Рішення № 141503362, 16.11.2026, Господарський суд Черкаської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
925/1037/26
Номер документу
141503362
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1037/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Гвоздик А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Черкаської міської ради,

до відповідача - Приватного підприємства "Дніпробуд-Центр",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

про розірвання договору оренди,

за участю представників сторін:

від позивача - Слинько М.Г., в порядку самопредставництва,

від відповідача - Бердник В.В., адвокат,

від третьої особи - ОСОБА_1 (особисто), Дмитренко Р.М., адвокат.

24.07.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Черкаської міської ради до Приватного підприємства "Дніпробуд-Центр" (далі - ПП "Дніпробуд-Центр") з вимогою розірвати Договір оренди землі від 28.12.2007 укладений між Черкаською міською радою та ПП "Дніпробуд-Центр" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:007:0020, площею 12 176 кв.м, який 09.01.2008 був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 09.01.2008 №040877500005.

Ухвалою від 27.07.2026 суд відкрив провадження у справі №925/1037/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 03.09.2026 о 14:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

11.08.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву.

25.08.2026 представник ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - адвокат Дмитренко Р.М. подав заяву про допуск для участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача з вимогою допустити ОСОБА_1 до участі у справі № 925/1037/26 за позовом Черкаської міської ради до ПП "Дніпробуд-Центр" про розірвання договору оренди, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 27.08.2026 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , встановив третій особі строк для подання суду пояснень щодо позову та відзиву.

27.08.2026 позивач подав відповідь на відзив.

03.09.2026 відповідач подав клопотання про виключення з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та заперечення щодо прийняття судом відповіді на відзив, поданої позивачем із пропуском встановленого процесуального строку.

Ухвалами занесеними до протоколу судового засідання від 03.09.2026 суд: відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виключення з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишив без розгляду подану позивачем відповідь на відзив; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання до 21.09.2026 об 11:00.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 21.09.2026 суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.10.2026 о 12:00.

15.10.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Присутня ОСОБА_1 та її представник заявлені позивачем позовні вимоги підтримали. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 15.10.2026 суд на підставі ч. 6 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 05.11.2026 о 14:00.

05.11.2026 суд продовжив розгляд справи по суті, дослідив докази та заслухав виступи учасників справи у судових дебатах, при цьому представник відповідача - адвокат Бердник В.В. крім усного виступу також подав письмово викладену промову у судових дебатах.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 05.11.2026 суд, на підставі ст. 219 ГПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення - 16.11.2026 о 15:30.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після укладення Договору оренди землі від 28.12.2007 відбулися істотні зміни містобудівних обставин, з якими сторони пов`язували використання спірної земельної ділянки. Зокрема, після внесення змін до Генерального плану міста Черкаси земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:007:0020 віднесено до території парків та скверів, що передбачає інше функціональне використання території порівняно з тим, для якого земельну ділянку було передано в оренду у 2007 році. Таким чином, виникла необхідність використання земельної ділянки для інших цілей відповідно до чинної містобудівної документації та Генерального плану розвитку міста. Зазначена обставина прямо відповідає підставі, передбаченій пп. "г" п. 28 Договору оренди, відповідно до якого орендодавець має право вимагати розірвання договору у разі виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з Генеральним планом розвитку міста.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірваний за рішенням суду, зокрема в інших випадках, встановлених договором або законом. Отже, вимога Черкаської міської ради про розірвання Договору оренди, за твердженням останньої, ґрунтується на прямо погодженій сторонами договірній підставі та є реалізацією права, передбаченого самим договором.

Чинна містобудівна документація визначає актуальне функціональне призначення спірної території як території парків та скверів. Подальше збереження орендних правовідносин для реалізації первісної мети договору (розміщення та експлуатації таунхаусів) не відповідає актуальним планувальним рішенням щодо розвитку міста та створює правову й містобудівну невідповідність між умовами договору оренди та чинним режимом використання території.

Крім того, упродовж тривалого часу сформувався істотний суспільний інтерес територіальної громади у збереженні спірної земельної ділянки як зеленої території та недопущенні її забудови. Такий інтерес узгоджується з чинним функціональним призначенням території, визначеним містобудівною документацією, та підлягає врахуванню Черкаською міською радою як представницьким органом територіальної громади та власником земельної ділянки комунальної власності.

Черкаська міська рада, звертаючись до суду, діє не у власному приватному інтересі, а в межах повноважень щодо управління землями комунальної власності та захисту інтересів територіальної громади. Розірвання Договору оренди спрямоване на приведення використання земельної ділянки у відповідність до чинної містобудівної документації, забезпечення раціонального використання та охорони земель, а також реалізацію актуальних суспільних потреб територіальної громади.

Отже, на переконання позивача, сукупність установлених обставин, а саме зміна містобудівного функціонального призначення земельної ділянки, виникнення необхідності її використання для інших цілей згідно з Генеральним планом міста, наявність прямо передбаченої договором підстави для його розірвання та сформований суспільний інтерес у збереженні території як "зеленої" свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання Договору оренди землі від 28.12.2007 у судовому порядку, а у зв`язку з розірванням Договору оренди відповідач зобов`язаний повернути орендовану земельну ділянку орендодавцю у порядку та на умовах, визначених законом і договором.

У відзиві на позовну заяву, не погоджуючись з вимогами позивача, відповідач зазначає таке.

Ключовою умовою договору, на яку посилається позивач, як на підставу для розірвання Договору оренди, є не сама зміна Генерального плану, а виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей. Це різні юридичні факти. Позивач, на переконання відповідача, фактично підміняє одну умову іншою вважаючи, що оскільки змінився Генеральний план - договір підлягає розірванню. Однак договір містить іншу конструкцію: "виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з Генеральним планом". Позовна заява ґрунтується виключно на факті внесення змін до Генерального плану, тоді як жодного доказу виникнення саме необхідності відведення ділянки позов не містить. Такий підхід суперечить земельному законодавству. Генеральний план не припиняє речових прав, не припиняє договорів, не припиняє права користування землею - він лише визначає перспективний напрямок розвитку території. Якби законодавець хотів передбачити автоматичне припинення оренди після зміни Генерального плану, така підстава була б прямо передбачена ст. 141, 143 Земельного кодексу України або статтями 31 - 32 Закону України "Про оренду землі". Однак такої норми не існує. Фактично наявне лише посилання на Генеральний план, чого недостатньо для застосування пункту Договору, на який посилається позивач.

Крім того, на думку відповідача, позивач ототожнює функціональне призначення території з цільовим призначенням земельної ділянки.

Відповідач наполягає на необхідності дотримання принципу обов`язковості договору та захист набутих прав. Після передачі земельної ділянки орендар набув майнове право, здійснив підготовку до забудови, отримав містобудівні умови, багато років здійснював реалізацію інвестиційного проєкту. Зміна містобудівної політики органу місцевого самоврядування не може сама по собі нівелювати вже набуті цивільні права. Інший підхід суперечив би принципу правової визначеності та практиці Європейського суду з прав людини щодо захисту мирного володіння майном. У позовній заяві позивач фактично посилається на політичні та суспільні аргументи. Проте жодна із зазначених обставин не передбачена договором чи чинним законодавством як самостійна підстава для розірвання договору. Таким чином, наведені обставини можуть характеризувати суспільне ставлення до забудови, однак не створюють юридичного факту, з яким закон або договір пов`язує припинення орендних правовідносин.

Відповідач зауважує, що станом на момент звернення з позовом існує судове рішення у справі №580/9697/23, яке підтверджує законність права відповідача на реалізацію проєкту забудови. Натомість позивач використовує як підставу для розірвання договору ті самі містобудівні зміни, правові наслідки яких уже були предметом судового контролю.

Відповідач звертає увагу, що протокольне доручення міської ради від 14.07.2026 прямо зобов`язало відповідний департамент звернутися до суду з позовом саме через зміну Генерального плану та суспільний резонанс. Це, за твердженням відповідача, свідчить, що позов не є наслідком виникнення нових юридичних обставин, передбачених договором, а є способом реалізації політичного рішення органу місцевого самоврядування. Саме по собі таке рішення не може замінити встановлені законом або договором підстави для припинення цивільних правовідносин та не звільняє позивача від обов`язку довести наявність усіх юридичних фактів, необхідних для розірвання договору. В даному випадку позивачем не обґрунтовано об`єктивної необхідності, зокрема наявності суспільного інтересу для втручання у право на мирне володіння особою своїм майном з урахуванням сумісності відповідного втручання із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Звертаючись з позовом до суду позивач фактично ототожнює внесення змін до Генерального плану із виникненням передбаченої договором підстави для розірвання договору оренди. Проте зміна містобудівної документації сама по собі не створює юридичного обов`язку припинити договірні правовідносини, не припиняє речових прав на земельну ділянку та не свідчить про існування реальної необхідності її відведення для інших цілей. Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження такої необхідності позивач не надав, а тому відсутні як договірні, так і передбачені законом підстави для розірвання договору оренди.

У заяві, поданій до суду 25.08.2026 представник третьої особи зазначив, що Будівництво "таун-хаусів" на земельній ділянці, що має на меті ПП "Дніпробуд-Центр", поруч із приватним сектором - це серйозний стрес, який загрожує затіненням дворів провулку Чорних Запорожців, шумом, навантаженням на старі комунікації та рухом важкої техніки повз вікна будинків провулку. Також це будівництво несе в собі цілу низку прихованих та довгострокових загрозових факторів: втрата приватності ("ефект акваріума"): вікна та балкони нових висотних будуть виходити прямо на ваше подвір`я. Організувати приватний відпочинок у власному дворі чи саду стане неможливо; критичний дефіцит паркомісць, адже забудовники рідко забезпечують 100% квартир підземним паркінгом. Мешканці новобудов та їхні гості почнуть масово паркувати автомобілі вздовж провулку, блокуючи виїзди з гаражів та проїзд для екстрених служб (швидкої, пожежної). Проблеми з вивезенням сміття, адже поява сотень нових жителів призведе до переповнення місцевих сміттєвих баків. Якщо нові майданчики для ТПВ встановлять близько до межі - це постійний неприємний запах, мухи та гризуни.

Також будівництво несе технічні ризики для будинку третьої особи чи будинків сусідів - руйнування фундаменту та стін. Забивання паль (палебійні роботи) або навіть робота важких віброкатків викликає сильні коливання ґрунту. Будинку третьої особи, як більшості сусіднім будинкам, наразі близько сімдесяти років, він має стрічковий фундамент, тому на стінах через будівництво можуть з`явитися тріщини. Зміна рівня ґрунтових вод через виривання глибокого котловану під фундамент новобудови діє як дренаж. Це може призвести до зміни глибини підземних вод. Висотна будівля кардинально змінює рух повітряних мас. У дворі третьої особи може зникнути природний протяг (почнеться застій повітря та спека влітку) або, навпаки, утвориться постійний ефект "аеродинамічної труби" з сильними завихреннями вітру. Будівельний пил та хімічне забруднення: протягом 2-3 років будівництва неможливо буде відчинити вікна чи висушити білизну на вулиці через цементний пил, кіптяву від дизельних генераторів та важкої техніки. Реальність засмічення території, адже вітер розноситиме з будмайданчика залишки пінопласту, плівки та іншого дрібного сміття у квітники та городи.

За твердженням представника третьої особи, існує також реальність отримання комунального колапсу: падіння тиску води та напруги в мережі. Якщо новобудову "незаконно" (без модернізації міських мереж) підключать до лінії електропередач чи водогону, це спричинить постійні перебої зі світлом, згорілу побутову техніку та тонку цівку води з крана в години пік.

Початок будівельних робіт на території лісної зони неминуче потягне за собою масове знищення (вирубку) багатовікових зелених насаджень, пошкодження трав`яного покриву та деградацію рекреаційного ландшафту міста. Знесення дерев та екосистеми скверу є незворотним процесом, що нанесе пряму та непоправну шкоду довкіллю й екологічному балансу мікрорайону. Забудова рекреаційної зони призведе до різкого знищення рівня озеленення мікрорайону, підвищення рівня загазованості повітря від автомобільного транспорту, збільшення шумового навантаження та порушення мікроклімату, що прямо загрожує здоров`ю мешканців прилеглих будинків. Вказана спірна земельна ділянка є сформованим природним ландшафтом із багатовіковими зеленими насадженнями, що виконують захисну, кліматорегулюючу, санітарно-гігієнічну та рекреаційну функції для всього житлового мікрорайону. Початок будівельних робіт (встановлення паркану, підгін важкої техніки, риття котловану) неминуче супроводжуватиметься тотальною вирубкою (девастацією) дерев та чагарників, знищенням унікального трав`яного покрову та родючого шару ґрунту.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

20.12.2007 Черкаська міська рада ухвалила рішення № 4-251 Про надання приватному підприємству "Дніпробуд-Центр" земельної ділянки в оренду біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського, відповідно до якого вирішила затвердити проект відведення земельної ділянки приватному підприємству "Дніпробуд-Центр" біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського. (п. 1)

Надати приватному підприємству "Дніпробуд-Центр" земельну ділянку площею 12176 кв.м біля перехрестя вул. лісова Просіка та вул. Можайського в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під розташування та подальшу експлуатацію "таун-хаус" (будинків стрічкової забудови каскадного типу) за рахунок земель Черкаської міської ради, при умові виконання вимог висновку Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області від 08.11.2007 року № 1309.

За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднести до земель житлової та громадської забудови.

За функціональним використанням земельну ділянку віднести на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво; після завершення будівництва - до категорії земель житлової забудови. (п.2)

Зобов`язати приватне підприємство "Дніпробуд-Центр" протягом двох місяців з дати прийняття рішення укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснити його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді. (п. 3.2.)

Попередити землекористувача про необхідність виконання своїх обов`язків відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України та про те, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до вимог статей 141 та 143 Земельного кодексу України. (п. 6)

Доручити управлінню земельних ресурсів у місті Черкаси Черкаської області та Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України внести відповідні зміни до земельно-облікових документів. (п. 7)

28.12.2007 Черкаська міська рада (Орендодавець) та ПП "Дніпробуд-Центр" (Орендар) підписали Договір оренди землі (далі - Договір).

Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2007 р. № 4-251 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського. (п. 1 Договору)

В оренду передається земельна ділянка площею 12176 кв.м під розташування та подальшу експлуатацію "таун-хаус" (будинків стрічкової забудови каскадного типу). За функціональним використанням земельна ділянка відноситься: на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво; після завершення будівництва до категорії земель житлової забудови. (п. 2 Договору)

На земельній ділянці знаходяться такі об`єкти нерухомого майна та інфраструктури: земельна ділянка вільна від забудови. (п. 3 Договору)

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 Договору)

Земельна ділянка передається в оренду під розташування та подальшу експлуатацію "таун-хаус" (будинків стрічкової забудови каскадного типу) біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського. (п. 15 Договору)

Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. (п. 16 Договору)

Умови збереження стану об`єкта оренди:

- орендар у відповідності до статті 164 Земельного кодексу України здійснює раціональну організацію території, поліпшення корисних властивостей землі, захист земельної ділянки від водної та вітрової ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнування;

- орендар забезпечує знімання, використання і збереження родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов`язаних із порушенням земель. (п. 17 Договору)

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення земельної ділянки.

Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є договір на розробку технічної документації № 129 від 11.10.2007 р. з дочірнім підприємством "Міський земельно-кадастровий центр" ТОВ "Черкаський міський земельно-кадастровий центр", згідно рішення Черкаської міської ради про надання дозволу на розробку проекту відведення від 04.10.2007 р. № 4-114.

Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендаря. (п. 18 Договору)

Інші умови передачі земельної ділянки в оренду: земельна ділянка надається при умові виконання вимог висновку. Державного управління екології та природних ресурсів. в Черкаській області від 08.11.2007 р. № 1309. (п. 19 Договору)

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У випадку, коли з вини Орендаря земельна ділянка буде деградована, виснажена, що призведе до погіршення її якості, у тому числі техногенного забруднення, Орендар у встановленому законодавством порядку відшкодовує збитки у повному обсязі. (п. 21 Договору)

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

а) використання земельної ділянки за цільовим призначенням та згідно з умовами надання, визначеними в договорі;

б) додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів;

в) своєчасного і повного внесення орендної плати;

г) припинення або розірвання договору в разі порушення земельного законодавства та умов договору, допущених орендарем, виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста, у випадку несплати (несвоєчасної сплати) орендних платежів. (п. 28 Договору)

Орендодавець зобов`язаний в разі дострокового припинення або розірвання договору за ініціативою орендодавця компенсувати витрати, понесені орендарем на освоєння території. (пп. "в" п. 29 Договору)

Орендар зобов`язаний:

в) виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження та обтяження в обсязі, передбаченому цим договором;

з) забезпечити освітлення, озеленення та прибирання прилеглої території згідно з правилами утримання території м. Черкаси, затвердженими рішенням Черкаської міської ради від 20.03.2003 року № 3-181, а також розробити проект озеленення та благоустрою земельної ділянки (включаючи прилеглу територію);

й) розробити проект озеленення та благоустрою земельної ділянки (включаючи прилеглу територію). (п. 31 Договору)

Дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. (абз. 1 п. 38 Договору)

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. (п. 39 Договору)

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є: акт погодження меж земельної ділянки; акт приймання-передачі об`єкта оренди; план орендованої земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її користуванні та встановлених земельних сервітутів. (п. 43 Договору)

Договір містить відмітку про його реєстрацію у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.01.2008 за № 040877500005.

28.12.2007 сторони та представник дочірнього підприємства "Міський земельно-кадастровий центр" ТОВ "Черкаський міський земельно-кадастровий центр" підписали Акт погодження меж земельної ділянки приватному підприємству "Дніпробуд-Центр" під розташування та подальшу експлуатацію "таун-хаус" (будинків стрічкової забудови каскадного типу) біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського.

10.01.2008 сторони підписали Акт приймання-передачі земельної ділянки.

01.10.2014 Черкаська міська рада та ПП "Дніпробуд-Центр" підписали Зміни до договору оренди землі від 28 грудня 2007 року, зареєстрованого у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 січня 2008 р. за № 040877500005 (на підставі рішення ЧРМ від 20.12.2007 № 4-251) (далі - Зміни), відповідно до яких внесли зміни до п. 5 та 9 Договору.

13.05.2021 Черкаська міська рада ухвалила рішення № 5-318 Про затвердження містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)", відповідно до якого вирішила внести зміни до генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням від 29.11.2011 № 3-505 "Про затвердження Генерального плану міста Черкаси" згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення. (п. 2) Встановити, що після набрання чинності цим рішенням, застосуванню підлягають положення Генерального плану міста Черкаси з урахуванням внесених змін (актуалізації). (п. 3) Зупинити дію Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 "Про затвердження Плану зонування території міста Черкаси", в частині, що суперечить внесеним змінам до Генерального плану міста. (п. 4)

Зі змісту наданих позивачем: плану орендованої земельної ділянки площею 12 176 кв.м, кадастрового плану земельної ділянки площею 12 176 кв.м з кадастровим номером 7110136700-04-007-0020, фрагменту плану міста Черкаси, виготовленого відділом містобудівного кадастру та ГІС Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради випливає, що земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:007:0020 в районі вул. Лісова Просіка визначено по генплану як територію парків та скверів.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 10.04.2025 зареєстровано право власності Черкаської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:007:0020 площею 1,2176 га, при цьому 10.04.2025 також зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за ПП "Дніпробуд-Центр".

До міського голови міста Черкаси надійшло колективне звернення від мешканців мікрорайону "Можайського" в м. Черкаси, в якому останні висловили незгоду із забудовою земельної ділянки площею 12 176 кв.м у м. Черкаси біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського відповідно до рішення Черкаської міської ради № 4-251 від 20.12.2007, оскільки вважають її незаконною та такою, що шкодить інтересам суспільства в цілому, а також вимагали вчинити всі можливі і необхідні дії для відновлення зелених насаджень в лісопарковій зоні перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського згідно Генерального плану міста Черкаси.

Крім цього, 09.07.2026 на сайті Черкаської міської ради було розміщено петицію про скасування забудови лісу по вулиці Лісова Просіка в правовій площині, яка згідно з наданим позивачем скриншотом, набрала 593 підписи із 500 необхідних.

14.07.2026 Черкаська міська рада прийняла протокольне доручення № ПД-9-1566, яким Департаменту архітектури та містобудування доручено у десятиденний термін підготувати та надати до суду позовну заяву щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:007:0020 в районі Лісової просіки з ПП "Дніпробуд-Центр" на підставі внесених змін до Генерального плану міста Черкаси.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. (ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі")

Згідно з п. 39 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

У свою чергу у п. 38 Договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто умовами Договору сторони погодили можливість припинення Договору шляхом його розірвання у випадку наявності однієї з таких підстав:

- невиконання стороною обов`язків, передбачених договором;

- випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню;

- з інших підстав, визначених законом.

Отже сторони передбачили вичерпний перелік підстав для розірвання Договору оренди за рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на положення пп. "г" п. 28 Договору, яким передбачено право орендодавця вимагати від орендаря припинення або розірвання договору в разі порушення земельного законодавства та умов договору, допущених орендарем, виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста, у випадку несплати (несвоєчасної сплати) орендних платежів.

Таким чином сторони передбачили у Договорі можливість ініціювання орендодавцем припинення або розірвання Договору, в тому числі, у разі виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста.

Як установлено судом, рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318 затверджено містобудівну документацію "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)". З наданих позивачем доказів, зокрема плану орендованої земельної ділянки, кадастрового плану та фрагмента плану міста, випливає, що відповідно до актуалізованого Генерального плану земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:007:0020 віднесено до території парків та скверів.

Таким чином змінено функціональне призначення території, на якій розташована спірна земельна ділянка.

Так позивач стверджує про виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста, що на переконання останнього, є підставою для розірвання Договору за рішення суду.

Проте буквальне та системне тлумачення зазначеної умови Договору у взаємозв`язку з іншими його положеннями дає підстави для висновку, що такому праву орендодавця не передбачено кореспондуючого обов`язку орендаря в частині припинення чи розірвання Договору. Так п. 28 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря припинення або розірвання договору, однак зазначене положення не містить умов щодо автоматичного припинення договірних правовідносин у разі зміни генерального плану міста, не встановлює обов`язку орендаря безумовно погодитися на розірвання договору на вимогу орендодавця та не визначає таку зміну самостійною підставою припинення права оренди за рішенням суду.

Також суд звертає увагу, що п. 28 Договору розміщено у розділі "Інші права та обов`язки сторін", тоді як у Договорі виокремлено розділ "Зміна умов договору і припинення його дії", в якому розміщено, в тому числі, п. 38.

Аналізуючи викладені положення Договору суд доходить висновку, що в Договорі не встановлено, як підставу для його припинення або розірвання за рішенням суду - виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста, а про жодні інші порушення відповідачем умов Договору, які у п. 38 визначено як підстави для його розірвання за рішенням суду, позивач не зазначає.

Крім того, відповідно до пп. "в" п. 29 Договору орендодавець зобов`язаний у разі дострокового припинення або розірвання договору за своєю ініціативою компенсувати орендарю витрати, понесені ним на освоєння території.

Наведена умова Договору додатково свідчить про те, що сторони пов`язали можливість дострокового припинення орендних правовідносин за ініціативою орендодавця у разі виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста з необхідністю врахування майнових інтересів орендаря. Тобто така умова про розірвання Договору є договірною та може застосовуватися лише у випадку узгодження умов припинення Договору обома сторонами.

При цьому суд критично розцінює доводи представників позивача та третьої особи про те, що пп. "в" п. 29 Договору, яким передбачено компенсацію витрат, понесених орендарем підлягає застосуванню тільки після самого факту розірвання Договору.

Вказана умова Договору визначає один із майнових наслідків припинення або розірвання Договору, при цьому необхідно розмежовувати момент виникнення обов`язку щодо здійснення компенсації, який вочевидь дійсно настає з моменту розірвання Договору від моменту необхідності погодження здійснення такої компенсації та її розміру, оскільки таке погодження може, в тому числі, вплинути на згоду чи незгоду орендаря (що є його правом) на розірвання Договору.

Дійсно у пп. "г" п. 28 Договору сторони передбачили право орендодавця вимагати від орендаря припинення або розірвання договору в разі виникнення необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста.

Водночас наявність такого положення не означає, що орендодавець наділений необмеженим та безумовним правом припинити договір у будь-який час, а підтверджує необхідність дотримання погоджених сторонами умов та досягнення згоди під час припинення договірних відносин.

Інше тлумачення вказаного пункту Договору фактично означало б, що будь-яка зміна містобудівної документації, яка стосується території, переданої в оренду, автоматично створює підстави для орендодавця (Черкаської міської ради) для вимоги припинення відповідного договору незалежно від його умов, строку дії, поведінки сторін та наявності інших юридично значущих обставин. Такий підхід не узгоджується з принципами обов`язковості договору, правової визначеності та стабільності цивільних правовідносин.

Крім того, у рішенні від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" (заява № 44277/98) Європейський суд з прав людини розглянув питання захисту майнових інтересів орендаря, які ґрунтувалися на договірних зобов`язаннях, прийнятих на себе органом місцевої влади, та необхідності забезпечення поваги до законних очікувань особи, сформованих такими договірними умовами. У вказаному рішенні визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

При цьому у рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (Заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08.04.2008, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009).

Тобто вказаний принцип зобов`язує органи публічної влади діяти послідовно, добросовісно, передбачувано та з належною ретельністю, не допускаючи свавільного втручання у права та законні інтереси приватних осіб.

З огляду на викладене орган місцевого самоврядування, вступаючи у договірні відносини як орендодавець, не звільняється від обов`язку дотримуватися погоджених сторонами умов договору внаслідок подальшої зміни власних управлінських намірів щодо використання земельної ділянки. Реалізація органом місцевого самоврядування повноважень щодо планування та забудови території міста, навіть за наявності відповідної суспільної потреби, не може розглядатися як безумовна підстава для ігнорування взятих на себе договірних зобов`язань або довільного перекладення негативних майнових наслідків відповідних рішень на орендаря.

Відтак оскільки умовами Договору не передбачено обов`язку відповідача на вимогу позивача розірвати Договір у зв`язку із виникненням необхідності відведення земельної ділянки для інших цілей згідно з генеральним планом розвитку міста, відповідне непогодження із розірванням Договору не є невиконанням відповідачем обов`язків, передбачених Договором в розумінні п. 38 Договору.

Водночас суд встановив, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про розірвання Договору чи погодження умов такого розірвання, зокрема, в частині компенсації витрат, понесених відповідачем, як це передбачено п. 29 Договору.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник Черкаської міської ради повідомив, що умови спірного Договору розроблено саме позивачем.

Відтак суд враховує принцип "contra proferentem", який полягає в тому, що при тлумаченні, у разі сумніву, слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц, постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/16011/17, від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 17.02.2021 у справі №916/3948/19, від 18.03.2021 у справі №910/9525/19, від 29.06.2021 у справі №910/6838/20, від 21.12.2021 у справі №910/17027/20).

Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для розірвання Договору в судовому порядку на підставі пп. "г" п. 28 Договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається також на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.07.2025 у справі № 916/2869/22 про те, що іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин, а також у постанові від 16.06.2021 у справі № 375/278/20, в якій суд зазначив, що наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору. Положення пунктів 8.3., 8.6. договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

(ТАКУ ПОСТАНОВУ НИЖЧЕ НЕ ЗНАЙШЛА, ЦИТУЮ ПО ПОЗОВУ)

Також позивач цитує нібито висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), зі змісту якого випливає, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що змінився керівник підприємства-орендаря, і ця обставина передбачена умовами договору оренди, як підстава для його розірвання, при цьому орендодавець наполягає на розірванні договору, а орендар ухиляється від такого розірвання, дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд встановив, що відсутня постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, тоді як наявна постанова від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, у якій, зокрема, зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Наведена позивачем цитата міститься у постанові від 16.06.20221 у справі № 375/278/20 Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Зі змісту вказаних постанов випливає, що Верховний Суд дійшов висновку про можливість розірвання Договору за рішенням суду з інших підстав, передбачених Договором. Проте оскільки у справі, що розглядається, підстава, на яку покликається позивач, не передбачена Договором як підстава для розірвання Договору у судовому порядку, суд доходить висновку, що правовідносини у справі, що розглядається, не є релевантними правовідносинам, рішення щодо яких ухвалено у постановах, на які покликається позивач.

Суд бере до уваги, що у ч. 2 ст. 651 ЦК України, а також у п. 38 Договору передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. (ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі")

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено права та обов`язки орендодавця, а у ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" визначено обов`язки орендаря, згідно з якими орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду; у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом використовувати водний об`єкт відповідно до вимог водного законодавства України; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт; виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.

Суд також бере до уваги, що у ст. 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, а у ст. 143 ЗК України передбачено випадки примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Так підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, державних чи комунальних некомерційних товариств, крім перетворення державних чи комунальних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом публічно-приватного партнерства або об`єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами); и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу. (ст. 141 ЗК України)

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві. (ст. 143 ЗК України)

Водночас зміна функціонального призначення території відповідно до Генерального плану міста як самостійна підстава припинення права оренди земельної ділянки зазначеними нормами не передбачена.

Відтак сам факт внесення змін до Генерального плану міста не є достатнім для висновку про наявність передбаченої законом підстави примусового припинення права оренди.

Щодо доводів позивача про те, що наразі сформувався сталий суспільний інтерес у збереженні земельної ділянки як зеленої території та недопущенні її забудови, а питання подальшого використання земельної ділянки набуло значного суспільного резонансу, суд зазначає таке.

Як встановлено судом вище, до міського голови міста Черкаси надійшло колективне звернення від мешканців мікрорайону "Можайського" в м. Черкаси, в якому останні висловили незгоду із забудовою земельної ділянки площею 12 176 кв.м у м. Черкаси біля перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського відповідно до рішення Черкаської міської ради № 4-251 від 20.12.2007, оскільки вважають її незаконною та такою, що шкодить інтересам суспільства в цілому, а також вимагали вчинити всі можливі і необхідні дії для відновлення зелених насаджень в лісопарковій зоні перехрестя вул. Лісова Просіка та вул. Можайського згідно Генерального плану міста Черкаси.

Крім цього, 09.07.2026 на сайті Черкаської міської ради було розміщено петицію про скасування забудови лісу по вулиці Лісова Просіка в правовій площині, яка згідно з наданим позивачем скриншотом, набрала 593 підписи із 500 необхідних.

За результатами розгляду петицій жителів міста Черкаська міська рада винесла Протокольне доручення № ПД-9-1566, яким Департаменту архітектури та містобудування доручено у десятиденний термін підготувати та надати до суду позовну заяву щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:007:0020 в районі Лісової просіки з ПП "Дніпробуд-Центр" на підставі внесених змін до Генерального плану міста Черкаси.

Тобто саме наявність значного суспільного резонансу та заперечення громади стали фактичною підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Позивач надав до матеріалів справи скриншоти із новинних сайтів, в яких викладені повідомлення щодо спірної земельної ділянки із такими заголовками: "У Черкасах по вулиці Лісова Просіка зібралися жителі міста, щоб висадити ялинки. Ще у 2023 році на цій земельній ділянці забудовник вирубав лісовий масив. Нині громада почала створювати на місці скандальної вирубки алею пам`яті загиблим військовим", "Конфлікт через забудову в Черкасах: чоловіку розбили голову, жінці знадобилася допомога медиків", " У Черкасах підтримали петицію проти забудови Лісової Просіки ", "У Черкасах через забудову лісової просіки сталися сутички", ""Кривава просіка": конфлікт навколо забудови Лісової Просіки переходить до суду", "Ми не плануємо закатати все в асфальт": жителі Лісової Просіки зустрілися в мерії із забудовником".

Викладене однозначно свідчить про наявність значного суспільного резонансу, який виник навколо питання забудови спірної земельної ділянки, а також заперечення мешканців громади проти реалізації відповідного будівельного проєкту та їх зацікавлення у збереженні цієї території як зеленої зони.

Присутня у судовому засіданні під час розгляду справи по суті третя особа - ОСОБА_1 повідомила, що важливість збереження спірної території та лісових насаджень на ній обґрунтована, в першу чергу, необхідністю наявності зони для відпочинку та відновлення не тільки жителів мікрорайону та мешканців міста станом на зараз, а і для захисників України, які після повернення зі служби потребуватимуть відновлення.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суд враховує важливість порушеного питання для територіальної громади, оскільки питання збереження зелених насаджень, належного стану довкілля, комфортного життєвого простору та збалансованого розвитку міста безпосередньо стосуються якості життя його мешканців. Позиція громади щодо майбутнього використання відповідної території є важливою для органів місцевого самоврядування під час формування та реалізації містобудівної політики, а також має бути належно врахована під час прийняття рішень, що стосуються просторового розвитку міста.

Так представники позивача та третьої особи у судовому засіданні повідомили, що громада міста Черкаси проявила ініціативу та висадила на спірній земельній ділянці алею в пам`ять про загиблих захисників.

Загальновідомо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення, якими строк дії воєнного стану продовжувався і триває нині.

Відтак в умовах воєнного стану, коли тисячі українців віддають своє життя, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, ініціатива щодо створення Алеї пам`яті загиблих Героїв є безумовно суспільно значущою, своєчасною та гідною підтримки. Вшанування пам`яті полеглих Захисників і Захисниць України, збереження історичної пам`яті про їхній подвиг та увічнення їхніх імен є важливими складовими суспільного життя та національної пам`яті українського народу.

Викладене у сукупності свідчить про наявну необхідність у наданні спірної земельної ділянки для суспільних потреб.

Черкаська міська рада як представницький орган територіальної громади уповноважена здійснювати управління землями комунальної власності, визначати пріоритети містобудівного розвитку міста, забезпечувати раціональне використання та охорону земель, а також ураховувати суспільні потреби територіальної громади.

Водночас реалізація таких повноважень має здійснюватися у спосіб, передбачений законом, із дотриманням прав та законних інтересів інших осіб, зокрема осіб, які набули право користування земельною ділянкою на підставі чинного договору.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ст. 19 Конституції України)

Сам по собі суспільний інтерес у збереженні території як зеленої зони, навіть за умови його відповідності актуальним містобудівним рішенням, не є самостійною підставою для припинення чинного договору оренди, якщо така підстава не передбачена договором чи законом.

Отже, суд не залишає поза увагою суспільну важливість порушеного питання та інтереси мешканців територіальної громади. Водночас реалізація цих інтересів має відбуватися у правовий спосіб, а не шляхом припинення у судовому порядку договірних правовідносин за відсутності належно доведених підстав для цього. Саме дотримання законності, правової визначеності та встановленого порядку захисту прав є необхідною умовою для справедливого вирішення спору та довіри суспільства до суду.

Так Законом України № 5070-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення права користування земельними ділянками при відведенні їх для суспільних потреб", який набрав чинності 05.09.2012 Закон України "Про оренду землі" доповнено статтею 32-1 "Розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб", відповідно до ч. 1 якої, договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Зокрема, частиною 1 ст. 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, серед яких: створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ; створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду; ведення лісового господарства.

При цьому відповідно до ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об`єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому. (ч. 4) Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди. (ч. 5) У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. (ч. 6)

З викладеного випливає, що законодавець шляхом доповнення Закону України "Про оренду землі" статтею 32-1 врегулював наявну прогалину в частині порядку розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб.

Вказана норма передбачає спеціальну правову підставу для припинення орендних правовідносин щодо земельних ділянок державної та комунальної власності у випадку виникнення необхідності їх надання для суспільних потреб. Такий механізм є окремим правовим інститутом, не тотожним достроковому розірванню договору оренди землі, та передбачає дотримання спеціальної процедури, визначеної законом.

Верховний Суд у постанові від 27.11.2018 у справі № 902/626/17 дійшов висновку, що у випадку припинення права користування земельною ділянкою (її частиною) через розірвання договору оренди на вимогу органу виконавчої влади, місцевого самоврядування, уповноваженого надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 ЗК України, а також однієї із сторін цього договору у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (стаття 32-1 Закону) ініціатива припинення орендних правовідносин з користування земельною ділянкою (її частиною) належить органам виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які прийняли рішення про її надання для суспільних потреб.

За результатами реалізації цієї ініціативи з боку вказаних органів щодо припинення орендних правовідносин для орендаря настають передбачені наведеними нормами законодавства наслідки, зокрема у вигляді повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених розірванням договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб, зокрема відшкодування витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

Проте, представник позивача наголошує, що предметом спору у цій справі є саме розірвання Договору на підставі пп. "г" п. 28 Договору, а не ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі".

З викладеного випливає, що Черкаська міська рада не ініціювала припинення орендних правовідносин з метою надання земельної ділянки для суспільних потреб територіальної громади міста Черкаси.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позивач не довів наявності підстав передбачених Договором для його розірвання, а доводи позивача щодо суспільного інтересу територіальної громади, необхідності збереження зелених насаджень та приведення використання земельної ділянки у відповідність до актуальної містобудівної документації не спростовують факту недоведеності належної договірної або законної підстави для розірвання Договору за рішенням суду.

На підставі викладеного суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

12.11.2026 працівниками канцелярії суду зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої відповідачем додано докази понесення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

16.11.2026 працівниками канцелярії суду зареєстровано клопотання позивача з вимогою відкласти вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення після безпосереднього вирішення спору по суті та з наданням учасникам справи сформувати свої обґрунтовані заперечення.

Враховуючи надходження заяви відповідача за один робочий день до дня ухвалення рішення, суд вважає за доцільне розглянути питання розподілу судових витрат відповідача у порядку ст. 244 ГПК України, надавши можливість позивачу відреагувати на таку заяву.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

Часті запитання

Який тип судового документу № 141503362 ?

Документ № 141503362 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141503362 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141503362 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141503362 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141503362, Господарський суд Черкаської області

Судове рішення № 141503362, Господарський суд Черкаської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141503362 відноситься до справи № 925/1037/26

Це рішення відноситься до справи № 925/1037/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141503360
Наступний документ : 141503363