Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 750/9084/26
Провадження № 2/761/17583/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1433-9818 у розмірі 110531,06 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.08.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1433-9818. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 29500,00 грн.; - строк кредитування - 300 днів; - заявлений строк - 14 днів; - комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту; - знижена % ставка - 1,20 % в день; - стандартна % ставка - 1,50 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору. Станом на 18.05.2026 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становить 110531,06 гривень, що складається з: - прострочена заборгованість за кредитом - 25347,46 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 85183,60 гривень; У зв`язку із викладеним, позивач просить суд позов задовольнити.
Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 01.09.2026 року вищевказану цивільну справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.
Ухвалою суду від 06.10.2026 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
23.10.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 69,96 грн. Окрім того, у відзиві зазначено, що на відповідача поширюється дія пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , довідкою № 183 від 20.01.2025р., військовим квитком, а тому він має право на пільги встановлені законодавством.
03.11.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.08.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1433-9818.
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A9825, для підписання Кредитного договору №1433-9818 від 12.08.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 29500,00 грн.; - строк кредитування - 300 днів; - заявлений строк - 14 днів; - комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту; - знижена % ставка - 1,20 % в день; - стандартна % ставка - 1,50 % в день.
Перерахування грошових коштів відповідачу за кредитним договором підтверджується матеріалами справи.
У зв`язку з невиконання відповідачем вимог договору, у останнього утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача, який перевірений судом станом на 18.05.2026 року становить 110531,06 гривень, що складається з: - прострочена заборгованість за кредитом - 25347,46 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 85183,60 гривень.
За змістом ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електрону комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію2, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 наведено висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Отже, при вирішенні питання про стягнення заявленої позивачем заборгованості суд має виходити з чітко та однозначно погоджених сторонами умов кредитного договору щодо ціни кредиту, розміру процентної ставки, порядку її застосування та строку кредитування. Натомість застосування кредитодавцем нечітких або двозначних умов договору, які залежно від обраного ним способу тлумачення дозволяють застосовувати різні процентні ставки та істотно збільшувати розмір плати за користування кредитом, не може покладатися в основу визначення обсягу грошового зобов`язання споживача.
Аналізуючи укладений між сторонами договір сторона відповідача враховує, що, сторони визначили, що датою видачі кредиту є 12 серпня 2024 року, базовий період повернення коштів 14 календарних днів, останнім календарним днем першого базового періоду - 25 серпня 2024 року, сумою кредиту - 29 500 грн, а також визначили розмір нарахованих процентів за користування кредитом і загальну суму до сплати за цей період.
Також у розділі 2 «Предмет договору» сторони визначили, що для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту протягом перших 140 (ста сорока) днів з дати отримання Кредиту, а також визначили розмір нарахованих процентів за користування кредитом та комісії за його видачу і загальну суму до сплати за цей період. Останній день рекомендованого графіку оплат - 29.12.2024.
Зі змісту пункту 4.3 договору вбачається, що процентна ставка є фіксованою. Водночас договором передбачена можливість застосування, зниженої процентної ставки.
Згідно з пунктами 4.6, 10.2 договору стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом протягом всього строку дії цього Договору та знижена процентна ставка 1,20 % за кожен день користування кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.
Крім того, у пунктах 4.10 та 4.12 договору зазначено реальну річну процентну ставку у розмірі 27 138,17 % та денну процентну ставку 1,388 %, а пунктами 4.4 та 4.9 договору передбачено базовий період тривалістю 14 календарний день і загальний строк кредитування 300 днів.
Отже, умови договору одночасно містять декілька часових орієнтирів для визначення плати за користування кредитом - 14 днів, 140 днів, період починаючи зі 140 дня та 300 днів, а також декілька передбачених договором процентних ставок, застосування яких залежить від виконання позичальником визначених договором умов.
При цьому у договорі та таблиці обчислення загальної вартості кредиту визначено перший базовий період, дату його закінчення та суму платежів, що підлягали сплаті позичальником за результатами цього періоду, тоді як подальші положення договору встановлюють декілька варіантів визначення розміру процентів залежно від тривалості користування кредитом та поведінки позичальника.
За таких обставин сама по собі вказівка в договорі на загальний строк кредитування 300 днів не усуває неоднозначності його умов щодо розміру та порядку нарахування процентів.
За змістом частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договору зі споживачем підлягають тлумаченню на користь споживача. Тому за наявності наведених суперечностей та неоднозначності договірного регулювання наявні підстави виходити із чітко визначеного сторонами першого базового періоду тривалістю 14 календарний день і відповідної відсоткової ставки.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості також не усуває встановленої неоднозначності умов договору, оскільки такий розрахунок є результатом застосування кредитодавцем обраного ним варіанта тлумачення положень договору щодо розміру та періоду нарахування процентів і сам по собі не підтверджує однозначного погодження споживачем саме такого порядку їх нарахування.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено строк кредитування саме в 14 день, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
22 листопада 2023 року прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1433-9818 укладено 12 серпня 2024 року, тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24 грудня 2023 року), отже, станом на дату укладення договору кредитодавець міг застосовувати максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», лише у виді 1 %.
Тобто після 24 грудня 2023 року встановлення кредитодавцем у кредитному договорі процентної ставки у розмірі більшому, ніж 1%, є нікчемним в силу положень наведеного вище закону «Про споживче кредитування».
У період з 12 серпня 2024 року по 25 серпня 2024 року розмір процентів, які мав сплачувати позичальник, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29 500,00 грн, становив 4 130,00 грн (29 500 х 1 % х 14 днів = 5 390 грн).
З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, відповідачем було сплачено 33 560,04 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості, однак останній не в повній мірі повернув грошові кошти ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», тому у нього існує заборгованість за договір про відкриття кредитної лінії № 1433-9818 від 12.08.2024 у розмірі 69,96 грн. (29 500,00 грн. тіло кредиту + 4 130,00 грн. відсотки за користування кредитом = 33 630,00 грн. -33 560,04 грн. сума сплачена ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором).
Щодо посилань відповідача на вимоги п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Аналіз п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідачем на підтвердження наявності у нього пільг у відповідності до зазначеного Закону надано: посвідчення ветерана НОМЕР_2 від 15.03.2017р., довідку № 183 від 20.01.2025 р. видану Військовою частиною НОМЕР_3 , у якій зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації з 09.12.2024р., військовий квиток.
Суд враховує, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2023 у справі № 642/548/21, підлягають застосуванню з урахуванням фактичних обставин конкретної справи та належності доказів, поданих на підтвердження права відповідача на пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Враховуючи долучені докази, суд вважає, що відповідачем надано достатній обсяг документів для підтвердження статусу військовослужбовця ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за кредитним договором підлягають оцінці судом з урахуванням редакції пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинної саме на дату укладення договорів.
За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).»
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 69,96 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.
Згідно з положеннями ч. ч. 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також, від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
В матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
У зв`язку з вищевикладеним відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1,68 грн., а також з позивача на користь відповідача підлягають стягнення витрати за надану правничу допомогу у розмірі 7994,93 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 211, 223, 263,265 ЦПК України , суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість у розмірі 69,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір у розмірі 1,68 грн.
Стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати за надану правничу допомогу у розмірі 7994,93 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
16 листопада 2026 року
Судове рішення № 141507209, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 750/9084/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: