Єдиний державний реєстр судових рішень
Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1992/2026 Справа № 641/10775/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Слобідського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026222050000045 від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: авто Bmw моделі x5 з номерним знаком НОМЕР_1 cv було опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107; авто «Volvo» моделі «ХС 70» з д.н.з. НОМЕР_2 vin НОМЕР_3 було опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107; авто «Mitsubishi» модель «Outlander» з д.н.з. НОМЕР_4 було опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107., які є предметами даного кримінального правопорушення, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в проваджені СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42026222050000045 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.
25.03.2026 до Слобідської окружної прокуратури м. Харкова надійшли матеріали ГВ ЗНД Управління СБ України в Харківській області щодо громадянина ОСОБА_6 , який з невстановленими особами організував протиправну схему ввезення підакцизних товарів автомобілів, придбаних у країнах ЄС з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу документів, що містять неправдиві відомості та їх подальшу реалізацію.
Заява про кримінальне правопорушення була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42026222050000045 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.
05.11.2026 слідчим було проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, м. Харків, вул. Олександра Чебана, 92, в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено майно: 1) авто Bmw моделі x5 з номерним знаком НОМЕР_1 cv було опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107. 2) авто «Volvo» моделі «ХС 70» з д.н.з. НОМЕР_2 vin НОМЕР_3 було опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107. 3) авто «Mitsubishi» модель «Outlander» з д.н.з. НОМЕР_4 було опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107.
05.11.2026 слідчим винесено постанову про визнання вказаного вилученого майна під час проведення огляду речовими доказами по матеріалам кримінального провадження.
Користувачем вищевказаного майна являється ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України було вилучено ключі від вищевказаних колісних транспортних засобів.
З метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання про арешт майна підтримали, просили задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 просив не накладати арешт на транспортний засіб Bmw моделі x5 з номерним знаком НОМЕР_5 , оскільки він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_6 , та є набувачем вказаного автомобіля згідно акту № 0971 приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою, вказаний транспортний засіб буде використовуватися для військових потреб.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42026222050000045 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.
Відповідно до ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також заборона вчинення дій іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З клопотання вбачається, що транспортні засоби «Volvo» моделі «ХС 70» з д.н.з. НОМЕР_2 vin НОМЕР_3 , «Mitsubishi» модель «Outlander» з д.н.з. НОМЕР_7 , який було опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107, є речовими доказами по провадженню, так як були об`єктом протиправних дій, тому слідчий вважає, за необхідне накласти арешт на вказані транспортні засоби, з метою забезпечення збереження речових доказів, що відповідає, на його думку, вимогам п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПКП України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПКП України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні данні мають міститися і у клопотання слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод», будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону прокурор не дотримався.
Як вбачається з матеріалів провадження за клопотанням прокурора, ОСОБА_5 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_6 , та є набувачем автомобіля Bmw моделі x5 з номерним знаком НОМЕР_1 cv згідно акту № 0971 приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою, вказаний транспортний засіб буде використовуватися для військових потреб.
Крім того, ОСОБА_5 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42026222050000045 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, а отже, не є суб`єктом ст. 170 КПК України, на підставі чого правових підстав для накладення арешту на майно, яке перебуває в його користуванні, не має.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий та прокурор не довели необхідності у накладенні арешту на транспортний засіб Bmw моделі x5 з номерним знаком НОМЕР_5 , що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК Україїни є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
У рішенні ЄСПЛ у справах «Україна-Тюмень проти України», «Малама проти Греції», констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном, має бути законним та повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Виходячи з підстав розумності, керуючись принципами змагальності і диспозитивності, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та збереження речових доказів, слідчий суддя вважає, що на даному етапі потреби досудового слідства виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, що є підставою для задоволення клопотання про арешт майна частково, що узгоджується з вимогами п.п.4 ч.5 ст.173 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026222050000045 від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно:
- транспортний засіб «Volvo» моделі «ХС 70» з д.н.з. НОМЕР_2 vin НОМЕР_3 , який опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107;
- транспортний засіб «Mitsubishi» модель «Outlander» з д.н.з. НОМЕР_4 , який опечатано та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107., які є предметами даного кримінального правопорушення, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження.
В іншій частині клопотання відмовити.
Транспортний засіб Bmw моделі x5 з номерним знаком НОМЕР_5 , який опечатано, та поміщено на штраф-майданчик за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди 107 повернути ОСОБА_5 .
Питання щодо зберігання вилученого майна вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Виконання ухвали доручити прокурору Харківської Обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя- ОСОБА_1
Судове рішення № 141510176, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/10775/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: