Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2699/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "Придніпровський", м. Городище Черкаської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс", м. Харківпростягнення 665 004,78 грн.за участю представників:
від позивача: Кужелєва С.В.
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "Придніпровський" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (надалі- відповідач) про стягнення 665004,78грн. заборгованості за поставлений товар.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договором поставки №1504-26 від 15.04.2026.
Ухвалою від 14.08.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.09.2026
У підготовчому засіданні 11.09.2026 судом без оформлення окремого документа постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2026.
Ухвалою від 02.10.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, яке було додано до позовної заяви; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" оригінал письмового документа - Специфікації №1 від 15.04.2026 до Договору поставки №1504-26 від 15 квітня 2026 року; витребуваний доказ мав бути наданий ТОВ "Імекс Макс" не пізніше 23.10.2026, а у випадку відсутності можливості подати витребуваний доказ або неможливості подати такий доказ у встановлений строк, про вказані обставини слід повідомити суд із зазначенням відповідних причин протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; зобов`язано позивача до дати наступного підготовчого засідання надати докладний обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; підготовче засідання відкладено на 28.10.2026.
23 жовтня 2026 року від позивача надійшли Додаткові пояснення у справі, в яких він на виконання ухвали від 02.10.2026 надав докладний обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Вказані додаткові письмові пояснення були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
В той же час, відповідач ухвалу від 02.10.2026 не виконав та витребуваний доказ або відповідні пояснення щодо неможливості його подання не надав.
У підготовчому засіданні 28.10.2026 судом без оформлення окремого документа постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.11.2026.
Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2026 підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.
Про дату, час та місце даного засідання був повідомлений згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 28.10.2026 в електронній формі до Електронного кабінету відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 28.10.2026 о 14:20, а тому ухвала про призначення даного судового засідання є врученою відповідачу 28.10.2026.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.
Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
15 квітня 2026 року між позивачем, як Постачальником, та відповідачем, як Покупцем, в системі електронного документообігу "Вчасно" укладено Договір поставки №1504-26, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку передбаченим Договором гофрокартонну продукцію (надалі - товар), асортимент та ціни якого визначені в Специфікаціях до даного Договору поставки та у видаткових накладних.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується формувати асортимент та кількість товару в партії на підставі та в відповідності із заявкою Покупця, а також передавати всі приналежності та документи, що стосуються товару і підлягають переданню разом із ним.
Відповідно до п. 2.2, 2.3 Договору Покупець зобов`язаний прийняти товар, або вчинити необхідні з його боку дії для забезпечення його одержання. Покупець зобов`язаний оплатити та прийняти Товар в порядку передбаченому даним договором.
На виконання умов Договору сторонами було попередньо узгоджено асортимент, кількість та ціну товару у Специфікації №1 від 15.04.2026.
Як зазначає позивач у позові, і це не було спростовано відповідачем під час розгляду даної справи, з метою оперативної організації логістики та невідкладного початку поставок відповідач підписав паперовий примірник вказаної Специфікації №1 від 15.04.2026, скріпив його відтиском своєї печатки ТОВ "Імекс Макс" (підпис директора Ющенко В.М.) та в електронній формі (скан-копію) надіслав представнику позивача електронними засобами зв`язку. Керуючись отриманою скан-копією узгодженої Специфікації №1 та діючи в межах Договору, позивач розпочав виконання зобов`язань.
Так, 16.04.2026 позивачем здійснено першу поставку товару, яку відповідач прийняв у повному обсязі без жодних зауважень, що підтверджується: товарно-транспортною накладною №0929 від 16.04.2026 (Гофроящик 380*260*330 мм, бурий, на піддоні 1200*800 мм; в кількості 18452 шт).
Позивач у позовній заяві вказує, що разом з Товаром водію для Покупця було надано складську видаткову накладну №0929 від 16.04.2026 (яка оформлена виключно в натуральних показниках, не містить вартісних характеристик/цін та є документом кількісного внутрішньогосподарського обліку Постачальника для фіксації видачі товару зі складу). Але при прийнятті Товару копію видаткової накладної для Постачальника Покупцем водію повернуто не було.
Водночас, на підставі фактичного приймання товару Покупцем Постачальником було допоставлено Товар погоджений в Специфікації, що підтверджується товарно-транспортною накладною №0950 від 17.04.2026 (Гофроящик 380*260*330 мм, бурий, на піддоні 1200*800 мм; в кількості 1135 шт; Гофроящик 380*260*260 мм, бурий, на піддоні 1200*1000 мм; в кількості 20280 шт).
Разом з Товаром водію для Покупця було надано складську Видаткову накладну №0950 від 17.04.2026 (яка оформлена виключно в натуральних показниках, не містить вартісних характеристик/цін та є документом кількісного внутрішньогосподарського обліку Постачальника для фіксації видачі товару зі складу). Але при прийнятті Товару копію видаткової накладної для Постачальника Покупцем водію також повернуто не було.
При цьому щодо другої партії товару, згідно з товарно-транспортною накладною №0950 від 17.04.2026, позивач також зазначив, що завантаження автомобіля на складі позивача здійснювалося в нічний час (прибуття о 22:15, вибуття о 23:15). Оскільки перевезення відбувалося вночі, фактичне прибуття транспортного засобу, передача товару Покупцю та перехід контролю і ризиків втрати майна відповідно до визначених у Специфікації №1 умов поставки СРТ (Інкотермс 2010) відбулися наступного дня - 18.04.2026, що підтверджується підписом відповідальної особи Покупця на зворотному боці ТТН. З огляду на те, що ризик втрати майна переходить до Покупця саме з моменту фактичної передачі товару, бухгалтерією позивача, відповідно до вимог чинного законодавства та п. 5.4 Договору, було виписано фінансову видаткову накладну №РН-0000950 (оформлену на підставі Рахунку-фактури №СФ-0000896) та відповідну Податкову накладну №148 саме датою 18.04.2026.
Позивач наголосив, що специфіка документообігу та логістики між сторонами полягала в тому, що фактичне відвантаження товару зі складу позивача здійснювалося на підставі внутрішніх паперових складських видаткових накладних. Оскільки товар під час транспортування супроводжувався складськими накладними та паперовими ТТН, на підставі фактичного приймання товару Покупцем Постачальником було виписано фінансові документи, що містять вартість товару та є підставою для розрахунків, а саме: Видаткову накладну №РН-0000929 від 16.04.2026 (оформлену на підставі Рахунку-фактури №СФ-0000875 від 16.04.2026) та Видаткову накладну №РН-0000950 від 18.04.2026 (оформлену на підставі Рахунку-фактури №СФ-0000896 від 18.04.2026) (виписану в момент фактичного отримання та переходу контролю над товаром до Покупця 18.04.2026 відповідно до п.5.4 Договору).
Оригінали вказаних фінансових документів разом із рахунками-фактурами були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 23.04.2026 через ТОВ "Нова пошта" (експрес-накладна №20451422269345).
Будь-яких відповідей, мотивованих відмов чи письмових заперечень щодо вартості, кількості чи асортименту товару від відповідача на адресу позивача не надходило, однак і оплату за отриманий товар відповідач у встановлений п. 4 Специфікації №1 строк не здійснив.
Під час розгляду даної справи відповідач також не надав будь-яких заперечень щодо вищевикладених обставин, а також не надав будь-яких доказів на їх спростовування.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у червні 2026 року, під час підготовки матеріалів справи до подання позовної заяви до суду, ним було виявлено технічну помилку: в первинно надісланих відповідачу паперових видаткових накладних відображалися некоректні вартісні показники, які суперечили досягнутим домовленостям та тексту Специфікації №1, підписаної відповідачем на папері. З метою усунення технічної помилки, позивачем було невідкладно внесено відповідні бухгалтерські коригування, сформовано належні виправлені Видаткові накладні №РН-0000929 від 16.04.2026 та №РН-0000950 від 18.04.2026 з правильними цінами та сумами, які повністю відповідають узгодженій Специфікації №1.
29 червня 2026 року вказані виправлені фінансові документи разом із досудовою претензією №1207 від 29.06.2026 про сплату заборгованості за поставлений товар були направлені на офіційну юридичну адресу відповідача цінним листом із описом вкладення.
У своїх додаткових поясненнях у справі від 23.10.2026 позивач навів наступний розрахунок вартості поставленого товару.
Щодо поставки за Господарською операцією №1 (від 16.04.2026 р.).
Згідно з Товарно-транспортною накладною (ТТН) №0929 від 16.04.2026 р. зі складу Постачальника було відвантажено, а Покупцем прийнято товар - Гофроящик 380*260*330 мм, бурий, на піддоні 1200*800 мм у кількості 18 452 шт.
Відповідно до Специфікації №1 від 15.04.2026 узгоджена ціна за Гофроящик 380*260*330 мм, бурий, на піддоні 1200*800 мм становить 14,75 грн за 1 шт. без ПДВ (17,70 грн за 1 шт. з ПДВ).
Всього до сплати з ПДВ: 326 600,40 грн.
Саме на цю суму позивачем було виписано Рахунок-фактуру № СФ-0000875 від 16.04.2026 року та Видаткову накладну № РН-0000929 від 16.04.2026 року, які були офіційно направлені на адресу відповідача 29.06.2026 року разом із досудовою претензією №1207 цінним листом із описом вкладення, трек-номер R1 9502 0012 027.
Щодо поставки за Господарською операцією № 2 (від 18.04.2026 р.)
Згідно з Товарно-транспортною накладною (ТТН) №0950 від 17.04.2026 (нічне відвантаження) зі складу Постачальника було відвантажено дві позиції товару: 1) Гофроящик 380*260*330 мм, бурий, на піддоні 1200*800 мм - 1 135 шт.; 2) Гофроящик 380*260*260 мм, бурий, на піддоні 1200*800 мм - 20 280 шт. Відповідно до Специфікації №1 від 15.04.2026 узгоджена ціна за: 1. Гофроящик 380*260*330 мм, бурий, на піддоні 1200*800 мм - становить 14,75 грн за 1 шт. без ПДВ (17,70 грн за 1шт. з ПДВ). 2. Гофроящик 380*260*260 мм, бурий, на піддоні 1200*1000 мм - становить 13,08 грн за 1 шт. без ПДВ (15,70 грн за 1 шт. з ПДВ).
Всього до сплати з ПДВ: 338 404,38 грн.
Саме на ці суми були виписані Рахунок-фактура № СФ-0000896 від 18.04.2026 та Видаткова накладна № РН-0000950 від 18.04.2026 р., які позивач офіційно направив на адресу відповідача 29 червня 2026 року цінним листом з описом вкладення, поштове відправлення № R1 9502 0012 027 разом із досудовою претензією №1207.
Таким чином, загальна сума поставленого за двома поставками Товару становить: 326600,40грн + 338404,38грн = 665004,78грн.
Відповідно до п.4 Специфікації №1 від 15.04.2026, умови оплати: оплата здійснюється протягом 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару.
Як зазначалося вище, позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу претензію №1207 від 29.06.2026 разом із виправленими фінансовими документами, проте вказане поштове відправлення повернулося на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується деталями трекінгу відправлення R1 9502 0012 027.
До даного часу заборгованість за поставлений за Договором товар відповідачем не сплачена.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 665004,78грн. заборгованості за поставлений товар.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за Договором на загальну суму 665004,78грн., який мав бути оплачений останнім протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару (п.4 Специфікації №1 від 15.04.2026).
Слід зауважити, що під час розгляду даної справи ухвалою від 02.10.2026 судом було задоволено клопотання позивача та витребувано від відповідача оригінал письмового документа - Специфікації №1 від 15.04.2026 до Договору поставки №1504-26 від 15 квітня 2026 року, проте відповідач вимоги суду не виконав. При цьому відповідач не навів обставин щодо відсутності можливості подати витребуваний доказ або неможливості подати такий доказ у встановлений строк.
Частиною 10 статті 81 ГПК України встановлено, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, оскільки відповідач не надав суду Специфікації №1 від 15.04.2026 до Договору поставки №1504-26 від 15 квітня 2026 року, а також не спростував автентичності доданої до позовної заяви скан-копії вказаного документа, суд вважає, що сторонами була погоджена Специфікація №1 від 15.04.2026 в редакції наданій позивачем.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідач наведені в позовній заяві обставини щодо неналежного виконання ним свого договірного зобов`язання жодним чином не спростовав і, при цьому, не надав буд-яких доказів оплати отриманого за Договором товару або власного контррозрахунку заборгованості.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У зв`язку з цим суд вважає позовні вимоги про стягнення 665004,78грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (61072, м.Харків, пр.Науки, буд.54, код 42831345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "Придніпровський" (19502, Черкаська обл., Черкаський р-н, м.Городище, вул.Петрухівка, буд.2Б, код 35870921) 665004,78грн. заборгованості за поставлений товар, 7980,06грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "16" листопада 2026 р.
СуддяМ.В. Калантай
Судове рішення № 141503006, Господарський суд Харківської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/2699/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: