Ухвала суду № 141507952, 16.11.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
160/34591/26
Номер документу
141507952
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

16 листопада 2026 рокуСправа № 160/34591/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

27 жовтня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 26 жовтня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), подана в її інтересах ОСОБА_2 (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), у якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 30 вересня 2016 року по теперішній час у неустановленому законом розмірі, що зафіксовано у протоколі про перерахунок пенсії версія 1.6.78.1 від 03 вересня 2021 року, довідці про виплачену пенсію за період з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2024 року, протоколі про перерахунок пенсії від 19 березня 2026 року, з установленням незаконних особливостей обчислення пенсії «Не підлягає МП (перерахункам), призначена за рішенням суду в твёрдому розмірі», без проведення поточних (масових) перерахунків та індексацій, з застосуванням показників індексації пенсії, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із протиправним визначенням статусу позивача як працюючої особи, ненарахуванням надбавки до пенсії у розмірі 25 % за більш пізній вихід на пенсію, відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підвищення як дитині війни та компенсаційних виплат по досягненню відповідного віку (65, 70, 75, 80 років), а також ненарахуванням пенсії за період з 01 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року та компенсації втрати частини доходів, ненарахуванням пенсії за період з 01 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 30 вересня 2016 року, в тому числі за період раніше невиплаченої пенсії з 01 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року, і надалі, перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум та змін в законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на її банківський рахунок, виходячи з наступних обов`язкових показників:

без встановлення особливостей обчислення пенсії: «Не підлягає МП (перерахункам), призначена за рішенням суду в твердому розмірі»;

з обов`язковим проведенням щорічних поточних і масових перерахунків / індексацій пенсії на загальних підставах відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати, індивідуального коефіцієнта КЗП 1.81761 та коефіцієнта стажу 0.39937;

з нарахуванням та щомісячною виплатою обов`язкової надбавки до пенсії в розмірі 25 % за більш пізній вихід на пенсію відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

з нарахуванням та виплатою щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;

з нарахуванням та виплатою щомісячних компенсаційних виплат по досягненню 75 та 80 років за відповідні попередні періоди;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 заборгованості за «зависший» період з 01 листопада 2024 року по 31 травня 2025 включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити, нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 , що виникла за весь вказаний період, з урахуванням 7-місячного періоду неотримання пенсії з 01 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року через протиправні дії Пенсійного фонду України, та одночасно з виплатою заборгованості нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, відповідно до Закону України № 2050-III, за весь період затримки по день фактичної виплати боргу.

Суд своєю ухвалою від 02 листопада 2026 року залишив без руху позовну заяву та запропонував представнику позивача протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд»:

- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, разом із доказами її надіслання до електронного кабінету відповідача;

- чинний документ, що посвідчує особу позивача та підтверджує її громадянство України;

- належним чином оформлені клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

06 листопада 2026 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків від 06 листопада 2026 року б/н, до якої серед іншого додано уточнену позовну заяву від 26 жовтня 2026 року б/н, належним чином оформлені клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши надані представником позивача матеріали в сукупності з уточненою позовною заявою, клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотанням про звільнення від сплати судового збору, суддя дійшла висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).

Позивач у цій справі заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.

Позивач судовий збір за подання до суду адміністративного позову в електронній формі з позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн (1331,20 грн х 0,8) не сплатив.

Представник позивача до уточненої позовної заяви від 26 жовтня 2026 року долучив клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

На обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що позивач з 1995 року постійно проживає в Ізраїлі, є непрацюючою особою похилого віку (85 років) та не має жодних джерел доходу в Україні, що підтверджується Відомістю Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про відсутність доходів за період 20222025 років. Згідно з доданим офіційним перекладом Довідки Відомства національного страхування Ізраїлю («Бітуах Леумі») від 08 вересня 2025 року (номер посвідчення 314166158), ОСОБА_3 зареєстрована в Ізраїлі як «непрацююча особа, яка не має доходу з 01/06/2001 року» та є домогосподаркою, яка не отримує доходів. Оскільки предметом спору у цій справі є захист соціальних прав позивача, її представник просить звільнити позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).

Водночас, статтею 8 Закону № 3674-VI визначені умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або (пункт 1)

особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або (пункт 2)

предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або (пункт 3);

заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника (пункт 4).

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення урегульовані законом.

Суд зауважує, що за приписами частини першої статті 8 Закону № 3674-VI суд має право (може), а не обов`язок відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, звільнити від сплати судового збору враховуючи майновий стан сторони.

Дослідженням наданих представником позивача Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 18 лютого 2026 року за період з січня 2025 року по грудень 2025 року суд установив відсутність доходів у ОСОБА_1 в означеному періоді.

Відповідно до довідки про доходи № 8441 8320 1944 9425, сформованої 04 вересня 2025 року, ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком, пенсія за цією довідкою нарахована за період з жовтня 2017 року по жовтень 2024 року. Також у довідці зазначено, що сума пенсії за період: з 01 січня 2016 року по 31 серпня 2025 року складає 253594,14 грн.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі № 160/28166/25, зміненого постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25 вересня 2025 року № 1049.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії на визначений пенсіонером в заяві від 19 вересня 2025 року банківський рахунок, починаючи з 01 червня 2025 року, тобто з дати її припинення;

- позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 30 вересня 2016 року по 30 жовтня 2024 року залишено без розгляду;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачу з 01 червня 2025 року поновлено виплату пенсії за віком на виконання судового рішення.

Водночас, представник позивача надав суду неактуальні відомості щодо сум пенсії, які отримує позивач, сформовані станом на 03 вересня 2025 року (без урахування сум, які територіальний орган пенсійного фонду нарахував / виплатив на виконання судового рішення), що позбавляє суд встановити актуальний майновий стан позивача.

З огляду на викладене, представник позивача має надати суду довідку з територіального органу Пенсійного фонду України про суми отриманої позивачем пенсії за період з 01 січня 2025 року по дату формування довідки (жовтень 2026 року).

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду або довідки з територіального органу Пенсійного фонду України про суми отриманої позивачем пенсії за період з 01 січня 2025 року по дату формування довідки (жовтень 2026 року), або документа про сплату судового збору за позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

При з`ясуванні питання, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), судом встановлено таке.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Позивач у цій справі оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування позивачу пенсії у неналежному розмірі з 30 вересня 2016 року.

До суду з цим позовом позивач звернулась через свого представника 26 жовтня 2026 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

До уточненої позовної заяви представник позивача додав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що згідно з офіційною позицією Великої Палати Верховного Суду у постановах від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а та від 06 лютого 2025 року у справі № 990/29/22, невиплата або виплата пенсії у заниженому розмірі з вини пенсійного органу є триваючим правопорушенням. Суб`єкт владних повноважень перебуває у стані безперервного вчинення протиправної бездіяльності, а тому право на судовий захист не може бути обмежено будь-яким строком, оскільки строк існує не для легалізації незаконних дій держави.

Також на обґрунтування заявленого клопотання представник позивача послався на відсутність предмета оскарження до 19 березня 2026 року. Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 21 жовтня 2026 року у справі № 160/28166/25 чітко встановив, що вимоги позивача щодо неправильного нарахування надбавок та коефіцієнтів були передчасними, допоки Пенсійний фонду України офіційно не відновив пенсійну справу та не видав новий розрахунок. Новий розрахунок відповідач вчинив лише 19 березня 2026 року, склавши протокол версії 1.6.78.1. Отже, саме з 19 березня 2026 року у позивача виникли законні підстави для оскарження цих параметрів. Позов подано в межах 6 місяців з моменту виявлення реальних порушень у протоколі.

Об`єктивні перешкоди (проживання за кордоном, вік та відсутність доступу) представник позивача вважає поважними причинами пропуску строку. Позивачу наразі 85 років, вона є непрацюючою особою похилого віку та з 1995 року постійно проживає в Ізраїлі, що підтверджується довідкою Відомства національного страхування Ізраїлю («Бітуах Леумі») від 08 вересня 2025 року. Позивач тривалий час не мала внутрішнього паспорта України та технічної можливості створити особистий кабінет на Веб-порталі Пенсійного фонду України. Можливість доступу до матеріалів справи виникла лише з 18 травня 2025 року після генерації ЕЦП через ПриватБанк. Своєчасному зверненню також заважали форс-мажорні обставини: пандемія COVID-19 та стан війни в Україні та в Ізраїлі.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду та надані представником позивача документи, суд установив таке.

Як вже зазначалося вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі № 160/28166/25, зміненим постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25 вересня 2025 року № 1049.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії на визначений пенсіонером в заяві від 19 вересня 2025 року банківський рахунок, починаючи з 01 червня 2025 року, тобто з дати її припинення;

- позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 30 вересня 2016 року по 30 жовтня 2024 року залишено без розгляду;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В рамках справи № 160/28166/25 представник позивача неодноразово звертався до суду з заявами щодо встановлення судового контролю, оскаржував судові рішення, прийняті за наслідками розгляду таких заяви. Перша така заява була подана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11 березня 2026 року.

Дослідженням комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд установив, що 23 березня 2026 року представник позивача в рамках поданої 11 березня 2026 року заяви про встановлення судового контролю подав заяву-пояснення від 21 березня 2026 року, в якій вказав: «21 березня 2026 року в пенсійній справі позивача на веб-порталі ПФУ розміщено протокол перерахунку пенсії від 19.03.2026 року, 11:26, версія 1.6.78.1 (дод. 1), з якого вбачається, що пенсія позивачу у виконанні судового рішення обчислена з грубими порушеннями норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV» (далі: «Закон № 1058-IV»), а саме: встановлено незаконні особливості обчислення пенсії: «Не підлягає МП (перерахункам), призначена за рішенням суду у твердому розмірі»; не проведено поточні перерахунки / індексація пенсії, згідно з ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV (середньомісячний заробіток 6842.21 обчислено з показника середньої заробітної плати на 01.10.2017 року 3764,40 грн); статус позивача у пенсійній справі протиправно визначено як працююча особа; не нараховується надбавка до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію; не нараховується підвищення до пенсії, як дитині війни; не нарахована компенсаційна виплата до пенсії після досягнення віку 80 років; не нарахована виплачена компенсація втрати доходу за затримку термінів виплати пенсії.».

12 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято звіт територіального органу Пенсійного фонду України про виконання судового рішення у справі № 160/28166/25. Зокрема, в ухвалі від 12 травня 2026 року у справі № 160/28166/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд зазначив:

«Так, на підтвердження виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 року в адміністративній справі № 160/28166/25 відповідачем дані з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , а саме: рішення/розпорядження № 047150000361 від 11.03.2026 року, згідно з яким вбачається поновлення виплати пенсії за рішенням суду з 01.06.2025 року.».

Отже, позивачу було відомо про порушення своїх прав з 21 березня 2026 року. Водночас, представник позивача вважав, що рішення у справі № 160/28166/25 є невиконаним та оскаржував дії відповідача в рамках судового контролю. І лише 26 жовтня 2026 року представник позивача звернувся до суду з цим позовом, тобто поза межами шестимісячного строку.

Отримуючи щомісячно пенсію з дати її призначення та до часу призупинення виплати пенсії, позивачу не могло не бути відомо про розмір призначеної пенсії. Водночас, у період з 30 вересня 2016 року до 29 вересня 2025 року позивач не порушувала питання належного розміру її пенсійних виплат. Тільки під час оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду України про призупинення виплати пенсії з 01 червня 2025 року позивач фактично порушила питання про належний розмір пенсії з дати її призначення.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, визнаються судом неповажними.

Застосовуючи строк, визначений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, суд вважає, що в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 26 квітня 2026 року згаданий строк позивачем не пропущений. Що стосується частини позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 30 вересня 2026 року по 25 квітня 2026 року, то шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущений.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правило про виплату пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком відповідно до статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» стосується виключно вже нарахованих пенсійних сум, які не були виплачені з вини держави.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказано, що питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, що передує вирішенню спору по суті, слід розмежовувати з питанням щодо застосування строку (періоду), за який проводиться перерахунок пенсії, у разі встановлення судом вини пенсійного органу відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії, яка є тотожною статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що буквальне тлумачення наведеної вище норми права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала, що норми статті 87 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і статей 51, 55 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Визначаючи поняття «нарахованої пенсії», суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 20 травня 2020 року у справі №815/1226/18, згідно з якими пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас, пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.

У справі, що розглядається, представник позивача звернувся до суду з позовом у зв`язку із тим, що пенсійний орган поновив позивачу виплату пенсії, визначивши її у фіксованому розмірі, та після поновлення не здійснює її перерахунок (індексацію) тощо. У цій справі представник позивача ставить питання про здійснення перерахунку пенсії з 30 вересня 2016 року, тобто такі суми ще не нараховані пенсійним органом та наразі є спірними.

Таким чином, положення статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не можуть застосовуватись у цій справі.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що оскільки спірні правовідносини у справі № 510/1286/16-а виникли у зв`язку з невиконанням пенсійними органами рішення Конституційного Суду України, відтак вони є відмінними від правовідносин у справі, яка розглядається.

Також суд зазначає, що в постанові від 05 травня 2022 року у справі № 240/10663/20 Верховний Суд зазначив, що: «При цьому, той факт, що позивач вважає бездіяльність відповідача триваючою пасивною поведінкою, яка виразилась у формі не вчинення дій (дії), яку він зобов`язаний був вчинити, не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав та, відповідно, міг звернутися до суду з адміністративним позовом».

У постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/29265/23 Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС щодо форми та змісту позову, так і вимог щодо дотримання строку подання позову, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - позовна заява залишається без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.

У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку, суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині для уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИЛА:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 30 вересня 2016 року до 25 квітня 2026 року, зазначені ОСОБА_2 у клопотанні про поновлення строку звернення до суду від 26 жовтня 2026 року б/н.

Залишити без руху позовну заяву Світлицької Мілі Борисівни, подану в її інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати представнику позивача протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд»:

заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 30 вересня 2016 року до 25 квітня 2026 року, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку;

або довідку з територіального органу Пенсійного фонду України про суми отриманої позивачем пенсії за період з 01 січня 2025 року по дату формування довідки (жовтень 2026 року), або документ про сплату судового збору за позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати представнику позивача до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська

Часті запитання

Який тип судового документу № 141507952 ?

Документ № 141507952 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141507952 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141507952 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141507952 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141507952, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141507952, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141507952 відноситься до справи № 160/34591/26

Це рішення відноситься до справи № 160/34591/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141507948
Наступний документ : 141507954