Рішення № 14150897, 14.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 07/299-10

вх. № 10537/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Мороз О.О. дов. від 04.01.11р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Століт-Полтава", с. Решетилівка

до ЗАТ "Техноімпекс", м. Харків

про стягнення 38126,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Століт-Полтава" просить стягнути із Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" 38126,02 грн. заборгованості та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позов, наданому через канцелярію суду, зокрема, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.10 р. відносно відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство № Б-19/206-10, а ухвалою від 02.02.11 р. судом було затверджено реєстр кредиторів, що є підставою для відмови у позові відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивач, за усною домовленістю, у період з 15.04.10 р. по 12.07.10 р. поставив відповідачу товар на суму 28947,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-00220-Х від 15.04.10 р., № РН-00240-Х від 22.04.10 р., № РН00254-Х від 28.04.10 р., № РН-00265-Х від 30.04.10 р., № РН00278-Х від 06.05.10 р., № РН00355-Х від 28.05.10 р., № РН00385-Х від 07.06.10 р., № РН00400-Х від 10.06.10 р. та № РН00494-Х від 13.07.10 р. та відповідними довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей і виставленими рахунками (а.с. 12-38).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 42600,19 грн. станом на 01.01.10 р. та не надано доказів встановлення строку виконання відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за вказаними накладними.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.10.10 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу № 1 від 21.10.10 р. (а.с. 51-52) про оплату 38126,02 грн. заборгованості.

Суд звертає увагу позивача на те, що дослідивши надані позивачем виписки з банківського рахунку позивача та звіривши періоди поставки товару за наданими до справи накладними, судом встановлено, що відповідачем оплачено поставлений позивачем товар за накладними № РН-00220-Х від 15.04.10 р., № РН-00240-Х від 22.04.10 р., № РН00254-Х від 28.04.10 р., № РН-00265-Х від 30.04.10 р., № РН00278-Х від 06.05.10 р., № РН00355-Х від 28.05.10 р., № РН00385-Х від 07.06.10 р., № РН00400-Х від 10.06.10 р. та № РН00494-Х від 13.07.10 р., на суму 28922,05 грн. (а.с. 39-50).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений за накладними № РН-00220-Х від 15.04.10 р., № РН-00240-Х від 22.04.10 р., № РН00254-Х від 28.04.10 р., № РН-00265-Х від 30.04.10 р., № РН00278-Х від 06.05.10 р., № РН00355-Х від 28.05.10 р., № РН00385-Х від 07.06.10 р., № РН00400-Х від 10.06.10 р. та № РН00494-Х від 13.07.10 р., склала 25,83 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 25,83 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 29.10.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладними № РН-00220-Х від 15.04.10 р., № РН-00240-Х від 22.04.10 р., № РН00254-Х від 28.04.10 р., № РН-00265-Х від 30.04.10 р., № РН00278-Х від 06.05.10 р., № РН00355-Х від 28.05.10 р., № РН00385-Х від 07.06.10 р., № РН00400-Х від 10.06.10 р. та № РН00494-Х від 13.07.10 р.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.10 р. відносно відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство № Б-19/206-10.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, позивач у даній справі є поточним кредитором, оскільки вимога позивач про оплату відповідачем товару виникла після порушення процедури банкрутства відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 4703,97 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1, ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (вул. Космічна, 21, кв. 914, м. Харків, код ЄДРПОУ 31799372, р/р 260003223 у ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Століт-Полтава" (вул. В- Тирнівська, 6-А, с.м.т Решетилівка, Полтавська область, код ЄДРПОУ 34170994, р/р 26007860946501 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 25,83 грн. заборгованості, 0,26 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 38100,19 грн. заборгованості, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 21 лютого 2011 року.