Ухвала суду № 141502945, 16.11.2026, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
921/745/26
Номер документу
141502945
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16 листопада 2026 рокуСправа № 921/745/26УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" б/н (вх. №9198) від 11.11.2026 про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан"

до відповідача: Лановецької міської ради

про стягнення 2 618 463,33 грн боргу

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" до Лановецької міської ради про стягнення 2 618 463,33 грн боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення його контрагентом умови договору про закупівлю робіт №8-LAN-1/210/05-23 від 30.07.2025 в частині своєчасних розрахунків за виконані будівельні роботи, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, сума якої, з нарахованими пені та 3% річних, заявлена до стягнення.

В подальшому 12.11.2026 від ТОВ "Компанія Барбакан" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н (вх. №9198) від 11.11.2026 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд до вирішення спору у справі №921/745/26 по суті та набрання рішенням законної сили:

1) заборонити відповідачу (Бенефіціару за Банківською гарантією) вчиняти дії щодо отримання суми банківської гарантії №115687/GL-253/4 від "28" липня 2025 року з Банку-Гаранта (пункт 2 частини 1 статті 137 ГПК України "забороною відповідачу вчиняти певні дії");

2) заборонити Банку-Гаранту (АТ "АЛЬТБАНК") здійснювати виплату за банківською гарантією №115687/GL-253/4 від "28" липня 2025 року, відповідачу (Бенефіціару за Банківською гарантією) (пункт 4 частини 1 статті 137 ГПК України "забороною іншим особам здійснювати платежі відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання").

Обґрунтовуючи зазначені вимоги, заявник стверджує, що підрядник виконав роботи за договором підряду, а замовник, натомість, зазначені роботи не оплачує, та відмовляється від виконання своїх обов`язків. На виконання вимог Договору та Тендерної документації щодо закупівлі робіт, ТОВ "Компанія Барбакан" надав Замовнику Банківську гарантію №115687/GL253/4 від 28.07.2025, якою Банк (Гарант) Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК" взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити Бенефіціару (Лановецькій міській раді) суму цієї гарантії , що складає 522 392,54 грн. Термін дії Банківської гарантії №115687/GL-253/4 до "30" листопада 2026 року.

Відтак, з метою уникнення можливого зловживання Замовника (відповідача), в частині ймовірного стягнення з Банку Гаранту та позивача грошових коштів в сумі 522 392,54 грн, ТОВ "Компанія Барбакан" звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши надані заявником до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23, від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.

Водночас суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, а забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

Так, предметом позовних вимог у цій справі є вимоги про стягнення з органу місцевого самоврядування заборгованості в сумі 2 618 463,33 грн за фактично виконані ТОВ "Компанія Барбакан", відповідно до умов договору про закупівлю робіт №8-LAN-1/210/05-23 від 30.07.2025, роботи.

Водночас, заявлені позивачем заходи забезпечення позову спрямовані на заборону відповідачу реалізовувати свої права як бенефіціара за банківською гарантією №115687/GL-253/4 від "28" липня 2025 року, а саме вчиняти дії щодо отримання банківської гарантії та заборону Банку - гаранту здійснювати такі виплати.

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 136, 137 ГПК України між заявленим заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог повинен існувати безпосередній правовий зв`язок. Такий захід має бути спрямований саме на забезпечення ефективного захисту права, за захистом якого особа звернулася до суду, а не на обмеження реалізації самостійних прав інших учасників правовідносин.

У цій справі позивач не оспорює банківську гарантію, не заявляє вимог щодо її недійсності, припинення чи зміни, а також не ставить під сумнів правовідносини, що виникли між гарантом та бенефіціаром.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості із замовника через неналежне виконання останнім договірних умов в частині своєчасної оплати вартості виконаних виконавцем робіт.

Натомість, обов`язок гаранта здійснити виплату виникає з одностороннього правочину - банківської гарантії, а не з основного договору між принципалом та бенефіціаром. Саме такий правовий висновок викладений Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20, у якій зазначено, що правовідносини між гарантом та бенефіціаром є самостійними та не залежать від існування чи виконання основного зобов`язання, а звернення бенефіціара з вимогою до гаранта саме по собі не впливає на обов`язок гаранта здійснити виплату за умови дотримання вимог гарантії.

Відтак, аналізуючи предмет позову у цій справі суд зазначає про відсутність зв`язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, оскільки потенційна реалізація бенефіціаром своїх прав за банківською гарантією за наявності порушення принципалом умов договору (абзац 2 банківської гарантії №115687/GL-253/4) не впливає на можливість судового розгляду спору щодо договору про закупівлю робіт №8-LAN-1/210/05-23 та не перешкоджає виконанню судового рішення у разі можливого задоволення позову.

Не заслуговують на увагу й доводи скаржника про те, що сплата банком коштів за гарантією унеможливить ефективний захист його прав та зумовить необхідність звернення з новими позовами. Сам по собі ризик виникнення між сторонами інших спорів або необхідність застосування передбачених законом способів захисту не є тією обставиною, з якою стаття 136 ГПК України пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову.

Більше того, банківська гарантія є строковим зобов`язанням. Тому дія заходів забезпечення позову протягом усього часу розгляду справи може призвести до спливу строку її дії та фактичної втрати бенефіціаром права на реалізацію гарантії, у разі наявності відповідних правових підстав для цього. За таких обставин тимчасовий захід забезпечення позову фактично матиме незворотні наслідки та призведе до остаточної втрати бенефіціаром права на звернення за гарантією та істотно порушить баланс інтересів сторін.

Суд також зауважує, що втручання у виконання гарантії суперечить самій природі гарантійного зобов`язання як незалежного правочину, закріпленого у статті 562 Цивільного кодексу України, та суперечить практиці Верховного Суду, згідно з якою забезпечення позову повинно бути спрямоване на захист порушеного або оспорюваного права позивача, а не на створення необґрунтованих перешкод для діяльності інших учасників процесу.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову :

1) не відповідають критеріям розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності із заявленими позовними вимогами, оскільки мета забезпечення позову у даному випадку не досягається, адже реалізація прав бенефіціара за банківською гарантією не впливає ні на розгляд даного спору по суті, ні на можливість виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову;

2) не ґрунтуються на належному обґрунтуванні необхідності їх застосування, оскільки позивачем не доведено, що виконання гарантом своїх зобов`язань за банківською гарантією може істотно ускладнити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення його прав у межах заявлених позовних вимог;

3) порушують баланс інтересів учасників відповідних правовідносин та є неспівмірними із можливими негативними наслідками їх невжиття, оскільки створюють надмірні перешкоди для виконання банком-гарантом своїх зобов`язань та необґрунтовано обмежують право бенефіціара на отримання гарантійної суми, тоді як негативні наслідки від їх застосування є більш істотними, ніж ті, яким покликаний запобігти такий захід;

4) фактично спрямовані на втручання у правовідносини, що виникли з банківської гарантії, яка не є предметом спору у цій справі, що призводить до необґрунтованого обмеження прав банку-гаранта та бенефіціара, порушуючи принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом, закріплений статтею 7 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зауважує, що банківська гарантія є самостійним і незалежним способом забезпечення виконання зобов`язання, реалізація якого здійснюється шляхом звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплату коштів. Саме таке звернення є необхідною передумовою виконання гарантом свого гарантійного зобов`язання. У той же час, додані до заяви про забезпечення позову матеріали не містять жодних доказів на підтвердження отримання Банком такого звернення від бенефіціара .

Крім того, позивач у заяві про забезпечення позову не наводить жодних фактичних обставин, які б вказували на існування намірів чи фактичне вчинення відповідачем дій, котрі б могли бути розцінені судом як ухилення від виконання в майбутньому рішення суду, у разі задоволення позову.

Саме лише припущення заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.

На підставі наведеного, керуючись 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" б/н (вх. №9198) від 11.11.2026 про забезпечення позову відмовити.

В порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.11.2026. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141502945 ?

Документ № 141502945 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141502945 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141502945 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141502945 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141502945, Господарський суд Тернопільської області

Судове рішення № 141502945, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141502945 відноситься до справи № 921/745/26

Це рішення відноситься до справи № 921/745/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141502943
Наступний документ : 141502946