Рішення № 14150580, 28.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2011 р.

Справа № 5/16-10-5592

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком”

до відповідача: Військової частини А1357

про стягнення 40194,17 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники по справі:

Від позивача: Кошкіна І.Ю. –довіреність №4565 від 21.07.2008 року

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 40194,17 грн.

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А1357 про стягнення 40194,17 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.12.2010 року порушено провадження по справі № 5/16-10-5592.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” особі заступника директора філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»та Військовою частиною А1357 11 лютого 2008 року був укладений договір №110-33 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею 20 м.кв., на підставі п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення (далі Майно), розташоване в ЛТЦ-26, смт. Сарата на першому поверсі одноповерхового будинку №1/49 по вул. Леніна, загальною площею 16 м.кв. –спеціалізованого технологічного приміщення для розміщення обладнання зв’язку.

Відповідно до п.3.1 договору оренди №110-33 від 11.02.2008 року, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На підставі п.3.2 вищезазначеного договору, орендна плата за перший місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 93,45 грн. з ПДВ за 1 м.кв. спеціалізованих технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 16 м.кв. всієї орендованої площі становить 1495,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3.2.1 договору №110-33 від 11.02.2008 року, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадів дефляції.

Між сторонами за договором був складений та підписаний додаток №3 до договору №110-33 від 11.02.2008 року, а саме: розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі філії «Дирекції первинної мережі ВАТ «Укрателеком», в якому сторони домовились про розмір орендної плати за перший місяць та розмір відшкодування витрат орендодавця.

Відповідно до п.6.1.3 договору оренди нерухомого майна, орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до п.12.1 договору, договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 09.02.2009 року. Сторони зобов’язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензія №668/02 від 11.06.2010 року, в якої позивач просить відповідача погасити суму основної заборгованості.

Як зазначає позивач, відповідь на претензію відповідач не надав та заборгованість не сплатив.

З укладеного між сторонами по справі договору видно (пунктам 8.2, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим), що між учасниками узгоджено питання щодо стягнення пені та у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за договором.

Позивач надав до суду розрахунок заборгованості орендаря перед орендодавцем за послуги оренди, надані в період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року. Відповідно до наданого розрахунку позивачем було нарахована пеня у розмірі 2233,28 грн., 3% річних у розмірі 373,83 грн. та індекс інфляції у розмірі 528,55 грн. Нарахування пені та 3% річних, згідно до наданого розрахунку не відповідає вимогам чинного законодавства. Перевіривши розрахунок пені та 3% річних наданий позивачем, суд встановив, що розмір пені складає 1422,51 грн. та розмір 3% річних –279,45 грн., відповідно до п.6 ст.232 ГК України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основної заборгованості у розмірі 37058,51 грн., пеня у розмірі 1422,51 грн., 3% річних у сумі 279,45 грн. та індекс інфляції у сумі 528,55 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Приписи ст.509 Цивільного кодексу України встановлюють, що, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А1357 (67400, м.Роздільна, р/р35217017000719 в ГУ ДКУ в Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08456231) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком” (65066, м.Одеса, с.Шевченко, 37 лінія, б.46, р/р 260049744 в Одеської дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351, ЄДРПОУ 16479714) основний борг у сумі 37058 (тридцять сім тисяч п’ятдесят вісім) грн. 51 коп., пеню у сумі 1422 (одна тисяча чотириста двадцять два) грн. 51 коп., 3% річних у сумі 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 45 коп., індекс інфляції у сумі 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 392 (триста дев’яносто два) грн. 89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3. В решті позову відмовити

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 04.03.2011 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Погребна К.Ф.