Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 727/10347/26
Провадження № 2/727/3398/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Літвінової О.Г.
за участю секретаря судового засідання: Гавалешко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви та її доводи
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Посилаючись на те, що 29.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №567886-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
29.12.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №567886-КС-003 про надання кредиту та 29.12.2025 року відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №567886-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1426 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який відповідачем було введено/відправлено.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яка була вказана нею при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Вказав, що відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №567886-КС-003 на загальну суму 2820,00 грн.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 09.07.2026 року утворилась заборгованість за договором №567886-КС-003 про надання кредиту в розмірі 17520,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 8400,00 грн., суми по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 2640,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 480,00 грн.
А тому просив суд стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договором №567886-КС-003 про надання кредиту від 29.12.2025 року в розмірі 17520,00 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
19.08.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог у заявленому розмірі, посилаючись на їх необґрунтованість у частині нарахування процентів за користування кредитом, процентів відповідно до ст. 625 ЦК України та неправильне зарахування кредитодавцем здійснених відповідачкою платежів.
Зазначає, що відповідачка не заперечує факту укладення 29.12.2025 року з ТОВ «Бізнес Позика» кредитного договору № 567886-КС-003 та отримання кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн, однак вважає неправомірним нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 8 400,00 грн., оскільки з 17.12.2022 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який проходить військову службу у Державній прикордонній службі України, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, довідкою форми 5 № 8050 від 28.08.2025 року, військовим квитком та медичною документацією. Посилаючись на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вказує, що на відповідачку як дружину військовослужбовця поширюється передбачена законом гарантія щодо ненарахування процентів за користування кредитом. Крім того, звертає увагу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.04.2026 року у справі № 726/3786/25, яким, за його твердженням, уже надано правову оцінку зазначеним обставинам та відмовлено у стягненні процентів за іншим кредитним договором.
Також зазначає, що позивачем безпідставно нараховано 2 640,00 грн процентів відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки такі нарахування здійснено у 2026 році, тобто в період дії воєнного стану, протягом якого відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 цього Кодексу.
Крім того, вказує, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачкою на виконання кредитного договору сплачено 2 820,00 грн, з яких кредитодавцем зараховано 1 740,00 грн у рахунок погашення процентів за користування кредитом, 720,00 грн - комісії та 360,00 грн - процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, тоді як жодної частини сплачених коштів не спрямовано на погашення основної суми кредиту. На думку представника відповідачки, враховуючи неправомірність нарахування процентів за користування кредитом та відповідальності за ст. 625 ЦК України, а також черговість погашення заборгованості, встановлену ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», сплачені відповідачкою 2 820,00 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 3 180,00 грн.
Окрім того, представник відповідачки зазначає, що остання понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, які просить стягнути з позивача пропорційно до відхиленої частини позовних вимог.
З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 8 400,00 грн процентів за користування кредитом, 2 640,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, та основної суми кредиту в частині, що перевищує 3 180,00 грн, а також здійснити відповідний розподіл судових витрат.
19.08.2026 представник позивача Виноградова Ю.Е. через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якому заперечував проти доводів відповідачки та наполягав на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Зазначає, що відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості. Водночас вважає, що надані відповідачкою документи не підтверджують проходження її чоловіком військової служби протягом строку дії кредитного договору з 29.12.2025 року по 15.06.2026 року, а тому відсутні підстави для застосування п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування процентів за користування кредитом.
Крім того, вказує, що проценти за користування кредитом у розмірі 1 % на день та комісія за надання кредиту передбачені умовами договору, з якими відповідачка погодилася, а нарахування процентів здійснювалося виключно протягом строку кредитування. Також зазначає, що здійснені відповідачкою платежі в розмірі 2 820,00 грн були враховані кредитодавцем відповідно до умов договору та встановленої законом черговості погашення заборгованості, у зв`язку з чим підстав для їх повторного зарахування в рахунок погашення тіла кредиту немає.
Окрім того, заперечує проти стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а у стягненні заявлених відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу відмовити або зменшити їх розмір.
26.08.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив, у якому не погоджується з доводами позивача та зазначає, що додатково подана довідка військової частини № 08/1668 від 14.08.2026 року підтверджує проходження чоловіком відповідачки військової служби за призовом під час мобілізації з 02.07.2025 року, тобто протягом усього строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим на відповідачку поширюються гарантії, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, наполягає на неправомірності нарахування процентів за ст. 625 ЦК України та необхідності зарахування сплачених відповідачкою 2 820,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту. Зазначає, що відповідачка не визнавала заборгованість у заявленому позивачем розмірі, а витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн є обґрунтованими. Просить долучити додаткові докази, відмовити у задоволенні позову в частині 13 860,00 грн.
Рух справи в суді
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 серпня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2026 року витребувано з АТ «ПУМБ» докази по справі.
Аргументи учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 8 400,00 грн процентів за користування кредитом, 2 640,00 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, та основної суми кредиту в частині, що перевищує 3 180,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд
Судом встановлено, що 29.12.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №567886-КС-003 про надання кредиту.
29.12.2025 року відповідач ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №567886-КС-003 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
29.12.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1426 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який відповідачем було введено/відправлено.
29.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №567886-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно з п.2.2. договору, тип кредиту: кредит.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що строк, на який надається кредит: 24 тижні.
Відповідно до п.2.4. договору, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно з п.2.5. договору, комісія за видачу кредиту: 1200 грн.
Пунктом 2.7. договору передбачено, що загальний розмір наданого кредиту: 6000,00 грн.
Відповідно до п.2.8. договору, строк дії договору: до 15.06.2026 року.
Згідно з п.2.9., п.2.10., п.2.11. договору, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 14839,31 грн., загальні витрати за кредитом: 8839,31 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6918,37 процентів.
Пунктами 2.13. та 2.14. договору передбачено, що дата видачі кредиту 29.12.2025 року, дата повернення кредиту 15.06.2026 року.
Згідно з п.4.2.2. договору, сторони погодили графік платежів.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, умови кредитування наступні: сума/ліміт кредиту 6000,00 грн.; строк кредитування 24 тижні.; мета отримання кредиту: на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; тип процентної ставки: фіксована; комісія за надання кредиту: 1200 грн.; загальні витрати за кредитом: 8839,31 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту 14839,31 грн.; реальна річна процентна ставка: 6918,37 відсотків річних. З даним паспортом споживчого кредиту ОСОБА_1 ознайомилась 29.12.2025 року, що підтверджується підписанням електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4528, який було відправлено 29.12.2025 року о 09.08 год. на номер телефону НОМЕР_1 .
Згідно з візуальною формою послідовності дій клієнта, 29.12.2025 року о 09:07:58 відповідач ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону, зайшла в особистий кабінет на сайті https://my.tpozyka.com, підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилась з умовами надання кредиту, паспортом споживчого кредиту, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснила акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
З анкети клієнта вбачається, номер телефону позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_1 та номер банківського рахунку НОМЕР_2 .
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 6000 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «ПрофітГід», згідно з яким 29.12.2025 року о 09.09 год. здійснено перерахування коштів в сумі 6000 грн. на карту НОМЕР_3 за договором №567886-КС-003 про надання кредиту від 29.12.2025 р.
Відповідно до відповіді з АТ «ПУМБ» від 10.11.2026 року , в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 . В результаті аналізу операцій, здійснених по карті, виявлена операція 29.12.2025 року по надходженню грошових коштів в сумі 6000 грн.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №567886-КС-003 ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №567886-КС-003 на загальну суму 2820,00 грн, оплати від 14.01.2026 р. та від 27.01.2026 р.
Здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі №127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в повній мірі не виконує, y зв`язку з чим станом на 09.07.2026 року, у неї утворилась заборгованість в розмірі 17520 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., з суми прострочених платежів по процентах в розмірі 8400 грн., з суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 2640 грн., з суми прострочених платежів за комісією за надання кредиту в розмірі 480 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 з 17.12.2022 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 1202.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України від 14 серпня 2026 року № 08/1668 старший сержант ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України з 02 липня 2025 року по теперішній час. Проходження ним військової служби підтверджується також довідкою форми 5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_6 ) від 28 серпня 2025 року та копією військового квитка серії НОМЕР_7 .
Отже, як на час укладення Договору №567886-КС-003 від 29.12.2025 року так і протягом усього періоду нарахування відповідачка ОСОБА_1 була дружиною військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Щодо укладення договору та виконання кредитором своїх зобов`язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 дійшов висновку, що електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (ч. 1 ст. 1046 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Досліджені судом докази підтверджують, що договорір №567886-КС-003 укладено сторонами в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, а первісні кредитори виконали свої зобов`язання та перерахували відповідачці кошти позики (кредиту) на її платіжну картку. Відповідачка ці обставини не заперечує, у встановлені договором строки кредит не повернула.
Щодо комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.5. кредитного договору №567886-КС-003 від 29.12.2025 року сторонами погоджено комісію за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн, яка є складовою загальних витрат за споживчим кредитом та врахована при обчисленні денної процентної ставки, що становить 0,87 % і не перевищує граничного розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
При цьому комісія за надання кредиту не є процентами за користування кредитом або неустойкою, а тому на неї не поширюються обмеження, передбачені п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачка ОСОБА_1 14.01.2026 та 27.01.2026 року здійснила платежі на загальну суму 2 820,00 грн, з яких 720,00 грн. кредитодавцем зараховано в рахунок погашення комісії за надання кредиту.
Таким чином, враховуючи часткове погашення відповідачкою зазначеної комісії, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості за комісією в розмірі 480,00 грн.
Щодо застосування пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Дію зазначеної гарантії на дружин (чоловіків) військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, поширено Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, тобто до укладення спірних договорів.
Особливий період в Україні діє з 17 березня 2014 року (ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») і триває дотепер.
Пункт 15 статті 14 зазначеного Закону є самостійною нормою, яка встановлює імперативну заборону нарахування визначених у ній платежів. Буквальний зміст норми не пов`язує її застосування з датою укладення кредитного договору (до чи після призову військовослужбовця), а винятки з її дії визначені законом вичерпно. Аналогічний підхід щодо самостійного характеру цієї норми висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц.
Спірні договори укладені на споживчі цілі - для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб позичальника, а отже не належать до визначених законом винятків (кредитування придбання житла, автомобіля, фотоелектричних модулів чи вітрових електроустановок).
Належними та допустимими доказами (свідоцтвом про шлюб, довідками військових частин, військовим квитком) підтверджено, що в період з 14 січня 2026 року по 23 березня 2026 року, за який первісними кредиторами нараховані проценти, пеня та проценти за понадстрокове користування, відповідачка була дружиною військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Позивач цих обставин не спростував.
Таким чином, на відповідачку поширюються гарантії, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому проценти за користування кредитом (позикою), пеня та штрафні санкції за спірними договорами їй не нараховуються. Оскільки первісні кредитори не мали права на нарахування таких платежів, позивач як новий кредитор не набув права вимагати їх сплати (ст. 514 ЦК України).
Щодо заборгованості за відсотками у розмірі 8 400 грн.
Зазначені проценти нараховані первісним кредитором за період з 29.12.2025 року по 09.07.2026 року, як плата за користування кредитом у межах строку кредитування. Оскільки в цей період відповідачка ОСОБА_1 була дружиною військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проценти за користування кредитом їй відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не нараховуються. А тому, у стягненні 8400,00 грн процентів слід відмовити.
Крім того, судом встановлено, що при розрахунку заборгованості за кредитним договором №567886-КС-003 від 29.12.2025 року позивач зарахував сплачені відповідачем кошти 14.01.2026 та 27.01.2026 року у сумі 1740 грн. у рахунок відсотків за користуванням кредитом. Водночас, оскільки такі нарахування не підлягають стягненню, зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у порядку черговості, визначеному законом та умовами договору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сплачена відповідачем сума у розмірі 1740 грн. має бути врахована, як погашення заборгованості суми прострочених платежів по тілу кредиту за кредитним договором, а не як відсотків за користування кредитом.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 2640 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника заборгованість за процентами відповідно до ст.625 ЦК України під час дії в Україні воєнного стану.
Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України. Такий обов`язок припиняється без його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 2640 грн. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а, отже, в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.
Крім того, судом встановлено, що при розрахунку заборгованості за кредитним договором №567886-КС-003 від 29.12.2025 року позивач зарахував сплачені відповідачем кошти у сумі 360 грн у рахунок погашення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Водночас, оскільки такі нарахування не підлягають стягненню, зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у порядку черговості, визначеному законом та умовами договору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сплачена відповідачем сума у розмірі 360 грн. має бути врахована, як погашення заборгованості суми прострочених платежів по тілу кредиту за кредитним договором, а не як сплата процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, що підлягають списанню.
Щодо основної суми боргу.
Факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 6 000,00 грн. та неповернення його у визначений договором строк підтверджено матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
Однак, як встановлено судом, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачка ОСОБА_1 14.01.2026 року та 27.01.2026 року здійснила платежі, з яких 1 740,00 грн кредитодавцем зараховано в рахунок погашення процентів за користування кредитом, а 360,00 грн - процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.
Разом із тим, враховуючи положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначені проценти відповідачці не підлягали нарахуванню, а тому сплачені нею кошти в загальному розмірі 2 100,00 грн не могли бути правомірно зараховані в рахунок їх погашення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сплачені відповідачкою 2 100,00 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення основної суми кредиту, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 3 900,00 грн (6 000,00 грн - 2 100,00 грн).
Висновки за результатами судового розгляду
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 4380,00 грн., з яких заборгованість зі тілом кредиту 3900,00 грн. та заборгованість за комісією в розмірі 480,00 грн., задовольнивши частково позовні вимоги.
Щодо судових витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207, 512, 516, 517, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №567886-КС-003 від 29.12.2025 року в розмірі 4380 (чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. В разів складення вступної та резолютивної частини, протягом 30 днів з дня виготовлення рішення в повному обсязі.
Повний текст рішення складено 13.11.2026 року.
Суддя: О.Г.Літвінова
Судове рішення № 141513579, Шевченківський районний суд м. Чернівців було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 727/10347/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: