Рішення № 141508712, 16.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
640/16397/21
Номер документу
141508712
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року м. Київ справа №640/16397/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, будинок 10), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у місті Києві, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві, Міністерства внутрішніх справ України, щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною, на думку позивача, відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Також зазначає, що у зв`язку зі встановленням II групи інвалідності з причиною інвалідності, пов`язаною зі службою в органах внутрішніх справ, позивач звернувся щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку N 850. Надалі позивача повідомлено про надсилання документів до Міністерства внутрішніх справ України для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Надалі позивача повідомлено про те, що Міністерство внутрішніх справ України повернуло документи, оскільки медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 N 1317 "Питання медико-соціальної експертизи", відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. Із вказаним позивач не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2021 року відкрите провадження в адміністративній справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи № 640/16397/21 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року адміністративну справу № 640/16397/21 прийнято до провадження суддею Панченко Н.Д., справу визначено розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачем Міністерством внутрішніх справ України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що саме лише подання передбачених пунктом 7 Порядку N 850 документів не свідчить про наявність у позивача безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. В компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь-якого з рішень, чи то про виплату одноразової грошової допомоги чи про відмову у виплаті такої.

Відповідач зазначає, що під час опрацювання вказаних матеріалів Департаментом охорони здоров`я МВС України встановлено, що при огляді позивача медико-соціальною експертною комісією допущено порушення вимог пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 N 1317 "Питання медико-соціальної експертизи", відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. Зокрема, при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії не залучалися, позивач для проходження МСЕК не направлявся.

Відповідачі Головне управління Національної поліції у місті Києві та Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві також проти позову заперечували, зазначили, що ними жодні протиправні дії чи бездіяльність не вчинялися.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 28.09.2015 № 837 о/с позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. «б» (через хворобу) п.64 з 28.09.2015 року.

24.11.2020 Обласна МСЕК №2 з 23.11.2020 встановила позивачу II групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

30.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Проте відповідачем повернуті подані документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, про що повідомлено листом №1400-Пд від 29.12.2020.

Свої дії МВС України мотивувало тим, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України на виконання доручення державного секретаря МВС України О. Тахтая спільно з відповідальними підрозділами апарату Міністерства внутрішніх справ розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Під час розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції, проводять комісії спеціального профілю, до складу яких входять представники закладів здоров`я МВС. При проведенні відносно позивача медико-соціальної експертизи представниками закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняти рішення згідно з Порядком.

16.03.2021 позивач, зібравши додаткові матеріали, повторно звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Проте відповідачем знову були повернуті документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, про шо його повідомлено листом №1/484-Пд від 17.05.2021.

Свої дії МВС України знову мотивувало тим, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України на виконання доручення державного секретаря МВС України О. Тахтая спільно з відповідальними підрозділами апарату Міністерства внутрішніх справ розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Під час розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції, проводять комісії спеціального профілю, до складу яких входять представники закладів здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи представниками закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняти рішення згідно з Порядком.

Такі дії (бездіяльність) Головного управління Національної поліції у м. Києві, Ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві та Міністерства внутрішніх справ України, щодо відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності позивач вважає протиправним, а саме мотивування відмови таким, що не ґрунтується на вимогах закону та не заслуговує на увагу, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ діяла стаття 23 Закону України «Про міліцію», якою визначалися підстави та розміри виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції у разі загибелі (смерті), поранення, контузії, травми або каліцтва, що призвели до встановлення інвалідності, а також у разі встановлення інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Зокрема, у разі встановлення інвалідності II групи працівнику міліції передбачалася виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

На виконання зазначених законодавчих положень Кабінетом Міністрів України 21.10.2015 прийнято постанову № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

При цьому пунктом 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про міліцію».

Водночас відповідно до пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги та інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», а їх призначення і виплата здійснюються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Отже, втрата чинності Законом України «Про міліцію» не припинила права осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ, на отримання передбаченої ним одноразової грошової допомоги за наявності визначених законодавством підстав.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС подає до МВС у 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цього Порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС у місячний строк після надходження зазначених документів приймає рішення про призначення грошової допомоги або, у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в її призначенні та надсилає відповідне рішення разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення особи із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 14 Порядку № 850 визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються. До таких обставин належать: учинення працівником міліції злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисне спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубство, крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом; подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить, що законодавець визначив як порядок реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, так і конкретні підстави, за яких у її призначенні може бути відмовлено.

При цьому Порядок № 850 не передбачає повернення поданих документів на доопрацювання як самостійного способу вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Судом встановлено, що позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ наказом ГУ МВС України в м. Києві від 28.09.2015 відповідно до підпункту «б» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу), з 28.09.2015.

24.11.2020 Обласною МСЕК № 2 позивачу з 23.11.2020 встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

30.11.2020 позивач звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням II групи інвалідності відповідно до Порядку № 850.

За результатами розгляду поданих матеріалів документи було повернуто, про що позивача повідомлено листом від 29.12.2020 № 1400-Пд.

Підставою повернення документів МВС України зазначило висновок Департаменту охорони здоров`я та реабілітації МВС України про порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення № 1317), у зв`язку з тим, що до складу комісії, яка проводила медико-соціальну експертизу позивача, не було залучено представників закладів охорони здоров`я МВС України.

16.03.2021 позивач повторно звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, додавши додаткові документи.

Однак за результатами повторного розгляду матеріалів МВС України знову повернуло їх без прийняття рішення по суті заяви, про що позивача повідомлено листом від 17.05.2021 № 1/484-Пд. Мотиви повернення документів залишилися аналогічними.

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що МВС України, не прийнявши рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, двічі повернуло документи позивача з мотивів недотримання вимог щодо складу медико-соціальної експертної комісії.

Оцінюючи правомірність таких дій, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 10 Положення № 1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілю.

Цим пунктом також визначено склад комісії, до якого можуть входити представники відповідних органів державної влади та закладів охорони здоров`я, зокрема закладів охорони здоров`я МВС України. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також інші визначені Положенням спеціалісти.

Зі змісту наведеного нормативного регулювання вбачається, що пункт 10 Положення № 1317 визначає організаційні засади формування та склад медико-соціальних експертних комісій, однак сам по собі не встановлює, що відсутність представника закладу охорони здоров`я МВС України у складі комісії автоматично позбавляє особу права на отримання одноразової грошової допомоги.

Більше того, положення Порядку № 850 не містять вимоги щодо обов`язкової участі представника закладу охорони здоров`я МВС України під час проведення медико-соціальної експертизи як умови реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.

Також відсутність такого представника не віднесена пунктом 14 Порядку № 850 до підстав, за яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються.

За таких обставин посилання МВС України на порушення пункту 10 Положення № 1317 саме по собі не могло бути достатньою правовою підставою для повернення документів позивача без вирішення питання по суті.

Крім того, згідно з листом Обласної МСЕК № 2 від 15.03.2021 № 9 до огляду позивача комісією була залучена представниця ГУ НП у Київській області Маліновська Катерина Андріївна.

Отже, наведені обставини також підлягали належному врахуванню МВС України під час опрацювання документів позивача.

Водночас суд звертає увагу, що навіть за наявності сумнівів щодо дотримання медико-соціальною експертною комісією організаційних вимог її діяльності такі обставини не можуть автоматично покладатися в основу обмеження соціального права особи без належного нормативного обґрунтування.

Позивач не здійснює формування складу медико-соціальної експертної комісії, не визначає порядок її роботи та не наділений повноваженнями забезпечувати участь у її діяльності представників певних установ. Відтак можливі організаційні недоліки діяльності відповідної комісії, за відсутності встановлених законом підстав для протилежного висновку, не можуть самі по собі бути підставою для неприйняття уповноваженим органом рішення за заявою особи.

При цьому суд не наділений повноваженнями підміняти компетентні органи у питаннях оцінки діяльності медико-соціальної експертної комісії, однак зобов`язаний перевірити, чи відповідали дії МВС України вимогам законодавства, яким урегульовано призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

У цьому випадку МВС України мало розглянути подані документи в порядку та строки, передбачені Порядком № 850, і за результатами їх розгляду прийняти одне з передбачених ним рішень - про призначення грошової допомоги або про відмову в її призначенні за наявності встановлених законом підстав.

Натомість повернення документів позивача на доопрацювання без прийняття відповідного рішення фактично призвело до невирішення порушеного ним питання та позбавило його можливості отримати належну адміністративну відповідь щодо реалізації права на соціальний захист.

Отже, суд доходить висновку, що повернення МВС України документів позивача без прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги не відповідало вимогам Порядку № 850 та свідчило про протиправну бездіяльність цього відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2018 у справі № 750/5581/17, від 22.05.2018 у справі № 285/1538/17, від 16.03.2020 у справі № 641/10426/16-а, від 30.06.2021 у справі № 822/2942/17, від 23.09.2021 у справах № 569/7875/17 та № 440/1389/19, від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18, від 06.07.2022 у справі № 760/18634/16-а.

У зазначених постановах Верховний Суд дійшов висновку, що МВС України, всупереч вимогам пункту 9 Порядку № 850, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, не прийняло передбаченого Порядком рішення, чим допустило протиправну бездіяльність.

Водночас Верховний Суд наголосив, що за обставин, коли уповноважений орган не вирішив питання щодо наявності або відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки повернув подані документи, покладення на нього обов`язку безпосередньо призначити та виплатити таку допомогу є передчасним.

Отже, наведена правова позиція Верховного Суду має безпосереднє значення для вирішення цієї справи, оскільки спірні правовідносини характеризуються аналогічною правовою проблемою: уповноважений орган замість прийняття рішення за результатами розгляду документів повернув їх заявникові, фактично ухилившись від вирішення питання по суті.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постановах від 13.10.2022 у справі № 380/13558/21 та від 10.07.2025 у справі № 240/5266/24, які підлягають врахуванню судом під час вирішення цієї справи.

Таким чином, суд ураховує, що обов`язок МВС України полягає не лише в отриманні та опрацюванні поданих документів, а й у прийнятті за результатами їх розгляду конкретного рішення, передбаченого пунктом 9 Порядку № 850. Неприйняття такого рішення за наявності відповідного звернення особи та поданого пакета документів є невиконанням покладеного на орган владних повноважень обов`язку.

Разом із тим суд зазначає, що встановлення протиправності бездіяльності МВС України не є тотожним встановленню наявності у позивача безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги у конкретному розмірі.

Як убачається з положень пунктів 8, 9 Порядку № 850, саме МВС України наділено повноваженнями щодо розгляду поданих документів та прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової допомоги.

Відповідно, суд не може перебирати на себе повноваження органу державної влади та підміняти його під час вирішення питань, віднесених законодавством до його компетенції.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою 11.05.1980, дискреційним є повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке вважає найбільш доцільним за конкретних обставин.

Отже, дискреційні повноваження передбачають наявність у суб`єкта владних повноважень визначеної законом можливості самостійно обрати один із декількох правомірних варіантів рішення.

При цьому судовий контроль за реалізацією таких повноважень полягає у перевірці відповідності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень установленим законом критеріям, а не у підміні його компетенції.

Водночас відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Зміст цієї норми передбачає, що обраний судом спосіб захисту має забезпечувати реальне поновлення порушеного права особи, не допускаючи при цьому втручання суду в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

У цій справі МВС України не прийняло рішення щодо наявності або відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги. За таких обставин суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності рішення про відмову в призначенні допомоги, оскільки такого рішення фактично не існує.

Відповідно, вимога позивача про зобов`язання безпосередньо нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу є передчасною, оскільки передбачає вирішення судом питання, яке належить до компетенції уповноваженого органу та ще не було ним вирішене в установленому порядку.

Належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановлених обставин є зобов`язання МВС України повторно розглянути подані документи та заяву про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 і прийняти за результатами такого розгляду рішення, передбачене пунктом 9 цього Порядку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При цьому таке зобов`язання не означає наперед визначеного результату розгляду заяви, а спрямоване на забезпечення виконання МВС України встановленого законом обов`язку та недопущення повторного формального повернення документів без вирішення питання по суті.

Щодо позовних вимог до Головного управління Національної поліції у місті Києві та Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві суд зазначає таке.

Як установлено судом, позивач звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги саме до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві, яка забезпечила опрацювання та направлення відповідних документів до МВС України.

Водночас із установлених судом обставин не вбачається, що Головне управління Національної поліції у місті Києві або ліквідаційна комісія ГУ МВС України в м. Києві допустили порушення покладених на них Порядком № 850 обов`язків чи вчинили дії, які безпосередньо призвели до порушення права позивача на належний розгляд його заяви.

Сам по собі факт участі зазначених органів у процедурі оформлення та направлення документів не свідчить про протиправність їхніх дій або бездіяльності.

Крім того, саме МВС України за приписами пункту 9 Порядку № 850 уповноважене приймати остаточне рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Отже, суд не встановив належних правових та фактичних підстав для висновку про протиправність дій або бездіяльності Головного управління Національної поліції у місті Києві та Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві.

Щодо розподілу обов`язку доказування суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі МВС України не довело правомірності неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача та повернення поданих ним документів без вирішення питання по суті, оскільки наведені відповідачем мотиви не передбачені Порядком № 850 як самостійна підстава для такого повернення.

Водночас матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження протиправності дій або бездіяльності інших відповідачів.

Таким чином, системний аналіз установлених обставин справи, наведених норм матеріального права та правових висновків Верховного Суду дає суду підстави дійти висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням II групи інвалідності та зобов`язати МВС України повторно розглянути заяву позивача з поданими документами відповідно до Порядку № 850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду документів щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням II групи інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684; 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, будинок 10) повторно розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) і додані до неї документи, та прийняти вмотивоване рішення (щодо призначення такої допомоги або щодо відмови у її призначенні) відповідно до положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 850, з урахуванням висновків цього рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2026.

Суддя Панченко Н.Д.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141508712 ?

Документ № 141508712 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141508712 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141508712 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141508712 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141508712, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141508712, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141508712 відноситься до справи № 640/16397/21

Це рішення відноситься до справи № 640/16397/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141508711
Наступний документ : 141508713