Єдиний державний реєстр судових рішень ЄУНСС: 453/2120/26
НП: 2/453/1398/26
УХВАЛА
про вирішення клопотання сторони у справі з процесуальних питань
16 листопада 2026 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Микитина Володимира Ярославовича,
сторони у справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»;
відповідачка ОСОБА_1 ;
зміст позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором;
вирішуючи у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, -
в с т а н о в и в:
Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.
Позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у порядку представництва, котре за довіреністю здійснює Терлиця Т.В., сформувавши документ у системі «Електронний суд», подав у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві 28.10.2026 року за вх. № 9071, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1655-6666 продукту «MiniCredos» від 30.01.2026 року, у загальному розмірі 31 466 грн. 40 коп., котра, за розрахунком позивача станом на 07.09.2026 року, складається із: 8 400 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту; 17 606 грн. 40 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; 1 260 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за комісією за надання кредиту; 4 200 грн. 00 коп. заборгованості за процентами річних, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання вищевказаної позовної заяви із однією вимогою майнового характеру, з понижуючим коефіцієнтом, у розмірі 2 662 грн. 40 коп., позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 29.10.2026 року, після отримання з Єдиного державного демографічного реєстру інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_1 , яка не має статусу підприємця, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Задоволено клопотання позивача ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд цієї справи ухвалено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Запропоновано відповідачці ОСОБА_1 у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їй копії даної ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, позивачеві ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у п`ятиденний строк з дня вручення йому відзиву подати відповідь на відзив, а відповідачці ОСОБА_1 у п`ятиденний строк з дня вручення їй відповіді на відзив подати заперечення. З-поміж іншого, сторонам у справі роз`яснено зміст частин 5, 7 ст. 279 ЦПК України, за якими суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Поза тим, 12.11.2026 року представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Кінаш Д.В., повноваження якого підтверджуються ордером, копію якого долучено до матеріалів справи, сформувавши документи в системі «Електронний суд», подав до суду відзив на позовну заяву та, окремим документом, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, що було зареєстровано в діловодстві за вх. № 9418.
В обґрунтування клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адвокат Кінаш Д.В. зазначає, що з огляду на характер спірних правовідносин, предмет позову та наявність обґрунтованих заперечень відповідачки ОСОБА_1 щодо частини позовних вимог, існує необхідність у проведенні судового засідання; у справі наявні, за його висловом, «спірні питання правового характеру», які безпосередньо впливають на визначення дійсного розміру зобов`язань відповідачки ОСОБА_1 та потребують предметного обговорення за участю сторін, а саме: правові підстави нарахування процентів річних за ст. 625 ЦК України з урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також правомірність встановлення комісії за надання кредиту за відсутності конкретизації послуг, за які вона справляється, та доказів їх фактичного надання. На думку представника відповідачки Денькович А.С., розгляд справи виключно за письмовими матеріалами фактично позбавить останню можливості безпосередньо надати суду усні пояснення щодо наведених у відзиві заперечень, акцентувати увагу на істотних обставинах справи та висловити свою позицію щодо правових підстав заявлених вимог; натомість проведення судового засідання дозволить з`ясувати позицію представника позивача щодо правової природи комісії за надання кредиту, переліку послуг, за які її нараховано, та правових підстав нарахування процентів річних у період дії воєнного стану, а також сприятиме забезпеченню принципів змагальності та рівності учасників судового процесу.
Разом з тим, представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Кінаш Д.В. подав відзив на позовну заяву, та не заперечуючи факту укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1655-6666 від 30.01.2026 року, отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредиту в розмірі 8 400 грн. 00 коп., а також розміру заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту та за процентами за користування ним, заперечує проти позову лише в частині стягнення 5 460 грн. 00 коп., з яких 1 260 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту та 4 200 грн. 00 коп. проценти річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. Щодо процентів річних, він посилається на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким на період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальника звільнено від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України; щодо комісії за надання кредиту на нікчемність відповідної умови договору з огляду на частини 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», за відсутності у договорі переліку послуг, за які її встановлено, та доказів їх надання, покликаючись при цьому на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року за єдиними унікальними номерами судових справ 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) та 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 204/224/21, а також Верховного Суду від 31.08.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 202/5330/19, від 01.02.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 199/7014/20 та від 09.10.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 582/202/22. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у вказаній частині. До відзиву додано копію ордера, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанцію про надсилання відзиву позивачеві ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Клопотань про виклик свідків, призначення експертизи, витребування чи огляд доказів сторона відповідачки не заявляла.
Суд вважав за необхідне вирішити таке клопотання у письмовому провадженні без призначення судового засідання, з цією метою дослідив наявні у матеріалах цієї справи документи, необхідні для його вирішення.
Релевантні джерела права, котрими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.
За змістом ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, що його установлено законом, який розв`яже спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський Суд із прав людини послідовно зазначає, що право на суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним, обмеження права, гарантованого цією статтею, не буде сумісним із пунктом 1 цієї статті, якщо воно не має правомірної мети та якщо немає розумної домірності між застосовними засобами та метою, що її прагнуть досягти (рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» від 28 травня 1985 року (заява № 8225/78), § 57); домірність полягає в дотриманні справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основоположних прав людини (рішення у справі «Scordino v. Italy (№ 1)» від 29 березня 2006 року (заява № 36813/97), § 93).
Європейський Суд із прав людини неодноразово наголошував, що обов`язок провести усне слухання не є абсолютним. Усне слухання може не вимагатися, якщо у справі не постають питання достовірності пояснень чи спірні фактичні обставини, які зумовлювали б необхідність такого слухання, а суд може справедливо та розумно вирішити справу на підставі поданих сторонами пояснень та інших письмових матеріалів (рішення у справі «Dory v. Sweden» від 12 листопада 2002 року (заява № 28394/95), § 37; рішення у справі «Jussila v. Finland» від 23 листопада 2006 року (заява № 73053/01), §§ 41-42). Виняткові обставини, які виправдовують відмову в усному слуханні, охоплюють, зокрема, справи, в яких постають суто правові або вузькотехнічні питання, при цьому відмова у проведенні усного слухання не повинна бути виправданою лише в поодиноких випадках (рішення у справі «Miller v. Sweden» від 08 лютого 2005 року (заява № 55853/00), § 29). У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського Суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання (рішення у справі «Axen v. Germany» від 08 грудня 1983 року (заява № 8273/78); ухвала щодо прийнятності у справі «Varela Assalino contre le Portugal» від 25 квітня 2002 року (заява № 64336/01)).
У рішенні у справі «Ponka v. Estonia» від 08 листопада 2016 року (заява № 64160/11) Європейський Суд із прав людини визнав, що держави-члени можуть вважати за доцільне запровадити спрощену процедуру розв`язання дрібних позовів порядком цивільного судочинства; така спрощена процедура може відповідати інтересам сторін, оскільки вона полегшує доступ до правосуддя, зменшує витрати, пов`язані з розглядом справи, та прискорює врегулювання спорів; держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що таку спрощену цивільну процедуру, як правило, мають проводити в рамках письмового провадження, якщо тільки суд не визнає за потрібне провести усне слухання або якщо одна зі сторін не звернеться з таким клопотанням (§ 30). Водночас у цій самій справі Європейський Суд із прав людини констатував порушення пункту 1 ст. 6 Конвенції з тієї підстави, що національний суд, попри заявлене стороною клопотання про проведення усного слухання, по суті не навів мотивів розгляду справи в письмовому провадженні, не зазначив питань, які належало вирішити, та не пояснив, чому їх можна вирішити без слухання (§§ 36-37, 40). Отже, відмова у задоволенні клопотання сторони про проведення усного слухання у спрощеній процедурі сама по собі не суперечить Конвенції, проте має бути належним чином вмотивована з урахуванням обставин конкретної справи.
Конституційний Суд України у рішенні Другого сенату від 22.11.2023 року № 10-р(ІІ)/2023 зазначив, що додержання такої основної засади судочинства, як гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, має бути узгоджене з іншими основними засадами судочинства, визначеними Конституцією України, зокрема розумними строками розгляду справи судом.
Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, а також розумність строків розгляду справи судом.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи; у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частин 4, 6 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи. Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом частин 5-7 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у позовному провадженні учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28934/18 визнав порушенням вимог ст. 279 ЦПК України нерозгляд судом першої інстанції клопотання сторони про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін без постановлення з цього приводу окремої мотивованої ухвали.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.07.2026 року за єдиним унікальним номером судової справи 757/52615/21-ц (провадження № 14-64цс25) наголосила, що вирішальним для оцінки дотримання процесуальних прав учасника справи є не сам по собі формальний аспект, а те, чи був такий учасник позбавлений розумної можливості ефективно представляти свою справу, чи було його поставлено в істотно невигідне становище порівняно з опонентом та чи унеможливлено встановлення фактичних обставин справи; правильне по суті і законне рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 грн..
Висновок суду за результатами вирішення клопотання.
Клопотання подано одночасно з відзивом на позовну заяву, тобто в межах строку, встановленого ч. 7 ст. 279 ЦПК України. Навіть за умови його обчислення з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (29.10.2026 року) такий строк спливав би не раніше 13.11.2026 року. Відтак, клопотання підлягає вирішенню по суті з наведенням конкретних мотивів, як того вимагають висновки Європейського Суду з прав людини у справі «Ponka v. Estonia» та Верховного Суду у постанові від 14.07.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/28934/18.
Перша умова, передбачена пунктом 1 ч. 6 ст. 279 ЦПК України, наявна. Предметом позову є стягнення грошової суми в розмірі 31 466 грн. 40 коп., що не досягає й третини тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (99 840 грн. станом на 01.01.2026 року), а сума, щодо якої між сторонами фактично існує спір, становить 5 460 грн. 00 коп.
Наявна й друга умова. Відповідачка ОСОБА_1 не заперечує укладення договору, отримання кредиту та розміру заборгованості за тілом кредиту і процентами (26 006 грн. 40 коп.). Спір зводиться до двох питань: чи звільняє пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від сплати процентів річних за ст. 625 ЦК України та чи є нікчемною умова договору про комісію за надання кредиту з огляду на частини 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Перше питання є суто правовим, адже факт дії воєнного стану є загальновідомим (ч. 3 ст. 82 ЦПК України). Друге вирішується тлумаченням письмового договору та пов`язаних із ним документів, а фактичне надання послуг, за які встановлено комісію, має доводити позивач письмовими (електронними) доказами (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Жодне з цих питань не потребує оцінки достовірності пояснень, допиту свідків чи безпосереднього сприйняття судом обставин, не відображених у матеріалах справи. Показово, що й сам представник відповідачки називає їх «питаннями правового характеру», тоді як саме такі справи, за практикою Європейського Суду з прав людини («Axen v. Germany», «Dory v. Sweden», «Jussila v. Finland», «Miller v. Sweden»), не вимагають усного слухання. Позиції щодо обґрунтованості заперечень відповідачки ОСОБА_1 суд на цій стадії не висловлює.
Решта доводів клопотання цього висновку не спростовує. Позиція позивача щодо комісії та процентів річних має бути викладена у відповіді на відзив (ст. 179 ЦПК України), і тягар доведення цих обставин лежить на ньому. До того ж позивач, який сам просив розглядати справу без виклику сторін, не зобов`язаний з`являтися в судове засідання. Відповідачка, інтереси якої представляє адвокат, виклала свою позицію у відзиві та вправі подати заперечення (ст. 180, ч. 8 ст. 279 ЦПК України), а клопотання не містить жодної обставини чи аргументу, які неможливо донести до суду письмово. Відтак, відповідачка ОСОБА_1 не позбавлена розумної можливості ефективно представити свою справу. За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.07.2026 року за єдиним унікальним номером судової справи 757/52615/21-ц, визначальною є саме така можливість, а не форма розгляду сама по собі.
Натомість, судове засідання за участі позивача з м. Києва та представника відповідачки з м. Львова зумовило б непропорційні сумі спору витрати сторін і ускладнило б дотримання строку, встановленого ст. 275 ЦПК України. Водночас, суд не позбавлений права призначити судове засідання з власної ініціативи (ч. 5 ст. 279 ЦПК України), якщо в подальших заявах по суті будуть наведені нові фактичні обставини, що потребуватимуть заслуховування сторін.
Отже, за одночасного існування умов, передбачених ч. 6 ст. 279 ЦПК України, у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кінаша Д.В. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін належить відмовити.
Керуючись статтями 2, 7, 12-13, 19, 43, 81-82, 174, 179-180, 258, 260-261, 274-275, 279, 353 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.
Роз`яснити учасникам справи, що свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору вони викладають письмово у заявах по суті справи у строки, встановлені ухвалою від 29.10.2026 року, а також що суд вправі призначити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з власної ініціативи у разі виникнення такої необхідності.
Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.
Ухвала суду про вирішення клопотань з процесуальних питань, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її складення та підписання суддею, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду цієї справи.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Дата складення ухвали та її підписання суддею: 16 листопада 2026 року.
Суддя Володимир МИКИТИН
Судове рішення № 141513462, Сколівський районний суд Львівської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 453/2120/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: