Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 496/2480/26
Провадження № 1-кп/496/558/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мирнополля, Арцизького району, Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального Кодексу України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 в період з лютого 2021 по лютий 2026 року, більш точного часу судом не встановлено, перебуваючи в межах зони природно-заповідного фонду, а саме на території Нижньодністровського національного природного парку, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, достовірно знаючи, що вказані землі відносяться до земель природно-заповідного призначення, діючи всупереч вимогам ст. ст. 125, 126, п. «в» ст. 121 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення, фактично заволодів земельною ділянкою державної форми власності площею 0,002509 га розташованої на околиці міста Біляївка Одеського району Одеської області за координатами 46.44907-30.20496, шляхом її самовільного зайняття та приведення у задовільний стан дерев`яної альтанки та прилеглої до неї території для свого відпочинку, без відповідних документів, що є проявом умисного нехтування нормами законодавства, що регулюють порядок набуття земельних ділянок у власність або користування та є грубим порушенням, гарантованих Конституцією України та закріплених в Цивільному і Земельному кодексах України прав на користування землею та отримання її у власність чи користування.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Пояснив, що висновки зробив і більше такого не допустить.
Представник потерпілої юридичної особи до судового засідання не з`явилася, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та сприяння у розкритті злочину.
Обставини відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, раніше не судимого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини які пом`якшують покарання та призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.197-1 КК України, у виді обмеження волі.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Речових докази, судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Керуючись ст.ст. 349, 366 - 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_4 , якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду 16.11.2026 року.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141503164, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 496/2480/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: