Рішення № 141502919, 11.11.2026, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
921/55/25(595/1184/26)
Номер документу
141502919
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/55/25(595/1184/26)Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" (04053, м. Київ, Вознесенький узвіз, 23А)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 37 493,62 грн заборгованості

За участю представників:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився;

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суперіум" 17 серпня 2026 року звернулося до Бучацького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 37 493,62 грн.

Ухвалою Бучацького районного суду від 07.09.2026 постановлено цивільну справу №595/1184/26 передати на розгляд за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, на розгляді якого перебуває справа №921/55/25про неплатоспроможність ОСОБА_3 .

Супровідним листом Бучацького районного суду Тернопільської області від 23.09.2026 справу №595/1184/26 направлено на адресу Господарського суду Тернопільської області.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.09.2026 дану справу передано на розгляд судді Чопко Ю.О. у провадженні якого перебуває справа №921/55/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність та присвоєно номер №921/55/25(595/1184/26).

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Зокрема, абзацом 1 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, за умови відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без відкриття нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про неплатоспроможність задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

30.01.2025 Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Ухвалою суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, заборонено боржнику укладати правочини (договори) крім, дрібних побутових, розпоряджатися (відчувати) рухоме/нерухоме майно, виїзд закордон.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 13.03.2025 судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою від 04.08.2025 затверджено план реструктуризації боргів станом на 05.03.2025 у справі №921/55/25 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни у справі №921/55/25 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи викладене, справа № 921/55/25(595/1184/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" до відповідача ОСОБА_3 про стягнення 37 493,62 грн підлягає розгляду у межах справи №921/55/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором №98483887000 від 18.12.2021.

Позиція відповідача

Відповідач участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 05.10.2026 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 05.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/55/25(595/1184/26) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 26.10.2026. Разом з цим, судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

26.10.2026 перед початком проведення судового засідання у даній справі в місті Тернополі було оголошено сигнал повітряна тривога. У зв`язку з наведеним ухвалою суду від 26.10.2026 відкладено судове засідання на 11.11.2026.

Сторони участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча про час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ст.42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

18.12.2021 між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_2 укладено Договір-Анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №98483887000.

Відповідно до п.1.1 Договору-Анкети, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану "Картка з лімітом "Шопінг картка 55 grace" розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - "Тарифи"), поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ "УКРСИББАНК" з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті "Урядовий кур`єр" №105 від 09.06.2017р. (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку Поточний Рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України (далі - Картковий рахунок). Сторони домовились, що цей Договір-Анкета містить заяву Клієнта на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

Відповідно до підпункту 2. Договору-Анкети: Ліміт кредитування встановлюється у розмірі 29 000,00 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 20.12.2023.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов наведеного договору виникла заборгованість на загальну суму 37 493,62 грн, із яких: 27 513,80 грн основної заборгованості, 9 727,89 грн заборгованості за відсотками та 251,93 грн заборгованості за комісією.

09.12.2024 між АТ "УКРСИББАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суперіум" укладено Договір Факторингу № 285, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором, укладеними між Кредитором та Позичальником перейшло до ТОВ "Суперіум".

Відповідно до п. 4.1 Договору Факторингу №285 право власності на Права Вимоги вважається таким, що перейшло від Клієнта Фактору, та право вимагати від Боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі Права Вимоги (додаток №2 до Договору).

09.12.2024 сторонами підписано акт приймання-передачі Права Вимоги.

ТОВ "Суперіум" на адресу ОСОБА_3 07.04.2025 направлено досудову вимогу про сплату заборгованості.

Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до погашення боргу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Разом з тим, на час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Письмовими матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача за кредитним договором та договором факторингу склала 37 493,62 грн, із яких: 27 513,80 грн основної заборгованості, 9 727,89 грн заборгованості за відсотками та 251,93 грн заборгованості за комісією.

Відповідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ ФК "Суперіум" набувши статусу нового кредитора у кредитному договорі №98483887000 від 18.12.2021 отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної у неї заборгованості за вказаним договором.

Відповідач, не подавши до суду відзив, вимог позивача не спростував, доказів виконання грошового зобов`язання за умовами Кредитного договору не надав.

Відтак, суд вважає доводи позивача та надані ним докази є вірогідними та не спростованими відповідачем, відносно укладення сторонами кредитного договору, отримання нею кредитних коштів, а також неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по погашенню кредиту, сплати процентів та комісії в повному обсязі у визначені графіком погашення строки.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 37 493,62 грн, із яких: 27 513,80 грн основної заборгованості, 9 727,89 грн заборгованості за відсотками та 251,93 грн заборгованості за комісією є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Щодо судових витрат на надання правничої допомоги, суд вказує наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України вказано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум" (далі Клієнт) та Адвокатом Марчук Яною Станіславівною укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, згідно з п.1.1. якого КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ приймає на себе зобов`язання надавати КЛІЄНТУ правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.4.1. Договору розмір гонорару за надання правничої допомоги визначається за домовленістю Сторін залежно від обсягу, складності наданих послуг та витраченого часу і може погоджуватися у додаткових угодах, актах приймання-передачі послуг, рахунках або інших документах.

Оплата за цим Договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок АДВОКАТА або іншим погодженим Сторонами способом (п.4.2. Договору).

Порядок та строки оплати правничої допомоги визначаються Сторонами додатково залежно від обсягу наданих послуг (п.4.3. Договору).

За результатами надання правничої допомоги Сторони можуть підписувати акт наданої правничої допомоги, в якому зазначається обсяг наданих послуг та їх вартість (п.4.4. Договору).

Пунктом 8.1. договору сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

На підтвердження надання послуг правової допомоги товариству також долучено ордер на надання правничої правової допомоги адвокатом Марчук Яною Стаіславівною серії АО №2223283 від 03.06.2026, у якому зазначено, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява б/н від 17.08.2026 сформована в системі "Електронний суд" у справі №921/55/25(595/1184/26), підготовлена, підписана та подана до Бучацького районного суду адвокатом Марчук Я.І.

У позовній заяві вказано попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку з розглядом цієї справи в сумі 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

Відповідач жодних заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не надав.

Судом встановлено, що надані адвокатом послуги професійної правничої допомоги, стосуються даного спору, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, через їх не співмірність за критеріями, визначеними ст.126 ГПК України відповідачем суду не подано, як і не доведено таку не співмірність.

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи, а отже, у зв`язку з відсутністю клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, суд не вправі зробити це і у даній справі.

З огляду на те, що позивач в належному порядку обґрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу, беручи до уваги ціну та предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачами на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 6 000,00 грн.

Розподіл судового збору.

Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору, згідно з ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 (код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Суперіум", м.Київ, Вознесенський узвіз, 23А, нежитлове приміщення 35А (код 42024152) - 37 493 (тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто три) грн 62 коп. заборгованості, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору і 6000 (шість тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141502919 ?

Документ № 141502919 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141502919 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141502919 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141502919 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141502919, Господарський суд Тернопільської області

Судове рішення № 141502919, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141502919 відноситься до справи № 921/55/25(595/1184/26)

Це рішення відноситься до справи № 921/55/25(595/1184/26). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141502917
Наступний документ : 141502920