Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 рокуСправа № 160/27531/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
04.09.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.06.2026 №045550036574 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.06.2026 - дати звернення із заявою про призначення пенсії.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком за п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем відмовлено у призначенні пенсії з підстав того, що мати дитини отримує пенсію по інвалідності. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням та зазначає, що досяг 55-річного віку та має страховий стаж 40 років 15 днів, тобто значно більше встановленого законом мінімуму. Дитина позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, була визнана дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, що підтверджується висновком ЛКК за №776 від 19.06.2016. Мати дитини ОСОБА_3 надала письмову заяву про згоду на призначення мені, як батьку, дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV. При цьому мати дитини отримує пенсію по інвалідності, призначену їй у зв`язку з її власною інвалідністю, а не дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV. Таким чином, мати не реалізувала право на дострокову пенсію за віком як мати дитини з інвалідністю та не передала іншому з батьків уже реалізоване право на дострокову пенсію. Наведені обставини зумовили звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 08.09.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 08.09.2026 отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 04.09.2026 та 08.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.02.2026, яка була визнана дитиною з інвалідністю.
11.06.2026 мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій зазначила, що вона не використала права на призначення пенсії за віком; вказала, що отримує пенсію по інвалідності з 26.04.2023.
11.06.2026 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
18.06.2026 відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №045550036574. В обґрунтування рішення зазначено:
- пенсійний вік визначений п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 55 років;
- необхідний страховий стаж визначений п. 3 ст. 115 становить 25 років;
- страховий стаж особи становить 40 років 15 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Заявнику відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особі, яка має право на різні види пенсії, призначається один із видів за її вибором.
Враховуючи зазначене, якщо мати чи батько використали право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого ст. 26 Закону, мати чи батько права на призначення дострокової пенсії за віком, не має.
Листом Пенсійного фонду України від 01.09.2026 №81956-100728/Р-03/8-2800/26 повідомлено позивача, що враховуючи те, що дружина позивача отримує пенсію по інвалідності та використала своє право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення нею віку, передбаченого ст. 26 Закону, підстав для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону немає.
Не погодившись з прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом (ст. 1 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Зі змісту цієї норми слідує, що дострокова пенсія за віком призначається одному з батьків за вибором матері у випадку досягнення встановленого віку та наявності відповідного страхового стажу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №330/2181/16-а підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо дострокового призначення пенсії за віком, визначивши, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Для дострокового призначення пенсії матері дитини-інваліда має значення не факт установлення інвалідності, а момент настання медичних показників для встановлення інвалідності у дитини.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 по справі №636/2618/17.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 досягнув віку 55 років та має страховий стаж не менше 20 років (40 років 15 днів). Вказана обставина відповідачем не заперечується.
Матеріалами справи також підтверджується, що позивач був батьком ОСОБА_2 , яка згідно медичного висновку ЛКК №776 мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.
Згідно спірного рішення підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стало те, що мати ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності та використала своє право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення нею віку, передбаченого ст. 26 Закону.
При цьому, з матеріалів справи встановлено, що мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 з 26.04.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії по інвалідності, тому делегувала своє дострокове право на пенсію за віком батьку дитини з інвалідністю, що підтверджується її заявою від 11.06.2026.
Таким чином, своє право на отримання пенсії із підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV, мати дитини з інвалідністю не використала, надавши письмову згоду на призначення пенсії з цих підстав своєму чоловікові батькові дитини з інвалідністю, який здійснював її виховання.
Абзацом 2 п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV визначено спеціальне суб`єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір`ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства.
Аналогічний правовий висновок, зазначений в постанові Верховного Суду України від 12.11.2013 №21-373а13.
Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що позивач має право на призначення дострокової пенсії відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV.
Відтак, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.06.2026 №045550036574 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вважаю його таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства в частині обґрунтованості, таким, що прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак, оскаржуване рішення від 18.06.2026 №045550036574 підлягає скасуванню.
Щодо про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.06.2026 - дати звернення із заявою про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
При цьому згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаних норм у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.
У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи здійснити перевірку того, чи забезпечив позивач на момент його звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень виконання всіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та (або) якщо суб`єкт до якого звертається позивач має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні. Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Крім того, Верховний Суд, зокрема у постановах від 11.02.2020 у справі №0940/2394/18, від 04.09.2021 у справі №320/5007/20, від 14.09.2021 у справі №320/5007/20 та від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 дійшов подібного висновку та вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Враховуючи, що відповідачем не наведено інших специфічних доводів неможливості призначення позивачу пенсії, аніж дослідженних під час розгляду справи, суд вважає ефективним способом відновлення порушеного права зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.06.2026 - дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі встановленої ставки 1064,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 04.09.2026.
Оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.06.2026 №045550036574 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.06.2026 - дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський
Судове рішення № 141507918, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/27531/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: