Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
11 листопада 2026 рокуСправа № 160/26748/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Калалб Т.В.
за участі:
представника відповідача Біленко Т.Ю.
представника відповідача Столярець О.О.
представника третьої особи Гриценка Д.В.
представника третьої особи Алексєєва О.Є.
представника третьої особи Росітюк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №160/26748/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи: ОСОБА_2 , Дніпровська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.» про визнання протиправними дій, скасування відомостей, -
УСТАНОВИВ:
31.08.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з вимогами:
- визнати протиправними дії Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення (включення) відомостей про канал «Плесо Ломівське» з реєстраційним номером С-5360 до геопорталу «Водні ресурси України» та Державного реєстру географічних назв, та скасувати відомості «канал «Плесо Ломівське» з реєстраційним номером С-5360 у геопорталі «Водні ресурси України», та Державному реєстрі географічних назв.
В позовній заяві позивачем щодо строку звернення до суду зазначено наступне. 25.11.25 позивач подав до ДОАС позов до ДМР у якому просив рішення Дніпровської міської ради №43/27 від 21.09.2022 року "Про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов`язані з державою-агресором" визнати частково протиправним та скасувати пункт 25 додатка наведеного рішення у частині перейменування водного об`єкта «озеро» у «плесо». Судом було відкрито провадження та присвоєно номер справи 160/33670/25.
В даній справі №160/26748/26 засоби досудового врегулювання проводились шляхом подання 24.08.26 на ім`я Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного науково-виробничого підприємства "Картографія" заяви від 22.8.26 про скасування запису про водний об`єкт «канал «Плесо Ломівське», згідно до чого просив у геопорталі «Водні ресурси України» та у Державному реєстрі географічних назв, скасувати відомості про водний об`єкт «канал «Плесо Ломівське» з реєстраційним номером С-5360. На сьогодні відповідь так і не отримав.
Тому слід застосувати частину 4 ст.122 КАС: якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Більш того, спірна заміна найменування регулює питання екологічної безпеки та землекористування громади, тому зачіпає права позивача як члена територіальної громади впродовж усього періоду дії цих актів. Як зазначено ВПВС у п.83 постанови від 15.9.20 справа 469/1044/17, п.п.145-149 від 11.6.24 справа 925/1133/18, оскарження незаконного рішення органу місцевого самоврядування спрямоване на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення. Отже, маємо справу з триваючим порушенням, що виключає можливість обмеження строку звернення шестимісячним терміном.
Позивач просив визнати поважною причиною пропуск строку звернення до суду та поновити такий строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2129,90 грн. (сплата за дві вимоги немайнового характеру з урахуванням подання позову за допомогою підсистеми «Електронний суд»), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 р. отримано позивачем за допомогою підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.
03.09.2026 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/26748/26 та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року залучено до участі у адміністративній справі № 160/26748/26 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2026 року залучено до участі у адміністративній справі № 160/26748/26 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Дніпровську міську раду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2026 року залучено до участі у адміністративній справі № 160/26748/26 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД.».
15.09.2026 р. від Державного агентства водних ресурсів України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач щодо строку звернення до суду зазначив наступне. Перейменування спірного водного об`єкта здійснено рішенням Дніпровської міської ради від 21.09.2022 № 43/27 «Про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов`язані з державою-агресором». Це рішення є публічним нормативно розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, оприлюдненим у встановленому порядку. Отже, з моменту його прийняття (вересень 2022 року) розпочався перебіг строку на звернення до суду з вимогами, які прямо чи опосередковано випливають із факту перейменування об`єкта, - незалежно від того, коли саме відомості про канал «Плесо Ломівське» технічно внесено до геопорталу «Водні ресурси України» чи Державного реєстру географічних назв, оскільки саме перейменування є першоджерелом усіх подальших облікових дій, на яке Позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Посилання позивача на конструкцію «триваючого правопорушення» не спростовує пропуску строку. Внесення відомостей до геопорталу та Державного реєстру географічних назв є одноразовою обліковою (інформаційно-технічною) дією, вчиненою на підставі наданих документів, а не діянням, що безперервно вчиняється Держводагентством день у день. Саме існування запису в реєстрі не тотожне «триваючому правопорушенню» у розумінні практики Верховного Суду, на яку посилається позивач.
Позивач не навів належного та переконливого обґрунтування того, чому саме у 2026 році він дізнався про дії Держводагентства, якщо сам позивач посилається на документи та судові рішення, які містять інформацію про відповідний статус водного об`єкта та дії Держводагентства.
Позивач зазначає, що 24.08.2026 звернувся до Держводагентства із заявою про скасування відповідних відомостей та на момент подання позову не отримав відповіді. Проте саме звернення особи до суб`єкта владних повноважень із заявою про скасування інформації не перетворює встановлений законом строк звернення до суду на невизначений. Так само подання заяви безпосередньо перед зверненням до суду не може автоматично свідчити про дотримання строку звернення до суду щодо первісної дії суб`єкта владних повноважень. Позивач також помилково посилається на частину четверту статті 122 КАС України як на підставу для автоматичного обчислення тримісячного строку. Зазначена норма застосовується у випадках, коли законом передбачена можливість або обов`язковість досудового порядку вирішення спору. Позивач не навів норми закону, яка б встановлювала обов`язковий досудовий порядок оскарження дій Держводагентства щодо ведення державного водного кадастру.
На підставі викладеного відповідач просив:
- відмовити в задоволенні клопотання позивача про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку;
- відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
15.09.2026 р. від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшов відзив на адміністративний позов, в якому вказано, зокрема, наступне. Рішенням Дніпровської міської ради VIII скликання від 21.09.2022 №432/27 про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов`язані з державою-агресором, географічний об`єкт «Озеро Московське» перейменовано на «Плесо Ломівське».
Надходження заяви гр. Мірошниченко Т. В. (вх. № 332/015-25 від 05.05.2025) щодо внесення до Державного реєстру географічних назв відомостей про водні об`єкти «Лівобережний» і «Плесо Ломівське» та подальше внесення оспорюваних відомостей відбулись у 2025 році. З моменту настання вищевказаних подій минув значний проміжок часу (більше чотирьох років та більше року відповідно). З позовною заявою позивач звернувся лише 30.08.2026 року, тобто з порушенням строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України (за загальним правилом - шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав).
Крім того, зауважено, що як перейменування водного об`єкту (винесення рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 21.09.2022 №432/27), так і внесення відповідних відомостей до геопорталу «Водні ресурси України» та Державного реєстру географічних назв є одноразовою дією уповноважених органів, а не повторюються постійно та систематично, відтак, застосування позивачем терміну «триваюче правопорушення» є безпідставним, недоречним та юридично необґрунтованим.
Таким чином, Держгеокадастр наголошує на поданні позовної заяви з порушенням процесуальних строків, визначених ст. 122 КАС України.
В зв`язку з зазначеним, відповідач просить:
- відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку;
- у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державного агентства водних ресурсів України - відмовити повністю.
29.09.2026 р. від третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано наступним. Позивач не посилається на те, яким законом передбачена можливість досудового вирішення спору в цій категорії справ, і ОСОБА_1 навмисно «штучно» намагається створити підстави застосування ч. 4 ст. 122 КАС України, перекручуючи зміст вказаної статті, оскільки йому достеменно відомо ще з березня 2025 року про факт відображення на геопорталі «Водні ресурси України» та у Державному реєстрі географічних назв відомостей саме про водний об`єкт «канал «Плесо Ломівське» з реєстраційним номером С-5360.
Також, ОСОБА_1 був позивачем у справі № 160/378/25 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 р. № 12-26/11 «Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро», в межах якої мною, як представником третьої особи ТОВ «РІВЕРСАЙД» 28.05.2025 р. були подані до суду пояснення (пояснення ТОВ «РІВЕРСАЙД» по справі № 160/378/25 та картка руху документа, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримав вказані пояснення 29.05.2025 р., на сторінці 3 яких вказувалось, що:
1. в Держводагентстві водний об`єкт перебуває на обліку як канал «Плесо Ломівське», що підтверджується листом з Державного агентства водних ресурсів України від 07.05.2025 р. за вих. № 2587/5/5/11-25 із скриншотами з геопорталу;
2. для водних об`єктів, які мають статус «канал» встановлюється не прибережна захисна смуга, а смуга відведення, що підтверджується листом Держводагентства від 15.05.2025 р. за вих. № 2764/5/5/11-25;
3. спірний водний об`єкт зареєстрований в Державному реєстрі географічний назв як канал « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (реєстраційний номер С-5360), що підтверджується листом Держгеокадастру від 27.05.2025 р. за вих. № ПІ-172/0 0.203-309/69-25.
Таким чином, позивач вже з 29.05.2025 р., тобто більше року назад, дізнався про взяття на облік Держводагентством водного об`єкту канал «Плесо Ломівське» та реєстрацію Держгеокадастром в Державному реєстрі географічний назв каналу «Плесо Ломівське» (реєстраційний номер С-5360).
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 по справі № 160/26748/26 без розгляду на підставі ч. 4 ст. 123 КАС України.
08.10.2026 р., 18.10.2026 р. від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено наступне. У справі ділянка входить до Смарагдової мережі Європи, що сторонами не оскаржується, тому суду це слід взяти до уваги для прийняття об`єктивного рішення по справі. Провадження будівельної діяльності та ухвалення розпорядчих/дозвільних актів щодо земель Смарагдової мережі без наявності мотивованого висновку з ОВД робить такі рішення суб`єкта владних повноважень повністю протиправними, оскільки орган влади не мав належних підстав вважати таку діяльність екологічно безпечною.
Учасниками по справі не оспорюється, що спірні ділянки на яких проводилась перевірка є землею водного фонду, що підтверджується даними ДЗК. Таку землю ТОВ «Рівресайд.» придбало у 13 людей відразу після того, як останні набули право власності за безкоштовною приватизацією по 10 соток кожний. Тобто, це звичайна протизаконний дроп (поділ великої ділянки на численну кількість малих), що підтверджується судовою справою 199/9486/26 і триваючим кримінальним провадженням 42026042010000078 за ч.3 ст.164 КК відносно посадових осіб Дніпровської міської ради.
28.10.2026 р. від третьої особи ТОВ «РІВЕРСАЙД.» надійшли пояснення, в яких викладено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання вказано наступне. Відомості про географічні назви «Плесо Ломівське» (С-5360) та «Лівобережний» (С-5361) внесено до Державного реєстру географічних назв 07.05.2025 за даними державного водного кадастру - це прямо зазначено у листі Держгеокадастру від 29.08.2025 № 29-28-0.203-7970/2-25.
Відомості про запис С-5360 (вид об`єкта - канал) Держгеокадастр надав Товариству листом від 27.05.2025 № ПІ-172/0-0.203-309/69-25.
28.05.2025 у справі № 160/378/25, в якій ОСОБА_1 є позивачем, а Товариство - третьою особою, Товариство подало додаткові пояснення, де прямо зазначено, що: водний об`єкт перебуває на обліку в Держводагентстві як канал «Плесо Ломівське» (лист від 07.05.2025 № 2587/5/5/11-25 зі скриншотами геопорталу); для каналу встановлюється не прибережна захисна смуга, а смуга відведення (лист від 15.05.2025 № 2764/5/5/11-25); об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі географічних назв як канал «Плесо Ломівське», реєстраційний номер С-5360 (лист Держгеокадастру від 27.05.2025). Усі три листи було додано до пояснень. Згідно з карткою руху документа пояснення з додатками доставлено до електронного кабінету позивача 29.05.2025 о 08:16, повідомлення на його електронну пошту надіслано о 08:33.
Подальша поведінка позивача підтверджує його обізнаність. У позові до Дніпровської міської ради у справі № 160/33670/25, поданому 25.11.2025, він просив скасувати пункт 25 додатка до рішення від 21.09.2022 № 43/27 «у частині перейменування водного об`єкта «озеро» у «плесо»» і сам зазначив, що про це рішення дізнався 21.06.2025.
Ще раніше, у вересні 2025 року, він оскаржив рішення Дніпровської міської ради від 19.03.2025 № 219/64 про водоохоронну зону і прибережну захисну смугу «плеса Ломівського» (справа № 160/27036/25).
Позивач не називає закону, який передбачав би досудовий порядок вирішення спорів щодо записів у державному водному кадастрі чи Державному реєстрі географічних назв; такого закону немає.
Заяву від 22.08.2026 № 99-8 позивач надіслав відповідачам та ДНВП «Картографія» електронною поштою 24.08.2026 о 08:00 - через п`ятнадцять місяців після того, як дізнався про записи, і через дев`ять місяців після спливу строку, - а вже 30.08.2026, не дочекавшись відповіді (строк розгляду звернення ще не сплив), сформував позов.
03.11.2026 р. від третьої особи Дніпровської міської ради надійшли пояснення, в яких щодо пропуску строку звернення до суду зазначено наступне. Навіть якщо обчислювати строк не від дати рішення Дніпровської міської ради (2022 рік), а від моменту суто технічного внесення запису до Державного реєстру географічних назв та геопорталу, ця подія відбулася у травні 2025 року. Загальний шестимісячний строк для оскаржень дій щодо реєстрації закінчився у листопаді 2025 року. Проте з даним позовом позивач звернувся лише 30 серпня 2026 року.
Позивач зазначає, що 24.08.2026 звернувся до Держводагентства із заявою про скасування відомостей, не отримав відповіді й одразу пішов до суду, намагаючись застосувати 3-місячний строк за ч. 4 ст. 122 КАС України. Водночас направлення скарг або заяв безпосередньо перед судом не перериває і не поновлює загальний строк звернення до суду, який уже сплив місяцями чи роками раніше. Частина 4 ст. 122 КАС України застосовується виключно тоді, коли законом визначено обов`язковий досудовий порядок вирішення спору.
Позивач стверджує, що оскільки інформація про канал перебуває на геопорталі постійно, то й правопорушення є триваючим, а строк не обмежений. При цьому, внесення відомостей - це одноразова дія, яка повністю завершилась у момент її вчинення.
Позивач в судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні представники третіх осіб клопотання підтримали, просили суд застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду та залишити позовну заяву без розгляду з підстав, наведених в клопотанні та поясненнях.
Представники відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримали з посиланням на доводи, вказані у відзивах.
Розглянувши заявлені клопотання третіх осіб про залишення позовної заяви без розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Пунктом 1, 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оцінюючи усі докази у справі щодо пропуску строку звернення до суду у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 29.08.2025 р. № 29-28-0.203-7970/2-25 відомості про географічні назви «Плесо Ломівське» (С-5360) та «Лівобережний» (С-5361) внесено до Державного реєстру географічних назв 07.05.2025 р.
ОСОБА_1 був позивачем у справі № 160/378/25 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 26.11.2024 р. № 12-26/11 «Про надання дозволу ТОВ «РІВЕРСАЙД» на проведення благоустрою території у районі провулку Широкого (Амур-Нижньодніпровський район) м. Дніпро».
В межах даної справи представником третьої особи ТОВ «РІВЕРСАЙД» 28.05.2025 р. були подані до суду пояснення, на сторінці 3 яких вказувалось, що:
1. в Держводагентстві водний об`єкт перебуває на обліку як канал «Плесо Ломівське», що підтверджується листом з Державного агентства водних ресурсів України від 07.05.2025 р. за вих. № 2587/5/5/11-25 із скриншотами з геопорталу;
2. для водних об`єктів, які мають статус «канал» встановлюється не прибережна захисна смуга, а смуга відведення, що підтверджується листом Держводагентства від 15.05.2025 р. за вих. № 2764/5/5/11-25;
3. спірний водний об`єкт зареєстрований в Державному реєстрі географічний назв як канал « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (реєстраційний номер С-5360), що підтверджується листом Держгеокадастру від 27.05.2025 р. за вих. № ПІ-172/0 0.203-309/69-25.
В додатках до пояснень вказано зазначені листи Держводагентства та Держгеокадастру.
ОСОБА_1 отримав вказані пояснення в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» 29.05.2025 р.
Таким чином, перебіг строку на оскарження дій щодо внесення відомостей про канал «Плесо Ломівське» з реєстраційним номером С-5360 до геопорталу «Водні ресурси України» та Державного реєстру географічних назв розпочався 30.05.2025 р. та закінчився 01.12.2025 р.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Тобто, при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N° 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»)
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
В позовній заяві позивачем вказано, що відповідачами допущено триваюче порушення та про застосування досудового порядку вирішення спору.
Вказані доводи позивача не приймаються судом до уваги в зв`язку з наступним.
Предметом спору є дії Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення (включення) відомостей про канал «Плесо Ломівське» з реєстраційним номером С-5360 до геопорталу «Водні ресурси України» та Державного реєстру географічних назв, вчинені 07.05.2025 р., про що позивач дізнався 29.05.2025 р.
Таким чином, владні управлінські функції суб`єктів владних повноважень відповідачів були реалізовані шляхом вчинення певних дій 07.05.2025 р., що виключає наявність триваючого порушення.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вже зазначалося, позивач дізнався про вчинення спірних дій відповідачами 29.05.2025 р.
При цьому, позивач зазначає, що заяву про скасування записів подано 24.08.2026 р. на ім`я Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державного науково-виробничого підприємства "Картографія".
Таким чином, позивач звернувся до відповідачів з заявою про скасування записів вже після спливу встановленого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.
Звернення 24.08.2026 р. з заявою про скасування записів не змінює факту обізнаності позивача про оскаржувані ним дії відповідачів 29.05.2025 р.
Дії щодо звернення до відповідачів з метою досудового врегулювання спору та з інших підстав, що передують зверненню до суду, мали бути вчинені в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Позивачем в позовній заяві та додаткових поясненнях не було наведено обґрунтувань та не надано доказів поважності підстав пропуску строку звернення до суду.
При розгляді справи за правилами загального позовного провадження позивач в судові засідання не з`являвся, заявив клопотання про розгляд справи без участі, всі заяви по суті справи та клопотання отримані позивачем в електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, клопотання третіх осіб про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №160/26748/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи: ОСОБА_2 , Дніпровська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальніцстю «РІВЕРСАЙД.» про визнання протиправними дій, скасування відомостей задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи: ОСОБА_2 , Дніпровська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальніцстю «РІВЕРСАЙД.» про визнання протиправними дій, скасування відомостей залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 КАС України.
Ухвала складена в повному обсязі 16.11.2026 р.
Суддя О.С. Рябчук
Судове рішення № 141507943, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/26748/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: