Рішення № 141510790, 16.11.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
630/502/26
Номер документу
141510790
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 630/502/26

Провадження № 2/630/444/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся системою «Електронний суд» до суду із даним позовом, в якому вказав, що 05.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 890628470 на суму 6 000,00 грн. В подальшому, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19 427,98 грн., яка складається з 11 495,90 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7 932,08 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 01 вересня 2026 року задоволено клопотання про витребування з банківської установи АТ «ПриватБанк» доказів щодо отримання відповідачем грошових коштів на банківський рахунок.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу в спрощеному порядку, а також зазначив, що просить розглядати справу у його відсутності та проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзиву на позов або клопотань до суду не подав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки або неподання відзиви суду не відомі.

З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

05 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 було укладено у електронному вигляді договір кредитної лінії №890628470 який позичальник підписав за допомогою одноразового ідентифікатора. За п.1.1 даного договору, сторони погодили кредитний ліміт у 11500 грн, та у пункті 1.3 визначили надання першого траншу 6000 грн у день видачі договору. У пункті 1.7 погоджено, що кредитна лінія видається строком на 22 днів і це є дисконтним періодом. Пунктом 1.9.1 сторони погодили, що на період 22 денного строку (вказаного у п.1.7) проценти становлять 1,66% на день від суми кредиту за кожен день користування. Пунктом 1.8 визначено можливість продовження дисконтного та пільгового періодів у разі оплати усіх відсотків у ці періоди за умови, що позичальник у особистому кабінеті або в терміналах самообслуговування активує функцію продовження строку дисконтного періоду. У розділі 1.9 договору погоджено відсотки у дисконтному періоді у розмірі 1,66% на день від суми кредиту. Підпунктами 1.9.3 встановлено відсотки у випадку продовження дисконтного періоду на умовах п.1.8 з наступного дня після закінчення визначеного п.1.7 строку нарахування відсотків здійснюється за ставкою 1,7% на день від суми кредиту.

На бланку «moneyveo» викладена заявка від імені ОСОБА_1 на отримання коштів в кредит від 05.07.2021 та вказаний номер картки НОМЕР_1 .

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» платіжними дорученнями перерахувало на картки НОМЕР_1 отримувачу ОСОБА_1 05.07.2021 за договором №888202336 наступні кошти: 05.07.2021 6000 грн, 20.07.2021 1000 грн, 12.08.2021 2000 грн, 19.08.2021 2500 грн.

Позивачем надано довідку та таблицю, яка не містить відомостей про особу, яка цю таблицю склала або підписала, де зазначено, що відбувалося вчинення дій з метою продовження дисконтного періоду, а також вказано про неодноразові додаткові угоди до договору щодо збільшення суми кредиту від: 20.07.2021 на 1000 грн, 12.08.2021 на 2000 грн, 19.08.2021 на 2500 грн.

Згідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 08.09.2026, наданої на ухвалу суду, ОСОБА_1 банк емітував картку НОМЕР_2 та на його рахунок було зараховано, серед іншого, 05.07.2021 6000 грн, 20.07.2021 1000 грн. Відомостей про зарахування у 12.08.2021 2000 грн та 19.08.2021 2500 грн банк не надав.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. За даним договором факторингу передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022, від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» за номером 26386 передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №890628470.

27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) уклали договір факторингу № 27/0524-01. За даним договором факторингу передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за номером 13786 передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №890628470.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) уклали договір факторингу № 15/07/25-Е. За даним договором факторингу передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 15.07.2025, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» за номером 14933 передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №890628470.

Згідно до розрахунків кредитора та його правонаступників, заборгованість ОСОБА_1 за договором №890628470 за період з 05.07.2021 по 26.12.2025 складає 19427,98 грн та складається з 11495,90 грн тіла кредиту та 7932,08 грн відсотків. Зазначено, що усього кредитних коштів ОСОБА_1 отримав 11500 грн, та здійснив оплат на загальну суму 24882,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, наданими до суду доказами позивачем доведено, що 05.07.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклало із ОСОБА_1 кредитний договір у електронній формі та погодили основні умови договору.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за договором виконало та перерахувало на належний відповідачу банківський рахунок кредитні кошти суму 6000 грн, що підтверджується відповіддю АТ КБ «Приватбанк». Також, відповіддю АТ КБ «Приватбанк» підтверджується отримання позичальником 20.07.2021 1000 грн. При цьому, АТ КБ «Приватбанк» не надав відомостей про отримання позичальником 12.08.2021 2000 грн, 19.08.2021 2500 грн.

