Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9072/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із зарахуванням до стажу за Списком №І періоду роботи за професією, додатково по одному року з 25.05.2026.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області.
З 03.12.2025 позивачу призначено дострокову пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
25.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо пенсійного забезпечення та застосування положень законодавства про додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік роботи на підземних роботах.
Листом від 17.06.2026 №15261-13536/В-02/8-0300/26 відповідач повідомив позивача про обчислення пенсії з урахуванням страхового стажу 36 років 04 місяці 17 днів, з яких 02 роки 04 місяці 20 днів становить пільговий стаж за Списком №1, а 13 років 09 місяців 13 днів пільговий стаж роботи з повним робочим днем під землею.
Також відповідач зазначив, що період роботи позивача респіраторником з 19.07.1999 по 08.12.2001 у Львівсько-Волинському ВГРЗ зараховано до пільгового стажу за Списком №1, однак цей період не враховано для застосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки підприємство, на думку відповідача, не належало до підприємств вугільної промисловості.
Крім того, відповідач зазначив, що у позивача відсутній необхідний пільговий шахтарський стаж тривалістю 15 років, у зв`язку з чим на нього не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач вважає таку позицію відповідача протиправною, оскільки законодавство передбачає додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік роботи на підземних роботах, а наявність 15 років стажу є умовою застосування іншої пенсійної гарантії спеціального мінімального розміру пенсії.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні повністю, посилаючись на правомірність дій відповідача та відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03 грудня 2025 року. 25 травня 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на яку листом від 17 червня 2026 року йому повідомлено про відсутність необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах тривалістю не менше 15 років.
Представник відповідача наголосив, що відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» право на встановлення передбачених цією нормою пенсійних гарантій мають чоловіки, які відпрацювали на підземних роботах не менше 15 років за Списком №1. При цьому для обчислення розміру пенсії за віком за кожний повний рік роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується один рік. Отже, обов`язковою умовою застосування зазначеної норми є наявність визначеної законом тривалості відповідного пільгового стажу.
Вказав, що при призначенні пенсії позивачу зараховано страховий стаж тривалістю 36 років 04 місяці 17 днів, з яких 02 роки 04 місяці 20 днів становить пільговий стаж за Списком №1, а 13 років 09 місяців 13 днів стаж роботи з повним робочим днем під землею. Розмір пенсії обчислено з урахуванням середньомісячного заробітку 38 492,91 грн та визначено у сумі 14 011,58 грн.
Також представник відповідача звернув увагу, що період роботи позивача респіраторником у Львівсько-Волинському воєнізованому гірничорятувальному загоні з 19 липня 1999 року по 08 грудня 2001 року зараховано до пільгового стажу за Списком №1. Водночас, на думку відповідача, зазначений період не може бути врахований для застосування положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки у відповідний період підприємство не належало до підприємств вугільної промисловості, а надана довідка не підтверджує здійснення ним протипожежного та рятувального обслуговування діючих підземних шахт.
Крім того, представник відповідача послався на положення статей 19 Конституції України, 24, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 квітня 2019 року у справі №392/17/17, від 13 листопада 2019 року у справі №345/763/17 та від 26 травня 2020 року у справі №205/8712/16-а.
За наведених обставин відповідач вважав, що позивач не набув необхідного пільгового стажу для застосування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні. Зазначив, що оскаржувані дії вчинені в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
У зв`язку з цим просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує дострокову пенсію за віком з 03.12.2025 відповідно до статті 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до інформації, наданої відповідачем у листі від 17.06.2026, при обчисленні пенсії позивачу враховано страховий стаж тривалістю 36 років 04 місяці 17 днів. Зокрема, відповідачем враховано: 02 роки 04 місяці 20 днів пільгового стажу за Списком №1; 13 років 09 місяців 13 днів пільгового стажу з повним робочим днем під землею; 02 місяці 09 днів навчання за фахом.
Відповідач у листі від 17.06.2026 №15261-13536/В-02/8-0300/26 також зазначив, що відповідно до довідки №4 від 11.01.2017 позивач працював респіраторником у період з 19.07.1999 по 08.12.2001 у Львівсько-Волинському ВГРЗ, і цей період зараховано до пільгового стажу за Списком №1.
Водночас відповідач відмовив у застосуванні положень Закону №345-VI, посилаючись на відсутність у позивача 15 років необхідного шахтарського стажу.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади та механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.
Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи, врахованого в одинарному розмірі, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, законодавцем встановлено спеціальний порядок обчислення страхового стажу для осіб, які працювали на підземних роботах та роботах за Списком №1.
Крім того, правовідносини сторін регулюються Законом України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до статті 1 цього Закону його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості за Списком №1.
Статтею 8 Закону №345-VI встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Цією ж статтею передбачено, що для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, законодавець передбачив дві різні за правовою природою пенсійні гарантії:
1. Встановлення спеціального мінімального розміру пенсії шахтарям за наявності необхідного пільгового стажу 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок;
2. Додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік роботи на підземних роботах.
Зміст наведених норм свідчить, що умова щодо наявності 15 років підземного стажу стосується саме права на встановлення спеціального мінімального розміру пенсії, а не загального механізму додаткового зарахування стажу.
Отже, відсутність у особи 15 років підземного стажу сама по собі не може бути підставою для відмови у застосуванні положень про додаткове зарахування страхового стажу за кожний повний рік відповідної роботи.
Щодо доводів відповідача, суд зазначає таке.
Як вбачається з листа від 17.06.2026, відповідач фактично пов`язав можливість застосування положень Закону №345-VI щодо додаткового зарахування страхового стажу з наявністю у позивача 15 років пільгового шахтарського стажу.
Проте такий висновок є помилковим, оскільки не враховує відмінності між умовами встановлення спеціального мінімального розміру пенсії та умовами додаткового зарахування страхового стажу.
Встановлення спеціального мінімального розміру пенсії шахтарям є окремою соціальною гарантією, для реалізації якої законодавець визначив необхідну тривалість підземного стажу.
Натомість додаткове зарахування стажу за кожний повний рік підземної роботи є окремим механізмом обчислення страхового стажу, який застосовується за наявності передбачених законом умов щодо характеру роботи та зайнятості особи.
Отже, відповідач не вправі ототожнювати зазначені правові інститути та відмовляти у застосуванні одного з них лише через відсутність умов для застосування іншого.
Суд звертає увагу, що сам відповідач у спірній відповіді підтвердив наявність у позивача 13 років 09 місяців 13 днів пільгового стажу з повним робочим днем під землею.
Таким чином, відповідачем визнано факт здійснення позивачем трудової діяльності на підземних роботах протягом зазначеного періоду.
За таких обставин пенсійний орган повинен був перевірити можливість застосування положень частини третьої статті 24 Закону №1058-IV та статті 8 Закону №345-VI до кожного підтвердженого періоду підземної роботи, а не обмежуватися посиланням на відсутність 15 років шахтарського стажу.
Щодо періоду роботи позивача респіраторником у Львівсько-Волинському ВГРЗ з 19.07.1999 по 08.12.2001 суд зазначає, що відповідачем цей період зараховано до пільгового стажу за Списком №1.
Разом із тим сам факт зарахування відповідного періоду до пільгового стажу за Списком №1 не означає автоматичного поширення на нього всіх положень Закону №345-VI.
Для застосування спеціальних положень цього Закону необхідно встановити відповідність підприємства та професії вимогам статті 1 Закону №345-VI.
Однак ця обставина не звільняє відповідача від обов`язку застосувати положення частини третьої статті 24 Закону №1058-IV до тих періодів роботи позивача, які відповідають передбаченим нею умовам.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому суд зауважує, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Натомість відповідач, розглядаючи звернення позивача, не надав належної оцінки правовій природі додаткового зарахування страхового стажу та фактично обмежився посиланням на відсутність 15 років пільгового шахтарського стажу.
Такі дії не відповідають критеріям правомірності рішень та дій суб`єкта владних повноважень, установленим частиною другою статті 2 КАС України.
Суд також враховує, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачає можливість підтвердження стажу іншими документами у випадках, визначених цим Порядком.
Отже, при визначенні періодів роботи, які підлягають додатковому зарахуванню, відповідач повинен враховувати документи пенсійної справи, уточнюючі довідки підприємств, відомості про характер роботи, зайнятість повний робочий день та результати атестації робочих місць.
З огляду на наведене суд доходить висновку, що відмова відповідача, мотивована виключно відсутністю у позивача 15 років пільгового шахтарського стажу, є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі статтею 245 КАС України суд, у разі задоволення позову, може прийняти рішення про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання його вчинити певні дії.
У цій справі належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням додаткового зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік роботи на підземних роботах за Списком №1, які відповідають вимогам законодавства.
Такий спосіб захисту забезпечить поновлення порушеного права позивача та не потребуватиме від суду самостійного визначення конкретного розміру пенсії, що належить до повноважень пенсійного органу.
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача провести відповідний перерахунок пенсії.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України у разі задоволення позову фізичної особи всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом від 07.07.2026 №2226449635.
Отже, зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 7277, 139, 241246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в частині додаткового зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік роботи на підземних роботах.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із додатковим зарахуванням до страхового стажу по одному року за кожний повний рік підтвердженого стажу роботи на підземних роботах за Списком №1, який відповідає вимогам зазначених законів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя Ф.А. Волдінер
Судове рішення № 141506619, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/9072/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: