Ухвала суду № 141503012, 10.11.2026, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
922/3916/25
Номер документу
141503012
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

10 листопада 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3916/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши скаргу боржника на постанову державного виконавця про накладення штрафу від 09.10.2026 у ВП № 81298303 (вх.№25602 від 16.10.2026) у справі

за позовомХарківської обласної ради, м.ХарківдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А", м.Харківпрозобов`язання звільнити частину покрівлі та повернення майна, стягнення 561464,36 грнза участю представників:

стягувача - Харківської обласної ради - Шевчук В.В. (самопредставництво);

боржника - ТОВ "Інвол А" - Миронов О.А. (адвокат, ордер АХ №1321700 від 01.06.2026);

ДВС - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/3916/25.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 року в позові відмовлено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 40,0 м.кв. будівлі літ. «А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харків, що знаходиться на балансі Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості», та зобов`язати повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» на користь на користь Харківської обласної ради до обласного бюджету (заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 12 квітня 2019 року № 377 Н на загальну суму 334975,21 грн, з яких: 108486,06 грн - сума заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2022 по 03.10.2023 та 226489,15 грн - неустойка за період з 04.10.2023 по 31.10.2025, а також 11449,97 грн судового збору.

Рішення набрало законної сили "05" травня 2026 року.

29.05.2026 року на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26 серпня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 05 травня 2026 року видано накази.

07.09.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» надав до суду заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№21870 від 07.09.2026).

11.09.2026 року представник стягувача надав до суду заяву про виправлення описки в рішенні суду та у виконавчому документі (вх.№22459).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 року відмовлено у задоволенні заяви стягувача - Харківської обласної ради про виправлення описки в рішенні суду та помилки у виконавчому документі (вх.№22459 від 11.09.2026), також відмовлено у задоволенні заяви боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх.№21870 від 07.09.2026).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2026 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у справі №922/3916/25.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у справі №922/3916/25. Призначено справу до розгляду на 10.11.2026 року.

16.10.2026 року представник боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» надав до суду скаргу на постанову державного виконавця про накладення штрафу від 09.10.2026 у ВП № 81298303 (вх.№25602), в якій просить суд за результатами розгляду скарги по суті - визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пархоменко Наталії Вікторівни від 09.10.2026 про накладення штрафу на ТОВ «Інвол А» (код ЄДРПОУ 42583345) у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 81298303. Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення прав ТОВ «Інвол А» шляхом припинення будь-яких дій щодо примусового стягнення штрафу за Постановою від 09.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2026 року прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» на постанову державного виконавця про накладення штрафу від 09.10.2026 у ВП №81298303 (вх.№25602 від 16.10.2026) до розгляду, розгляд скарги призначено на 04.11.2026 року.

21.10.2026 року державний виконавець надав до суду пояснення щодо скарги (вх.№26011), в яких просив суд розгляд даної справи проводити без участі представника відділу.

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2026 року відкладено судове засідання з розгляду скарги на 10.11.2026 року.

06.11.2026 року представник боржника надав до суду клопотання про долучення доказів (вх.№27557), в якому просить суд долучити до матеріалів провадження та дослідити в судовому засіданні копії листів ТОВ «Інвол А» на адресу Харківської обласної ради та Шевченківського відділу ДВС з доказами їх отримання адресатами.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» (боржник) в судовому засіданні 10.11.2026 року підтримував подану скаргу, просив суд її задовольнити.

Представник Харківської обласної ради (стягувач) в судовому засіданні 10.11.2026 року заперечував проти скарги боржника, вважає дії ДВС правомірними.

Представник ДВС в судове засідання 10.11.2026 року не з`явився, про розгляд заяви був повідомлений належний чином. Надав заяву про розгляд скарги без його участі.

Дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, надавши оцінку доводам заявника та поясненням органу державної виконавчої служби, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвол А» звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пархоменко Н.В., у якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову від 09.10.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 81298303, а також зобов`язати орган державної виконавчої служби усунути порушення прав товариства шляхом припинення дій щодо примусового стягнення зазначеного штрафу.

В обґрунтування скарги заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі № 922/3916/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2026, зобов`язано ТОВ «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 40,0 кв. м будівлі літ. «А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харкові, та повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.

Водночас, як стверджує заявник, за договором оренди комунального майна № 377Н від 12.04.2019 товариству передавалася в оренду частина бокового фасаду зазначеної будівлі площею 40,0 кв. м для розміщення зовнішньої реклами, тоді як частину покрівлі товариство ніколи не отримувало, не займало та не використовувало.

Заявник також посилається на те, що 05.09.2026 звернувся до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а стягувачем 11.09.2026 було подано заяву про виправлення описки в рішенні та наказі шляхом заміни слів «частина покрівлі» на «частина бокового фасаду». Ухвалою суду від 29.09.2026 у задоволенні обох заяв відмовлено.

Крім того, заявник зазначає, що державний виконавець, не здійснивши фактичної перевірки стану об`єкта та не надавши оцінки обставинам, на які посилався боржник як на причини неможливості виконання судового рішення, 09.10.2026 виніс постанову про накладення штрафу, мотивувавши її виключно фактом невиконання наказу суду.

На думку заявника, державним виконавцем не встановлено обов`язкової умови для застосування штрафу, а саме невиконання судового рішення без поважних причин, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є неправомірною.

У письмових поясненнях Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові проти задоволення скарги заперечує, зазначаючи, що на виконанні відділу перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 29.05.2026 у справі №922/3916/25.

За твердженням органу державної виконавчої служби, 18.06.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Оскільки станом на 02.10.2026 боржником не повідомлено державного виконавця про виконання наказу суду, останнім складено відповідний акт. Надалі, 07.10.2026, боржнику направлено вимогу, а 09.10.2026 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн на підставі частини другої статті 63 та частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

На думку органу державної виконавчої служби, постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку доводам скарги та запереченням органу державної виконавчої служби, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За змістом статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 цього Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини другої статті 63 зазначеного Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже наведені положення законодавства визначають, що необхідною умовою застосування до боржника штрафу є не лише встановлення факту невиконання рішення суду, а й встановлення факту такого невиконання без поважних причин.

При цьому сам по собі факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування та оцінки причин такого невиконання не може вважатися достатньою підставою для застосування до боржника відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 826/19276/16, відповідно до якого умовою накладення штрафу є невиконання виконавчого документа без поважних причин, а на час прийняття державним виконавцем відповідного рішення має бути встановлений саме факт такого невиконання.

Водночас поважними причинами невиконання судового рішення є об`єктивні обставини, які унеможливлюють або істотно ускладнюють його виконання боржником та не залежать від його волевиявлення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен з`ясувати не лише факт невиконання рішення, а й обставини, якими боржник обґрунтовує неможливість його виконання, перевірити наведені доводи та надати їм належну оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі № 922/3916/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2026, зобов`язано ТОВ «Інвол А» звільнити частину покрівлі площею 40,0 кв. м будівлі літ. «А-2», розташованої по вул. Сумській, 37 у м. Харкові, та повернути зазначене майно Харківській обласній раді за актом приймання-передачі.

На виконання зазначеного рішення 29.05.2026 судом видано відповідний наказ, який перебуває на примусовому виконанні у виконавчому провадженні №81298303.

Разом із тим, як вбачається зі змісту рішення суду, при розгляді справи судом встановлено, що предметом договору оренди комунального майна № 377Н від 12.04.2019 була частина бокового фасаду будівлі площею 40,0 кв. м, а не частина її покрівлі.

Зазначена обставина також була предметом розгляду суду під час вирішення заяви стягувача про виправлення описки у рішенні та наказі.

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у задоволенні заяви Харківської обласної ради про виправлення описки відмовлено з тих підстав, що заміна у резолютивній частині рішення слів «частина покрівлі» на «частина бокового фасаду» не є виправленням технічної описки, оскільки призвела б до зміни змісту судового рішення.

Отже невідповідність між об`єктом, визначеним у резолютивній частині рішення суду, та майном, яке відповідно до договору оренди було передано боржнику в користування, є обставиною, яка була встановлена судом та підтверджується матеріалами справи.

При цьому суд враховує, що ухвалою від 29.09.2026 також відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Інвол А» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена ухвала набрала законної сили у встановленому законом порядку та не змінює змісту рішення від 10.02.2026. Відтак до моменту зміни або скасування судового рішення чи вирішення питання щодо виконавчого документа в установленому законом порядку обов`язок боржника щодо його виконання зберігається.

Разом із тим наведена обставина не звільняла державного виконавця від обов`язку з`ясувати та перевірити причини невиконання рішення суду перед застосуванням до боржника штрафу.

Щодо доводів представника боржника про те, що державному виконавцю до винесення оскаржуваної постанови від 09.10.2026 було відомо про обставини, на які боржник посилається як на причини невиконання судового рішення, зокрема у зв`язку з оскарженням ухвали Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у справі № 922/3916/25, суд зазначає таке.

Як установлено судом, 05.09.2026 ТОВ «Інвол А» звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 21870 від 07.09.2026). Крім того, 11.09.2026 Харківська обласна рада звернулася із заявою про виправлення описки в рішенні суду та помилки у виконавчому документі (вх. № 22459).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у справі №922/3916/25 відмовлено у задоволенні заяви Харківської обласної ради про виправлення описки в рішенні суду та помилки у виконавчому документі, а також у задоволенні заяви ТОВ «Інвол А» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ «Інвол А» звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою від 08.10.2026 апеляційний суд витребував з Господарського суду Харківської області матеріали оскарження ухвали від 29.09.2026, а ухвалою від 16.10.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інвол А» та призначив її до розгляду на 10.11.2026.

Отже станом на дату винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови від 09.10.2026 апеляційне провадження за скаргою ТОВ «Інвол А» ще не було відкрито, хоча апеляційним судом уже було постановлено ухвалу про витребування матеріалів справи.

Водночас саме по собі витребування апеляційним судом матеріалів справи та подальше відкриття апеляційного провадження не свідчать про зупинення виконання судового рішення або втрату чинності виданим на його виконання наказом. Відтак, факт оскарження ухвали від 29.09.2026 сам по собі не звільняв боржника від обов`язку виконати судове рішення та не перешкоджав державному виконавцю вчиняти передбачені законом виконавчі дії.

Разом із тим, суд бере до уваги, що предметом апеляційного перегляду є, зокрема, питання щодо наявності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Проте сам факт оскарження ухвали суду першої інстанції не підміняє необхідності з`ясування державним виконавцем передбачених законом умов накладення штрафу, зокрема встановлення того, чи мало місце невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При цьому суд враховує, що у заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поданій у порядку статті 328 ГПК України, боржник зазначив як заінтересовану особу Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та надав докази надсилання копії такої заяви до електронного кабінету зазначеного відділу.

Водночас Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державний виконавець якого здійснює виконавче провадження № 81298303, боржником як заінтересована особа у зазначеній заяві не зазначався та до її розгляду не залучався. Доказів надсилання копії цієї заяви до електронного кабінету Шевченківського відділу ДВС матеріали справи не містять.

За таких обставин саме по собі подання боржником заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та її направлення до електронного кабінету іншого відділу державної виконавчої служби не свідчить про обізнаність державного виконавця Шевченківського відділу ДВС щодо подання такої заяви та наведених у ній доводів. Так само матеріали справи не містять доказів того, що до винесення постанови від 09.10.2026 державному виконавцю було повідомлено про подання апеляційної скарги на ухвалу від 29.09.2026 або про витребування апеляційним судом матеріалів справи.

Отже наведені боржником обставини, пов`язані з поданням заяви в порядку статті 328 ГПК України та її подальшим апеляційним оскарженням, самі по собі не підтверджують обізнаності державного виконавця Шевченківського відділу ДВС про відповідні процесуальні дії станом на дату винесення оскаржуваної постанови та не свідчать про наявність перешкод для здійснення виконавчого провадження.

Крім того, зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що ТОВ «Інвол А» посилалося на об`єктивну неможливість виконання рішення суду саме у визначений його резолютивною частиною спосіб, оскільки частина покрівлі, яку належало звільнити та повернути стягувачу, не була предметом орендних правовідносин між сторонами.

Судом встановлено, що ТОВ «Інвол А» до винесення оскаржуваної постанови повідомляло орган державної виконавчої служби про обставини, які, на думку боржника, унеможливлювали виконання судового рішення.

Так, листом від 18.06.2026 товариство повідомило державного виконавця про обставини, пов`язані з поверненням орендованого майна, додавало копію листа, який направлявся боржником стягувачу, та зазначав про неможливість виконання рішення суду у визначений його резолютивною частиною спосіб.

Згідно з відомостями відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта», зазначений лист вручено Шевченківському відділу державної виконавчої служби 10.07.2026, що підтверджує отримання органом державної виконавчої служби відповідної інформації до складення акта від 02.10.2026 та винесення постанови про накладення штрафу від 09.10.2026.

Отже на момент прийняття рішення про застосування до боржника штрафу державний виконавець був обізнаний про наведені ТОВ «Інвол А» обставини, які товариство вважало об`єктивними перешкодами для виконання судового рішення.

Однак зі змісту акта державного виконавця від 02.10.2026, оскаржуваної постанови від 09.10.2026 та письмових пояснень органу державної виконавчої служби не вбачається, що наведені у листі боржника обставини були перевірені державним виконавцем, а викладені в ньому доводи отримали будь-яку оцінку.

Так, мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить лише констатацію факту невиконання наказу Господарського суду Харківської області від 29.05.2026 та посилання на частину першу статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Будь-яких відомостей про встановлення державним виконавцем причин невиконання судового рішення, перевірку доводів боржника щодо об`єктивної неможливості звільнення та повернення частини покрівлі, а також висновків щодо відсутності поважних причин невиконання рішення оскаржувана постанова не містить.

Так само акт державного виконавця від 02.10.2026 не підтверджує проведення належної перевірки зазначених обставин, оскільки його зміст зводиться до констатації того, що боржником не повідомлено про виконання наказу суду та що поважних причин невиконання не повідомлено.

При цьому сам факт відсутності повідомлення про виконання судового рішення не є тотожним встановленню відсутності поважних причин його невиконання.

Більше того, акт від 02.10.2026 не містить відомостей про вчинення державним виконавцем будь-яких дій, спрямованих на перевірку фактичного стану об`єкта, з`ясування того, чи перебуває відповідна частина покрівлі у користуванні боржника, чи здійснює він її фактичне зайняття або чи існують інші перешкоди для виконання рішення.

Суд також бере до уваги, що у своїх письмових поясненнях державний виконавець не спростував наведених заявником обставин щодо змісту договору оренди № 377Н від 12.04.2019 та невідповідності предмета оренди об`єкту, зазначеному в резолютивній частині рішення суду.

Наведені у поясненнях обставини щодо направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а також направлення вимоги від 07.10.2026 підтверджують вчинення державним виконавцем окремих процесуальних дій у межах виконавчого провадження, однак самі по собі не свідчать про встановлення ним відсутності поважних причин невиконання рішення.

При цьому направлення вимоги боржнику 07.10.2026 безпосередньо перед винесенням постанови про накладення штрафу 09.10.2026 також не підтверджує належного з`ясування обставин, на які посилався боржник, та їх оцінки з огляду на вимоги статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд наголошує, що обов`язок державного виконавця перевірити виконання рішення суду не може зводитися виключно до встановлення факту ненадходження від боржника повідомлення про його виконання. Зміст такого обов`язку передбачає необхідність з`ясування фактичних обставин виконання судового рішення, а також перевірки доводів боржника щодо причин його невиконання, оскільки саме від встановлення таких обставин залежить наявність або відсутність передбачених законом підстав для застосування штрафу.

Отже за обставин цієї справи державний виконавець, маючи відомості про заперечення боржника щодо можливості виконання рішення у визначений судом спосіб та посилання на обставини, які об`єктивно перешкоджають такому виконанню, не надав їм належної оцінки та не встановив відсутності поважних причин невиконання судового рішення.

Таким чином, державним виконавцем не доведено наявності передбаченої частиною другою статті 63 та частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» необхідної умови для накладення на боржника штрафу невиконання рішення без поважних причин.

При цьому суд зауважує, що наведений висновок не є встановленням факту остаточної неможливості виконання судового рішення та не звільняє боржника від обов`язку виконати рішення суду, яке набрало законної сили.

Предметом розгляду цієї скарги є виключно перевірка правомірності постанови державного виконавця про накладення штрафу від 09.10.2026, а не перегляд рішення суду від 10.02.2026 чи вирішення питання про зміну способу та порядку його виконання.

Відтак суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена без встановлення всіх обставин, які відповідно до закону є необхідними для застосування до боржника заходу відповідальності у вигляді штрафу, а тому підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.

Щодо вимоги заявника про зобов`язання органу державної виконавчої служби усунути порушення прав ТОВ «Інвол А» шляхом припинення будь-яких дій щодо примусового стягнення штрафу за оскаржуваною постановою суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, у якій у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки судом встановлено неправомірність постанови про накладення штрафу від 09.10.2026, порушене право заявника підлягає поновленню шляхом її скасування, що виключає можливість подальшого примусового стягнення штрафу на підставі такої постанови.

За таких обставин суд вважає скаргу ТОВ «Інвол А» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 18, 63, 74, 75 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 339, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" на постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пархоменко Н.В. від 09.10.2026 у ВП № 81298303 (вх.№25602 від 16.10.2026) задовольнити.

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пархоменко Наталії Вікторівни від 09.10.2026 про накладення штрафу на ТОВ «Інвол А» (код ЄДРПОУ 42583345) у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 81298303.

3. Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення прав ТОВ «Інвол А» шляхом припинення будь-яких дій щодо примусового стягнення штрафу за Постановою від 09.10.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Повна ухвала складена 16.11.2026

СуддяК.В. Аріт

Часті запитання

Який тип судового документу № 141503012 ?

Документ № 141503012 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141503012 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141503012 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141503012 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141503012, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 141503012, Господарський суд Харківської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141503012 відноситься до справи № 922/3916/25

Це рішення відноситься до справи № 922/3916/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141503007
Наступний документ : 141503014