Разом надані кошти за відомостями позикодавця складають 11500 грн.

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» разом отримані кошти складають 7000 грн.

Наявні у матеріалах справи докази укладення договорів факторингу, а також докази передання за цими договорами прав вимоги суд вважає належними та достатнім для підтвердження факту отримання позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Позивач надав документацію, яка наявна у нього як фактора, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника станом на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшли всі права ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №890628470. Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» являється новим кредитором у зобов`язанні, позичальником в якому є відповідач ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Виходячи із змісту ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем надано розрахунки заборгованості, з яких вбачається наявність у відповідача боргу станом на 26.12.2025 що складає 19427,98 грн та складається з 11495,90 грн тіла кредиту та 7932,08 грн відсотків. Також наявні відомості про оплати боржником на загальну суму 24882,00 грн.

Узявши до уваги умови договору та надані докази, суд вважає, що розмір заборгованості обґрунтований не у повному обсязі у зв`язку із наступним.

Строк кредитування сторони визначили у п.1.7 договору у 22 дні, та матеріали справи не містять відомостей про пролонгацію цього строку у порядку п.1.8 шляхом підтвердження такої дії у особистому кабінеті позичальника. Доказів того, що позичальник у особистому кабінеті або через термінал самообслуговування підтвердив пролонгацію договору позивач до суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів пролонгації дії кредитного договору, або укладення додаткових угод до кредитного договору, а також умов такої пролонгації процентів та нових строків повернення, які були застосовані до суми позики, отриманої ОСОБА_1 після спливу 22 днів тобто з 28.07.2021.

Тому суд вважає доведеним наявними у справі доказами, що сторони погодили строк повернення кредиту та нарахування на нього відсотків у 22-денний строк до 27.07.2021 включно.

Суд не може вважати правомірним продовження нарахування відсотків після 27.07.2021 у зв`язку з наступним.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно з логікою Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2ст. 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, у даному випадку правомірним є нарахування процентів лише у визначений договором строк кредитування 22 дні.

Відсотки за кредитним договором за строк кредитування за п.1.7 встановлені у пункті 1.9.1 на рівні 1,66% на день від суми кредиту.

У 22-денний строк кредитування 05.07.202127.07.2021 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти 05.07.2021 6000 грн та 20.07.2021 1000 грн.

Відсотки за цей період з 05.07.2021 по 27.07.2021 і врахуванням збільшення розміру кредиту на 1000 грн мають становити 2 423,60 грн.

Разом кредит та відсотки мають становити 9423,60 грн (6000 грн кредиту + 1000 грн кредиту + 2423,60 грн відсотків.)

Отримання ОСОБА_1 на свій банківський рахунок після погодженого договором 22-денного строку 12.08.2021 2000 грн, 19.08.2021 2500 грн наявними у справі доказами не доведено. Суд не приймає у якості належних доказів отримання боржником цих коштів платіжні доручення від 12.08.2021 на 2000 грн та від 19.08.2021 на 2500 грн (а також довідки ТОВ «Манівео» про перерахування цих коштів), оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив зарахування цих коштів 200 грн та 2500 грн у вказаний період на рахунок ОСОБА_1 .

Позивач сплатив позикодавцеві за даним кредитним договором 24882 грн.

Дана сума перевищує доведений позивачем розмір кредиту та відсотків за строк кредитування 9423,60 грн.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №890628470, укладеним 05 липня 2021 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

У зв`язку із викладеним у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ухвалив :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Сухоруков

Часті запитання

Який тип судового документу № 141510790 ?

Документ № 141510790 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141510790 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141510790 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141510790 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141510790, Люботинський міський суд Харківської області

Судове рішення № 141510790, Люботинський міський суд Харківської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141510790 відноситься до справи № 630/502/26

Це рішення відноситься до справи № 630/502/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141510789
Наступний документ : 141526544