Постанова № 14151719, 17.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2011 року № 2а-529/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Добрівської Н.А.,

при секретарі судових засідань Щерблюк А.І.,

за участю:

представника позивача Ярмолицької О.А., (довіреність від 24.06.2010р. № 11-6244),

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості

доОСОБА_3

простягнення коштів у сумі 1233,00 грн.,- В С Т А Н О В И В:

12 січня 2011 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів у сумі 1233,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі заяви відповідача наказом Дніпровського районного центру зайнятості № 7114 від 29.06.2010 року ОСОБА_3 надано статус безробітного громадянина, зареєстрованого як такого, що шукає роботу та призначено допомогу по безробіттю.

За інформацією, наданою ДПІ у Дніпровському районі було встановлено, що під час перебування на обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості ОСОБА_3 перебувала на обліку податкового органу як субєкт підприємницької діяльності. Дана інформація підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості № 11187 від 11.10.2010 року а підставі абзацу 9 п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних ОСОБА_3 знято з обліку.

Сума коштів, що була виплачена відповідачу і підлягає примусовому стягненню у звязку з несплатою у добровільному порядку складає 1233,00 грн.

17 лютого 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, оскільки на день розгляду справи в суді неправомірно отримані відповідачем кошти не сплачені.

ОСОБА_3 у судові засіданні проти зазначених в позові обставин не заперечувала, позов визнала повністю про що нею було складено відповідну заяву, приєднану судом до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

26 травня 2010 року відповідачем було подано до Дніпровського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітної, в якій, зокрема, була зазначена інформація про те, що ОСОБА_3 не працює, не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності та інші передбачені законодавством доходи не отримує.

На підставі зазначеної заяви та у відповідності до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»наказом від 29.06.2010 року за № 7114 ОСОБА_3 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

15.09.2010 року ДПІ у Дніпровському районі міста Києва на запит Дніпровського районного центру зайнятості № 2790-03/27 від 01.07.2010р. своїм листом від 15.09.2010 року № 86000/10/17-211 повідомила про наявність у реєстрі відомостей щодо субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3. Дана інформація підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 22.10.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_3 зареєстрована Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності 19.10.2009 року. Відомості щодо припинення підприємницької діяльності вказаної особи в ЄДР не містяться.

Згідно довідки розрахунку № 4742-07/27/1 від 03.11.2010 року, складеної Дніпровським районним центром зайнятості, за період з 09.07.2010 року по 06.09.2010 року ОСОБА_3 отримала допомогу по безробіттю у сумі 1233,00 грн.

03.11.2010 року ОСОБА_3 було направлено повідомлення № 4737-07/27, яким її повідомлено про необхідність повернення незаконно отриманих грошових коштів у розмірі 1233,00 грн. протягом 15 днів після отримання повідомлення.

Однак, відповідач у встановлений термін виплачену допомогу не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. № 357.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Поняття «зайнятість»визначено в ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»(в редакції на момент спірних правовідносин) як діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з п.«б»ч.3 ст.1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно до ч.3 ст.46 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Таким чином, на момент звернення до Дніпровського районного центру зайнятості (29.06.2010 року) ОСОБА_3 мала статус зайнятої особи, а тому не підлягала реєстрації у державній службі зайнятості як така, що шукає роботу.

Згідно з положення ч.1 ст.18 Закону України для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

На Державну службу зайнятості відповідно до абзацу девятого ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»покладений обовязок реєструвати безробітних і надавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову, умови, порядок і строки виплати якої визначаються Розділом V «Матеріальне забезпечення на випадок безробіття»цього закону.

Частинами 2, 3 статті 36 вказаного Закону встановлено обовязок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом.

Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів.

У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З огляду на те, що ОСОБА_3 отримала статус безробітного на підставі неправдивих даних про свою особу та незаконно отримала допомогу по безробіттю, оскільки на момент отримання даного статусу відповідно до чинного законодавства України відносилась до зайнятого населення, а також враховуючи, що відповідач не оскаржила в судовому порядку вимогу позивача про повернення коштів, а безпідставно отримані кошти не повернула, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1233,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, 136, 112, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (адреса: 02090, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЕДРПОУ 03491091) кошти в сумі 1 233 (одна тисяча триста тридцять три) гривні 00 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяДобрівська Н.А. Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 18.02.2011 року.