Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань роз`яснення судового рішення
16 листопада 2026 року № 320/4066/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку письмового провадження письмову заяву Національного агентства з питань запобігання корупції про роз`яснення судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: 01103, бульвар Миколи Міхновського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Суть спору та процесуальні дії у справі.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 4.1 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Верховного Суду;
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції із надання оцінки джерелам інформації, наданням переваги одним джерелам над іншими, що знайшло свій зовнішній прояв у розміщенні в Довідці Національного агентства з питань запобігання від 09 грудня 2024 року № 657/24 такого тексту: «З матеріалів кримінального провадження, наданих Національним антикорупційним бюро України на запит Національного агентства, вбачається ,що під час обшуку, проведеного з 15.05.2023 по 16.05.2023, виявлення грошових коштів та на запитання детектива про їх належність суб`єкт декларування не повідомив про те, що частина вилучених коштів отримані від позикодавця за договором позики» (абзац 4 підпункту 2 пункту 3.1 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24); «Пояснення суб`єкта декларування не враховані та викликають обґрунтований сумнів у їх правдивості з огляду на таке» (абзац 6 підпункту 2 пункту 3.1 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24); «Разом з тим, враховуючи те, що слідчі дії щодо позикодавця проводилися до початку кампанії декларування за 2023 рік, останній 22.04.2024 подав щорічну декларацію (виправлену) за 2023 рік, де знову не відобразив відомостей про кошти, позичені третій особі у розділі 12 « Грошові активи » декларації, що також викликає сумнів щодо існування договору позики» (абзац 11 підпункту 2 пункту 3.1 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24); «Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Суб`єкт декларування та позикодавець є юристами, а отже, не могли бути необізнаними з цією вимогою законодавства» (абзац 12 підпункту 2 пункту 3.1 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24); «Отже, враховуючи відсутність укладеного у письмовій формі договору позики, яка передбачена чинним законодавством, відсутність жодних підтвердних документів щодо існування договірних зобов`язань між сторонами, невідображення позикодавцем у розділі 12 «Грошові активи » декларації за 2023 рік відомостей про кошти, позичені третій особі, у Національного агентства існують підстави вважати, що зазначення суб`єктом декларування у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомостей про нібито позичені кошти може бути спрямоване на уникнення кримінальної відповідальності.» (абзац 13 підпункту 2 пункту 3.1 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24); «Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 1828 430,00 гривень» (абзац 14 підпункту 2 пункту 3.1 розділу III Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24); «Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 13 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 1828430,00 грн., чим не дотримав вимоги п.9 ч. 1 ст. 46 Закону» (абзац 15 підпункту 2 пункту 3.1 розділу ІІІ Довідки Національного агентства з питань запобігання від 09 грудня 2024 року № 657/24).
- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції вилучити з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24 та опублікувати на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24 з вилученими: пунктом 4.1 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24; абзацами 4, 6, 11, 12, 13, 14, 15 підпункту 2 пункту 3.1 розділу ІІІ Довідки Національного агентства з питань запобігання від 09 грудня 2024 року № 657/24.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати пункт 4.1 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Верховного Суду.
Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувати на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24 з вилученим: пунктом 4.1 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 грудня 2024 року № 657/24.
В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
14.09.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд постановив апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року без змін.
Суть заяви, що розглядається.
18.09.2026 Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до суду письмову заяву про роз`яснення судового рішення.
Заява мотивована тим, що заявник вважає незрозумілим спосіб виконання судового рішення з огляду на те, що:
1. на офіційному вебсайті НАЗК уже розміщено Довідку від 09.12.2024 № 657/24;
2. Порядком проведення повної перевірки декларації, затвердженим наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 ( у редакції наказу від 13.11.2023 № 256/23), не передбачено повторного складення та підписання довідки, зокрема за наслідками судового оскарження;
3. довідка є єдиним суцільним документом, а вилучення з неї окремих висновків призведе до створення нового документа, складення якого не передбачено антикорупційним законодавством.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви Національного агентства з питань запобігання корупції про роз`яснення судового рішення, з`ясовуючи наявність підстав для прийняття поданої заяви до розгляду та перевіряючи її відповідність вимогам статей 167 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує наступне.
Як зазначено у ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України)
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зауважує, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Суд зазначає, що зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також наголошує, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Аналіз наведеного вказує на те, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Таким чином, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в ухвалі від 15.05.2019 у справі №127/27678/16-а.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Резолютивна частина містить конкретне зобов`язання: опублікувати на офіційному вебсайті НАЗК Довідку від 09.12.2024 № 657/24 з вилученим пунктом 4.1 розділу IV. Рішення визначає суб`єкта, який зобов`язаний діяти (НАЗК), вид дії (опублікування), її предмет (Довідка із зазначеним реквізитами) та межі змін у ній (вилучення одного, чітко названого пункту).
Суд вказує, що терміни, вжиті в резолютивній частині, мають однозначний зміст; положень, що суперечать або виключають одне одного, рішення не містить. Заявник не вказує, які саме слова чи формулювання резолютивної частини неоднозначні або допускають різне тлумачення.
При цьому в мотивувальні частини рішення суду від 30.04.2026 суд вже надав належну правову оцінку правовій природі Довідки про результати проведення повної перевірки декларації, порядку її складення та оприлюднення відповідно до статей 45, 50-3, 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та Розділів V, VI Порядку проведення повної перевірки декларації, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21, а також встановив конкретні фактичні підстави та протиправність висновків відповідача для скасування та вилучення пункту 4.1 розділу IV вказаної Довідки.
Окрім цього, суд зазначає, що доводи заявника стосуються не незрозумілості змісту судового рішення, а порядку його виконання.
Із заяви вбачається, що НАЗК розуміє, які саме дії зобов`язане вчинити на виконання рішення суду, однак просить роз`яснити, яким чином це зробити з урахуванням положень Порядку № 26/21, зокрема через відсутність у ньому процедури внесення змін до вже оприлюдненої довідки за результатами судового оскарження.
Водночас стаття 254 КАС України не передбачає можливості роз`яснення порядку чи способу виконання судового рішення, а стосується виключно роз`яснення його змісту без зміни суті. Питання зміни способу і порядку виконання судового рішення вирішується в порядку статті 378 КАС України та відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, посилання заявника на те, що виконання рішення шляхом вилучення пункту 4.1 призведе до створення нового документа, фактично свідчать про незгоду з висновками суду та неможливість виконання рішення у визначений ним спосіб. Однак такі доводи не можуть бути предметом розгляду в межах процедури роз`яснення судового рішення, оскільки не допускається перегляд його змісту чи обґрунтованості. При цьому судове рішення набрало законної сили після перегляду судом апеляційної інстанції.
Крім того, суд зазначає, що відсутність у Порядку № 26/21 окремого механізму виконання судового рішення або неузгодженість його положень із судовим рішенням не звільняє НАЗК від обов`язку його виконання.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України та статей 14, 370 КАС України. При цьому недоліки нормативного регулювання, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для невиконання судового рішення, а їх усунення належить до повноважень самого НАЗК як органу, відповідального за відповідне нормативне регулювання.
Посилання заявника на статтю 19 Конституції України не спростовує зазначеного, оскільки обов`язковість виконання судових рішень також прямо встановлена законом.
Отже, оскільки резолютивна частина рішення суду від 30.04.2026 є зрозумілою та не містить неоднозначностей, а наведені НАЗК доводи фактично стосуються порядку та особливостей його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення. При цьому заявник не позбавлений можливості скористатися іншими процесуальними механізмами, передбаченими КАС України для вирішення питань, пов`язаних із виконанням судового рішення.
З огляду на наведене та керуючись статтями 44, 167, 248, 254, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні письмової заяви Національного агентства з питань запобігання корупції про роз`яснення судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: 01103, бульвар Миколи Міхновського, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Роз`яснити заявнику про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.
Судове рішення № 141508734, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/4066/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: