Рішення № 141508709, 16.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
320/19648/25
Номер документу
141508709
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року Київ справа №320/19648/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, 2) Управління (Центр) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Подільська районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою, якою просить суд:

1. Визнати дії Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні базової соціальної послуги консультування з питань соціального захисту, у прийомі та реєстрації заяви (у вільній формі) від 11 грудня 2023 року про видачу дубліката довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з реквізитами "від 24.10.2019 року № 3007-5000219068" - незаконними та протиправними.

2. Визнати дії Управління (Центр) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання ОСОБА_1 соціальної послуги консультування, прийому та реєстрації заяв з питань соціального захисту, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з реквізитами "від 24.10.2019 року № 3007-5000219068", підписання та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з реквізитами "від 11 грудня 2023 року № 3007¬7001938669" - незаконними та протиправними.

3. Примусити Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації видати ОСОБА_1 дублікат довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з реквізитами "від 24.10.2019 року № 3007¬5000219068" із актуальними паспортними даними.

4. Визнати дії Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні базової соціальної послуги консультування для складання заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 26 березня 2024 року та інших необхідних для цього документів, у прийомі та реєстрації цієї заяви - незаконними та протиправними.

5 Визнати дії Управління (Центр) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання ОСОБА_1 соціальної послуги консультування для складання заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 26 березня 2024 року та інших необхідних для цього документів, у прийомі та реєстрації цієї заяви - незаконними та протиправними.

6. Визнати рішення Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Ярославська, буд. 31-Б, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 37393782) про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , номер НОМЕР_2 , виданий 8013 "15" листопада 2023 року, РНОКПП НОМЕР_3 ) у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на підставі заяви від 26 березня 2024 року на період з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної категорії осіб - недійсним та протиправним.

7. Примусити Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 на підставі заяви від 26 березня 2024 року державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за період з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної категорії осіб за кожен місяць.

8. Визнати дії Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні базової соціальної послуги консультування для складання заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 28 вересня 2024 року та інших необхідних для цього документів, у прийомі та реєстрації цієї заяви - незаконними та протиправними.

9 Визнати дії Управління (Центр) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання ОСОБА_1 соціальної послуги консультування для складання заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 28 вересня 2024 року та інших необхідних для цього документів, у прийомі та реєстрації цієї заяви - незаконними та протиправними.

10. Визнати рішення Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на підставі заяви від 28 вересня 2024 року на період з 01.09.2024 року по 28.02.2025 року у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної категорії осіб - недійсним та протиправним.

11. Примусити Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 на підставі заяви від 28 вересня 2024 року державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за період з 01.09.2024 року по 28.02.2025 року у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної категорії осіб за кожен місяць.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає себе безперервно зареєстрованою внутрішньо переміщеною особою з 24.10.2019, а всі подальші дії Управління соціального захисту населення та Центру надання адміністративних послуг щодо оформлення його як «нової» ВПО у грудні 2023 року були здійснені без законних підстав і призвели до порушення його прав у сфері соціального захисту. Позивач зазначає, що після переміщення з тимчасово окупованого міста Севастополя у 2019 році він був взятий на облік внутрішньо переміщених осіб, отримав довідку ВПО від 24.10.2019 № 3007-5000219068 та був включений до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО. З цього моменту він набув усіх прав та гарантій, передбачених законодавством для внутрішньо переміщених осіб. При цьому жодного рішення про скасування дії зазначеної довідки або про зняття його з обліку ВПО уповноваженим органом не приймалося та до його відома не доводилося. На думку позивача, у грудні 2023 року він звернувся лише з метою актуалізації паспортних даних та отримання дубліката вже існуючої довідки ВПО, а не для повторного взяття на облік. Проте працівники Управління відмовилися приймати його заяву та направили до Центру надання адміністративних послуг. У свою чергу адміністратор Центру, всупереч волі позивача та без належних правових підстав, оформила йому нову заяву про взяття на облік ВПО, вилучила оригінал раніше виданої довідки та сприяла видачі нової довідки від 11.12.2023 № 3007-7001938669. Позивач вважає, що такі дії суперечать Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», оскільки закон не передбачає повторної реєстрації особи, яка вже перебуває на обліку ВПО. За його твердженням, нова довідка не є дублікатом попередньої, містить інші реєстраційні реквізити та фактично створює враження нового факту внутрішнього переміщення у 2023 році замість підтвердження фактичного переміщення у 2019 році. Окремо позивач наголошує, що Управління систематично відмовляло йому у наданні базової соціальної послуги консультування, у прийнятті та реєстрації заяв із питань соціального захисту, перекладаючи ці функції на Центр надання адміністративних послуг. На його переконання, такі дії суперечать Закону України «Про соціальні послуги», Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», які покладають відповідні повноваження саме на органи соціального захисту населення. Позивач також пов`язує подальші негативні наслідки зі зміною його статусних документів у грудні 2023 року. Зокрема, після цього було припинено виплату щомісячної адресної допомоги ВПО, а при зверненні за державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім`ям у березні та вересні 2024 року він не отримав належних рішень про призначення чи відмову в призначенні допомоги у встановленому законом порядку. На його думку, Управління або не повідомляло його про прийняті рішення, або надавало лише листи з поясненнями, що не можуть замінювати належне адміністративне рішення суб`єкта владних повноважень.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.05.2025 позовну заяву залишив без руху.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує. Щодо вимоги про видачу дубліката довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО) Управління зазначає, що позивач був взятий на облік як ВПО 24.10.2019 та отримав довідку № 3007-5000219068. Після зміни паспортних даних позивач 11.12.2023 звернувся до Центру надання адміністративних послуг, де йому було видано нову довідку ВПО № 3007-7001938669. Відповідно до чинного порядку, при видачі нової довідки попередня довідка скасовується та переноситься до архіву. Саме тому, на думку відповідача, видати дублікат довідки від 24.10.2019 технічно неможливо, оскільки вона вже знята з обліку та втратила чинність. Стосовно державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям Управління вказує, що позивач подав заяву 26.03.2024. Спочатку допомога була призначена в розмірі 1665,40 грн на місяць. Проте після перевірки Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат це рішення було скасовано. Перевіркою встановлено, що при визначенні права на допомогу необхідно було врахувати отриману позивачем допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2000 грн щомісячно. Оскільки середньомісячний дохід позивача перевищував встановлений рівень забезпечення прожиткового мінімуму для працездатної особи (1665,40 грн), підстав для призначення допомоги не було. Також Управління розглянуло повторну заяву позивача від 28.09.2024 про призначення державної соціальної допомоги. При розрахунку було враховано допомогу по безробіттю та умовні доходи за окремі місяці відповідно до вимог Порядку № 632. Середньомісячний сукупний дохід позивача був визначений у розмірі 2072,31 грн, що також перевищувало граничний показник 1665,40 грн. Тому в призначенні допомоги було відмовлено. Відповідач наголошує, що всі рішення приймалися відповідно до вимог законодавства, зокрема Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Закону України «Про адміністративні послуги», Порядку № 250 та Порядку № 632. Управління вважає, що діяло в межах своїх повноважень, а тому з огляду на викладене, на думку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

24.10.2019 позивача взято на облік, як внутрішньо переміщену особу, про що видано довідку № 3007-5000219068.

Як стверджує позивач з метою актуалізації паспортних даних, через оформлення нового паспорта громадянина України, позивач 11.12.2023 звернувся з самостійно підготовленою заявою до посадових осіб відповідача-1, які повідомили про необхідінсть подання документів через Центр надання адміністративних послуг.

11.12.2023 позивачем подано через Управління (Центр) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації заяву з питань внесення нових паспортних даних до картки та для видачі Довідки, відповідно до ID-карти адміністративних послуг видачі довідки внутрішньо переміщеної особи, затвердженого розпорядженням Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 15.05.2023 № 439.

11.12.2023 позивачу за підписом адміністратора Управління (Центру) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації видано нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3007-7001938669, попередню довідку № 3007-5000219068 від 24.10.2019 скасовано та перенесено до архіву з відміткою "вибув в інший район".

26.03.2024 позивач звернувся щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

До заяви долучено: декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги; копію довідки від 25.03.2024 № 285.1-626/24 Подільського управління Київського міського центру зайнятості про перебування позивача на обліку з 07.03.2024 як такого, що шукає роботу; довідку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про позивача; копію довідки від 11.12.2023 № 3007-7001938669 про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщену особу; копію довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру; копію картки платника податків позивача; копію документу, що посвідчує особу позивача (ID-картка); копію Витягу електронної обліково-статистичної картки дитини про взяття позивача з 15.01.2020 на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та зняття Позивача з обліку 16.03.2020 у зв`язку із досягненням повноліття; картку реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку.

Рішенням № Т124757343-2021-1 від 26.03.2024 позивачу призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в розмірі 1665,40 грн.

Водночас, рішенням з аналогічним номером та датою позивачем відмовлено в призначенні допомоги, що мотивовано відповідачем у відзиві виявленням Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат помилки.

Також, 28.09.2024 позивач звернувся щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

До заяви долучено: декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги; копію картки платника податків Позивача; копію документу, що посвідчує особу позивача (ID-картка); копію довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру.

01.10.2024 позивач звернувся щодо долучення до заяви від 28.09.2024 наступних документів: довідки від 30.09.2024 № 21-1.1-5887/24/1 Державної служби зайнятості про те, що в період з 21.03.2004 по 06.08.2024 позивач був зареєстрований як безробітний в Філії Київського міського центру зайнятості "Кар`єрний центр"; довідки від 01.10.2024 № 21-1.1-5888/24, виданої Правобережним управлінням Філії Київського міського центру зайнятості "Кар`єрний центр"; довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України; картки реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку.

Рішенням № Т124757343-2024-3 від 08.10.2024 позивачу відмовлено у призначенні виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, оскільки середньомісячний сукупний дохід позивача перевищував розмір рівня забезпечення прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Не погоджуючись з діями, рішеннями відповідачів позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду .

Щодо видачі довідки ВПО.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

За правилами ч. 1-3 ст. 4 вказаного Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону №1706-VII разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону(військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 4 Закону №1706-VII у передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Згідно з ч. 10 ст. 4 Закону №1706-VII заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;

4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону №1706-VII порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 12 Закону №1706-VII встановлені підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи врегульовано Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі- Порядок № 509), пунктом 2 якого визначено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Пунктом 3 Порядку № 509 встановлено, що заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім`я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці дев`ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію; серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або відомості з єДокумента, або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); серія та номер свідоцтва про народження дитини; реєстраційний номер облікової картки платника податків. Відповідальним за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, є заявник.

Відповідно до абз. 6 п. 6 Порядку № 509 довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону №1706-VII та абзацом восьмим цього пункту.

Абзацом 2 пункту 7-1 Порядку № 509 рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону №1706-VII (крім осіб, які є власниками знищеного або пошкодженого (до ступеня непридатного для проживання) житлового приміщення (до відновлення такого житлового приміщення) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, що підтверджується інформацією з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією) приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Уповноважений орган або уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 509 у разі зміни фактичного місця проживання/перебування заявник або особа, зазначена в абзацах сьомому - десятому пункту 2 цього Порядку, звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Заявник повинен актуалізувати раніше подані відомості, зазначені в абзацах одинадцятому - чотирнадцятому пункту 3 цього Порядку (абз. 3 п. 9 Порядку № 509).

Суд відзначає, що зазначений порядок прямо не врегульовує, який саме документ має бути виданий у випадку зміни паспортних даних.

Додатком до порядку № 509 затверджено єдиний зразок довідки (на час виникнення спірних правовідносин в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 8 червня 2016 р. № 352).

Суд констатує, що довідка № 3007-7001938669 відповідає встановленому зразку.

Позивач вважає, що має бути виданий дублікат з аналогічними реквізитами з відмітною «повторно», покликаючись на видачу йому в такий спосіб попередньої довідки.

Суд відзначає, що поняття «дубліката документа» виключає будь-яку відмінність від оригіналу, у тому числі і в зазначенні паспортних даних».

Водночас, пунктом 10 Порядку № 509 встановлено, що у разі втрати або псування довідки уповноважений орган замість неї безоплатно видає дублікат на підставі заяви особи, якій видавалася довідка.

Отже вимога про видачу дубліката довідки ВПО не може бути задоволена.

Водночас, позивач звертає увагу, що реквізити оновленої довідки не відповідають унікальному номеру запису сформованому при першому внесенні відомостей стосовно позивача в 2019 році до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у зв`язку з чим на його думку не підтверджує факту його переміщення з ТОТ міста Севастополя в 2019 році.

Проте позивач не навів відомостей про настання конкретних негативних наслідків для своїх прав чи інтересів.

За таких обставин суд приходить до висновку, скасування довідки № 3007-5000219068 від 24.10.2019 не пов`язане із припиненням статусу позивача як внутрішньо переміщеної особи, зміною підстав його перебування на відповідному обліку чи виключенням відомостей про нього з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Як встановлено судом, у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб зберігається інформація про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи саме 24.10.2019. Видача 11.12.2023 нової довідки № 3007-7001938669 не призвела до зміни зазначених відомостей, у тому числі щодо дати первинного взяття позивача на облік.

Отже, зміна паспортних даних позивача та оформлення нової довідки не створили нового факту взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи та не перервали період його перебування на такому обліку. Дата 24.10.2019 продовжує обліковуватися в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб як дата взяття позивача на облік.

Таким чином, юридично значущим є не сам факт наявності у позивача довідки, виданої у 2019 році, а наявність відповідних відомостей про нього в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Саме такі відомості підтверджують перебування позивача на обліку як внутрішньо переміщеної особи з 24.10.2019.

Відтак, підстави для зобов`язання відповідача видати або відновити саме довідку № 3007-5000219068 від 24.10.2019 відсутні, оскільки така вимога не спрямована на відновлення порушеного права позивача, а фактичні та юридично значущі відомості про його перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи з 24.10.2019 збережені в Єдиній інформаційній базі даних.

Також суд звертає увагу, що позивач на даний час не позбавлений права отримати витяг з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб

Отже в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій прав громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України (ст. 3 Закону № 1768-III). При цьому, малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї (стаття 1 Закону № 1768-III).

Згідно з ст. 4 Закону № 1768-III призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1768-III розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абз. 7 ст. 1 Закону № 1768-III).

Прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України Про прожитковий мінімум для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Статтею 13 Закону № 1768-III встановлено, що контроль за правильністю призначення і виплати державної соціальної допомоги, використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання такої допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки.

Під час надання державної соціальної допомоги проводиться перевірка майнового стану членів сім`ї в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям визначені Порядком призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок № 250).

Пунктом 3 Порядку № 250 визначено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану".

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням. (п. 1 Порядку № 250).

Відповідно до п. 4 Порядку № 250 державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги (далі - заявник). Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

За правилами пункту 5 Порядку № 250 для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення; посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).

Інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Відповідно до п. 7 Порядку № 250 розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім`ї.

Розмір прожиткового мінімуму для сім`ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

За приписами п. 9 Порядку № 250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців.

Шість місяців становлять шість місяців перед місяцем звернення або два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).

Абзацом 1 пункту 10 Порядку № 250 встановлено, що державна соціальна допомога не призначається, якщо:

1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).

Відповідно до абзацу 1, 9-10 пункту 11-4 Порядку № 250 встановлено, що на період воєнного стану державна соціальна допомога призначається на один шестимісячний період, якщо у складі сім`ї є особа працездатного віку, яка:

є особою з числа внутрішньо переміщених осіб і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або

Під час призначення державної соціальної допомоги відповідно до цього пункту до середньомісячного сукупного доходу включається допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, призначена відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) та від 11 липня 2023 р. № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990).

