Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №348/2736/26
Провадження №1-кп/348/326/26
16 листопада 2026 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12026090000000385, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.07.2026, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
в с т а н о в и в:
В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №12026090000000385 від 27.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
До закінчення двомісячного строку з дня продовження строку запобіжного заходу прокурор подав суду клопотання про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо, підстав для зміни чи скасування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України що були раніше заявлені, не відпали та продовжують існувати, а саме: п. 1 - переховуватися від суду, оскільки обвинувачений, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, може вчинити такі дії. ОСОБА_4 обвинувачується вчиненні злочину в стані алкогольного сп`яніння, за скоєння якого не допускається застосування ст. 75 КК України; п. 3 - незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки обвинувачений до події проживав в одній місцевості з потерпілою та свідками, частина свідків є його знайомими, він знає їхні анкетні відомості, місця проживання. Зокрема потерпіла ОСОБА_6 , свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проживають в селищі Делятин, де народився та до події кримінального правопорушення проживав обвинувачений ОСОБА_4 . Окрім цього, для з`ясування обставин справи до кримінального провадження як свідок залучена дружина обвинуваченого ОСОБА_10 . Тому будучи на волі обвинувачений може впливати на указаних осіб з метою зміни ними показань або надання свідчень на його користь для зменшення ступеня свої вини; п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений до події зловживав алкогольними напоями, офіційно ніде не був працевлаштований, та зважаючи на віддаленість суду від місця його проживання, перебуваючи на волі може не з`являтися на виклики до суду, ігнорувати їх під приводом різних обставин особистого характеру і таким чином затягувати судовий розгляд справи.
Вважає, що зважаючи на наведені у клопотанні обставини вчинення злочину, тяжкість звинувачення та відомості про особу обвинуваченого, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 (домашній арешт, застава, взяття на поруки, особисте зобов`язання) не зможе запобігти указаним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_4 , з яким останній погодився, вказав, що обвинувачений визнає вину, перебуває під вартою вже близько 4 місяців, з плином часу заявлені ризики зменшуються, на цей час допитано потерпілу та одного свідка, тому є можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого. Просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
Заслухавши учасників справи та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, а також за наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2026 року, яка ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.08.2026 залишена без змін, застосовано щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком терміном до 23.09.2026 включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2026 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів до «19» листопада 2026 року включно без визначення розміру застави.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворювати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, визначені цією нормою закону.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховування від суду. Останній обвинувачується у вчиненні злочину, який належить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення такого характеру злочинів КК України виключає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При оцінці наявності ризику переховування, суд також враховує вік обвинуваченого, те, що має середню освіту, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, працює не офіційно, раніше не судимий. Однак, такі дані про особу не є достатніми та не були стримуючим фактором, враховуючи обставини саме інкримінованого кримінального правопорушення.
Наведене створює обґрунтовані побоювання, що обвинувачений ОСОБА_4 у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією, зможе переховуватись від суду, оскільки достатні стримуючі фактори відсутні.
Ризик переховування обвинуваченого від суду не зменшився, не втратив свою актуальність та продовжує існувати.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків, суд бере до уваги, що під час судового розгляду суду потрібно буде допитати ряд свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні, анкетні дані яких обвинуваченому відомі, що не виключає можливість їх подальшого спілкування, за наслідками якого останні можуть змінити свої покази на користь обвинуваченого. При оцінці існування цього ризику, суд також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та потерпілих і дослідження їх судом.
Суд вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, офіційних джерел доходу не має, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, інкримінованого йому, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню та не з`являтись на виклики до суду тим самим затягуючи судовий розгляд.
При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_4 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність офіційного працевлаштування, що ставить під сумнів можливість належного виконання обов`язків обвинуваченого; його освіту, сімейний стан, що має на утриманні одну малолітню дитину, судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.
Таким чином, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінуються, та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду та від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню фактичних даних у справі, суд не знаходить підстав для зміни щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 строком на 60 діб (до 14 січня 2027 року) без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 128, 176-178, 181-183, 193, 194, 199, 242, 314, 315, 331, 332, 369, 372, 376 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів до «14» січня 2027 року включно без визначення розміру застави.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 16.11.2026.
Судове рішення № 141515070, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 348/2736/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: