Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/3643/26
2/214/4044/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 листопада 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ковтун Н.Г.,
за участю секретаря Фартушної Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Маслової Валентини Леонідівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Маслова В.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 06.04.2026 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 26 серпня 1998 року на товарній біржі «Нове століття» між ОСОБА_2 , який діяв від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 , 1989 р.н., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як продавцями, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , як покупцем, з іншої сторони.
Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 26 серпня 1998 року між ОСОБА_2 , який діяв від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 , 1989 р.н., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як продавцями, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , як покупцем, з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу, на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», був зареєстрований на товарній біржі «Нове століття» 26 серпня 1998 року за № 1-459. 07 вересня 1998 року зазначена квартира була зареєстрована за ОСОБА_1 в КП «Криворізьке БТІ» на праві приватної власності та записано у реєстрову книгу під №35П, сторінка №349, запис №349. Після укладення договору купівлі-продажу, позивач ОСОБА_1 вселився та 29 вересня 1998 року зареєстрував своє місце проживання у квартирі АДРЕСА_2 , де зареєстрований і до даного часу. На сьогоднішній день квартира АДРЕСА_2 , перебуває у власності та користуванні позивача понад 25 років, який регулярно сплачує житлово-комунальні послуги.
У зв`язку з тим, що спірний договір від 26.08.1998 не було нотаріально посвідчено у відповідності до вимог ст.ст. 47, 227 ЦК Української РСР (в редакції чинній на момент укладення спірного правочину), позивач позбавлений можливості розпорядитися своєю власністю, а тому вимушений звернутися до суду.
Ухвалою суду від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16 липня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник правом на участь у судовому засіданні не скористалися, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися, викликались шляхом подачі оголошення, відзив на позовну заяву не подавали.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідачів, не подання відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 26 серпня 1998 року між ОСОБА_2 , який діяв від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 , 1989 р.н., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як продавцями, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , як покупцем, з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу, на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», був зареєстрований на товарній біржі «Нове століття» 26 серпня 1998 року за № 1-459.
07 вересня 1998 року квартира АДРЕСА_2 була зареєстрована за ОСОБА_1 в КП «Криворізьке БТІ» на праві приватної власності та записано у реєстрову книгу під №35П, сторінка №349, запис №349.
Вказаний договір нотаріально не посвідчений.
Після укладення договору купівлі-продажу, позивач ОСОБА_1 вселився та 29 вересня 1998 року зареєстрував своє місце проживання у квартирі АДРЕСА_2 , де зареєстрований і до даного часу.
На сьогоднішній день квартира АДРЕСА_2 , перебуває у власності та користуванні позивача понад 25 років, який регулярно сплачує житлово-комунальні послуги.
У зв`язку з тим, що спірний договір від 26.08.1998 не було нотаріально посвідчено у відповідності до вимог ст.ст. 47, 227 ЦК Української РСР (в редакції чинній на момент укладення спірного правочину), позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності в Державному реєстрі нерухомого майна, а також розпорядитися своєю власністю.
Встановленим судом обставинам відповідають правовідносини з порядку належного оформлення та форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, передбачені ст. 227 ЦК УРСР 1963 року, норми якого діяли на момент укладення угоди, дійсність якої як правовстановлюючого документу позивач має намір підтвердити у судовому порядку, що визначає для неї можливість реалізації прав на це майно.
Відповідно до ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до с. 224 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. При цьому, ч. 2 ст.15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на час укладення договору) передбачено, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, зокрема, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Аналіз вказаних норм в їх сукупності приводить суд до переконання про існування колізії в матеріальних нормах, що визначали вимоги до форми угоди щодо відчуження нерухомого майна.
Судовим розглядом встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу від 26 серпня 1998 року сторони керувалися ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року, відповідно до якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Саме тому вважали, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено згідно вимог чинного на той час законодавства. Відповідне посилання на ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року (в редакції, чинній на момент укладення договору) міститься безпосередньо у змісті договору в частині зазначення відомостей про його реєстрацію на товарній біржі.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Не дивлячись на відсутність нотаріального посвідчення договору, на його підставі право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстроване за ОСОБА_1 КП «Криворізьке БТІ» 07 вересня 1998 року у реєстровій книзі під №35П, сторінка №349, запис №349.
З огляду на вищевикладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально посвідчено з посиланням на ст.15 Закону України «Про товарну біржу», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95 133, 141, 258-259, 263-265, 273-274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Маслової Валентини Леонідівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним- задовольнити.
Визнати дійсним договір міни нерухомого майна, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 26 серпня 1998 року на товарній біржі «Нове століття» між ОСОБА_2 , який діяв від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 , 1989 р.н., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як продавцями, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , як покупцем, з іншої сторони, зареєстрований на товарній біржі «Нове століття» за реєстровим №1-459.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його складання.
Відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_3 , 1989 р.н., адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_4 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_3 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: с. Єлізарове, Солонянський район, Дніпропетровська область.
Суддя Н.Г. Ковтун
Судове рішення № 141504297, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 214/3643/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: