Рішення № 14150921, 21.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р. Справа № 5023/788/11

вх. № 788/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - Халілулаєвої В.В. дов. №10-05-1837 від 20.10.2010 року

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів у сумі 6146,95грн., за договором поставки №17-91 від 05.05.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків на свою користь 5321,88грн. основного боргу, 719,74грн. пені, 105,33грн. 3% річних, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної сплати отриманої продукції за договором поставки №17-91 від 05.05.2010 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 05.05.2010 року між сторонами було укладено договір поставки №17-91, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти покупцю продукцію, а відповідач був зобов`язаний проовести оплату протягом 7 календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.п. 1.1 Договору відповідач на підставі видаткових накладних №СА-ХА/РНв-063759 від 06.05.2010 року, №СА-ХА/РНв-063757 від 06.05.2010 року, №СА-ХА/РНв-075920 від 25.05.2010 року, №СА-ХА/РНв-075922 від 25.05.2010 року, отримав від позивача матеріальні цінності (товар) на загальну суму 5321,88грн.

Відповідно до п.п 3.2. Договору поставки №17-91 Покупець оплачує товар протягом семи календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства.

10.09.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату суми боргу протягом 10-ти банківських днів із дня отримання вимоги (претензія на загальну суму 5321,88грн. від 10.09.2010 року). Претензія була вручена відповідачу 06.12.2010 року, про що свідчить підпис відповідача на поштовому повідомленні про вручення, яка залишилась без відповіді.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач документально довів суду обґрунтованість своїх позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та підлягають задоволенню, а сума в розмірі 5321,88грн. - , стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до п. 4.2. Договору, за несвоєчасну оплату продукції нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення, яка за розрахунками позивача складає 719,74грн.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2. ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено без урахування положень зазначених норм законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 443,53грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві 105,33грн. 3% річних, дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, так як з його вини спір було доведено до суду .

Керуючись ст.ст.526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське (54028, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Жовтневе, код ЄДРПОУ 22430008, р/р 26001200472004 у ПАТ "СИТИ Банк" м.Київ, МФО 300584) 5321,88грн. - основного боргу, 443,53грн. - пені, 105,33грн. - 3% річних, 102,00 грн. - держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 25.02.2011 року.