Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3234/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10)доДержавного підприємства "Світанок" (64203, Харківська обл., Ізюмський р-н., м. Балаклія, вул. Заміська, буд. 7)простягнення 27725,00 грн.без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Державного підприємства "Світанок" про стягнення 27725,00 грн., з яких: 3% річних у розмірі 4930,35 грн. та інфляційні втрати у розмірі 22794,65 грн., а також судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №62050 від 01.01.2021 в частині своєчасної сплати вартості спожитої електроенергії, що стало підставою для нарахування 3% річних за період з лютого 2026 р. по червень 2026 р. у розмірі 4930,35 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2026 р. по червень 2026 р. у розмірі 22794,65 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.
Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що сторони зареєстрували "Електронний кабінет" в ЄСІТС, а тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 було доставлено до зареєстрованого "Електронного кабінету" сторін, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які долучено судом до матеріалів справи.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 по справі №922/3234/26 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України до суду не надходило.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті в межах строку, що передбачений статтею 248 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 №505.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу. Під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а АТ "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом частини 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із частиною 4 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Згідно з пунктом 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Відповідно до пункту 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву приєднання.
Згідно з пунктом 3.2.10 Правил за наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на веб-сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.
Матеріали справи свідчать та позивачем вказано, що відповідачем подано підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції №1, фактично споживалась електрична енергія, а тому договір про постачання електричної енергії споживачу №62050 від 01.01.2021 вважається укладеним.
01.01.2023 відповідачу змінено Комерційну пропозицію №1П на Комерційну пропозицію №1/23П від 01.01.2023 для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць, яку направлено засобами поштового зв`язку. Порядок розрахунків за договором №62050 від 01.01.2021 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023.
Згідно з умовами пункту 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до підписаної споживачем заяви-приєднання, яка є додатком №1 до договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.01.2021.
Відповідно до умов пункту 5.5. договору розрахунковий період зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/ передачі.
Пунктом 5.6. договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно з пунктом 5.7. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору.
Згідно з пунктом 5.10. договору передбачено, що споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Згідно з умовами пункту 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
За умовами пункту 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.
Згідно з умовами пункту 5 комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023 рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору. В разі неотримання споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Згідно з переданими даними Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію.
Матеріали справи свідчать та позивачем зазначено, що надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії станом на 01.06.2024 складає 22335,49 грн. з ПДВ згідно платіжних доручень №655 від 19.01.2022 та №689 від 10.02.2022.
За червень 2024 року на суму 394128,43 грн. з ПДВ. Відповідачем за червень 2024 року спожито 41872 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2024 р. було відправлено засобами поштового зв`язку 10.07.2024. Строк оплати рахунку до 17.07.2024.
За липень 2024 року на суму 22790,88 грн. з ПДВ. Відповідачем за липень 2024 спожито 2268 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2024 р. було відправлено засобами поштового зв`язку 12.08.2024. Строк оплати рахунку до 19.08.2024.
За серпень 2024 року на суму 5322,32 грн. з ПДВ. Відповідачем за серпень 2024 р. спожито 544 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2024 р. було відправлено засобами поштового зв`язку 10.09.2024 р. Строк оплати рахунку до 17.09.2024 р.
Обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з червня 2024 року по липень 2024 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 по справі №922/3731/24, яке набрало законної сили, а тому не є предметом позовної заяви, а вказана для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Також, обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період серпень 2024 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2025 по справі №922/1324/25, яке набрало законної сили, а тому не є предметом позовної заяви, а вказана для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем зазначено про належне виконання своїх договірних зобов`язань перед відповідачем. Водночас позивачем у позовній заяві вказано про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами договору про постачання електричної енергії №62050 від 01.01.2021 в частині своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки, що мало наслідком виникнення перед позивачем заборгованості 3% річних за період з лютого 2026 р. по червень 2026 р. у розмірі 4930,35 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2026 р. по червень 2026 р. у розмірі 22794,65 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За змістом частини 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно пункту 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано належним чином зобов`язання перед відповідачем та поставлено останньому електричну енергію. При цьому обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з червня 2024 року по липень 2024 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 по справі №922/3731/24, яке набрало законної сили, а тому не є предметом позовної заяви, а вказана для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Також, обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період серпень 2024 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2025 по справі №922/1324/25, яке набрало законної сили, а тому не є предметом позовної заяви, а вказана для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Частиною 4 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до умов пункту 6.2. договору споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами договору.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Натомість матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено зобов`язання за умовами договору в частині здійснення своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки, що мало наслідком виникнення заборгованості.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19).
Суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Визначені частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.
Пунктом 8 комерційної пропозиції №1/23Р від 01.01.2023 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3 % річних, інфляційних оплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.
Матеріали справи свідчать, що позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, оформлено відповідні рахунки на оплату, які було скеровано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних за період з лютого 2026 р. по червень 2026 р. у розмірі 4930,35 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2026 р. по червень 2026 р. у розмірі 22794,65 грн. станом на 01.07.2026, суд зазначає, що нарахування у повній мірі відповідають обставинам справи, вимогам законодавства, розрахунки виконано арифметично вірно, а тому позовна вимога про стягнення зазначених сум 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Світанок" (64203, Харківська обл., Ізюмський р-н., м. Балаклія, вул. Заміська, буд. 7, код ЄДРПОУ 08183514) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) 3% річних у розмірі 4930,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 22794,65 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "16" листопада 2026 р.
СуддяГ.І. Сальнікова
Судове рішення № 141503106, Господарський суд Харківської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3234/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: