Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7374/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- №0008304-2405-0317-UA07060310000037369 від 21.01.2026 на загальну суму 130 855,20 грн.;
- №0008305-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 26 532,80 грн.;
- №0008310-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 2 368,80 грн.;
- №0008314-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 4 877,67 грн.;
- №0008309-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 10 802,40 грн.;
- №0008312-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 1 159,20 грн.;
- №0008313-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 778,40 грн.;
- №0008311-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 1 058,40 грн.;
- №0008308-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 7 879,20 грн.;
- №0008307-2405-0317 від 21.01.2026 на загальну суму 18 715,20 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за яке було нараховане спірними рішеннями податкові зобов`язання, відносяться до промислових та складських будівель та не здаються мною ані в оренду, ані в лізинг чи позичку, тому це майно "відповідає всім критеріям, встановленим пп. "є" п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, які не відносять його до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Також вказує на те, що при винесенні оспорюваних податкових повідомлень- рішень посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області при проведенні розрахунку розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки не враховано встановлених органом місцевого самоврядування пільг для такого виду оподаткування, а саме: рішенням Ратнівської селищної ради № 43/40 від 27.06.2024 року «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної, на території Ратнівської селищної територіальної громади».
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву від 29.06.2026 представник відповідача позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до норм пп. "є" п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначальним для отримання пільги є саме те, чи наявні серед видів діяльності платника ті види діяльності, які пов`язані власне із виробництвом продукції, а також чи належним чином використовується майно нерухоме майно (в межах цієї діяльності).
Позивачкою ж взагалі не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого б вбачався вид економічної діяльності, яким вона займається, оскільки така не зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
У зв`язку з цим в ОСОБА_1 були відсутні пільги.
Стосовно розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, то вказує на те, що рішенням Ратнівської С/Р № 43/40 від 27.06.2024 року встановлено ставку податку в розмірі 0,7 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування (рішення наявне у позивачки, для суду надаємо у кращій якості).
Відповідно до баз даних інформаційної системи «Податковий блок», які сформовані на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковуються такі об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 нежитлове приміщення загальною площею 87,1 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 13,9 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 20,7 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 18,9 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 42,3,1 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 192,9 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 140,7 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 334,2 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 473,8 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 2336,7 кв.м.
Податкові повідомлення-рішення формуються згідно з Додатком 1 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року за № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за № 124/28254.
В автоматичному режимі гр. ОСОБА_1 проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2025 рік на вищевказані об`єкти нежитлової нерухомості та винесено оскаржувані ППР від 21.01.2026 року.
Звертаєм увагу, що коефіцієнти визначаються автоматично та відповідно до даних, які відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вважає, що позивач не має підстав, передбачених підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, для звільнення від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Враховуючи вищезазначене, зазначає що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак підстав для задоволення позовних ОСОБА_1 не має.
Також, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просила здійснювати розгляд справи з викликом сторін.
Щодо здійснення розгляду справи з викликом сторін, суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягає вирішенню судом по суті.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
1) адміністративний корпус з швейними цехами площею 2336,7 кв.м;
2) гаражі площею 473,8 кв.м;
3) електропідстанція і електролінія площею 42,3 кв.м;
4) склад готової продукції площею 87,1 кв.м;
5) склад сировини і матеріалів з водонапірною башнею площею 192,9 кв.м;
6) бензоколонка площею 20,7 кв.м;
7) прохідна площею 13,9 кв.м;
8) туалет площею 18,9 кв.м;
9) склад матеріалів площею 140,7 кв.м;
10) столярний цех площею 334,2 кв.м;
Дані фактичні обставини підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Свідоцтвами про право власності та не заперечується позивачем.
21.01.2026 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення - рішення № 0008314-2405-0317 на суму 4877,60 грн.; № 0008313-2405-0317 від 21.01.2026 на суму 778,40 грн.; № 0008312-2405-0317 від 21.01.2026 на суму 1159,20 грн.; № 0008311-2405-0317 від 21.01.2026 на суму 1058,40 грн.; № 0008310-2405-0317 від 21.01.2026 року на суму 2368,80 грн.; № 0008309-2405-0317 від 21.01.2026 року на суму 10802,40 грн.; № 0008308-2405-0317 від 21.01.2026 року на суму 7879,20 грн.; № 0008307-2405-0317 від 21.01.2026 на суму 18715,20 грн.; № 0008306-2405-0317 від 21.01.2026 на суму 26532,80 грн.; № 0008305-2405-0317 від 21.01.2026 на суму 130855,20 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам , суд зазначає наступне.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 ПК України).
Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.
За змістом підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
У спірних правовідносинах предметом розгляду є правомірність винесення Головним управлінням ДПС у Волинській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.01.2026.
При цьому, суть цього публічно-правового спору зводиться до перевірки доводів позивача про те, що належне їй на праві власності майно відповідає ознакам вимоги пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, а отже позивач має право на податкову пільгу та звільняється від обов`язку щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №36660105 та відомостями свідоцтва про право власності.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України)
Згідно з частиною першою підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, відповідно до змісту підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, не підлягає нарахуванню на об`єкт нерухомості за одночасної наявності трьох обов`язкових умов:
1) таким об`єктом нерухомості мають бути будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;
2) такий об`єкт нерухомості має використовуватися за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;
3) такий об`єкт нерухомості не повинен здаватися їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Суд зазначає, що сама собою специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування. Обираючи за вихідне поняття «промисловість, у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом, а й за належністю саме до класу «Промислові та складські будівлі (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.
Так, відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі - Класифікатор), затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об`єкта нерухомості, згідно з Класифікатором, тому у разі необхідності платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може звернутися до уповноваженого органу для отримання довідки щодо належності об`єктів нерухомості до певного класу Класифікатора, ведення якого забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з НК 018-2023.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Промислові та складські будівлі» клас 1251 «Промислові будівлі».
До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2023 належать до класу 1251 «Промислові будівлі», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне», які класифікуються у секціях: B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», C «Переробна промисловість» (виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо), D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво» Класифікатора ДК 009:2010.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Таким чином, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F Класифікатора ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Як судом встановлено, позивачем ОСОБА_1 не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого б вбачався вид економічної діяльності, яким вона займається, оскільки така не зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
При цьому, позивач наголошує, що вона зі своїми синами веде особисте селянське господарство, то згідно вимог ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» такий вид діяльності є різновидом господарської діяльності без створення юридичної особи, а тому вона, як фізична особа, зайнята особистим селянським господарством, відноситься до суб`єктів господарської діяльності.
Виходячи з того, що пільга, визначена підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, прямо прив`язана до класифікації основної діяльності відповідно до секцій КВЕД, обґрунтовано вважати, що законодавець мав на увазі саме основний вид економічної діяльності, визначений відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності 009:2010 та зазначений у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що у контексті застосування пільги, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, термін «основна діяльність» слід розуміти як основний вид економічної діяльності, що:
- визначений платником податків відповідно до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (через подання заяви до ЄДР);
- відображений у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як основний КВЕД;
- та відноситься до секцій BF КВЕД ДК 009:2010.
Провівши аналіз матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності, основна діяльність якої повинна класифікуватись у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, відповідно, об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності позивача, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , не використовується нею за призначенням у господарській діяльності.
Отже, застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Вказана правова позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 10.07.2025 по справі № 120/11299/24, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом під час вирішення наведеного спору.
За таких встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0008304-2405-0317-UA07060310000037369 від 21.01.2026, №0008305-2405-0317 від 21.01.2026, №0008310-2405-0317 від 21.01.2026, №0008314-2405-0317 від 21.01.2026, №0008309-2405-0317 від 21.01.2026, №0008312-2405-0317 від 21.01.2026, №0008313-2405-0317 від 21.01.2026, №0008311-2405-0317 від 21.01.2026, №0008308-2405-0317 від 21.01.2026 та №0008307-2405-0317 від 21.01.2026 є правомірними та скасуванню не підлягають.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Стосовно незгоди позивача з розрахунком суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то суд зазначає наступне.
Згідно з п.п.266.2.1 та п.п.266.2.2 п. 266.2 ст.266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб відповідно до п.п.266.3.1 та п.п.266.3.2 п.263.3 ст.263 Кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, яка обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості.
Ставки податку відповідно до пп 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу для об`єктів житлової та / або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування території громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно рішення Ратнівської сільської ради № 43/40 від 27.06.2024 встановлено ставку податку в розмірі 0,7 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування (рішення наявне у позивачки, для суду надаємо у кращій якості).
Відповідно до баз даних інформаційної системи «Податковий блок», які сформовані на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються такі об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою - АДРЕСА_1 нежитлове приміщення загальною площею 87,1 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 13,9 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 20,7 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 18,9 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 42,3,1 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 192,9 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 140,7 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 334,2 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 473,8 кв.м., нежитлове приміщення загальною площею 2336,7 кв.м.
Податкові повідомлення-рішення формуються згідно з Додатком 1 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року за № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за № 124/28254.
В автоматичному режимі гр. ОСОБА_1 проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2025 рік на вищевказані об`єкти нежитлової нерухомості та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.01.2026.
Отже, суд звертає увагу, що коефіцієнти визначаються автоматично та відповідно до даних, які відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відтак, податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства проведено розрахунок суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, визначений оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Судове рішення № 141506629, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/7374/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: