Постанова № 14151434, 21.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21.02.2011 р. справа №2а-121/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Севастьянов С.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

проповернення незаконно отриманої допомоги, - В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення в примусовому порядку з гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості, незаконно отриману матеріальну допомогу по безробіттю та компенсацію витрат на проїзд у період професійного навчання в сумі 637 грн. 86 коп.

В обгрунтування позову зазначив, що 05.04.2004 року ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського районного центру зайнятості, де була зареєстрована з відкриттям персональної картки НОМЕР_2 За заявою ОСОБА_2 наказом №НТ040405 від 05.04.2004 року було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. Наказом №НТ050110 від 10.01.2005 року відповідача знято з обліку у звязку з працевлаштуванням безробітного. В порушення Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-Ш від 02.03.2000 року (далі - Закон №1533-Ш), перебуваючи на обліку у центрі зайнятості як безробітна з 05.04.2004 року по 10.01.2005 року, відповідач одночасно була зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності з 25.12.2001 року, отримуючи при цьому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Представник позивача в судовому засіданні дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на тяжке матеральне становище.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

05.04.2004 року відповідачем до Харківського районного центру зайнятості була подана заява про надання статусу безробітнього, в якій було зазначено, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займаюся, пенсію не отримую (а.с.13).

Відповідно до Витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2 ПК НОМЕР_2, наказом №НТ040405 від 05.04.2004 року ОСОБА_2 було надано статус безробітного і призначено виплати по безробіттю у розмірі, встановленому законодавством з 05.04.2004 року. Наказом №НТ050110 від 10.01.2005 відповідача було знято з обліку у звязку з працевлаштуванням безробітного (а.с.14-15).

Відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики №60/62 від 13.02.2009 року, Харківським районним центром зайнятості було складено акт №112-10 від 10.11.2010 року перевірки даних, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України №1533-Ш, в якому зроблено висновок, що гр. ОСОБА_2 на момент надання статусу безробітного належала до категорії зайнятого населення та не мала права на отримання матеріального забезпечення в сумі 637 грн. 86 коп.(а.с. 23).

Директором Харківського районного центру зайнятості винесено наказ №95 від 10.11.2010 року про повернення коштів, отриманих ОСОБА_2 як допомога по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійного навчання, компенсації витрат на проїзд у період професійного навчання, а також вартості послуги з професійного навчання, який разом з листом-претензією №1444/01 від 26.11.2010 року з вимогою перерахувати кошти в сумі 637,86 грн, в добровільному порядку протягом 15 календарних днів направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та отримано відповідачем 04.12.2010 року особисто (а.с. 26,27).

Судом встановлено, що відповідно до інформації Харківської районної державної адміністрації Харківської області №596 від 10.11.2010 року ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа Харківською районною державною адміністрацією в Реєстрі суб'єктів господарювання Харківського району Харківської області 25.12.2001 року за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Покотилівка, вул. Спортивна, 30, до теперішнього часу державну реєстрацію не припинено (а.с.24).

Згідно з розрахунком допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню ОСОБА_2 за період з 05.04.2004 року по 09.01.2005 року,заборгованість складає 637,86 грн (а.с.25).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року №803-XII з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України №803-XII) зайнятість - це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі, також п.3 вказаної статті закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У п.1 ст.1 Закону України №1533-IIIзазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з п.2 ст.36 Закону України №1533-III - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч.3 ст.36 Закону України №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд встановив, що заборгованість відповідача перед Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості складає 637,86 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості (61068, м.Харків, вул. Броненосця Потьомкін, 1а, р/р 37174300900429, в УДК у Харківській області, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 22683407) незаконно отриману матеріальну допомогу по безробіттю та компенсацію витрат на проїзд у період професійного навчання в сумі 637.86 грн (шістсот тридцять сім гривень) 86 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.02.2011 року.

Суддя Біленський О.О.