Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 515/1335/26
Провадження № 2/515/2053/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в особі представника Дармограй Анастасії Тимофіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
21 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціною позову 129 300,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 грудня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір по надання кредиту № 572194-КС-001, який підписано одноразовим ідентифікатором UA-1313, надісланим на номер телефону: НОМЕР_1 , за умовами якого відповідач отримав строковий кредит у розмірі 41 000,00 грн шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_2 , на умовах сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, визначених Договором.
Відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором, чим допустила заборгованість, яка станом на 09 липня 2026 року становить 129 300,80 грн, з яких: 40 180,00 грн - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту; 62 680,80 грн - сума простроченої заборгованості по процентах; 20 500,00 грн - сума заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України; 5 940,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за вищевказаним договором позики в сумі 129 300,80 грн та судові витрати у сумі 2 662,40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Відповідно до ухвали судді від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачці роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву; витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д) докази:
письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 );
письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 18.12.2025 року (дата видачі кредиту) по 04.06.2026 року (дата закінчення терміну кредитування).
20 серпня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація (вх.№ 6219 від 20.08.2026).
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідачка належним чином повідомлялась про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження за зареєстрованою адресою місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення було повернуто до суду із зазначенням «вручено особисто».
Відповідачка клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 18 грудня 2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 572194-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) - (а.с. 29-39-зворот).
18 грудня 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 572194-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою та зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено позичальнику через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1313 на номер телефону, що зазначено останнім у своїй анкеті в особистому кабінеті: НОМЕР_1 (а.с. 40-51), котрий відповідачкою було введено/відправлено.
18 грудня 2025 року ОСОБА_1 ознайомилась з інформацією про умови кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6050, на номер телефону: НОМЕР_1 (а.с. 15-18).
18 жовтня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 572194-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний одноразовим ідентифікатором UA-1313 у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію», за умовами якого кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів (а.с. 19-28).
За умовами Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 41 000,00 грн строком до 04 червня 2026 року (п.п. 2.7.-2.8. Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору стандартна процентна ставка за кредитом: 1 % в день (фіксована).
Згідно з п. 2.5. Договору, комісія за видачу кредиту становить 8 200,00 грн.
Відповідно до п.п. 2.9., 2.11. Договору орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 101 337,90 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6924,81 процентів.
Денна процентна ставка: 0,87 проценти (п. 2.12. Договору).
Сторонами у п.4.2.2. Договору погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальницею платежів.
Згідно з п. 7.5. Договору у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу у кредит додаткових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору) передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості у силу положень ст. 625 ЦК України.
До вказаного Договору додані Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (а.с. 53-65).
З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається порядок дій здійснений сторонами кредитного договору щодо його укладення (а.с. 50, 51-зворот).
18 грудня 2025 року позивач видав відповідачці кредит у розмірі 41 000,00 грн, шляхом перерахування на зазначений відповідачем банківський рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується інформаційною довідкою технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід» про проведення успішної транзакції по перерахуванню коштів (а.с.52).
З інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» 20 серпня 2026 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-260805/48933-БТ, на ім`я ОСОБА_1 у Банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 18 грудня 2025 року зараховано кошти у сумі 41 000,00 грн, на підтвердження чого Банком надано Виписку по рахунку за період з 18 грудня 2025 року по 04 червня 2026 року. Також з вказаної Виписки вбачається, що відповідачка користувалась кредитними коштами.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти на умовах передбачених договором, натомість відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконала.
Заборгованість за договором кредиту ОСОБА_1 не сплачена та складає станом 09 липня 2026 року 129 300,80 грн, з яких: 40 180,00 грн - по тілу кредиту; 62 680,80 грн - по процентах; 5 940,00 грн - за комісією; 20 500,00 грн - по відсоткам за ст. 625 ЦК України (а.с.12-13-зворот). Також, як встановлено судом з розрахунку заборгованості, відповідачка оплату на погашення кредиту проводила частково на загальну суму 8 410,00 грн, з яких: 820,00 грн - за кредитом; 5 330 грн - за відсотками; 2 260,00 грн - за комісією.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, видав відповідачці кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, натомість відповідачка допустила порушення зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті процентів у встановлений у договорі строк.
Вказані обставини відповідачка не спростувала, доказів виконання зобов`язання за кредитним договором не надала.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідачки перед позивачем, її погашення відповідачкою, суд встановлює такий розмір заборгованості, виходячи з розрахунку позивача, з урахуванням часткового внесення коштів відповідачкою на погашення кредитної заборгованості та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідачки перед позивачем.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 7.5. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості у силу положень ст.625 ЦК України.
При цьому, відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховані в межах строку дії Договору, тобто одночасно з відсотками з користування кредитом. При цьому, вказані проценти за неправомірне користування кредитом/її частиною позикодавцем визначені саме як міра відповідальності позичальника за Договором.
У постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої ч.2 ст.625 ЦК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Крім того, відповідно до положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.
Таким чином, нарахована сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у сумі 20500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень підлягають списанню кредитодавцем.
Щодо нарахованої позивачем комісії.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Керуючись положеннями ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), в якій суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником).
У пункті 31.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки і суми належних платежів
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд звертає увагу, що пунктом 2.5 спірного кредитного договору встановлено сплату комісії, пов`язаної з наданням Кредиту у сумі 8 200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачіКредиту.
Однак, кредитором в Договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачу встановлена комісія.
Оскільки позивач встановив плату за вказані вище послуги, але не надав їх переліку і погодження зі споживачем при укладенні Договору, суд вважає, що положення щодо обов`язку відповідача сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 8 200,00 грн. є нікчемними відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання кредиту № 572194-КС-001 від 18 грудня 2025 року у сумі 102 860,80 грн, з яких: 40 180,00 грн - по тілу кредиту; 62 680,80 грн - по процентах.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, заборгованість за Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 572194-КС-001 від 18 грудня 2025 року станом на 09 липня 2026 року у сумі 102 860,80 грн (сто дві тисячі вісімсот шістдесят грн 80к.), з яких: 40 180,00 грн - по тілу кредиту; 62 680,80 грн - по процентах, а також 2 117,98 грн (дві тисячі сто сімнадцять грн 98 к.) судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховуються з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13 листопада 2026 року.
Суддя В.О. Луцюк
Судове рішення № 141505480, Татарбунарський районний суд Одеської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 515/1335/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: