Рішення № 14150939, 21.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р. Справа № 63/327-10

вх. № 11155/6-63

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ткаченко В.В., довіреність від 10.11.2010 року

відповідача - Капинос Н.В., довіреність № 10 від 10.01.2011 року

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод", м. Харків

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське", с. Гроза

про стягнення 271707,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача за форвардним контрактом № 10 від 18.02.2003 року на свою користь 271707,85 грн. заборгованості.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

21.02.2011 року до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відвід судді Погорелової О.В.

Ухвалою суду від 21.02.2011 року в задоволенні клопотання про відвід відмовлено.

21.02.2011 року до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація АПК", яке просить суд визнати себе третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору та визнати недійсною угоду ВАТ "ХКЗ" про проведення заліку зустрічних вимог на суму 132664,50 грн., що оформлена повідомленням від 01.12.2006 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2011 року ТОВ "Корпорація АПК" відмовлено в прийнятті позовної заяви.

21.02.2011 року до господарського суду від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

Суд, дослідивши надані доповнення, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі, вважає його безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

18.02.2003 року між сторонами був укладений форвардний контракт № 10 (надалі - контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець (відповідач по справі) зобов'язується передати у власність, а покупець (позивач по справі) прийняти та оплатити товар, а саме: зернові, зернобобові, масляничні культури врожаю 2003 року у кількості та номенклатурі, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною контракту. Зазначений товар передається відповідачем позивачу у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, передбачених контрактом, з фіксуванням ціни такого продажу у час укладання контракту: пшениця 4 клас - екв. 71,5$; пшениця 3 клас - екв. 89,5$; пшениця 5, 6 клас - екв. 59,5$; ячмінь фуражний - екв. 69,5$; кукурудза - екв. 79,5$; жито групи А - екв. 47,5$; соняшник (пункт 1.2 контракту). (пункт 1.2 контракту).

Відповідно до п. 4.1 контракту поставка товару здійснюється за базисною умовою поставки, вказаною у відповідній специфікації, а при відсутності в ній необхідних посилань - за базисною умовою СРТ - ВАТ "ХКЗ".

Відповідно до п. 3.2 контракту, товар поставляється за умови здійснення попередньої оплати.

17.10.2003 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до форвардного контракту, відповідно до якої п. 1.2 контракту в частині, що передбачає ціну соняшника викладений в такій редакції :"п. 1.2 ... соняшник - 1008,00 грн.".

28.12.2003 року сторони уклали додаткову угоду до форвардного контракту, відповідно до якої контракт вступає в силу з дати його підписання та дії до 31 грудня 2007 року.

Позивачем, відповідно до платіжних доручень № 149 від 19.03.2003 року, № 170 від 24.03.2003 року, № 174 від 25.03.2003 року було перераховано відповідачу 559100,00 грн.

Відповідач передав позивачу товар на загальну суму 287392,15 грн., а саме: соняшник в кількості 281,164 тон на суму 287392,15 грн.

Факт передачі підтверджується накладними № 803 від 10.10.2003 року, № 973 від 27.11.2003 року.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару повністю не не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 271707,85 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 271707,85 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грознянське" (Харківська область, Шевченківський район, с. Гроза, код ЄДРПОУ 30755444, р/р 260063014 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 236, п/р 260021014141 в ХО № 1 АКБ "Регіон-Банк", МФО 351254, код ЄДРПОУ 00952214) - 271707,85 грн. заборгованості, 2717,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 лютого 2011 року