021 року нових процентних нарахувань у поданому розрахунку немає.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, текст якого викладено у новій редакції додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року. За реєстром прав вимоги № 142 від 13 липня 2021 року та витягом із нього за позицією 1342 передано вимогу до ОСОБА_1 за договором № 408161008 у розмірі 22 218,82 грн, з яких 11 250,00 грн - основний борг та 10 968,82 грн - проценти.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу № 20102022. За його пунктом 4.1 право вимоги переходить до Фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.
У реєстрі прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року за позицією 18324 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , договір № 408161008 від 22 квітня 2021 року, основний борг 11 250,00 грн та проценти 9 366,32 грн, разом 20 616,32 грн. Отже, за умовою пункту 4.1 договору право вимоги за цим реєстром переходить 07 березня 2023 року. Ідентифікаційні дані боржника й кредитного договору узгоджуються з попереднім реєстром і розрахунками.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, договір, укладений в електронній формі з дотриманням установлених законом вимог, є таким, що укладений у письмовій формі (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Щодо переходу права вимоги, то за п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З урахуванням установлених судом обставин та досліджених доказів, змісту договору, відомостей про його електронне підписання і платіжного документа про перерахування коштів суд висновує про виникнення між відповідачем та Первісним кредитором кредитних правовідносин. Договори факторингу та індивідуалізовані реєстри підтверджують перехід до позивача права вимоги за спірним договором.
Перевіривши розрахунок, суд установив, що проценти нараховано в межах 84-денного строку кредитування: за перші 14 днів - по 73,13 грн, за наступні 70 днів після прострочення першого платежу - по 146,25 грн. З урахуванням сплачених 1 895,00 грн їх залишок становить 9 366,32 грн; післястрокових нарахувань у заявленій сумі суд не встановив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у сукупності, суд висновує, що позивачем доведено надання кредиту, неповернення основного боргу та наявність несплачених процентів. Строк повернення кредиту закінчився 15 липня 2021 року. Платіж 1 895,00 грн ураховано в розрахунку; доказів подальшого погашення заявленого залишку у досліджених матеріалах немає. Комісію та штрафні санкції до стягнення не заявлено.
Відтак наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 20 616,32 грн, з яких: 11 250,00 грн - основний борг та 9 366,32 грн - проценти за користування кредитом.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України. У зв`язку із задоволенням позову витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 408161008 від 22 квітня 2021 року в розмірі 20 616 (двадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 32 копійки, з яких: 11 250,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9 366,32 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено і підписано 03 листопада 2026 року.
Суддя Г. Є. Майна
Судове рішення № 141517431, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 705/6026/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: