Постанова № 14151092, 09.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1112/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.Ю.

за участю

представника позивачаКовальчука Д.М.,

представника відповідача 1Стадника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Приватного підприємства «Лютекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» на користь ПП «Лютекс» грошові коштиу сумі 484707,84 грн. отримані за нікчемним правочином від 01.10.2009 року №101, стягнення з ПП «Лютекс» у доход держави товар, отриманий за нікчемним правочином від 01.10.2009 року у сумі 484707,84 грн., а в разі відсутності товару його грошовий еквівалент у сумі 484707,84 грн.

встановив:

Позивач, Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька, звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «Лютекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» на користь ПП «Лютекс» грошові коштиу сумі 484707,84 грн. отримані за нікчемним правочином від 01.10.2009 року №101, стягнення з ПП «Лютекс» у доход держави товар, отриманий за нікчемним правочином від 01.10.2009 року у сумі 484707,84 грн., а в разі відсутності товару його грошовий еквівалент у сумі 484707,84 грн.

В обґрунтування позову посилається на перевірку, якою встановлено, що відповідачем 1 з постачальником відповідачем 2 було укладено угоду від 01.01.2009 року №101 про постачання товарів промислового призначення. На поставлені товари постачальником були виписані податкові накладні. До складу податкового кредиту по деклараціям за квітень 2010 року ПП «Лютекс» включило суму податку на додану вартість у розмірі 80784,64 грн. по контрагенту ТОВ «Укрспестройтранс» згідно податкових накладних. У звязку із неможливістю проведення документальної перевірки ТОВ «Укрспецстройтранс» ДПІ у Київському районі м. Донецька було проведено аналіз даних даних податкової звітності, реєстраційних документів. Вважає, оскільки у ТОВ «Укрспецстройтранс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси, зазначена угода має ознаки нікчемності. Посилаючись на зазначене, позивач вважає, що ПП «Лютекс» безпідставно включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 80784,64 грн. Зазначене на думку податкового органу свідчить про намір з боку товариства на незаконне отримання з державного бюджету грошових коштів, що суперечить інтересам держави і суспільства, моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» на користь ПП «Лютекс» грошові кошти у сумі 484707,84 грн. отримані за нікчемним правочином від 01.10.2009 року №101, стягнути з ПП «Лютекс» у доход держави товар, отриманий за нікчемним правочином від 01.10.2009 року у сумі 484707,84 грн., а в разі відсутності товару його грошовий еквівалент у сумі 484707,84 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представником відповідача 1, Приватного підприємства «Лютекс», надані судові заперечення, в яких посилається на те, що податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка підприємства з питань правових відносин з ТОВ «КФ Сервіс Комплект», ТОВ «Укрспецстройтранс» за період квітень, травень 2010 року, за результатами якої складений відповідний акт. Під час проведення зазначеної перевірки, податковим органом встановлено факт взаємовідносин ПП «Лютекс» з ТОВ «Укрспецстройтранс», які склалися на підставі договору поставки товарів від 01.10.2009 року №101. На виконання зазначеного договору ТОВ «Укрспецстройтранс» ПП «Лютекс» було поставлено ТМЦ, виписані видаткові накладні. Загальний обсяг проведених фінансово господарських операцій з ТОВ «Укрспецстройтрнас» склав 403923,20 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 80784,64 грн. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрспецстройтранс», що підтверджується відповідними дорученнями. Факт виконання умов договору також підтверджується зокрема специфікаціями. Також на виконання договору були виписані податкові накладні за якими ПП «Лютекс» був сформований податковий кредит. Вважає посилання посадових осіб податкового органу на акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька про неможливість проведення перевірки ТОВ «Укрспецстройтранс» безпідставним, оскільки сам акт не встановлює наявність протиправного умислу у контрагента не сплачувати податки при укладені спірної угоди.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Представник відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Лютекс», згідно свідоцтва про державну реєстрацію, є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.12.2001 року, ідентифікаційний код 31771095, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька з 11.01.2002 року, та з 23.01.2002 року є платником податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», згідно акту про неможливість проведення перевірки контрагента від 26.08.2010 року №3248/23-1/36615845 є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29.07.2009 року, ідентифікаційний код 36615845, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 30.07.2009 року, та з 13.08.2009 року є платником податку на додану вартість. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 12.08.2010 року.

01 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстроймонтаж» (постачальник) та приватним підприємством «Лютекс» (покупець) укладено договір №101, відповідно до якого постачальник зобовязується виготувати та поставити,, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та строки відповідно специфікації.

До зазначеного договору були складені специфікація №7 на суму 484707,84 грн., відповідно до якої постачальник ТОВ «Укрспецстройтранс» взяло на себе зобовязання поставити товар, а саме Баланси ГОСТ 13-43-79 на загальну суму 421073,28 грн. за 1426,4 м3, Лісоматеріали хвойних порід на загальну суму 63634,56 грн. за 202,4 м3.

На виконання договору ТОВ «Укрспецстройтранс» виписані видаткові накладні від 01.04.2010 року №010410, від 01.04.2010 року №010411, від 02.04.2010 року №020406; від 08.04.2010 року №080405; від 08.04.2010 року №080406, від 12.04.2010 року №120403, від 15.04.2010 року №150409, від 20.04.2010 року №200404, від 23.04.2010 року №230404, від 26.04.2010 року №260406, від 27.04.2010 року №270403, від 29.04.2010 року №290403.

Також на виконання договору ТОВ «Укрспецстройтранс» видані податкові накладні:

-від 01.04.2010 року №010410 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 266,1 м3 на загальну суму 78552,72 грн., у тому числі ПДВ 13092,12 грн.;

-від 01.04.2010 року №010411 на поставку «Лісоматеріали хвойних порід для оброблення на руд стійку» в кількості 87 м3 на загальну суму 27352,80 грн., у тому числі ПДВ 4558,80 грн.;

-від 02.04.2010 року №020406 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 140,4 м3 на загальну суму 41446,08 грн., у тому числі ПДВ 6907,68 грн.;

-від 08.04.2010 року №080406 на поставку «Лісоматеріали хвойних порід для оброблення на руд стійку» в кількості 42,8 м3 на загальну суму 13456,32 грн., у тому числі ПДВ 2242,72 грн.;

-від 08.04.2010 року №080405 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 168,3 м3 на загальну суму 49682,16 грн., у тому числі ПДВ 8280,36 грн.;

-від 12.04.2010 року №120403 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 236,7 м3 на загальну суму 69873,84 грн., у тому числі ПДВ 11645,64 грн.;

-від 15.04.2010 року №150409 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 180,2 м3 на загальну суму 53195,04 грн., у тому числі ПДВ 8865,84 грн.;

-від 20.04.2010 року №200404 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 176 м3 на загальну суму 51955,20 грн., у тому числі ПДВ 8659,20 грн.;

-від 23.04.2010 року №230404 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 123,8 м3 на загальну суму 36545,76 грн., у тому числі ПДВ 6090,96 грн.;

-від 26.04.2010 року №260406 на поставку «Лісоматеріали хвойних порід для оброблення на руд стійку» в кількості 72,6 м3 на загальну суму 22825,44 грн., у тому числі ПДВ 3804,24 грн.;

-від 27.04.2010 року №270403 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 57,9 м3 на загальну суму 17092,08 грн., у тому числі ПДВ 2848,68 грн.;

-від 29.04.2010 року №290403 на поставку «Баланси ГОСТ 13-43-79» в кількості 77 м3 на загальну суму 22730,40 грн., у тому числі ПДВ 3788,40 грн.

Всього податкових накладних було винесено на загальну суму 484707,84 грн., у тому числі ПДВ 80784,64 грн.

Правильність визначення постачальником ТОВ «Укрспецстройтранс» сум в податкових накладних та правильність заповнення відповідачем у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

На підтвердження сплати товару представником відповідача 1 надані наступні платіжні доручення від 01.01.2010 року №332 на суму 40000,00 грн., від 02.04.2010 року №333 на суму 30000,00 грн., від 09.04.2010 року №335 на суму 10000,00 грн., від 12.04.2010 року №336 на суму 40000,00 грн., від 12.04.2010 року №349 на суму 45000,00 грн., від 12 квітня 2010 року №350 на суму 35000,00 грн., від 16 квітня 2010 року №353 на суму 40000,00 грн., від 16.04.2010 року №355 на суму 45000,00 грн., від 19.04.2010 року №356 на суму 50000,00 грн., від 20.04.2010 року №358 на суму 30000,00 грн., від 30.04.2010 року №360 на суму 80000,00 грн., від 06.05.2010 року №362 на суму 40000,00 грн.

У період з 09.09.2010 року по 30.09.2010 року старшим державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Лютекс» з питань правових відносин з ТОВ «КФ Сервіс Комплект» та ТОВ «Укрспецстройтранс» за період квітень, травень 2010 року.

За результатами перевірки складений відповідний акт від 04.10.2010 року №3586/23-2/31771095, яким встановлено, що договір від 01.10.2009 року №101 укладений між ПП «Лютекс» та ТОВ «Укрспецстройтранс» має ознаки нікчемності з огляду на положення приписів ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, оскільки відповідно до акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про неможливість проведення перевірки від 26.08.2010 року №3248/23-2/36615845, у ТОВ «Укрспецстройтранс» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь якого виду діяльності. Також на думку податкового органу з зазначеного вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Але зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2009 - 2010 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, незнаходження другого відповідача за юридичною адресою, з урахуванням того, що органом державної податкової служби не надано доказів про внесення відповідного запису до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відсутність його за юридичною адресою, не є підставою для визнання договору нікчемним.

Крім того, як вище зазначено судом, відповідачі на момент складання правочину були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були платниками податку на додану вартість.

Згідно пояснень у судовому засіданні представника ПП «Лютекс», товариством зазначений товар був реалізований ДП «Артемвугілля», ДП «Дзержинськвугілля», що також підтверджується актом перевірки від 04.10.2010 року №3586/23-2/31771095.

Також представником ПП «Лютекс» надані товаротранспортні накладні, відповідно до яких вантажним транспортом здійснено перевезення вантажу Баланси ГОСТ 13-43-79, з ТОВ «Укрспецстройтрнас» Державному підприємству «Артемвугілля», які належать Приватному підприємству «Лютекс»; видаткові накладні; податкові накладні.

На підтвердження постачання ПП «Лютекс» ДП «Дзержинськвугілля» лісоматеріалів, представником надані наступні документи: додаткова угода, від 31.03.2010 року №4-Л на постачання лісоматеріалів; видаткові накладні; податкові накладні.

Зазначене свідчить про те, що господарська операція з придбання за договором від 01 жовтня 2009 року №101 ПП «Лютекс» ТМЦ, повязана з господарською діяльністю відповідача та мають реальний характер.

Позивачем не надано розрахунку про економічну необґрунтованість спірного правочину.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів невідповідність спірного правочину моральним засадам суспільства, чи порушення ним публічного порядку, тому будь які підстави для того, щоб вважати його нікчемним, відсутні, оскільки з наведеного вбачається, що відповідача отримав послуги, що підтверджується специфікацією, видатковими накладними, податковими накладними.

Крім того, позивачем не надано доказів неможливості здійснення відповідачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договором робіт, нездійснення ПП «Лютекс» підприємницької діяльності, здійснення операцій з товаром який не був отриманий або не міг бути отриманим в обсязі, зазначеному відповідачем у документах обліку.

Висновок про нікчемність правочину зроблено без використання позивачем наданих законодавством повноважень, щодо встановлення субєктивної сторони намірів сторін, тобто умислу.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З аналізу ст. ст. 207, 208 можна дійти висновку, що одержане однією стороною майно повинно повертається другій, а одержане останньою стягується за рішенням суду при наявності лише судового рішення про визнання такого правочину недійсним. Органом державної податкової служби не надано відповідного рішення про визнання спірної угоди недійсною.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Господарського кодексу України, звернення до суду органу державної податкової служби про стягнення у доход держави коштів, отриманих за нікчемним правочином, є адміністративно господарською санкцією у розумінні ст. 239 цього Кодексу, тобто заходом, який спрямований на ліквідацію наслідків правопорушення субєктом господарювання. У відповідності до ст. 250 Господарського кодексу України, такі санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що угода між ТОВ «Укрспецстроймонтаж» та ПП «Лютекс» укладена 01 жовтня 2009 року, в той час, як орган державної податкової служби звернувся до суду лише 20 січня 2011 року, тобто у строк більш ніж один рік.

Суд вважає, що дотримання строку звернення є однією з умов для реалізації права на застосування санкцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування (в даному випадку орган державної податкової служби як державний орган). Вона дисциплінує учасників цих правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанню, сприяє стабільності діяльності субєктів господарювання щодо здійснення підприємницької діяльності. Однорічний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які вважають, що субєктом господарювання порушенні встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності, визначились, чи будуть вони застосовувати ці санкції.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» на користь ПП «Лютекс» грошові кошти у сумі 484707,84 грн. отримані за нікчемним правочином від 01.10.2009 року №101 та стягнення з ПП «Лютекс» у доход держави товар, отриманий за нікчемним правочином від 01.10.2009 року у сумі 484707,84 грн., а в разі відсутності товару його грошовий еквівалент у сумі 484707,84 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Приватного підприємства «Лютекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс», про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» на користь ПП «Лютекс» грошові коштиу сумі 484707,84 грн. отримані за нікчемним правочином від 01.10.2009 року №101, стягнення з ПП «Лютекс» у доход держави товар, отриманий за нікчемним правочином від 01.10.2009 року у сумі 484707,84 грн., а в разі відсутності товару його грошовий еквівалент у сумі 484707,84 грн. відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 лютого 2011 року в присутності представника позивача та відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 14 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.