Відомості, необхідні для призначення/припинення/перерахунку державної соціальної допомоги, перевіряються шляхом автоматизованого обміну з використанням

Пунктом 16 Порядку № 250 визначено, що виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:

якщо малозабезпеченою сім`єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;

у разі переїзду малозабезпеченої сім`ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни. Виплата державної соціальної допомоги продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання на підставі електронної особової справи отримувача такої допомоги, а для отримувачів державної соціальної допомоги, які зверталися за її призначенням раніше та на яких не сформовано електронної особової справи, - на підставі особової справи в електронному вигляді, зокрема сформованої з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї - з місяця, що настає за місяцем її подання;

якщо реєстрацію особи (включеної до складу малозабезпеченої сім`ї) як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим - двадцять першим, двадцять четвертим і двадцять п`ятим підпункту 1, підпунктами 2-4 пункту 32 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 49, ст. 2718), - з місяця, що настає за місяцем, в якому надійшла інформація з центру зайнятості;

у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв`язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;

якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім`ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей.

Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти.

У разі припинення дії обставини, передбаченої абзацом сьомим цього пункту, виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.

Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення усіх видів державної соціальної допомоги, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім`ї, регулюється Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 (далі - Порядок № 632).

Відповідно до п. 4 Порядку № 632 до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи: заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб; грошове забезпечення військовослужбовців; пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці; стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа); соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення); допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону; дивіденди від цінних паперів; інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

Згідно з п. 5 Порядку № 632 до середньомісячного сукупного доходу не включаються такі соціальні виплати: частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово; частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово; одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня"; державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам (крім випадків, передбачених абзацом десятим пункту 11-4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 9, ст. 394; 2020 р., № 61, ст. 1981), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 р. № 94; компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану; компенсація послуги "муніципальна няня", що виплачується отримувачу такої послуги; державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд: за дитиною з інвалідністю підгрупи А; за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А; пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу; тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім`ю родичів, знайомих, прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу, "Дитина не одна".

Відповідно до п. 12 Порядку № 632 якщо протягом періоду, за який враховуються доходи, діяв воєнний стан, для осіб, які отримували допомогу по безробіттю, до середньомісячного сукупного доходу під час обчислення розміру державної соціальної допомоги враховується:

дохід у розмірі призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум заробітної плати, отриманої в попередні місяці, - для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

дохід у розмірі призначеної допомоги по безробіттю, а за місяці, в яких відсутні доходи, - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Пунктом 13 Порядку № 632 встановлено, що під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються: 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для працездатних працюючих/непрацюючих осіб, які не мали доходів, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту), та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, а також для осіб, які перебувають у трудових відносинах і за яких не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, у зв`язку з наявною заборгованістю роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім військовослужбовців або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); осіб, які зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) та не отримували допомогу по безробіттю; осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку;

фактично отримані особами доходи - у разі, коли протягом періоду, за який враховуються доходи, вони отримували хоча б один із таких видів доходів, як пенсія, стипендія, державна допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення", щомісячна компенсаційна виплата, призначена непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, компенсація за надання соціальних послуг з догляду;

Відповідно до п. 13-1 Порядку № 632 на період воєнного стану під час обчислення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць включаються фактично отримані особами доходи, якщо такі особи:

є внутрішньо переміщеними особами, зокрема якщо вони не сплатили або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи;

повернулися після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном, не перебувають на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працюють або не сплатили/за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Для таких осіб з 1 березня 2024 р. до середньомісячного сукупного доходу сім`ї під час призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 9, ст. 394; 2020 р., № 61, ст. 1981), не включаються інші види соціальних допомог, якщо на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги їх виплату припинено.

У разі коли після призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відбулося припинення або призначення малозабезпеченій сім`ї виплати іншого виду соціальної допомоги, яка враховується до середньомісячного сукупного доходу відповідно до цього Порядку, розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям для такої сім`ї автоматично перераховується з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося припинення або призначення виплати іншого виду соціальної допомоги.

Відомості щодо призначення чи припинення інших допомог перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем, а за технічної можливості - з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Як встановлено судом, 26.03.2024 позивач звернувся із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. За результатами розгляду зазначеної заяви державну соціальну допомогу призначено на період з 01.03.2024 по 31.08.2024 у розмірі 1665,40 грн, що сторонами не заперечується.

Водночас після призначення допомоги проведено перевірку правильності її призначення, за результатами якої первісне рішення про призначення допомоги анульовано та здійснено новий розрахунок відповідно до пункту 11-4 Порядку № 250.

Підставою для такого перерахунку стало врахування до середньомісячного сукупного доходу позивача допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі у розмірі 2000 грн щомісячно за період з 01.07.2023 по 31.12.2023.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 26.01.2024 "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб" (далі - Постанова № 94) внесено пункт 11-4 до Порядку № 250 для осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та не працюють або за яких не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи, встановлено спеціальний порядок призначення державної соціальної допомоги на період воєнного стану.

При цьому абзацом відповідного пункту прямо передбачено, що під час призначення допомоги відповідно до цього пункту до середньомісячного сукупного доходу включається допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Отже, у випадку застосування до позивача положень пункту 11-4 Порядку № 250 допомога на проживання ВПО у розмірі 2000 грн щомісячно підлягала врахуванню при визначенні його середньомісячного сукупного доходу, незважаючи на загальне правило пункту 5 Порядку № 632 щодо невключення такого виду соціальної виплати до сукупного доходу. Таким чином, положення пункту 11-4 Порядку № 250 є спеціальною нормою щодо загального правила, встановленого пунктом 5 Порядку № 632.

Водночас, суд звертає увагу, що ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, адже має місце не суперечність між правовими нормами, а доповнення норми спеціальної дії та встановлення системного законодавчого регулювання, а тому спеціальна норма, регулює більш вузькі відносини, оскільки пункт 5 Порядку № 632 визначає загальний порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу, а пункт 11-4 Порядку № 250 передбачає виняток із цього загального правила для спеціально визначеної категорії осіб та за наявності встановлених ним умов.

Також, суд вважає за необхідне розмежувати повноваження щодо здійснення контролю за правильністю призначення державної соціальної допомоги та повноваження щодо припинення або зміни виплати вже призначеної допомоги.

Сам факт виявлення за результатами перевірки помилки у первісному розрахунку не свідчить про автоматичне виникнення у відповідача права анулювати раніше прийняте рішення про призначення допомоги та здійснити її нове призначення за іншим розрахунком. Таке втручання у вже прийняте адміністративне рішення має ґрунтуватися на прямій нормі права, яка визначає відповідні повноваження органу, підстави, порядок та правові наслідки такого перегляду.

При цьому положення пункту 16 Порядку № 250 регулюють саме випадки припинення виплати вже призначеної державної соціальної допомоги та визначають вичерпні підстави для такого припинення. Встановлені судом обставини не свідчать про настання щодо позивача будь-якої з таких підстав.

Зокрема, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач не подавав недостовірних відомостей, не приховував отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, не здійснював незареєстрованої зайнятості та не вчиняв інших дій, які відповідно до пункту 16 Порядку № 250 могли б бути підставою для припинення виплати.

За встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що помилка при первісному визначенні розміру допомоги виникла внаслідок дій самого органу соціального захисту.

Відповідно, помилка органу соціального захисту, яка полягала у неврахуванні під час первісного розрахунку доходу позивача допомоги на проживання ВПО, не може бути поставлена у вину позивачу та сама по собі не створює передбаченої пунктом 16 Порядку № 250 підстави для припинення призначеної йому допомоги.

Зазначений підхід узгоджується з принципом належного урядування, відповідно до якого держава має діяти послідовно, своєчасно та передбачувано, а ризик помилки державного органу не може безумовно покладатися на особу, яка діяла добросовісно та покладалася на правомірність прийнятого цим органом рішення.

Водночас принцип належного урядування не позбавляє державний орган можливості виправити допущену ним помилку. Однак таке виправлення повинно здійснюватися у встановленому законом порядку, на належній правовій підставі та із дотриманням принципу пропорційності, з урахуванням того, чи виникла помилка внаслідок поведінки самого отримувача чи виключно внаслідок дій (бездіяльності) органу державної влади. Такий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21.

Таким чином, суд доходить висновку, що орган соціального захисту населення, здійснюючи контроль за правильністю призначення та виплати державної соціальної допомоги, вправі виправити допущені під час її призначення помилки та здійснити відповідний перерахунок лише у спосіб та в межах повноважень, визначених законом.

Суд звертає увагу, що рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям містить ознаки адміністративного акта, який приймається за відповідною адміністративною процедурою. Відтак, правовідносини щодо його прийняття, зміни, відкликання або визнання недійсним регулюються Законом України № 2073-IX.

Статтею 86 Закону № 2073-IX визначено загальні умови відкликання або визнання недійсним адміністративного акта.

Відповідно до ч. 4 ст. 86 Закону № 2073-IX адміністративний акт відкликається або визнається недійсним шляхом прийняття адміністративного акта відповідно до вимог цього Закону.

Частиною 6 статті 89 Закону № 2073-ІХ встановлено, що протиправний адміністративний акт може бути визнано недійсним протягом трьох місяців з дня, коли адміністративному органу стало відомо про факти, що можуть бути підставою для визнання адміністративного акта недійсним, але не пізніше трьох років з дня прийняття адміністративного акта, а щодо адміністративного акта, який потребує виконання, - не пізніше трьох років з дня завершення його виконання.

Судом встановлено, що первинне рішення № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024 у своїй резолютивній частині містить відомості про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї за період з 01.03.2024 по 31.08.2024 у розмірі 1 665,40 грн.

Водночас рішення, прийняте за результатами перевірки правильності призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, містить ті самі реквізити № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024, однак у його резолютивній частині зазначено висновок про відмову у призначенні державної соціальної допомоги.

При цьому вказане рішення не містить положень про відкликання або визнання недійсним первинного адміністративного акта, зокрема рішення № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024, яким особі вже було призначено державну соціальну допомогу за відповідний період.

Отже, фактично суб`єктом владних повноважень прийнято рішення зі змістом, відмінним від первинного рішення про призначення допомоги, однак без належного оформлення такого рішення як акта про відкликання або визнання недійсним попереднього адміністративного акта.

Саме по собі зазначення у новому рішенні реквізитів первинного рішення не свідчить про його відкликання чи визнання недійсним, оскільки такі правові наслідки мають бути безпосередньо відображені у відповідному адміністративному акті та реалізовані з дотриманням вимог Закону України № 2073-IX.

Таким чином, за відсутності окремого адміністративного акта про відкликання чи визнання недійсним рішення № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024, останнє продовжує породжувати визначені ним правові наслідки, зокрема щодо призначення державної соціальної допомоги за період з 01.03.2024 по 31.08.2024.

За таких обставин, оскільки Управлінням соціальної та ветеранської політики Подільської районної в місті Києві державної адміністрації не надано достатнього обґрунтування припинення раніше призначеної позивачу державної соціальної допомоги, а також не встановлено наявності передбачених законодавством підстав для такого припинення, суд, з урахуванням наведених вище мотивів, дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення виплати державної соціальної допомоги, призначеної на період з 01.03.2024 по 31.08.2024 у розмірі 1665,40 грн.

За правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12, від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18 та від 01.06.2022 у справі №620/5996/21).

У постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України виснував, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказаний підхід узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 6 Закону № 2073-IX, відповідно до якої адміністративний орган, що порушив право, свободу чи законний інтерес особи, зобов`язаний за власною ініціативою протягом розумного строку з дня виявлення порушення поновити відповідне право, свободу чи законний інтерес, не чекаючи подання скарги чи пред`явлення позову, а також вживати заходів для запобігання повторенню такого порушення у майбутньому.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є скасування рішення № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та зобов`язання відповідача виплатити, призначену державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї за період з 01.03.2024 по 31.08.2024, відповідно до рішення № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо вимоги позивача про здійснення такої виплати у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної категорії осіб за кожен місяць, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7 Порядку № 250 розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім`ї.

Отже, вказаним пунктом визначено спеціальний порядок обчислення розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, який не передбачає її автоматичного визначення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи за кожен місяць. Розмір такої допомоги залежить, зокрема, від складу сім`ї, величини прожиткового мінімуму для сім`ї та середньомісячного сукупного доходу відповідної сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас позовна заява не містить обґрунтування заявленої позивачем вимоги щодо визначення розміру державної соціальної допомоги саме у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи за кожен місяць, а також не містить посилань на норму законодавства, яка б передбачала право позивача на отримання такої виплати у зазначеному розмірі.

Позивачем також не наведено розрахунку, на підставі якого визначено заявлений до стягнення розмір допомоги, та не доведено обставин, які б свідчили про те, що саме такий розмір відповідає встановленому законодавством порядку обчислення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про здійснення виплати державної соціальної допомоги у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць є необґрунтованою та недоведеною, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо відмови в призначенні соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на підставі заяви від 28.09.2024.

Як встановлено судом, позивач 28.09.2024 звернувся із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Для визначення права на таку допомогу відповідачем враховано доходи позивача за період з 01.01.2024 по 30.06.2024, тобто за шість місяців, що передували місяцю звернення.

З матеріалів справи вбачається, що у зазначений період позивач не мав доходів у січні та лютому 2024 року, а з березня 2024 року отримував допомогу по безробіттю. При цьому відповідно до довідки Державної служби зайнятості від 30.09.2024 № 21-1.1-5887/24/1 позивач перебував на обліку як безробітний з 21.03.2024 по 06.08.2024. Раніше, відповідно до довідки Подільського управління Київського міського центру зайнятості від 25.03.2024 № 285.1-626/24, позивач перебував на обліку з 07.03.2024 як такий, що шукає роботу, а статус безробітного йому надано саме з 21.03.2024.

Відповідно до п. 4 Порядку № 632 допомога по безробіттю належить до доходів, які враховуються при визначенні середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Разом із тим п. 13 Порядку № 632 передбачено спеціальне правило визначення доходу за місяці, у яких у працездатної особи відсутні доходи. Зокрема, для відповідних категорій працездатних осіб за кожний місяць, у якому відсутні доходи, до середньомісячного сукупного доходу включається 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи.

У цьому випадку періодом, за який враховувалися доходи, був період з 01.01.2024 по 30.06.2024. Відповідно, для цілей застосування пункту 13 Порядку № 632 має значення розмір мінімальної заробітної плати саме станом на 30.06.2024. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" мінімальна заробітна плата з 01.01.2024 становила 7100 грн, а з 01.04.2024 - 8000 грн. Отже, станом на кінець періоду, за який враховувалися доходи, її розмір становив 8000 грн, а 0,5 такого розміру - 4000 грн.

Саме з цієї величини відповідач виходив, включаючи до розрахунку середньомісячного сукупного доходу позивача 4000 грн за січень 2024 року та 4000 грн за лютий 2024 року.

Оскільки, як встановлено судом, позивач отримував допомогу по безробіттю згідно з відомостями Пенсійного фонду України у березні 2024 року - 483,87 грн, квітні 2024 року - 1500,00 грн, травні 2024 року - 1500,01 грн та червні 2024 року - 950,00 грн, зазначені суми підлягали врахуванню під час визначення середньомісячного сукупного доходу позивача відповідно до пункту 12 Порядку № 632, який встановлює спеціальні правила врахування доходу для осіб, які отримували допомогу по безробіттю в період дії воєнного стану.

Натомість за січень та лютий 2024 року позивач допомоги по безробіттю не отримував. відповідач, застосовуючи пункт 13 Порядку № 632, визначив за кожний із цих місяців умовний дохід у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, тобто по 4000 грн за кожний місяць.

Оскільки, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім`ї.

Відтак, вирішуючи даний спір по суті, суд дійшов висновку, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму, відтак рішення №Т124757343-2024-3 від 08.10.2024 є правомірним та не підлягає скасуванню.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в м. Києві державної адміністрації № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

3. Зобов`язати Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в м. Києві державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 , призначену державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї за період з 01.03.2024 по 31.08.2024, відповідно до рішення № Т124757343-2024-1 від 03.04.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: Управління соціальної та ветеранської політики Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31-Б; код ЄДРПОУ 37393782;

відповідач: Центр надання адміністративних послуг Подільської районної в м. Києві Державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31-Б; код ЄДРПОУ 42774109;

третя особа: Подільська районна в м. Києві Державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, Контрактова площа, буд. 2; код ЄДРПОУ 37333608.

Суддя Сас Є.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141508709 ?

Документ № 141508709 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141508709 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141508709 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141508709 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141508709, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141508709, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141508709 відноситься до справи № 320/19648/25

Це рішення відноситься до справи № 320/19648/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141508708
Наступний документ : 141508710