Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 404/11481/25
Номер провадження 2/404/4313/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,
за участі секретаря Іващенко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» 19 587,88 грн. боргу за послуги теплопостачання, 1 839,77 грн. - 3% річних, 5 914,75 грн. індекс інфляції.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач відповідно до "Правил надання послуг з постачання теплової енергії типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надає споживачам послуги з постачання теплової енергії.
Шляхом подачі теплової енергії за вказаною адресою, сторони вступили в фактичні договірні правовідносини.
Однак в порушення ст. 526 ЦК України, відповідно якої зобов`язання повинні виконуватися належним чином, впродовж тривалого часу відповідач за надані послуги не розраховується. Згідно статті 162 Житлового кодексу України, власник квартири зобов`язаний оплачувати всі комунальні платежі вчасно.
ОСОБА_1 була споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що надавалася до вказаного житла постачальником КП «Теплоенергетик» КМР».
Відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відключений від мереж централізованого теплопостачання.
Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Після відключення будинку нарахування за теплопостачання було зупинено.
Але за абонентом ОСОБА_1 залишається заборгованість за послуги теплопостачання за період з 29 жовтня 2019 по 30 квітня 2021 року у сумі 19 587,88 грн. Тому, станом на 01 серпня 2025 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 19 587,88 грн.
В судове засідання представник позивача надала через підсистему Електронний суд заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Надала суду додаткові пояснення.
Відповідач та її представник до суду не з`явились, представник відповідача надала через підсистему Електронний суд заяву про розгляд справи у їх відсутність, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, надавши додаткові поснення.
За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог, виходячи з наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» централізоване опалення віднесено до комунальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача є, зокрема, своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплопостачання.
Статтею 19 цього Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом встановлено, що позивач відповідно до "Правил надання послуг з постачання теплової енергії типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надає споживачам послуги з постачання теплової енергії.
Шляхом подачі теплової енергії за вказаною адресою, сторони вступили в фактичні договірні правовідносини.
Відповідач не звертався до КП «Теплоенергетик» з метою укласти письмовий договір.
Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у справа № 638/11034/15-ц (постанова 10 грудня 2018 року) та Верховний Суд України у справі № 6-2951цс15, (постанова від 20.04.2016).
Право вимоги заборгованості, яка виникла у відповідачів перед ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» було відступлено КП «Теплоенергетик» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.09.2019 року №20/09-19/1/а.с.11-12/.
Згідно п.п. 1.1., 1.2 довогору про відступлення права вимоги від 20.09.2019 року №20/09-19/1 ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» (первісний кредитор) відступає, а КП «Теплоенергетик» (новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання послуг централізованого опалення, укладеними з фізичними особами - споживачами послуг централізованого опалення та за фактичними правовідносинами, які виникли між первісним кредитором та боржниками у зв`язку із наданням первісним кредитором послуг централізованого опалення боржникам.
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема КП «Теплоенергетик» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В подальшому послуги з теплопостачання в опалювальні сезони в житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 надавались КП «Теплоенергетик».
Суд вважає, що відповідач споживав послуги з теплопостачання, які надає позивач, в зв`язку з чим між сторонами склалися фактичні договірні відносини і виникли взаємні права та обов`язки.
У відповідності до ст.162 Житлового Кодексу України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
В порушення вимог ст.24 Закону України «Про теплопостачання», п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач договір на постачання теплової енергії з теплопостачальною організацією позивачем не уклав, однак підприємство вказані послуги з централізованого теплопостачання квартири надавало, а відповідач отримував ці послуги.
При цьому, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.
На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» до тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води не враховуються витрати, які включаються до складу плати за абонентське обслуговування.
Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» запровадило окрему плату за абонентське обслуговування.
З 01.03.2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» становить: 35,19 грн. на місяць з ПДВ.
З 01.07.2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» становить: 36,88 грн. на місяць з ПДВ.
З 01.12.2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» становить: 38,07 грн. на місяць з ПДВ, а з 01.01.2024 року 42,94 грн.
Розрахунок абонентської плати проведено відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зі змінами та доповненнями та враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України №808 від 21.08.2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».
Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Правовідносини, які склалися між сторонами у зв`язку з фактичними договірними відносинами щодо надання послуг з централізованого теплопостачання, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі свого боку позивач договірні зобов`язання виконував в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Однак в порушення ст. 526 ЦК України, відповідно якої зобов`язання повинні виконуватися належним чином, впродовж тривалого часу відповідач за надані послуги не розраховується. Згідно статті 162 Житлового кодексу України, власник квартири зобов`язаний оплачувати всі комунальні платежі вчасно.
ОСОБА_1 була споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що надавалася до вказаного житла постачальником КП «Теплоенергетик» КМР».
Відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відключений від мереж централізованого теплопостачання.
Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Після відключення будинку нарахування за теплопостачання зупинено.
Але за абонентом ОСОБА_1 залишається заборгованість за послуги теплопостачання за період з 29 жовтня 2019 по 30 квітня 2021 року у сумі 19 587,88 грн.
Тому, станом на 01 серпня 2025 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 19 587,88 грн.
При цьому, відповідачем у справі подані додаткові пояснення, в яких він зазначив, що не визнає вимоги позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні, пославшись на те, що позивач зобов`язаний чітко розмежувати: які суми виникли до відключення; які суми не можуть бути нараховані після відключення; чому період боргу вказаний саме до 30.04.2021; яким документом підтверджено дату відключення і які саме нарахування ним охоплюються.
З приводу зазначеного необхідно вказати, що теплопостачання будинку було фактично зупинено 11 квітня 2021 року, нарахування за опалювальний сезон 2020/2021 роки здійснені виключно по 11 квітня 2021 року включно. Вказане підтверджується наданими представником позивача копіями документів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до ґрунтовного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 587,88 грн. боргу за послуги теплопостачання, 1 839,77 грн. - 3% річних, 5 914,75 грн. індекс інфляції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» 19 587,88 грн. боргу за послуги теплопостачання, 1 839,77 грн. - 3% річних, 5 914,75 грн. індекс інфляції, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач: Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради», місцезнаходження: вул. С. Гришина,23/16, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 24153576;
відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 27.10.2026 року.
Суддя
Фортечного районного суду
міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО
Судове рішення № 141515481, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 404/11481/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: