Рішення № 141513003, 13.11.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
447/1538/26
Номер документу
141513003
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження №2/447/1285/26Справа №447/1538/26Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.11.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Чванкіної І.Б. (помічника судді, яка виконує обов?язки секретаря судового засідання за дорученням судді),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

27.04.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача Кізко Л.С. подала до суду позов ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 08.02.2018 між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-92230, згідно з яким така отримала кредит у сумі 50 000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером та виписками руху коштів по рахунку. Банк зобов`язався надати у власність Відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Відповідач зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором. Кредитні кошти надавались Відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п. 2.4 Кредитного договору (п. 3.1. Договору). Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено строк (термін) кредитування до 07.02.2023. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Кредитного договору). Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 2 125 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців із дати укладання Кредитного договору. Перший і останній платежі можуть відрізнятись за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 08.02.2018 до 07.02.2023 погашаються в однаковому порядку. Повернення суми заборгованості за кредитом, а саме сплата процентів за користування кредитом, здійснюється у вигляді рівних сум ануїтетного платежу. Процентна ставка погоджена сторонами 44,99 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору (п. 4.2 Договору). Пунктом 4.5 Договору визначено реальну річну процентну ставку 55,51 % річних. Позичальник підтвердила, що до видачі кредиту ознайомилася з діючими Тарифами Банку та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам в АТ «Кредобанк»; ознайомилася із реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а також іншою інформацією про споживчий кредит та інше. Відповідач прийняла всі умови Договору, зобов`язалася їх виконувати. 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 відповідно до умов якого, права вимоги за Кредитним договором №CL-92230 від 08.02.2018 перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції». Згідно з Додатком №1 до Договору факторингу, сума заборгованості за Кредитним договором становить 65 896,59 (позичальник в додатку під номером №10950). Позичальник кредит отримала, що підтверджується меморіальним ордером, виписками по особовим рахункам, проте, взяті на себе обов?язки не виконала, кредит у строк не повернула. ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» направило повідомлення вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку, яка Відповідачем проігнорована. Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернула отримані кредитні кошти на підставі Кредитного договору. Загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 65 896,59 гривень, що складається з: суми заборгованості за кредитом 43 723,91 гривень; суми заборгованості за відсотками 22 172,68 гривень. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав. Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., оскільки позов поданий засобами системи «Електронний Суд», та витрат на правову допомогу у розмірі 9 884,49 грн.

30.04.2026 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 30.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу ОСОБА_1 було надіслано позивачем ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 59).

Копію ухвали суду від 30.04.2026, надіслану відповідачу ОСОБА_1 на адресу її місця реєстрації проживання, така отримала 13.05.2026, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду та міститься у матеріалах справи (а.с. 66).

Представник позивача неодноразово засобами системи «Електронний Суд» подавала клопотання щодо проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», позов підтримала та просила такий задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Належним чином повідомлена (а.с. 66, 71, 72, 77) відповідач ОСОБА_1 у жодне з призначених на 24.06.2026, 25.09.2026, 13.11.2026 судових засідань не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву не скористалася, клопотань чи заяв до суду не подавала.

Згідно із ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

08.02.2018 відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Кредобанк» з анкетою-заявою №CL-92230 фізичної особи на отримання готівкового кредиту (а.с. 8).

У заяві вказала бажану суму кредиту 50 000,00 грн., строк кредитування 60 місяців, щомісячний платіж 2 105,99 грн., процентна ставка 44,99 %, ціль кредиту ремонт та облаштування житла. ОСОБА_1 зазначила свої анкетні дані, сімейний стан, серію та номер паспорта, РНОКПП, анкетні дані чоловіка, номери телефонів контактних осіб, місце роботи.

Підписанням анкети-заяви власноручним підписом підтвердила, що погоджується з умовами надання кредиту, отримала та ознайомилася із Пам?яткою клієнта.

08.02.2018 між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-92230 (а.с. 17-23).

Відповідно до копії кредитного договору №CL-92230 від 08.02.2018, на кожній сторінці якого наявний підпис відповідача ОСОБА_1 та представника банку, судом встановлено таке.

Пунктом 1 договору передбачено, що банк зобов?язується надати у власність позичальника грошові кошти (кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані у цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі.

Сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договору: суми валюти та кредиту 50 000,00 гривень; дати видачі кредиту 08.02.2018; строку терміну кредитування 60 місяців, тобто до 07.02.2023; цілі кредиту на поточні потреби; порядку повернення кредиту; порядку видачі кредиту; процентної ставки за кредитом 44,99 % річних; загальних витрат по кредиту, орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту; відповідальність сторін.

Згідно з додатком №1 до кредитного договору №CL-92230 від 08.02.2018, сторонами досягнуто згоди щодо встановлення графіку платежів за вищевказаним кредитним договором та розрахунку загальної вартості кредиту (а.с. 22).

Відповідачем ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого сторонами обумовлено істотні умови кредиту: тип кредиту кредит; суму (ліміт кредиту) 50 000,00 грн.; строк кредитування: 60 місяців; мету отримання кредиту: поточні потреби; спосіб і строк надання кредиту безготівково, у день підписання сторонами договору; процентну ставку: 44,99 % річних; тип процентної ставки фіксована, метод розрахунку: факт/360, схема: ануїтет; загальні витрати за кредитом; реальну річну процентну ставку 55,51 %; порядок повернення кредиту (а.с. 10-13).

Відповідно до копії меморіального ордеру №6955402 від 08.02.2018, на рахунок відкритий для зарахування кредитних коштів, вказаний у кредитному договорі №CL-92230 від 08.02.2018 було перераховано кредитні кошти у розмірі 50 000,00 грн. (а.с. 24).

На підтвердження факту отримання грошових коштів та їх використання позивачем долучено копію виписки (а.с. 25-36).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором кредиту №CL-92230 від 08.02.2018, загальний розмір заборгованості становить 65 896,59 грн., з яких: 43 723,91 грн. сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту); 22 172,68 грн. сума заборгованості за відсотками (відсотки) (а.с. 47).

25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та позивачем ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами №25062021/1 (а.с. 37-46).

Відповідно до копії визевказаного договору факторингу, на умовах цього Договору з дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов?язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення, сума якої визначена в п. 4.1 цього Договору (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому з дня їх виникнення). Клієнт відступає Фактору (передає у власність Фактора) Права Вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від Фактора, а Фактор з дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов?язання щодо оплати (фінансування) ціни Відступлення (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому з дня їх виникнення), набуває (приймає у власність) від Клієнта Права Вимоги в повному обсязі та з здійснює їх оплату (надає фінансування) Клієнту.

Шляхом укладення (підписання) цього Договору Сторони підтверджують здійснення фактичної передачі Клієнтом у власність Фактору та прийняття Фактором у власність від Клієнта (фактичне відступлення) з дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов?язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення (а щодо Прав Вимоги. які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення). Прав Вимоги за Кредитними Договорами щодо Портфеля Заборгованостей у повному обсязі. Цей Договір с підтвердженням фактичного переходу від Клієнта до Фактора (фактичного відступлення) Прав Вимоги щодо Портфеля Заборгованостей у повному обсязі відповідно до умов цього Договору з визначеної цим Договором дати переходу Прав Вимоги.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №25062021/1 від 25.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №CL-92230 від 08.02.2018 у розмірі 65 896,59 грн., з яких: 43 723,91 грн. сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту); 22 172,68 грн. сума заборгованості за відсотками (відсотки).

На даний час відповідач не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

29.06.2021 позивач повідомив ОСОБА_1 про заміну кредитора у зобов?язанні та відсутплення права вимога (а.с. 50-52

Відповідно до копії повідомлення-вимоги від 21.07.2025, ТОВ «ФК Приватні інвестиції» вимагало в ОСОБА_1 виконати зобов?язання перед ТОВ та погасити заборгованість, а також повідомило про заміну кредитора у зобов`язанні (а.с. 48).

У позовній заяві представник позивача вказав, що ТОВ направило відповідачу досудову вимогу, проте, відповідач не вжив заходів щодо повернення боргу.

На підтвердження надсилання вимоги відповідачу, представником позивача долучено копію опису вкладення у цінний лист, списку реєстру відправлення та квитанції АТ «Укрпошта» (а.с. 49).

Враховуючи наведене, встановлено, що позикодавець виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Частиною 2 статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідач ОСОБА_1 власноручно підписала договір №CL-92230 від 08.02.2018,, Додаток № 1 та Паспорт споживчого кредиту, чим підтвердила укладання між нею та АТ «Кредобанк» такої угоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути банку грошові кошти, отримані за кредитними договорами у розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач ОСОБА_1 підписала заяву, надану їй банком, тим самим погодившись у цілому з умовами та правилами надання банківських послуг та приєднавшись до них, у зв?язку з чим між нею АТ «Кредобанк» виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Права вимоги за кредитним договором 65 896,59 грн., з яких: 43 723,91 грн. сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту); 22 172,68 грн. сума заборгованості за відсотками (відсотки), укладеною відповідачем ОСОБА_1 з первісним кредитором АТ «Кредобанк», перейшло до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Суд, дослідивши подані докази на підтвердження правомірності переходу права вимоги до боржника, встановив, що ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» у передбаченому законом порядку та відповідно до укладеного договору факторингу, на виконання якого підписано реєстр передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із первісним кредитором.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Суд враховує також те, що відповідачем не було подано відзиву, контррозрахунку, відомостей про погашення суми заборгованості.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: довіреності (а.с. 55), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001086 (а.с. 55 (зворот)), договору №07/10/2021 про надання правничої допомоги від 07.10.2021 (а.с. 54).

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач не подала заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, однак, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими, оскільки не долучено доказів понесення суми витрат на правову допомогу саме у розмірі 9 884,49 грн., зокрема, копій квитанцій, платіжних інструкцій, акту приймання-передачі, рахунку на оплату, відтак, вимога позивача підлягають до часткового задоволення. Суд, з урахуванням складності справи, те, що розгляд цієї цивільної справи відбувся за відсутності сторін, принципу пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають до стягнення з відповідача становитимуть 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення повністю, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 76, 81, 89, 133, 134, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором №CL-92230 від 08.02.2018 у розмірі 65 896 (шістдесят п?ять тисяч вісімсот дев?яносто шість) гривень 59 копійок, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 43 723 (сорок три тисяч сімсот двадцять три) гривні 91 копійка, суми заборгованість за відсотками 22 172 (двадцять дві тисячі сто сімдесят дві) гривні 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», місцезнаходження: вул. Жамбила Жабаєва, 7, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37356981.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 13.11.2026.

Суддя Головатий А.П.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141513003 ?

Документ № 141513003 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141513003 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141513003 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141513003 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141513003, Миколаївський районний суд Львівської області

Судове рішення № 141513003, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141513003 відноситься до справи № 447/1538/26

Це рішення відноситься до справи № 447/1538/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141513001
Наступний документ : 141513007