Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 634/722/26
Провадження № 2/634/489/26
Категорія 40
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2026 року
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Єрьоміної О.В.,
при секретарі Литвиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики від 22.09.2021 року в розмірі 28978,21 грн., а також судовий збір 2662,40 грн. та витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір позики у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідну ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно умов цього договору відповідачу було надано позику у розмірі 10171 грн на строк 3 дні, процентна ставка 1,99% (фіксована). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,7% в день.
27.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 27/01/2022, за яким право грошової вимоги до відповідача перейшло до позивача, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимог №04/05/23 від 04.05.2023.
10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальність «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023 за яким право грошової вимоги до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», що підтверджується витягом з Реєстру прав вимог.
Відповідач не виконує взятих на себе обов`язків за договором позики, не погашає заборгованість за грошовим зобов`язанням ні на рахунок попереднього позикодавця, ні на рахунок позивача, у зв`язку з чим за ним наявна заборгованість на загальну суму 28978,21 грн, яка складається з: 10171 грн заборгованість за тілом кредиту, 18621, 08 грн заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 162,73 грн -інфляційні збитки, 23.40 грн нараховані 3% річних.
У судове засідання представник позивача не з`явився, просив слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнав позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, нарахованими у межех строку дії кредитного договору. У задоволенні інших вимог просив відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 22.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір позики у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідну ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно умов цього договору відповідачу було надано позику у розмірі 10171 грн на строк 3 дні, процентна ставка 1,99% (фіксована). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,7% в день.
Сторонами також погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, яка є невід`ємною частиною до договору позики від 22.09.2021 року.
27.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 27/01/2022, за яким право грошової вимоги до відповідача перейшло до позивача, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимог №04/05/23 від 04.05.2023.
10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальність «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023 за яким право грошової вимоги до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», що підтверджується витягом з Реєстру прав вимог.
Згідно довідки ТОВ «ФІНЕКСПРЕС» товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції про переказ грошових коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року та завершення такої платіжної операції: 22.09.2021 року номер платежу e0b5ec14-8556-4fff-81c2-5ce3f7871148, сума 10171 грн, отримувач Селезень Ірина ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку позивача за відповідачем наявна заборгованість на загальну суму 28978,21 грн, яка складається з: 10171 грн заборгованість за тілом кредиту, 18621, 08 грн заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 162,73 грн -інфляційні збитки, 23.40 грн нараховані 3% річних.
Відповідно до положень статей 5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, я склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Частиною 1 ст. 1081 ЦК України визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10171 грн (заборгованість за основною сумою боргу) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 18621,08 грн, виходжу з такого.
Сторонами при укладенні договору позики від 22.09.2021 року було погоджено такі умови: розмір позики 10171 грн, строк 3 дні, процентна ставка 1,99% (фіксована).
Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст. 1048 ЦК України, і самим договором та графіком розрахунків, що є додатком № 1 до договору, згідно з яким сума процентів становить 607,21 грн.
У той же час, в порядку ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, тощо.
Суд не бере до уваги посилання позивача на п. 5.2 Договору, яким передбачено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі, а також на п. 6.5 Правила надання грошових коштів у позику, як зазначає позивач, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, яким передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила надання грошових коштів у позику, як зазначає позивач, у редакції, що діяла на час укладення договору позики розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики від 22.09.2021 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем позики взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування позикою понадстроково.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в договорі позики, який безпосередньо підписаний останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.
З урахуванням викладеного стягненню заборгованості за процентами підлягає сума процентів, нарахованих за 3 дні, що становила період кредитування, та становить 607,21 грн.
Що стосується стягнення інфляційних збитків та нарахованих 3% річних, суд виходить з такого.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Згідно розрахунку заборгованості 3% річних за користування грошовими коштами нараховані відповідачу з 27.01.2022 року до 23.02.2022 року за формулою сума боргу*процентну ставку* кількість днів, та становить 23.40 грн, а сума заборгованості за інфляційними збитками розрахована до 02.2022 року за формулою сума боргу* індекс інфляції/100% - сума боргу та становить 162,73 грн.
Оскільки розмір основного зобов`язання відповідачем не був погашений/ зменшений, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних збитків за вказаний вище період, що передбачено ст. 625 ЦК України.
З урахуванням викладеного, є обгрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту 10171 грн, заборгованості за процентами у розмірі 607, 21 грн, а також інфляційних збитків у розмірі 162,73 грн та нарахованих 3% річних у розмірі 23,40 грн, що в сумі становить 10964,34 грн.
Що ж стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн, виходжу з такого.
Так, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).
За змістом ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем надано докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, разом з тим, оскільки позов майнового характеру задоволено на 37,84%, за відсутності клопотань відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, понесені витрати на правничу допомогу в сумі 13000 грн підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 4919,20 грн.
Так, звертаючись до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, понесення вказаних судових витрат є документально підтвердженим.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1007,36 грн пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.263-265, 354 -1-355ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованість у розмірі 10964,34 грн, а також судовий збір у сумі 1007,36 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4919,20 грн.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, ЄДРПОУ 44276926;
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя:
Судове рішення № 141511001, Сахновщинський районний суд Харківської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 634/722/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: