Рішення № 141503416, 10.11.2026, Господарський суд Черкаської області

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
925/905/26
Номер документу
141503416
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Черкаси Справа № 925/905/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача (в режимі відеоконференції) - адвоката Бардаша О.В., відповідача Орлової Т.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу №925/905/26 за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Акціонерного товариства Черкасиобленерго про стягнення 6274254 грн 66 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго, через систему Електронний суд, звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства Черкасиобленерго (далі відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041-ПД від 01.01.2024, 1837890 грн 89 коп. 3%річних, 4436363 грн 77 коп. інфляційних втрат, що разом становить 6274254 грн 66 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем грошового зобов`язання перед Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041-ПД від 01.01.2024 щодо оплати наданих послуг у період січня-лютого,червня 2024 року, березня-квітня 2025 року, що також підтверджено рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2026 по справі №925/641/25, що набрало законної сили.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 30.06.2026, 02.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №925/905/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 30.07.2026, забезпечено участь в підготовчому засіданні для представника позивача адвоката Бардаша О.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням.

Відповідач в особі представника подав, через систему Електронний суд:

23.07.2026 клопотання (вх. №12459/26, а.с. 80-81), в якому просив зменшити розмір заявлених до стягнення у справі 3% річних та інфляційних втрат на 50%;

29.07.2026 клопотання (вх.№ 12804/26 а.с.90), в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з відсутністю можливості забезпечити його участь в судовому засіданні.

Представник позивача подав, через систему Електронний суд, 27.07.2026 заперечення (вх. №12668/26, а.с.85-86), в якому просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 50%, задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання за вх.№ 12804/26, підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2026, забезпечено судове засідання для представника позивача адвоката Бардаша О.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 17.09.2026, враховуючи оголошення сигналу повітряної тривоги в Черкаській області, судом оголошено в судовому засіданні з розгляду справи по суті перерву до 10.11.2026 із забезпеченням участі в судовому засіданні для представника позивача адвоката Бардаша О.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

В судовому засіданні 10.11.2026 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у позові, просив задовольнити їх у заявленому розмірі повністю, представник відповідача просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення у справі 3% річних та інфляційних втрат на 50%.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України у судовому засіданні 10.11.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (далі - НЕК Укренерго, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство.

НЕК «Укренерго» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків ДП «НЕК «Укренерго» згідно зі ст. 108 ЦК України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство (постанова КМУ від 29.08.2012 № 802) та п. 3.2 Статуту. Товариство виконує функції оператора системи передачі, забезпечуючи її експлуатацію, диспетчеризацію, обслуговування, розвиток (включно з міждержавними лініями електропередачі) та довгострокову спроможність задовольняти попит на передачу електроенергії.

Згідно з п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 29.09.2023 №1763 внесено зміни до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 (далі КСП), зокрема до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі договір на передачу) та типової форми договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі договір на диспетчеризацію), які є додатками 5 та 6 до КСП.

Пунктом 3 постанови визначено термін приведення діючих договорів на диспетчеризацію та/або договорів на передачу у відповідність до вимог, встановлених постановою за спрощеною процедурою приєднання на умовах діючих договорів (індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до цих договорів, реквізитів тощо) (далі спрощена процедура) до 01 січня 2024 року.

Порядок укладення договору на диспетчеризацію та/або договору на передачу з 01 січня 2024 року знаходиться на сайті НЕК Укренерго за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rmku/reyestratsiya-uchasnykiv- rynku/dogovory/.

06.06.2025 позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до АТ «Черкасиобленерго» про стягнення за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління № 0530-03041-ПД від 01.01.2024 основного боргу в сумі 62 108 554 грн 92 коп. та 175 592 грн 83 коп. 3 % річних.

Судом встановлено, що 01.01.2024 між позивачем Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго, як оператором системи передачі (ОСП), та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиобленерго, як користувачем, укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління шляхом підписання відповідачем 10.11.2023 заяви-приєднання до договору надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041-ПД. Наказом №742 від 22.12.2023 затверджено умови Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, який розміщено на сайті позивача.

Отже, сторонами укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0101-03015-ПД від 01.01.2024, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до нього, її акцептування позивачем, який сторонами виконувався.

Пунктами 3.5 3.7 Договору встановлено подекадну оплату планової вартості Послуги (на підставі даних АКО): за І декаду до 18 числа поточного місяця, за ІІ декаду до 28 числа поточного місяця, за ІІІ декаду до 8 числа наступного місяця. Остаточну вартість фактично наданої Послуги ОСП визначає до 10 числа наступного місяця та до 12 числа надсилає акти надання Послуги (у паперовій формі або через Сервіс електронного документообігу). Остаточний розрахунок за фактичний обсяг Послуги Користувач здійснює до 15 числа наступного місяця включно. У разі коригування даних комерційного обліку АКО доплата здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем отримання відповідного акта.

Згідно п. 3.9 Договору, за наявності боргу платежі передусім зараховуються в рахунок найдавнішої заборгованості, а після її погашення (за письмовою згодою Користувача) на оплату пені та штрафів. Переплату ОСП повертає протягом 5 робочих днів за заявою Користувача або зараховує в рахунок майбутніх платежів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.01.2026, яке набрало законної сили 24.02.2026, у справі № 925/641/25 позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено повністю, стягнено з Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» 62108554 грн. 92 коп. боргу, 175592 грн. 83 коп. 3% річних, 747409 грн. 77 коп. судового збору.

Судом встановлено, що основна заборгованість відповідача становить 62108554 грн. 92 грн. та складається з наступних періодів та сум: 262361грн. 95 коп. (січень2024 року)+576720 грн. 45коп. (лютий 2024 року)+ 3323 грн. 70 коп. (червень 2024 року)+ 32266008 грн. 86 коп (березень 2025 року)+ 29000139 грн. 96 коп. (квітень 2025 року), а також 175592 грн. 83 коп. 3% річних нараховані позивачем станом на 16.05.2025.

Позивач вказав, що рішення суду у справі № 925/641/25 від 22.01.2026 щодо сплати заборгованості відповідачем виконано у 2026 році наступним чином.

Із платіжних інструкцій: № 650 від 31.03.2026 на суму 33983020 грн 57 коп; №875 від 29.04.2026 на суму 32268611 грн 27 коп; № 1156 від 28.05.2026 на суму 29000626 грн 10 коп (а.с.61-62) вбачається оплата відповідачем послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління за укладеним сторонами договором №0530-03041-ПД від 01.01.2024 за січень-лютий,червень 2024 року, березень-квітень2025 року, які позивачем зараховані:

на оплату боргу за січень 2024 року (262361грн. 95 коп.) сплаченого платіжною інструкцією №650 від 31.03.2026;

на оплату боргу за лютий 2024 року (576720 грн. 45коп.) у сумі 576720 грн. 45коп сплаченого платіжною інструкцією №650 від 31.03.2026;

на оплату боргу за червень 2024 року (3323 грн. 70 коп.) у сумі 3323 грн. 70 коп сплаченого платіжною інструкцією №650 від 31.03.2026;

на оплату боргу за березень 2025 року (32266008 грн. 86 коп.) у сумі 123475 грн 75 коп сплаченого платіжною інструкцією №650 від 31.03.2026, у сумі 32142533грн 11 коп платіжною інструкцією №875 від 29.04.2026;

на оплату боргу за квітень 2025 року (29000139 грн. 96 коп.) у сумі 126078 грн 16 коп сплаченого платіжною інструкцією №875 від 29.04.2026, у сумі 28874061грн 80 коп платіжною № 1156 від 28.05.2026.

Враховуючи обґрунтованість нарахування позивачем 3% річних по 16.05.2025 в межах справи № 925/641/25, поетапну сплату відповідачем боргу встановленого рішеннями судів позивач нарахував відповідачу до стягнення за наступний період прострочення сплати заборгованості, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 1 837 890 грн 89 коп. 3% річних, 4 436 363 грн 77 коп. інфляційних втрат за період фактичної сплати боргу за кожним актом надання послуг.

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних заявлених у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 101-03015-ПД від 01.01.2024, що підтверджено судовим рішенням у справі № 925/641/25, яке набрало законної сили.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання перед ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0101-03015-ПД від 01.01.2024 у період січня-лютого,червня 2024 року, березня-квітня 2025 року у розмірі 62108554 грн. 92 коп., а також нарахованих по 16.05.2025 - 175592 грн. 83 коп. 3% річних, що також підтверджено судовим рішенням у справі №925/641/25.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України, а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи обґрунтованість нарахування позивачем 3% річних по 16.05.2025 в межах судового провадження у справі № 925/641/25, поетапну сплату відповідачем боргу встановленого рішенням суду позивач нарахував відповідачу до стягнення за наступний період прострочення сплати заборгованості, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 1 837 890 грн 89 коп. 3% річних, 4 436 363 грн 77 коп. інфляційних втрат за період фактичної сплати боргу, а саме:

на суму боргу 262 361 грн 95 коп. за період з 17.05.2025 по 30.03.2026 6857 грн 35 коп. 3% річних; за червень 2025-березень 2026 року 15026 грн 13 коп інфляційних втрат;

на суму боргу 576 720 грн 45 коп. за період з 17.05.2025 по 30.03.2026 15073 грн 73 коп. 3% річних; за червень 2025 березень 2026 року 33030 грн 23 коп. інфляційних втрат;

на суму боргу 3 323 грн 70 коп. за період з 17.05.2025 по 30.03.2026 86 грн 87 коп. 3% річних; за червень 2025 березень 2026 року 190 грн 36 коп. інфляційних втрат;

на суму боргу 32266008 грн. 86 коп за період з 17.05.2025 по 30.03.2026 843336 грн 23 коп. 3% річних; за червень 2025 квітень 2026 року 1847955 грн 64 коп. інфляційних втрат; на суму боргу 32142533 грн. 11 коп за період з 31.03.2026 по 28.04.2026 76613 грн 71коп. 3% річних; за квітень 2026 року 449995 грн 46 коп. інфляційних втрат;

на суму боргу 29 000 139 грн 96 коп. за період з 17.05.2025 по 28.04.2026 827099 грн 88 коп. 3% річних; за червень 2025 квітень 2026 року 2090165 грн 95 коп. інфляційних втрат; на суму боргу 28874061 грн. 80 коп за період з 29.04.2026 по 27.05.2026 68823 грн 11 коп. 3% річних.

Суд встановивши, що рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто грошову суму і таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, а отже, є грошовим зобов`язанням, приходить до висновку щодо наявності між сторонами грошового зобов`язання, яке відповідач належним чином не виконував, що є підставою для стягнення на користь позивача інфляційних втрат, 3 % річних нарахованих за наступний період від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов`язання.

Вимоги позивача про стягнення спірних сум 3% річних, інфляційних втрат відповідає ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно з урахуванням наступного періоду прострочення та фактичних оплат, узгодження сторонами актів коригування до актів надання послуг спірного періоду, судом перевірено із застосуванням калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в ІПС LIGA 360. Відтак вимоги позивача суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у обрахованих позивачем розмірах.

Щодо клопотання позивача про зменшення розміру 3% річних, інфляційних втрат на 50% суд зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та проценти річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 виснувала, що три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати. Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому суд не може зменшити розмір також інфляційних втрат.

З урахуванням правових висновків Верховного Суду, клопотання відповідача за вх. 12459/26 суд залишає без задоволення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим доказаним і задовольняє його повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 75291 грн 06 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства Черкасиобленерго, ідентифікаційний код юридичної особи 22800735, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285 на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227, місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 1837890 грн 89 коп. 3% річних, 4436363 грн 77 коп. інфляційних втрат, 75291 грн 06 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.11.2026.

Суддя В.М. Грачов

Часті запитання

Який тип судового документу № 141503416 ?

Документ № 141503416 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141503416 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141503416 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141503416 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141503416, Господарський суд Черкаської області

Судове рішення № 141503416, Господарський суд Черкаської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141503416 відноситься до справи № 925/905/26

Це рішення відноситься до справи № 925/905/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141503414
Наступний документ : 141503418