Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6307/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення від 15 квітня 2026 року №032650000904 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ Про державну службу (далі Закон №889-VIII); зобов`язання здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону №889-VІІІ з дати звернення (08 квітня 2026 року), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування з 07 квітня 2006 року по 01 травня 2016 року та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Старовижівською селищною радою за №35 та №36 від 20 березня 2026 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (ГУ ПФУ у Волинській області) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV). Позивач 08 квітня 2026 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення його на пенсію відповідно до Закону №889-VIII. Проте рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області йому було відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку відсутністю правових підстав.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі Порядок №283) до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Закону України від 07 червня 2001 року №2493-III Про службу в органах місцевого самоврядування (далі Закон №2493-III). Крім цього вказав, що на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ позивач досяг необхідного віку та у нього наявний необхідний стаж (понад 40 років), тому він має право на призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.22-24). В обґрунтування цієї позиції вказав, що засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ в Донецькій області було визначене уповноваженим органом на розгляд заяви ОСОБА_1 від 08 квітня 2026 року. В результаті розгляду наданих позивачем документів встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №889-VІІІ через відсутність необхідного стажу державної служби. Зазначив, що робота в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби за періоди до набрання чинності Закону №2493-III, тобто до 04 липня 2001 року, оскільки керівні працівники і спеціалісти місцевих рад набули статус посадових осіб органів місцевого самоврядування. Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 07 квітня 2006 року обіймав посаду сільського голови Седлищенської сільської ради, склав присягу посадової особи органів місцевого самоврядування та мав відповідні ранги, а після завершення повноважень голови у зв`язку з об`єднанням громад виконує обов`язки старости. З огляду на це, підстави для зарахування зазначеного періоду його роботи в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби відсутні.
Відповідач вважає, що його рішення є законним та підстави для скасування такого рішення відсутні.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 10 жовтня 2019 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що не є спірним.
08 квітня 2026 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив перевести його на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням (а.с.36).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області з прийняттям рішення від 15 квітня 2026 року №032650000904 про відмову у перерахунку пенсії (а.с.8,32). Як слідує зі змісту рішення з 04 липня 2001 року набрав чинності Закон №2493-III згідно з яким керівні працівники і спеціалісти місцевих рад набули статус посадових осіб органів місцевого самоврядування. За результатом розгляду електронної пенсійної справи встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 заявник працював на посадах в органах місцевого самоврядування, час перебування на яких не зараховується до стажу державної служби.
Незгода позивача із відмовою у переведенні його із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VIII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ Про державну службу (далі Закон №3723-ХІІ).
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XI установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Правове регулювання пенсійного забезпечення державних службовців з 01 травня 2016 року з дати набрання чинності Законом №889-VIII зазнало змін. Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).
для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, з наведеного випливає, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №735/939/17, від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зауважує, що до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посадах до 01 травня 2016 року. Стаж, набутий після 01 травня 2016 року на посадах державної служби, зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру відповідно до Закону №1058-IV.
Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 01 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Така ж позиція з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №500/1404/23 (у якій спір стосувався щодо зарахування до стажу роботи на посадах, віднесених до державної служби, періоду роботи з 01 травня 2016 року до 11 січня 2023 року) та Верховний Суд вказав, що наведене правове регулювання зарахування стажу роботи, набутого на посадах державної служби або прирівняних до них посад, враховуючи збережену законодавцем можливість вибору особою на підставі якого закону їй має бути призначена пенсія (тобто збереження права особи на вибір найбільш сприятливого для неї варіанту поведінки), відповідає вимогам частини третьої статті 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, а також має легітимну мету, що спрямована на реформування системи соціального забезпечення в України, яке, серед іншого, включає в себе побудову нової системи соціального захисту, заснованої на принципах соціальної справедливості, доступності та максимального застосування для всіх осіб.
Із рішення відповідача від 15 квітня 2026 року №032650000904 слідує, що єдиною підставою для відмови позивачу у переході з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII є відсутність стажу державної служби, оскільки відповідач не врахував період роботи позивача в органах місцевого самоврядування після 04 липня 2001 року у зв`язку із прийняттям Закону №2493-III.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.14-15, 44-47) ОСОБА_1 працював на таких посадах (у межах спірного періоду):
07 квітня 2006 року обраний сільським головою Седлищенської сільської ради, прийнята присяга посадової особи органів місцевого самоврядування, присвоєно 9 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування;
02 липня 2008 року присвоєно 8 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування;
01 липня 2010 року присвоєно 7 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування;
18 листопада 2010 року обраний сільським головою Седлищенської сільської ради;
10 листопада 2015 року обраний сільським головою Седлищенської сільської ради;
11 січня 2019 року повноваження Седлищенського сільського голови завершилися, частина друга статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад;
Надаючи оцінку доводам сторін щодо підстав для зарахування/незарахування періодів роботи в органах місцевого самоврядування необхідно зазначити про таке.
04 липня 2001 року набрав чинності Закон України Про службу в органах місцевого самоврядування (Закон №2493-III).
Пунктом 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України Про державну службу поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад, не перелічених у цій статті, та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в цьому випадку слід керуватись Порядком №283 та додатком до нього (діяли до 01 травня 2016 року), за змістом пункту 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до приписів статей 2-3 Закону №2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету; посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно зі статтею 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад; п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
Отже, наведеними нормами передбачено зарахування до стажу державної служби періодів роботи на посадах голови виконавчого комітету сільської ради, сільського голови, старости.
Частина сьома статті 21 Закону №2493-III (до 01 жовтня 2017 року) передбачала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (далі - Закон №2148-VIII) частину сьому статті 21 Закону №2493-ІІІ викладено в новій редакції, згідно з якою пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (застосовується з 01 жовтня 2017 року).
У пункті 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII указано, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування. Пункт 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 (далі Порядок №229), містить аналогічну норму.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що посади в органах місцевого самоврядування не є посадами державної служби, але робота на цих посадах прирівнювалась до стажу державної служби.
В абзаці п`ятому пункту 3.4 мотивувальної частини Рішення від 20 січня 2026 року №1-р/2026 Конституційний Суд України зазначив, що пенсійне забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування із 01 травня 2016 року врегульовано Законом №1058-ІV як загальним законом (lex generalis), за винятком випадків, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, до яких може бути застосована стаття 37 Закону №3723-ХІІ як норма спеціального закону (lex specialis).
Таким чином, враховуючи наведені вище законодавчі приписи періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування з 07 квітня 2006 року до 01 травня 2016 року (до дня набрання чинності Законом №889-VIII) підлягають зарахуванню до спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону України Про державну службу.
Приймаючи рішення, ГУ ПФУ в Донецькій області необґрунтовано дійшло висновку, що станом на 01 травня 2016 року позивач не працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії державного службовця.
Станом на 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) позивач обіймав посаду державної служби і його стаж роботи на посадах, які відносяться до категорій посад державних службовців, становив понад 10 років (10 років 24 днів).
Для реалізації права ОСОБА_1 на одержання пенсії відповідно до Закону України Про державну службу крім наявності спеціального стажу понад 10 років державної служби станом на 01 травня 2016 року, виконуються й інші умови: щодо віку (станом на дату звернення позивач досяг 62 років) та страхового стажу (станом на 08 квітня 2026 року становить 40 років 1 місяць, 3 дні). У зв`язку із цим необґрунтованою є відмова відповідача у переведенні позивача на інший вид пенсії.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області не було фактичних та правових підстав для незарахування до стажу державної служби позивача періоду роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 07 квітня 2006 року по 01 травня 2016 року та відмови у зв`язку із цим у переведенні його на інший вид пенсії.
З огляду на вказане, оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15 квітня 2026 року №032650000904 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У розглядуваному випадку у ОСОБА_1 право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу із відповідною заявою 08 квітня 2026 року.
З приводу позовної вимоги про врахування ГУ ПФУ в Донецькій області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, то суд зазначає, що у цій справі спір виник щодо права позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у сукупності із пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, адже відповідач не визнав за позивачем цього права.
Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2023 року у справі №560/8328/22 зазначив, що вимоги позивача зобов`язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
ГУ ПФУ в Донецькій області у спірному рішенні надавало оцінку лише наявності у позивача відповідного стажу державної служби, а питання, які стосуються обчислення розміру пенсії на підставі відповідних довідок, вирішується вже після того, як установлено право на пенсію.
Тож виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суд вважає, що оскільки перевірку довідок, виданих Старовижівською селищною радою за №35 та №36 від 20 березня 2026 року для призначення пенсії відповідач не проводив (їх оцінка відповідності форми та змісту на момент звернення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб відсутня у спірному рішенні), то вимоги позову у цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15 квітня 2026 року №032650000904 та зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 08 квітня 2026 року (з дня звернення із заявою) на пенсію державного службовця за віком відповідно Закону України Про державну службу, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 07 квітня 2006 року до 01 травня 2016 року, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15 квітня 2026 року №032650000904.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 08 квітня 2026 року на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 07 квітня 2006 року по 01 травня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк
Судове рішення № 141506627, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/6307/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: