Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 346/5066/26
Провадження № 2/346/4023/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,-
ВСТАНОВИВ:
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона навчається на факультеті філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на 1-му році на денній формі навчання, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати постійний дохід. Крім того, у зв`язку з навчанням їй необхідні кошти на щоденне харчування, придбання періодичних друкованих видань, навчальних посібників, купівлю одягу, предметів особистої гігієни. Відповідач має можливість надавати їй матеріальну допомогу, оскільки є працездатним та матеріально забезпеченим, він офіційно працевлаштований та отримує стабільний дохід. Тому позивач просить стягувати з відповідача аліменти на її утримання у зв`язку з навчанням, в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23-го віку, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати, які складаються з 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві вказано клопотання про розгляд справи у відсутності позивача ( а.с.1-3 ).
Відповідач в судове засідання не з`явився, 02.10.2026 року подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити в його відсутності, а позовні вимоги вирішити на розсуд суду ( а.с. 18 ).
В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до даних свідоцтва про народження відповідач є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).
Відповідно до довідки №06-07/09-13/4702, виданої 02.09.2026 року Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника, ОСОБА_1 навчається на факультеті філології вказаного навчального закладу на освітньому рівні Магістр на 1-му році навчання на денній бюджетній формі здобуття освіти; передбачуваний термін закінчення навчання 30.12.2027 року ( а.с. 7 ).
У відповідності до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до положень ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, а згідно положень ч.3 цієї ж статті право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з положеннями ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а згідно з ч. 2 ст.78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 року, у справі № 756/8056/19).
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі наведеного, враховуючи факт навчання позивача у вищевказаному навчальному закладі та потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, відсутність відомостей про місце роботи та заробітну плату відповідача, суд вважає за можливе визначити аліменти у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки суд враховує також обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Як встановлено судом, 16.09.2026 року між адвокатом Бежуком С.М. та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , укладено договір про надання правової допомоги (а.с.8-9). Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2026 року вартість робіт (послуг адвоката) встановлено в загальному розмірі 5 000 грн., що також підтверджується квитанцією серії ААІ №458271 від 16.09.2026 року (а.с.10, 11).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 500 грн.
На підставі наведеного, ст. ст. 182, 191, 199, 200 СК України та, керуючись ст. ст. 81, 141, ч.2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Коломия Івано-Франківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка навчається, аліменти в розмірі 1/5 (однієї п`ятої) частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнення аліментів розпочати з 25 вересня 2026 року і проводити до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку. Стягнення аліментів також припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Коломия Івано-Франківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , 2 500 (дві тисячі п`ятсот ) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1 331 гривня 20 копійок на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Коломия Івано-Франківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 13 листопада 2026 року.
Суддя:Яремин М. П.
Судове рішення № 141514730, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/5066/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: