Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"16" листопада 2026 р. Справа № 918/1088/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 13.11.2026 про забезпечення позову
у справі № 918/1088/25
за позовом ОСОБА_1
до Компанії АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛО СОЛЮШЕНС"
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИСЛУЧ АГРО",
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
без виклику учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Компанії "АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" про витребування у компанії АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД на користь ОСОБА_1 частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИСЛУЧ АГРО" у розмірі 80%, що складає 1 684 000,00 грн.
Ухвалою суду від 26.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів оплати судового збору у розмірі 20 208,00 грн., або мотивованого обґрунтування звільнення від його сплати.
До суду 08.12.2025 на виконання вимог ухвали суду від 26.11.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено докази оплати судового збору у розмірі 20 208,00 грн. платіжна інструкція від 05.12.2025 №1.433776471.1.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 20.05.2026, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИСЛУЧ АГРО", залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛО СОЛЮШЕНС".
До суду 13.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом:
- накладання арешту на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИСЛУЧ АГРО" (далі - Товариство), номінальною вартістю 1 684 000,00 грн., що становить 80% статутного капіталу Товариства та на даний момент зареєстрована за компанією АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (далі - Компанія);
- заборони Компанії вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи передання у заставу, довірчу власність чи інші аналогічні договори частки в статутному капіталі Товариства, номінальною вартістю 1 684 000,00 грн., що становить 80% статутного капіталу Товариства;
- заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни відомостей відносно частки в статутному капіталі Товариства, номінальною вартістю 1 684 000,00 грн., що становить 80% статутного капіталу Товариства та зареєстрованої за Компанією;
- заборони Товариству приймати рішення (вносити зміни до установчих документів підприємства) пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу Товариства;
- заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу Товариства;
- накладання арешту на право оренди всіх земельних ділянок, які перебувають в користуванні Товариства;
- заборони Товариству та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, реалізації, передачі іншим особам права оренди на всі земельні ділянки, які перебувають в користуванні Товариства, зокрема, але не виключно, шляхом їх продажу, передачі до статутного капіталу будь-яких підприємств, а також передачі земельних ділянок в суборенду третім особам та припинення за Товариством права оренди на них;
- заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з прав на нерухоме майно, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії спрямовані на відчуження, реалізацію, передачу іншим особам права оренди на всі земельні ділянки, які перебувають в користуванні Товариства, зокрема, але не виключно, шляхом їх продажу, передачі до статутного капіталу будь-яких підприємств, а також передачі земельних ділянок в суборенду третім особам та припинення за Товариством права оренди на них.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.04.2026 про забезпечення позову у справі № 918/1088/25.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі №918/1088/25 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.04.2026 у справі №918/1088/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №918/1088/25 задоволено частково.
Вжито заходів забезпечення позову, а саме:
- накладено арешт на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", номінальною вартістю 1 684 000,00 грн, що становить 80% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро" та на даний момент зареєстрована за Компанією "Амагаре Холдінгс Лімітед";
- заборонено Компанії "Амагаре Холдінгс Лімітед" вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи передання у заставу, довірчу власність чи інші аналогічні договори частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", номінальною вартістю 1 684 000,00 грн, що становить 80% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро";
- заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни відомостей відносно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", номінальною вартістю 1 684 000,00 грн, що становить 80% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро" та зареєстрованої за Компанією "Амагаре Холдінгс Лімітед";
- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро" приймати рішення (вносити зміни до установчих документів підприємства) пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро";
- заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро".
В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №918/1088/25 відмовлено.
До суду 13.11.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:
1. Накласти арешт на право оренди всіх земельних ділянок, які перебувають в користуванні Товариства;
2. Заборонити Товариству (ідентифікаційний код 43095897) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, реалізації, передачі іншим особам права оренди на всі земельні ділянки, які перебувають в користуванні Товариства, зокрема, але не виключно, шляхом їх продажу, передачі до статутного капіталу будь-яких підприємств, а також передачі земельних ділянок в суборенду третім особам та припинення за Товариством права оренди на них;
3. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з прав на нерухоме майно, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії спрямовані на відчуження, реалізацію, передачу іншим особам права оренди на всі земельні ділянки, які перебувають в користуванні Товариства, зокрема, але не виключно, шляхом їх продажу, передачі до статутного капіталу будь-яких підприємств, а також передачі земельних ділянок в суборенду третім особам та припинення за Товариством права оренди на них.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що у провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/1088/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач, Заявник) до Компанії "АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (далі - Відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Предметом спору по даній справі є витребування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро" (далі - Товариство) номінальною вартістю 1 684 000,00 грн (один мільйон шістсот вісімдесят чотири тисячі гривень, 00 копійок), що становить 80% (вісімдесят відсотків) статутного капіталу Товариства (далі - Частка), яка незаконно вибула з власності Позивача.
Тобто, фактично між Позивачем та Відповідачем існує спір про право власності на Частку, що обумовлений відчуженням неналежною особою, яка не є та ніколи не була її власником - Товариством, Відповідачу, без відома та участі її власника - Позивача.
У результатів таких дій, 22.04.2021 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Товариство, а саме: зміна кінцевого бенефіціарного власника, зміна складу засновників (учасників), зміна установчих документів.
При цьому, Відповідач та Товариство діяли у змові, з огляду на невідкладний продаж Частки останнім на користь першого (менше ніж через десять днів після укладення Договору купівлі продажу частки в статутному капіталі Товариства від 13.04.2021 (далі - Договір), укладений між Товариством та Позивачем), та без наміру проведення розрахунків з Позивачем.
Зазначене також підтверджується тим, що Відповідачем, при придбанні Частки у Товариства, не було перевірено набуття останнім права власності на неї, а саме: факт здійснення розрахунків між сторонами за Договором, що є єдиною умовою набуття такого права, та прямо передбачено Договором.
Як убачається з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на момент звернення до суду в користуванні Товариства перебувало 6 700 земельних ділянок загальною площею майже 5 тис. га, розташованих на території Рівненського та Сарненського районів Рівненської області.
Згідно відомостей, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, яка з моменту створення підприємства здійснюється на земельних ділянках, які зазначені вище.
Отже, орендовані землі - основний актив товариства, який і забезпечує виконання статутних цілей та здійснення господарської діяльності загалом.
Позивачу відомо, що інший учасник ТОВ "Прислуч Агро" - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Компанії "Амагере Холдінгс Лімітед", в якому просив суд витребувати у останньої на його користь частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", ідентифікаційний код 43095897, в розмірі 20%, що складає 421 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026 у справі № 918/1190/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2026 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, витребувано у Компанії "Амагере Холдінгс Лімітед" частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", ідентифікаційний код 43095897, в розмірі 20%, що складає 421 000,00 грн.
Відразу після набрання законної сили рішенням у вказаній справі Компанія "Амагере Холдінгс Лімітед" (яка є відповідачем і у вищезазначеній справі №918/1190/25) почала вчиняти дії щодо відчуження активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро" на користь третіх осіб, зокрема, ТОВ "Прислуч Агро" було укладено договори купівлі-продажу прав оренди земельних ділянок, що перебувають у нього в користуванні.
За інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Відповідачем прийнято Рішення № 01/10-26 від 01.10.2026 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив-Харвест" (код ЄДРПОУ 42218181) прав оренди всіх земельних ділянок, що перебувають в оренді ТОВ "Прислуч Агро", за ціною 500,00 (п`ятсот) гривень, з ПДВ за один гектар (копію рішення надаю).
З урахуванням вказаного рішення, уповноваженою особою ТОВ "Прислуч Агро", укладено договори купівлі-продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (наразі відомо про договори № 1, №2, №3 від 02.10.2026), об`єктом яких є право оренди земельних ділянок, які перебувають в користуванні Товариства.
Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ "Прислуч Агро" продало ТОВ "Актив-Харвест" право оренди на земельні ділянки.
Відповідні відомості (зокрема, зміна орендаря земельних ділянок) зафіксовані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, Відповідачем та/або уповноваженими ним особами активно вчиняються дії, спрямовані на відчуження належного Третій особі-2 активу, у вигляді прав оренди земельних ділянок.
У той же час, продаж права оренди земельними ділянками не має жодної економічної доцільності (вигоди) для Товариства, та здійснюється всупереч його інтересам та меті діяльності, оскільки в результаті таких дій Товариство позбавлене можливості здійснювати підприємницьку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, що безпосередньо впливає на можливість отримувати прибуток від такої діяльності, а цінність самого Товариства без наявності права оренди земельними ділянками в цілому втрачається.
З урахуванням цього, та зважаючи на тривалість судового розгляду, у разі незастосування негайних заходів забезпечення позову, враховуючи вищевказані протиправні дії, існують обґрунтовані підстави для втрати до вирішення справи по суті активу Товариства - права користування земельними ділянками, що обумовлює необхідність негайно застосувати заходи забезпечення позову.
До суду 16.11.2026 від Компанії "АМАГАРЕ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №918/1088/25 в повному обсязі.
Перевіривши доводи викладені у заяві про забезпечення позову та у запереченнях на вказану заяву, суд зазначає таке.
Згідно з висновками, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц).
Сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження Позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне врахувати правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 910/21682/15(910/16624/20), в якій Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019).
Судом встановлено, що, у даному випадку, Позивачем подано до суду позовну заяву про витребування у Компанії на користь Позивача частки статутного капіталу Товариства у розмірі 80%, що складає 1 684 000,00 грн.
При цьому обґрунтування заяви про забезпечення позову зводиться до того, що Відповідачем та/або уповноваженими ним особами активно вчиняються дії, спрямовані на відчуження належного Третій особі-2 активу, у вигляді прав оренди земельних ділянок.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026 у справі № 918/1190/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2026 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, витребувано у Компанії "Амагере Холдінгс Лімітед" частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", ідентифікаційний код 43095897, в розмірі 20%, що складає 421 000,00 грн.
Відразу після набрання законної сили рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026 у справі № 918/1190/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2026, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, витребувано у Компанії "Амагере Холдінгс Лімітед" частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", ідентифікаційний код 43095897, в розмірі 20%, що складає 421 000,00 грн., Компанія "Амагере Холдінгс Лімітед" (яка є відповідачем і у вищезазначеній справі №918/1190/25) почала вчиняти дії щодо відчуження активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро" на користь третіх осіб, зокрема, ТОВ "Прислуч Агро" було укладено договори купівлі-продажу прав оренди земельних ділянок, що перебувають у нього в користуванні.
Тобто Позивач мотивує наявність підстав для забезпечення позову тим, що Відповідачем та/або уповноваженими ним особами активно вчиняються дії, спрямовані на відчуження корпоративних прав, у вигляді прав оренди земельних ділянок, які знаходяться у користуванні Товариства на праві оренди, тобто Товариство не є власником відповідних земельних ділянок, у той час як позовними вимогами є витребування у Компанії на користь Позивача частки статутного капіталу Товариства.
Водночас Заявником не доведено суду, що відповідні земельні ділянки є частиною статутного капіталу Товариства.
Крім того суд зазначає, що користування майном на праві оренди не є тотожним праву власності на таке майно, а обмеження дій користувача щодо відповідного майна є прямим порушенням прав власника на вільне користування його майном, що, у свою чергу, є порушенням прав інших осіб (власників земельних ділянок), не залучених до участі у справі.
Також суд враховує, що земельні ділянки належить Товариству на праві оренди, майнові права якого (у даному випадку право оренди на земельні ділянки) не стосуються предмета позову про витребування частки у статутному капіталі.
При цьому суд звертає увагу на те, що викладені у заяві про забезпечення позову від 12.11.2026 є тотожними вимогам викладеним у попередній заяві про забезпечення позову від 13.04.2026, яким вже надавалась оцінка судами при розгляді даної справи.
Так, Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову від 13.04.2026 в частині:
- накладання арешту на право оренди всіх земельних ділянок, які перебувають в користуванні Товариства;
- заборони Товариству та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, реалізації, передачі іншим особам права оренди на всі земельні ділянки, які перебувають в користуванні Товариства, зокрема, але не виключно, шляхом їх продажу, передачі до статутного капіталу будь-яких підприємств, а також передачі земельних ділянок в суборенду третім особам та припинення за Товариством права оренди на них;
- заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з прав на нерухоме майно, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії спрямовані на відчуження, реалізацію, передачу іншим особам права оренди на всі земельні ділянки, які перебувають в користуванні Товариства, зокрема, але не виключно, шляхом їх продажу, передачі до статутного капіталу будь-яких підприємств, а також передачі земельних ділянок в суборенду третім особам та припинення за Товариством права оренди на них, - які є тотожними із заходами забезпечення позову викладеними у заяві про забезпечення позову від 12.11.2026.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що: "Заявлені позивачем заходи забезпечення позову щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні ТОВ "Прислуч Агро" апеляційний суд вважає неспівмірними із предметом позову, оскільки останні використовуються товариством на праві оренди, а спірні вимоги не охоплюють відповідні майнові права оренди.
Водночас варто зазначити, що користування майном на підставі договору оренди не є тотожним праву власності на нього, а встановлення обмежень щодо розпорядження відповідними правами орендаря може фактично впливати на реалізацію правомочностей власника майна, зокрема права вільного розпорядження ним, що потенційно стосується інтересів третіх осіб - власників земельних ділянок, які не беруть участі у справі.
У зв`язку з цим доводи апелянта про те, що накладення арешту на майнові права - право оренди земельних ділянок, які перебувають у користуванні ТОВ "Прислуч Агро", а також заборона вчинення реєстраційних дій щодо таких прав не порушить прав власників відповідних земельних ділянок, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Твердження апелянта про те, що укладення договорів суборенди, їх розірвання або передача прав користування третім особам свідчить про зменшення активів ТОВ "Прислуч Агро" є помилковим, оскільки такі дії є елементом звичайного господарського обороту та реалізацією права орендаря на розпорядження належними йому правами користування. Посилання на здійснення таких правочинів саме по собі не підтверджує зменшення активів, оскільки право оренди як майнове право не припиняється та не зменшується внаслідок зміни суборендарів чи укладення відповідних договорів, а отже відсутні підстави вважати, що має місце вибуття або зменшення відповідного активу.
Крім того, доводи апелянта щодо наявності зв`язку між вищевказаними зазначеними правочинами та предметом спору про витребування майна з незаконного володіння ґрунтуються на припущеннях і не підтверджують необхідності застосування арешту права оренди земельних ділянок чи заборони вчинення реєстраційних чи інших дій щодо них, оскільки такі заходи виходять за межі належного забезпечення позову та фактично призводять до надмірного втручання у здійснення господарської діяльності товариства".
Тобто апеляційним судом встановлено, що заявлені Позивачем заходи забезпечення позову щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні Товариства є неспівмірними з предметом позову і такі заходи виходять за межі належного забезпечення позову та фактично призводять до надмірного втручання у здійснення господарської діяльності товариства.
Водночас відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Крім того, суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Позовні вимоги, які заявляються Позивачем не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/витребування земельних ділянок на його користь.
Відтак, суд вважає, що відсутній зв`язок між обраним Позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, що, у свою чергу, враховуючи положення статей 136, 137 ГПК України, унеможливлює задоволення заяви про забезпечення позову у цьому спорі.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 910/21682/15(910/16624/20).
Водночас, як вже зазначав суд при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Частинами першою-третьою статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 140 ГПК України, зокрема, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.11.2026 про забезпечення позову у справі № 918/1088/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон
Судове рішення № 141502784, Господарський суд Рівненської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 918/1088/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: