Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року справа №320/34304/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» (адреса 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 64 кв. 195 ЄДРПОУ 38800629) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса 04053, м. Київ, Львівська пл., 8 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із позовом до Головного управління ДПС у місті Києві та до ДПС України про визнання протиправним і скасування рішення, у якому просить суд:
-Визнати протиправним та скасування рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у місті Києві від 09.03.2026 р. № 13651744/38800629.
-Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 19.12.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження до контролюючого органу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Правова позиція сторін.
Позиція позивача ґрунтується на тому, що товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» зареєстроване 25.06.2013, основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, а також здійснення інших будівельних, монтажних та інжинірингових робіт. 02.10.2024 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «АВІАЦІЙНА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СКАЕТОН» укладено договір підряду № 02/10/24-1, відповідно до якого позивач зобов`язався виконати роботи з улаштування системи вентиляції приміщення лабораторії на першому поверсі об`єкта замовника за адресою: м. Київ, вул. Братів Чучупаків, 9, блок 6, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи. Додатковою угодою № 3 від 11.12.2025 передбачено поетапну оплату робіт, зокрема попередню оплату в розмірі 2 444 804,80 грн, у тому числі податок на додану вартість - 407 467,47 грн. 19.12.2025 замовник перерахував зазначені кошти, що підтверджується банківською випискою та платіжною інструкцією № 5651 від 19.12.2025. У зв`язку з отриманням попередньої оплати позивач, керуючись правилом першої події, склав податкову накладну № 4 від 19.12.2025 на суму 2 444 804,80 грн, у тому числі податок на додану вартість - 407 467,47 грн, та направив її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. 18.01.2026 контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної, зазначивши у квитанції № 9432271881 про відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з перевищенням обсягу постачання товару або послуги за кодом 43.22 над величиною залишку. 22.02.2026 позивач подав письмові пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції. Однак рішенням комісії регіонального рівня від 09.03.2026 № 13651744/38800629 відмовлено в реєстрації податкової накладної. Скаргу позивача від 20.03.2026 Державна податкова служба України рішенням від 27.03.2026 № 6655/38800629/2 залишила без задоволення, а рішення комісії - без змін. Позивач вважає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та необґрунтованим. Зокрема, зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації не містила розрахованих показників критерію ризиковості, якому відповідає операція, а запропонований контролюючим органом перелік документів не враховував характеру господарської операції. На підтвердження реальності операції разом із поясненнями від 22.02.2026 позивач подав договір підряду, додаткову угоду та додаток до неї, банківські виписки, платіжні інструкції, податкові й видаткові накладні, товарно-транспортну накладну та договір оренди офісного приміщення. Після отримання 25.02.2026 повідомлення № 13635516/38800629 про необхідність надання додаткових пояснень і документів щодо наявності та місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються на другому класі рахунків, позивач подав додаткові пояснення, договір оренди складського приміщення № 28 від 01.03.2026, акт надання послуг № 81 від 31.03.2026, банківську виписку та платіжну інструкцію від 03.03.2026. Позивач пояснює, що для виконання договору підряду закуповував обладнання та матеріали у товариств з обмеженою відповідальністю «ВЕНТ-СЕРВІС», «СТ СПЕЦМОНТАЖ», «ЦЕРТА» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . За його твердженням, усі подані документи оформлені відповідно до вимог законодавства та містять необхідні реквізити. Обґрунтовуючи правомірність складання податкової накладної, позивач посилається на пункти 201.1 статті 201 та 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, відповідно до яких податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань, якою є дата першої з подій - отримання оплати або відвантаження товарів. Оскільки кошти надійшли 19.12.2025, позивач вважає саме цю дату датою виникнення податкових зобов`язань. Факт отримання оплати підтверджується банківською випискою, платіжною інструкцією, договором підряду та додатковою угодою. Щодо висновку комісії про відсутність підтвердження наявності товарно-матеріальних цінностей та місць їх зберігання позивач зазначає, що відповідні пояснення і документи були подані контролюючому органу. Крім того, на його думку, вимога підтвердити місця зберігання таких цінностей не пов`язана безпосередньо з операцією, за якою складено спірну податкову накладну. Позивач стверджує, що постачальники доставляли обладнання та матеріали на умовах DDP («поставка зі сплатою мита») безпосередньо на об`єкт замовника за адресою: м. Київ, вул. Братів Чучупаків, 9, блок 6. Тому наявність власного чи орендованого складського приміщення, на його переконання, не має визначального значення для підтвердження цієї господарської операції. Також позивач наголошує, що спірна податкова накладна складена саме у зв`язку з отриманням попередньої оплати, а не за фактом постачання товарів чи виконання робіт. Відтак інформація про місця зберігання товарно-матеріальних цінностей не спростовує факту отримання коштів і не може бути самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, позивач зазначає, що подані документи містять обов`язкові реквізити, підписи уповноважених осіб та відповідають умовам договору, а тому підтверджують факт отримання попередньої оплати. За наведених обставин позивач вважає, що подані пояснення та документи підтверджують зміст і характер господарської операції, а також отримання попередньої оплати 19.12.2025. У зв`язку з цим рішення комісії регіонального рівня від 09.03.2026 № 13651744/38800629 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025, на думку позивача, є необґрунтованим і підлягає скасуванню.
15.09.2026 уповноважений представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві скористався правом на подання письмового відзиву на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд заявлені позовні вимоги позивача залишити без задоволення.
Вказано, що 02.10.2024 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «АВІАЦІЙНА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СКАЕТОН» (код ЄДРПОУ 34181079) було укладено договір підряду № 02/10/24-1. Відповідно до умов договору та додаткової угоди № 3 від 11.12.2025 позивач зобов`язався виконати роботи з улаштування системи вентиляції приміщення лабораторії на першому поверсі об`єкта замовника за адресою: м. Київ, вул. Братів Чучупаків, 9, блок 6, перший поверх, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в порядку, визначених договором.
Відповідно до умов додаткової угоди № 3 від 11.12.2025 передбачено здійснення оплати частинами, зокрема внесення замовником попередньої оплати в розмірі 2 444 804,80 грн, у тому числі податок на додану вартість у сумі 407 467,47 грн. За результатами зазначеної господарської операції позивачем складено та подано на реєстрацію до контролюючого органу податкову накладну № 4 від 19.12.2025.
Відповідач зазначає, що 22.02.2026 позивач відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень подав повідомлення № 2 про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду комісією регіонального рівня питання про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому відповідач наголошує, що під час розгляду поданих документів комісія уповноважена надавати оцінку первинним документам у частині підтвердження або непідтвердження ними реальності господарської операції, а також достатності наданих документів для такого підтвердження.
На думку відповідача, подані позивачем копії документів та пояснення не давали можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, відображеної у спірній податковій накладній.
За результатами розгляду пояснень та доданих до них документів комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 25.02.2026 було направлено позивачу повідомлення № 13635516/38800629 про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У зазначеному повідомленні позивачу запропоновано надати письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Зокрема, у додатковій інформації до повідомлення зазначено про необхідність надати пояснення та документальне підтвердження щодо наявності товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються на другому класі плану рахунків на відповідну дату, та місць їх зберігання.
За результатами розгляду додаткових пояснень і наданих до них копій документів комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення від 09.03.2026 № 13651744/38800629 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025.
Підставою для прийняття зазначеного рішення стало ненадання або часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, після отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатково в рішенні комісії зазначено, що позивачем не надано документального підтвердження щодо наявності товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються на другому класі плану рахунків на відповідну дату, та місць їх зберігання.
Крім того, відповідач наголошує, що оскаржуване рішення комісії було прийняте виключно на підставі документів, які позивач подав на розгляд комісії, та за результатами оцінки саме цих документів. У зв`язку з цим відповідач вважає недоцільним скасовувати оскаржуване рішення з посиланням на документи, які не подавалися позивачем разом із первинним повідомленням та додатковими поясненнями на підтвердження реальності господарської операції.
15.09.2026 Державна податкова служба України подала до суду письмовий відзив.
Вказано, що відповідачем 1 - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві у відзиві на позовну заяву у справі № 320/34304/26 детально викладено обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, наведено нормативно-правове обґрунтування правомірності вчинених дій та обґрунтовані заперечення щодо доводів позивача. Державна податкова служба України, ознайомившись із позовною заявою та наведеними позивачем доводами, підтримує правову позицію відповідача 1, викладену у відзиві на позовну заяву, та вважає її обґрунтованою, такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства України. При цьому відповідач 2 зазначає, що викладені відповідачем 1 у відзиві обставини та правове обґрунтування спростовують доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення та відсутності правових підстав для його прийняття. Крім того, відповідач 2 наголошує, що позивач не надав достатнього обсягу копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, навіть після отримання повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів. Відповідач 2 стверджує, що контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, з метою забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
У відзиві сторона відповідача просила суд розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.
Водночас, суд враховуючи зазначені обставини, обсяг та характер доказів у справі, для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи, дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку загального позовного провадження, не відноситься.
До того ж обсяг доказової бази та кількість учасників у даній справі не є значним.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Так, спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Таким чином, суд вважає, що зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено такі обставини справи.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.06.2026, ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» зареєстроване 25.06.2013. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 03179, місто Київ, вулиця Ірпінська, будинок 64, квартира 195. Основним видом економічної діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), а також низка додаткових видів, зокрема монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання (код КВЕД 43.22) та інші будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до витягу № 2626574502187 з Реєстру платників податку на додану вартість станом на 26.06.2026, ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» зареєстроване платником ПДВ з 01.08.2014 року.
02.10.2024 між ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» як підрядником та ТОВ «АВІАЦІЙНА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СКАЕТОН» (код ЄДРПОУ 34181079) як замовником укладено договір підряду № 02/10/24-1. Відповідно до умов договору та додаткової угоди № 3 від 11.12.2025 підрядник зобов`язався виконати роботи з улаштування системи вентиляції приміщення лабораторії на першому поверсі об`єкта замовника за адресою: м. Київ, вул. Братів Чучупаків, 9, блок 6, а замовник прийняти та оплатити ці роботи. Загальна вартість робіт становила 2 872 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 478 666,67 грн.
19.12.2025 замовник перерахував позивачу попередню оплату за обладнання та матеріали в сумі 2 444 804,80 грн, у тому числі податок на додану вартість 407 467,47 грн, що підтверджується банківською випискою за цією датою.
ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» за правилом першої події склав податкову накладну № 4 від 19.12.2025 на загальну суму 2 444 804,80 грн, у тому числі податок на додану вартість 407 467,47 грн, та направив її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18.01.2026 реєстрацію податкової накладної № 4 від 19.12.2025 було зупинено, про що сформовано квитанцію № 9432271881. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги за кодом 43.22 перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання такого товару/послуги та обсягом його постачання, що відповідає пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій.
22.02.2026 позивач подав до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві письмові пояснення вих. № 2 від 22.02.2026 за підписом директора Сироти В.В. разом із копіями документів на підтвердження господарської операції за податковою накладною № 4 від 19.12.2025. У поясненнях зазначено, що господарська операція здійснювалася на виконання договору підряду № 02/10/24-1 від 02.10.2024 та додаткової угоди № 3 від 11.12.2025, укладених із ТОВ «АВІАЦІЙНА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СКАЕТОН», а предметом договору є роботи з улаштування системи вентиляції приміщення лабораторії на першому поверсі об`єкта за вказаною адресою. Також у поясненнях зазначено, що 19.12.2025 замовник перерахував попередню оплату за обладнання та матеріали, на яку складено податкову накладну № 4 від 19.12.2025.
Для виконання договірних робіт позивач придбав обладнання та матеріали у ТОВ «ВЕНТ-СЕРВІС», ТОВ «СТ Сліпмакс», ТОВ «Церта» та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 . На підтвердження наведених обставин до пояснень долучено копії 21 документа, зокрема договорів, платіжних інструкцій, банківських виписок, податкових і видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та договору оренди офісу.
Після подання первинних пояснень 25.02.2026 позивачу направлено повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень і документів щодо податкової накладної № 4 від 19.12.2025 (квитанція № 9349713379).
На виконання цього повідомлення позивач подав додаткові пояснення вих. № 3 від 03.03.2026 за підписом директора Сироти В.В., адресовані відповідній комісії Головного управління ДПС у м. Києві.
У додаткових поясненнях позивач повідомив, що станом на початок березня 2026 року роботи з монтажу системи вентиляції на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Братів Чучупаків, 9, блок 6, тривали. Також зазначено, що частину матеріалів постачальники доставляли безпосередньо на об`єкт, а іншу частину позивач зберігав в орендованому складському приміщенні. З цією метою 01.03.2026 позивач уклав із ТОВ «ГАРАНТ-2011» договір оренди складського приміщення № 28. На підтвердження цих відомостей до додаткових пояснень долучено копії договору оренди № 28 від 01.03.2026, акта № 81 від 31.03.2026, банківської виписки за 03.03.2026 та платіжної інструкції № 5000 від 03.03.2026.
09.03.2026 комісія прийняла рішення № 13651744/38800629 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025.
20.03.2026 позивач оскаржив це рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 27.03.2026 № 6655/38800629/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії від 09.03.2026 без змін.
Позивач не погодившись з рішеннями Комісії звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» склало податкову накладну № 4 від 19.12.2025 та направило її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до квитанції № 9432271881 реєстрацію податкової накладної 18.01.2026 було зупинено з підстав відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги за кодом 43.22 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Водночас у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено конкретних обставин здійсненої ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» господарської операції з ТОВ «АВІАЦІЙНА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СКАЕТОН», які зумовили необхідність подання пояснень та документів, а також не конкретизовано, які саме відомості, зазначені у податковій накладній № 4 від 19.12.2025, потребують підтвердження та які документи необхідно надати для їх підтвердження. У квитанції контролюючий орган обмежився посиланням на відповідність операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та зазначенням перевищення обсягу постачання за кодом 43.22 над величиною залишку.
За таких обставин зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025 не забезпечував ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» можливості чітко визначити, які саме обставини господарської операції з виконання робіт з улаштування системи вентиляції приміщення лабораторії на об`єкті замовника стали підставою для зупинення її реєстрації та які конкретні документи необхідно надати для підтвердження відповідної інформації.
Отже, неналежна конкретизація контролюючим органом підстав зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025 та обставин, які потребували підтвердження відповідними документами, позбавила ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» можливості чітко визначити обсяг необхідних пояснень і документів для підтвердження здійсненої господарської операції.
У свою чергу, невиконання контролюючим органом вимог щодо належного змісту та конкретизації підстав зупинення реєстрації податкової накладної призвело до зупинення її реєстрації та, як наслідок, прийняття 09.03.2026 рішення № 13651744/38800629 про відмову в її реєстрації.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 78326524).
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що процедуру зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025 проведено з порушенням вимог Порядку № 1165, оскільки, незважаючи на зазначення у квитанції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та перевищення обсягу постачання за кодом 43.22 над величиною залишку, контролюючий орган не конкретизував обставин господарської операції ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» з ТОВ «АВІАЦІЙНА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СКАЕТОН», які зумовили зупинення реєстрації податкової накладної, та не визначив конкретних документів, необхідних для підтвердження відповідної інформації й усунення причин зупинення її реєстрації.
Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом, 09.03.2026 комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 13651744/38800629, яким ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою для прийняття зазначеного рішення визначено ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. У графі «Додаткова інформація» зазначено про відсутність документального підтвердження наявності та місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються на другому класі плану рахунків.
Разом із тим, судом встановлено, що 22.02.2026 позивач подав первинні пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції за податковою накладною № 4 від 19.12.2025. Зокрема, до пояснень долучено 21 документ, серед яких договори, платіжні інструкції, банківські виписки, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, а також договір оренди офісу. Крім того, 03.03.2026 позивач подав додаткові пояснення, у яких повідомив про виконання робіт з монтажу системи вентиляції, доставку частини матеріалів безпосередньо на об`єкт та зберігання іншої частини на орендованому складському приміщенні. На підтвердження цих відомостей позивач зазначив про укладення 01.03.2026 договору оренди складу з ТОВ «ГАРАНТ-2011» та долучив копії відповідних документів.
Водночас оскаржуване рішення не містить зазначення, які саме з поданих позивачем документів є недостатніми, відсутніми або неналежними, не визначає конкретних недоліків наданих документів та не містить деталізованої оцінки поданих пояснень і документів. Зокрема, у рішенні не конкретизовано, щодо яких саме товарно-матеріальних цінностей необхідно було надати додаткове підтвердження їх наявності та місць зберігання, а також які саме документи могли б підтвердити відповідні обставини.
Суд зазначає, що сама лише вказівка на відсутність документального підтвердження наявності та місць зберігання товарно-матеріальних цінностей без конкретизації того, які саме цінності потребують підтвердження та якими документами такі обставини мали бути підтверджені, не свідчить про належне обґрунтування рішення контролюючого органу.
За таких обставин посилання комісії на ненадання або часткове надання додаткових пояснень і копій документів із зазначенням у графі «Додаткова інформація» лише про відсутність документального підтвердження наявності та місць зберігання товарно-матеріальних цінностей не є достатнім мотивуванням оскаржуваного рішення, оскільки контролюючим органом не наведено конкретних недоліків поданих ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» документів та не обґрунтовано, чому надані позивачем пояснення і документи є недостатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 4 від 19.12.2025.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.
Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» вчинило дії, спрямовані на виконання вимог контролюючого органу, та подало первинні й додаткові пояснення з копіями документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 4 від 19.12.2025, а також здійснення відповідної господарської операції.
Разом із тим, оскаржуване рішення не містить конкретизації того, які саме документи не були подані позивачем, яких документів бракувало для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та з яких причин подані документи є недостатніми. У рішенні також не наведено конкретних недоліків поданих позивачем матеріалів і не зазначено, чому надані пояснення та документи, зокрема щодо придбання обладнання і матеріалів, їх доставки на об`єкт та зберігання на орендованому складі, не підтверджують відповідні обставини господарської операції.
При цьому зазначення в оскаржуваному рішенні про відсутність документального підтвердження наявності та місць зберігання товарно-матеріальних цінностей саме по собі не дає можливості встановити, щодо яких конкретно товарно-матеріальних цінностей необхідно було надати підтвердження, які саме документи мали бути подані та з яких причин надані позивачем матеріали не підтверджують відповідних відомостей.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сам по собі формальний висновок про ненадання або часткове надання додаткових пояснень і копій документів без зазначення конкретних документів, яких бракує, без визначення недоліків поданих матеріалів та без належної оцінки фактично поданих ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» пояснень і документів не свідчить про належне обґрунтування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Відтак, рішення комісії від 09.03.2026 № 13651744/38800629 не відповідає вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням наявності у ТОВ «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» документів, поданих контролюючому органу на підтвердження здійснення господарської операції за договором підряду № 02/10/24-1 від 02.10.2024, зокрема придбання обладнання та матеріалів, їх доставки на об`єкт і зберігання, у комісії Головного управління ДПС у м. Києві не було достатніх підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025.
Враховуючи встановлені обставини справи, недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 1165 та Порядку № 520, відсутність належного обґрунтування оскаржуваного рішення, а також подання позивачем пояснень і документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 09.03.2026 № 13651744/38800629 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Враховуючи визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної, а також з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 4 від 19.12.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведе, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 6 656,00 грн що підтверджується квитанцією № 5087 від 25.06.2026 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6 656,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.
У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» (адреса 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 64 кв. 195 ЄДРПОУ 38800629) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса 04053, м. Київ, Львівська пл., 8 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасування рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у місті Києві від 09.03.2026 р. № 13651744/38800629.
3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 19.12.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження до контролюючого органу.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМАТ СОЛЮШНЗ» понесені ним судові витрати у розмірі 6 656,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у місті Києві.
5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.
Судове рішення № 141508825, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/34304/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: